Як український підприємець вивів з-під санкцій російський бізнес вартістю 1 млрд грн

24 червня стало відомо, що Нацполіція повідомила про підозру броварському бізнесмену Сергію Шапрану, а причиною цього стало імовірне виведення ним російських активів з-під санкцій. Ця справа може додатково підсвітити проблеми обходу санкцій в Україні й інші прогалини чинної системи.

Як раніше виявили журналісти проєкту «Схеми», у 2024 році Шапран став новим власником українських активів російського підприємця Ігоря Наумця вартістю 1 млрд грн, і вдалося це українцю навіть попри накладені на росіянина санкції РНБО та арешт його майна. Йдеться про численні активи холдингу Наумця «Юнігран», який видобуває корисні копалини з кар’єрів на Житомирщині та виготовляє тротуарну плитку – це виробничі комплекси, техніка, сотні вагонів, сотні гектарів землі.

Шапрану інкримінують злочини за цілою низкою статей. Зокрема, він підозрюється в «організації набуття, володіння, розпорядження майном, фактичні обставини щодо якого свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинені організованою групою в особливо великому розмірі».

Сергій Шапран — броварський бізнесмен, який згідно з розслідуванням «Схем», пов’язаний із колишнім прокурором Києва, а нині очільником Одещини Олегом Кіпером. Окремої уваги заслуговує те, що, окрім блокування РНБО, активи Наумця також були арештовані в межах низки кримінальних проваджень, відкритих на початку повномасштабного вторгнення. Але навіть це не завадило їх відчужити.

Справа Шапрана може стати справжнім лакмусовим папірцем для виявлення проблемних зон в антиросійській санкційній політиці України та кримінальних провадженнях проти підсанкційних осіб. 

ТІ Ukraine неодноразово звертала увагу на ці проблемні зони, і рекомендувала їх покращити через:

• прийняття законопроєкту №12406, який нарешті криміналізує порушення та обхід санкцій в Україні за прикладом законодавства ЄС. Це дозволить значно ефективніше притягувати таких порушників, як Шапран і його спільники, до кримінальної відповідальності;
• уникнення практики «змішування» санкційного та кримінального процесів щодо підсанкційних осіб, зокрема у питаннях арешту та конфіскації їх активів. Паралельні дії уповноважених органів у цих двох процесах часто є контрпродуктивними;
• покращення інституту блокування активів після рішення РНБО. Наразі ефективність цієї процедури щодо активів підсанкційних осіб залишає бажати кращого, і справа Шапрана додатково це підтверджує. 

Ми детальніше вивчимо цю історію, адже кейс Шапрана може підсвітити й інші проблеми, пов’язані з обходом санкцій та уникнення відповідальності за такі дії.