Ми заплатимо вам через рік: аномально довгі строки оплати в закупівлях у Prozorro

Нереалістичні строки платежів на деяких закупівлях в Prozorro можуть відлякувати компанії від участі в закупівлі. Адже не кожен бізнес може дозволити собі чекати на оплату пів року, рік, або навіть і до завершення війни.

Водночас подекуди такі строки можуть бути червоним прапорцем потенційної корупції. Закупівлі «Енергоатому», яких стосувалася схема «шлагбаум», про яку ми дізналися з «плівок Міндіча», якраз вирізнялися довгим строком оплати в договорах. Саме це дозволяло злочинній організації затримувати роботи і виплати, щоб вимагати у підрядників «відкати».        

Проєкт DOZORRO TI Ukraine вирішив проаналізувати, як часто в Prozorro трапляються закупівлі зі строками платежу 90 днів і більше, яка в них конкуренція та коли реально відбуваються виплати за такими договорами. Для цього проаналізували дані про усі конкурентні закупівлі, оголошені з 2023 року до жовтня 2025.

Резюме

Задовгі строки оплати — переважно не дуже поширена практика в Prozorro. Строки у понад місяць застосовують у приблизно 15% закупівель товарів та послуг, і лише в закупівлях робіт їхня частота сягає 31%.

Швидка післяплата зменшує фінансові ризики для постачальників і робить участь у закупівлі більш привабливою. Натомість надто довгі строки післяплати можуть відштовхувати частину підприємців. Це підтвердили дані — зі збільшенням строків оплати знижується конкуренція. При цьому, виявлені аномальні строки понад рік часто пов’язані з технічними помилками при заповненні електронних полів у Prozorro, тоді як у самих договорах реальні строки значно коротші.

Що стосується фактичної швидкості оплати на закупівлях зі  строками оплати понад 3 місяці, де їх можна перевірити, то приблизно 91% лотів оплачуються раніше встановленого строку — у середньому на 57% швидше. Утім, ці дані не можна вважати репрезентативною вибіркою по системі, адже в межах дослідження вдалося отримати дані про проплати лише для 27,5% від усіх таких закупівель. Усе тому, що понад три чверті подібних закупівель припадає на ті, що фінансуються за рахунок коштів від господарської діяльності комунальних і державних підприємств. Дані про ці проплати не є публічними.

Скарги на умови оплати залишаються поодинокими, і АМКУ наразі їх не задовольняє. 

Що можна зробити, щоб знизити частку закупівель з довгими строками:

• Насамперед дізнатися, чому АМКУ не задовольняє скарги на довгі строки.
• Впровадити е-контрактинг з автоматичною верифікацією строків оплати у договорі допоможе уникати ситуацій, коли довгі строки виникають через технічні помилки, а не реальні умови.
• Можна розглянути варіант обов’язкового звітування про події виконання договорів у визначені терміни — це зробить більш ефективним і прозорим як моніторинг оплат, так і саме виконання угод.
• Варто подумати над тим, щоб зробити публічною інформацію про оплати комунальних та державних підприємств. Адже наразі взагалі немає інформації, як їх здійснюють, хоча ці замовники також оперують публічними коштами. 
• Можна розглянути радикальний варіант заборонити задовгі строки оплати у публічних закупівлях на рівні закону. Однак це досить ризиковий крок, який потребує більш глибокого попереднього аналізу і консультацій. Адже можливо у деяких випадках довші строки можуть мати об’єктивні причини.

Як замовники зазначають умови оплати при оголошенні закупівлі

Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків) — важлива складова привабливості закупівлі для бізнесу. 

На авторизованих майданчиках Prozorro при створенні закупівлі замовник в електронних полях має обрати:

• подію, після настання якої буде виконана оплата за договором;
• тип оплати: аванс або післяплата;
• період (днів), за який буде здійснена оплата;
• тип днів: робочі, календарні, банківські;
• розмір оплати — так, щоб розмір оплати для різних її типів сукупно дорівнював 100%; це дозволяє передбачити комбіновані формати оплати.

До того, як електронні поля щодо строків оплати у Prozorro стали обов’язковими, замовники не завжди вносили в них інформацію, тому такі закупівлі позначені як «Не визначено». Водночас умови оплати у будь-якому випадку мали бути зазначені у проєкті договору, який завантажується в оголошення і повинен відповідати вибраним параметрам в електронних полях, де такі передбачені.

Як часто замовники встановлюють нереалістичні строки оплати

Загалом від січня 2023-го до жовтня 2025 року замовники успішно провели в Prozorro 975 тис. конкурентних закупівель з очікуваною вартістю 2 трлн грн. 

З них на післяплату за кількістю лотів припало 82,9%. Водночас якщо дивитися на розподіл за сумами договорів, на післяплату припало 78,9% загальної суми, майже 3,3% — на аванс, і 15,6% — комбінацію авансу і післяплати.

Ще 14,3% за кількістю і 2,2% за вартістю — лоти, в умовах яких не вказана форма розрахунку. Здебільшого це запити пропозицій у Prozorro Market.

Післяоплата — найпоширеніша форма розрахунку, незалежно від типу предмета закупівлі. Але якщо в товарах і послугах на аванси і їхню комбінацію з післяплатою припадає по декілька відсотків лотів, то в роботах більше — 8,6% на комбінований тип оплати та ще 0,2% на чистий аванс.

Отже, післяплата в усіх розрізах є найпоширенішою формою розрахунку в договорах, укладених за результатами закупівель на Prozorro. Надалі ми будемо розглядати саме її. Нагадаємо, що в контексті цих даних ми говоримо про умови розрахунку, які замовники вносили в систему вручну під час оголошення закупівель.

Який тип днів для строків оплати найчастіше використовують замовники 

Замовники використовують різні підходи, але найчастіше —  календарні дні — їх зазначено у 45,4% лотів, тоді як інші типи застосовують приблизно порівну: 28,7% банківських і 25,9% робочих. Водночас різниця між цими типами може бути суттєвою, адже одне й те саме число означатиме різний період. Наприклад, 10 робочих днів дорівнює не 10 календарним, а 14. Це на 40% більше. Тож для точності даних у цьому досліджені ми зробили перерахунок строків оплати з банківських та робочих днів на календарні. Також врахували той факт, що на законодавчому рівні з 1 квітня 2023 року банківський день фактично прирівняли до календарного.

Які строки оплати найчастіше встановлювали в договорах 

Після вивантаження даних з Prozorro ми розподілили строки оплати за діапазонами: до 1 місяця, 1–2 місяці, 2–3, 3–6 та понад 6 місяців.

Аналіз показав, що переважна більшість закупівель — майже 85% за кількістю та 78% за вартістю договорів — мають строк оплати до 1 місяця.

Ми також глянули, чи є відмінність між закупівлями товарів, послуг і робіт. У перших двох основна частка припадає на закупівлі з післяоплатою до 2 місяців — ці періоди охоплюють понад 92% усіх договорів.

У категорії робіт спостерігається інша тенденція: другою за поширеністю є післяоплата у періоді від 3 до 6 місяців. Вона становить майже 12% від загальної кількості.

Додатково варто зазначити, що у закупівлях товарів і послуг строки оплати зростають паралельно зі збільшенням середньої вартості договорів, що може бути логічним наслідком більших обсягів постачання або складніших умов виконання.

Натомість для робіт такої кореляції не спостерігається. 

Отже, загалом переважна більшість закупівель товарів передбачає швидку оплату, що має сприяти конкуренції — постачальники мають менше фінансових ризиків. Довші строки оплати (понад 2 місяці) не характерні для таких закупівель. В оплаті послуг тенденція аналогічна — замовники готові до швидкої післяплати, а довші строки оплати використовують лише у поодиноких випадках.

Для робіт триваліші строки оплати більш типові, що може бути пов’язано з технологічними циклами будівництва та поетапним фінансуванням. Водночас це створює ризики для підрядників, особливо для малого бізнесу, через потребу в обігових коштах.

Тож можна говорити про те, що задовгі строки оплати — переважно не дуже поширена практика в Prozorro. Строки у понад місяць застосовують у приблизно 15% закупівель товарів та послуг, і лише в закупівлях робіт їхня частота сягає 31%.

Кореляція строку оплати і конкуренції 

Найбільша середня конкуренція спостерігається в закупівлях товарів — 2,31 учасника на лот. Для послуг вона становить 1,52, а для робіт — 1,35. 

Водночас дані щодо середньої кількості учасників у закупівлях корелюють зі строками  оплати. І хоч ми не можемо говорити про силу впливу цього фактору, адже рівень конкуренції залежить не лише від нього, швидка післяплата більш приваблива для бізнесу. Зокрема швидка оплата зменшує фінансові ризики для постачальників, натомість довга післяплата може обмежувати доступ деяких із них через потребу в обігових коштах. 

У товарах конкуренція рівномірно зменшується: від 2,41 учасника на лотах з оплатою протягом 1 місяця, до 2,1 для строку в два місяці та 1,92 — у три. Далі цей показник тримається приблизно на рівні 1,71. 

Для послуг динаміка схожа — конкуренція рівномірно, хоч і менш суттєво, зменшується одночасно зі збільшенням строку оплати. Загалом вона падає з 1,54 учасника на лот до 1,35. І лише у закупівлях зі строком оплати понад 6 місяців вона раптово повертається до 1,49. Враховуючи невелику кількість таких закупівель, таке середнє значення може бути радше спричинене аномальними показниками, ніж відображати загальну тенденцію. Так само і в закупівлях робіт: поступове зменшення від 1,42 до 1,13, та підйом на закупівлях зі строком оплати понад 6 місяців до 1,22.

Отже, ми можемо говорити про те, що зі збільшенням строків оплати понад 1 місяць конкуренція поступово падає. Водночас для післяоплати понад 3 місяці це зниження сильно повільнішає. Зважаючи на це для подальшого аналізу як аномально довгі строки післяоплати ми будемо більш детально аналізувати саме закупівлі з післяплатою від 3-х місяців.

Аналіз закупівель з післяоплатою та зі строками оплати понад 90 днів

Розподіл строків оплати

Більшість договорів припадає на діапазони 180 – 365 днів (17,4 тис. лотів) та 90 – 180 днів (11,6 тис. лотів). Разом вони становлять понад 96% усіх випадків з сумарною вартістю 2,1 млрд грн. Лоти зі строками понад 365 днів зустрічаються рідко — лише 1137 лотів (3,8%), проте з досить великою сумою договорів 1,5 млрд грн.

Галузевий розподіл

Довгі строки оплати найчастіше застосовуються у будівельному секторі. Найбільше таких договорів припадає на такі CPV:

• 45450000-6 Завершальні будівельні роботи — понад 10% усіх лотів;
• 45260000-7 Покрівельні та спеціалізовані роботи — 3,7%;
• 45230000-8 Будівництво доріг і комунікацій — 3,2% ;
• 45310000-3 Електромонтажні роботи — 2,3%;
• 44110000-4 Конструкційні матеріали — 2,1%;
• 44160000-9 Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби — 2,36%;

Окрім будівництва, помітним є сегмент постачання нафтопродуктів (CPV 09130000-9), на які припадає понад 1,8% закупівель з довгими строками оплати.

Методи проведення закупівель

Переважна більшість процедур — це відкриті торги з особливостями (90%). Інші методи застосовують значно рідше:

• Запит ціни пропозиції — 6,4%;
• Спрощена процедура закупівлі — 3,7%;
• Звичайні відкриті торги — лише 2 випадки, що фактично можуть бути помилкою заповнення електронних полів.

Фінансування та реальні строки оплати

Ми також хотіли проаналізувати, коли замовники платять фактично — чи справді на це йде так багато часу, як закладається на початку? Однак комплексно дослідити такі дані виявилося неможливо.

Річ у тім, що левова частина лотів зі строками післяплати понад 3 місяці — а саме 57,2% таких закупівель — здійснюються за рахунок коштів від господарської діяльності комунальних і державних підприємств. За сумою це ще вагоміше — 68,6% усіх коштів припадає саме на такі закупівлі. Ці підприємства оплачують договори з власних рахунків у банках, а не через Державну казначейську службу, тому інформація про фактичні дати оплат у відкритому доступі відсутня.

Натомість закупівлі, що фінансуються лише з державного або місцевого бюджету, становлять приблизно третину (33,9%) за кількістю лотів та лише чверть (25,1%) за сумою. Саме щодо цих закупівель можна простежити реальні платежі через систему Казначейства, проте вони не дають повної картини по всьому ринку.

Також у звітах про платежі на Spending не завжди вказаний ідентифікатор закупівлі, за якою цей платіж здійснюють. «Центр досліджень фіскальної політики» посприяв нашому аналізу та вивантажив дані про дату першої проплати за закупівлю, де це можливо. Таких лотів зрештою виявилося 27,5% від усіх закупівель із довгим строком проплати.

Варто враховувати, що відповідно до частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України, відлік строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або події, зазначеної замовником, з якою пов’язано початок відліку. Але оскільки публічно інформації про ці дати немає, бо замовник про неї не звітує, для аналізу закупівель із тривалими строками післяоплати початком відліку вважаємо дату публікації договору.

Найбільшу кількість закупівель зі строками оплати більше 90 днів оголосили АТ НАЕК «Енергоатом» та його 11 відокремлених підрозділів, які займають понад 20% від загальної кількості закупівель та сумою договорів на майже 20 млрд грн. 

Водночас сумарно 18 різних обленерго України складають також помітну частку закупівель як за кількістю лотів —  8,58%, так і за загальною сумою — 36 млрд грн. Однак їхня присутність у структурі ринку має зовсім інший характер, ніж у АТ НАЕК «Енергоатом». Частина з них має спільних або перехресних бенефіціарів, їхні закупівлі не концентруються в одному суб’єкті, а розподілені між різними юридичними особами.

Також існують замовники з інших сфер, які теж часто користуються встановленням довгих строків оплати понад 90 днів:

• Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради — 4,4% лотів від загальної кількості на 1,66 млрд грн.
• Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації — 2,2% лотів на 3,12 млрд грн.
• КП «Харківські теплові мережі» — 2,2% лотів на 3,1 млрд грн.

Оскарження в АМКУ

Оскільки довгі строки оплати можуть відлякувати учасників від закупівлі, ми також проаналізували практику АМКУ, щоб оцінити — чи оскаржують такі умови. І якщо так, то наскільки успішні такі оскарження.

На закупівлі з довгими строками учасники скаржилися лише у 2,7% випадків, як і в середньому по системі серед конкурентних закупівель. Але не всі ці скарги стосувалися саме строків, частина, наприклад, стосується непрозорості або упередженості у визначенні переможця. А закупівлі, які проводять за методом запиту цінових пропозицій, наразі взагалі не підлягають оскарженню.

Закупівлі зі скаргами на строки оплати важко ідентифікувати, але з тих, які ми знайшли, скарги залишалися без задоволення. Наприклад, у двох закупівлях послуг з поточного ремонту проїзних частин в м. Мукачево UA-2025-03-10-008291-a та UA-2025-03-10-008888-a Комісія АМКУ відмовила у задоволенні скарг (рішення від 22 квітня 2025 року №6419 і №6430 відповідно) зазначивши, що скаржник не надав достатніх документальних підтверджень, які б обґрунтовували необхідність внесення змін до документації, а також, що відсутні докази того, що встановлені строки порушують права чи законні інтереси учасника закупівлі. І схожих відмов виявлено щонайменше ще за 97 іншими рішеннями протягом 2024–2025 років.

Сам факт великої кількості відмов може відлякувати учасників від подання скарг, зокрема тоді, коли вони стикаються з надто тривалими строками оплати. Вони можуть вирішити не витрачати час на оскарження, навіть якщо умови договору здаються несправедливими.

Аномальні випадки та некоректні дані

Деякі закупівлі мають надзвичайно довгі строки оплати — більше року, іноді навіть до 1000 днів. При цьому сумарна вартість таких договорів за 2023-2025 роки сягає 5 млрд грн, що становить 3,8% від загальної кількості закупівель. В оголошеній закупівлі все виглядає так, ніби на оплату доведеться чекати вічність. Постачальники, бачачи такі умови, двічі зважують, чи брати участь у тендері. Але коли доходить до підписання договору, ситуація змінюється: у самому документі строки оплати часто виявляються значно коротшими.

У деяких випадках причина цього криється не в намірі затримати гроші, а у помилках при заповненні електронних полів у системі Prozorro. 

Водночас, наприклад, комунальне некомерційне підприємство «Київський міський клінічний ендокринологічний центр» закуповувало 1500 упаковок паперових рушників на суму 74,7 тис. грн. В електронній формі вказали післяплату у 1000 днів, хоча у проєкті договору та самому договорі з переможцем чітко прописали 30 банківських днів від дати поставки.

Або ще один випадок: закупівля світильників для ПАТ «Волиньобленерго» на 717 тис. грн. Замовник в електронному полі зазначив строк післяплати 888 днів, але у проєкті договору терміни не вказав. Після підписання договору стало відомо, що фактичний строк складає 120 днів, а відстрочка платежу була одним із нецінових критеріїв із варіантами 60, 90 та 120 днів, тому точний строк залежав від обраної пропозиції. Однак у будь-якому випадку вибір 888 днів в електронному полі був необґрунтованим, хоча формально вимога Закону  (п. 10 ч. 1 ст. 37) щодо зазначення «умов оплати» дотримана — оплата здійснюється після поставки продукції. 

Такі приклади показують, що величезні строки оплати інколи не відображають реальної практики, а є лише наслідком помилок замовників у Prozorro.

Хоч середня конкуренція на закупівлях із довгими строками оплати не завжди висока, є деякі сфери, які залишаються доволі конкурентними, де трапляються випадки, коли кількість учасників досягає 10-16 на лот. Наприклад, при закупівлі медичних матеріалів з кодом 33140000-3 деякі учасники досягали рівня конкуренції більше 10 учасників зі строком оплати в середньому 4 місяці. Або ж на закупівлях електроенергії з кодом CPV 09310000-5 — середня конкуренція у замовника Укрпродконтракт становить 10 учасників з аналогічним строком оплати за договором. А державне підприємство «Творчо-виробничий та навчально-дослідний центр розвитку сучасного мистецтва» по тому ж коду CPV змогло досягнути конкуренції у 16 учасників зі строком оплати трохи більше 3 місяців.  

Висновок

8 із 10 закупівель на Prozorro проводять з умовою післяплати, що очікувано для сфери публічних коштів. Але переважно замовники встановлюють досить короткі строки оплати. Понад місяць вони були заплановані у приблизно 15% закупівель товарів та послуг, і лише в закупівлях робіт — у 31% випадків.

Хоч ми і не можемо говорити про силу впливу виключно строків оплати на конкуренцію на закупівлях, бачимо, що зі збільшенням строку оплати кількість учасників зменшується. У закупівлях товарів — від 2,41 учасника на лот до 1,7, у закупівлях послуг — від 1,54 учасника на лот до 1,35, а для робіт — від 1,42 до 1,13. Швидка післяплата зменшує фінансові ризики для постачальників і робить участь у закупівлі більш привабливою. Натомість надто довгі строки післяплати можуть відштовхувати частину підприємців. При цьому, виявлені аномальні строки понад рік часто пов’язані з технічними помилками при заповненні електронних полів у Prozorro, тоді як у самих договорах реальні строки значно коротші.

Ми також дослідили детальніше закупівлі із післяплатою понад 90 днів. Більшість лотів потрапляє у діапазони 90–180 та 180–365 днів — саме ці категорії охоплюють понад 96% випадків та сумарно складають 2,1 млрд грн за договорами 2023–2025 років. Строки понад рік зустрічаються рідше — у 3,8% лотів, переважно це будівельні проєкти, постачання нафтопродуктів та інші довготривалі роботи. Попри невелику кількість таких лотів, їх сумарна вартість перевищує 1,5 млрд грн.

Переважна більшість закупівель з довгими строками оплати відбувається через відкриті торги з особливостями (90%), а фінансування найчастіше йде з власних коштів підприємств (58%). Фактичну оплату для них перевірити неможливо, адже комунальні та державні підприємства платять із власних рахунків у банках.

Державний і місцевий бюджети становлять приблизно 34% фінансування — саме для них можна відстежувати реальні строки оплати, якщо замовник вказав ідентифікатор лота при звітуванні.

Що стосується фактичної швидкості оплати на тих закупівлях, де їх можна перевірити, то приблизно 91% лотів оплачуються раніше встановленого строку — у середньому на 57% швидше. Утім, ці дані не можна вважати репрезентативною вибіркою по системі.

Скарги на умови оплати залишаються поодинокими, і АМКУ наразі їх не задовольняє. Тож навіть якщо такі умови невиправдані, бізнес сьогодні фактично позбавлений можливості їх оскаржити. Тут варто дослідити глибше – чому саме склався такий підхід, і як можна було б оцінювати необхідність таких умов договору. 

Водночас можна розглянути радикальний варіант заборонити задовгі строки оплати у публічних закупівлях на рівні закону. Однак це досить ризиковий крок, який потребує більш глибокого попереднього аналізу і консультацій. Адже можливо у деяких випадках довші строки можуть мати об’єктивні причини.

Також допомогти може покращення самої системи закупівель. провадження е-контрактингу з автоматичною верифікацією строків оплати у договорі допоможе уникати ситуацій, коли довгі строки виникають через технічні помилки, а не реальні умови. Також Prozorro могла б автоматично сигналізувати про аномально довгі строки оплати — наприклад, понад 180 днів — і позначати такі лоти. Це може бути маркером як для самих замовників, що варто звернути увагу на строки післяплати та розглянути можливість їх скоротити, так і для органів внутрішнього і зовнішнього контролю. 

Крім цього, можна розглянути варіант обов’язкового звітування про події виконання договорів у визначені терміни — це зробить більш ефективним і прозорим як моніторинг оплат, так і самого виконання угод. Однак звісно, це створюватиме додаткове адміністративне навантаження на замовників. Його необхідно зменшити, зокрема усунути дублювання звітів у трьох незалежних системах (Prozorro, Spending, «Клієнт казначейства – Казначейство», на що звертала увагу команда DOZORRO в дослідженні складнощів звітування). 

Також варто подумати над тим, щоб зробити публічною інформацію про оплати комунальних та державних підприємств. Адже наразі взагалі немає інформації, як їх здійснюють, хоча ці замовники також оперують публічними коштами. 

Бо врешті-решт, довіра до системи публічних закупівель починається з впевненості, що правила гри однакові для всіх — і що жоден довгий строк оплати не стане пасткою для тих, хто хоче чесно працювати з державою.

Це дослідження підготовлене у межах проєкту “Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості” (UK DIGIT), що виконується Фондом Євразія та фінансується UK Dev. Матеріал створено за фінансової підтримки Програми допомоги з міжнародного розвитку від Уряду Великої Британії. Зміст є винятковою відповідальністю Transparency International Ukraine; висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику Уряду Великої Британії.

Над дослідженням працювали

Керівник напряму: 

Іван Лахтіонов, заступник виконавчого директора Transparency International Ukraine з інноваційних проєктів

Автори дослідження:

Павло Дегтярьов, дослідник проєкту DOZORRO Transparency International Ukraine

Катерина Русіна, проєктна менеджерка DOZORRO Transparency International Ukraine