АРМА на шляху реформи: що з управлінням активами та які залишаються проблеми

Початок лютого ознаменувався завершенням піврічного строку з моменту, коли набрав чинності закон про реформу АРМА. Це було амбітне завдання для влади: виконувати чіткі строки прийняття активів, запустити нову модель конкурсів та ще й ідентифікувати активи, які передали до Агентства. Що з цього вдалося виконати, а де процес загальмував?

24 лютого 2026 року на засіданні антикорупційного комітету народні депутати заслухали своєрідний звіт про стан виконання реформи Агентства. Присутні там т.в.о. голови АРМА Ярослава Максименко та директор Департаменту менеджменту активів Валерій Саєнко представили дані щодо підготовки нормативної бази та результатів інвентаризації. І ось що виявилося.

Стан реформи та впровадження закону

На виконання вимог закону про реформу АРМА вже розробили пакет підзаконних нормативно-правових актів, значна частина яких набула чинності. Статус імплементації ключових документів такий:

• уряд прийняв порядки відбору управителів для простих та складних активів, контролю за ефективністю управління та розрахунку очікуваної вартості;
• постанова щодо страхування активів успішно пройшла урядовий комітет і готується до розгляду на засіданні Кабміну;
• порядок затвердження примірних договорів та програм управління перебуває на фінальній стадії опрацювання в Секретаріаті Кабінету Міністрів.

Окрім цього, на засіданні повідомили, що завершується формування комісії з відбору складних активів, до якої центральні органи виконавчої влади вже надали пропозиції щодо кандидатур.

Результати інвентаризації та класифікація активів

Це був чи не наймасштабніший обсяг робіт, які треба було виконати за пів року після прийняття оновленого закону про АРМА. За даними Агентства, станом на 31 грудня 2025 року, в Реєстрі арештованих активів обліковувалося 102 569 записів. Для визначення реального обсягу ліквідного майна АРМА відсіяло об’єкти, що не мають самостійної економічної цінності, зокрема 28 000 одиниць побутових предметів з Межигір’я та 20 000 одиниць із «Медвежої діброви».

До речі, це твердження викликало серйозну дискусію на засіданні антикоркомітету — чимало часу його учасники намагались зʼясувати, скільки ж активів перебуває в управлінні Агентства. І самі підстави для такої дискусії нам видаються дуже прикрими, адже той же закон про реформу АРМА запустив процеси інвентаризації залишків та створив поняття «пул активу» саме для того, щоб можна було ефективно визначати економічні сукупності активів, які мають самостійну цінність для передачі в управління. 

Голова комітету Анастасія Радіна звернула увагу на те, що АРМА не змогло надати єдиного офіційного документа, який би фіксував результати інвентаризації, а оперувало лише «робочими матеріалами» та службовими записками. Як пояснила Ярослава Максименко, досі є проблеми з методологічною плутаниною та застарілим обліком, «засміченістю» реєстру арештованих активів дрібними предметами, а також обмеженістю ресурсів. Та і взагалі повна «глибинна» інвентаризація всіх 102 тисяч об’єктів, з огляду на наявний кадровий ресурс, зайняла б приблизно чотири місяці.

У підсумку, АРМА запропонувало зафіксувати як базу 44 815 активів, переданих з 2017 року на підставі 1435 ухвал, які надійшли до Агентства до 31 грудня 2025 року.

Загальна ж статистика за категоріями активів така:

• транспорт та техніка: 22 384 одиниць активів (зокрема 19 307 — залізничний транспорт);
• нерухомість та земельні ділянки: 6 842;
• товари різних типів: 6 613;
• рухоме майно та товарно-матеріальні цінності: 6 162;
• фінансові активи та корпоративні права: 2 814 (зокрема 533 суб’єкти господарювання).

На предмет економічної ліквідності результатів роботи ще немає. Але загалом аналіз стану ідентифікованих активів показав такий розподіл:

• 22 730 активів визначено як такі, якими потенційно можливо управляти або їх реалізовувати;
• 6 982 об’єкти — знищені, зіпсовані або такі, що перебувають на окупованих територіях, за кордоном чи в розшуку;
• 3 542 активи потребують процесуального доопрацювання або зміни способу управління через суд.

Як підсумок, було встановлено облікову невідповідність щодо 11 561 обʼєкта. Як пояснили в Агентстві – це невідповідність між фактично переданими активами та активами за ухвалами. Крім цього, ще не завершена робота з визначення ліквідних одиниць активів. Агентство планує після завершення ідентифікації провести інвентаризацію активів та поставити їх на бухгалтерський облік. На запитання про те, скільки переданих управителям активів, а також тих, по яких було оголошено конкурси, від АРМА відповіді не було.

Загалом же Голова комітету Анастасія Радіна жорстко розкритикувала  відсутність єдиного розпорядчого документа, який би фіксував результати інвентаризації та встановлював остаточну кількість активів. Тож АРМА надалі має надати офіційну інформацію з вивіреними цифрами, чітко розмежувавши активи, якими можна управляти, ті, що потребують дооформлення, та «сіру зону» (неідентифіковане майно).

Соціальні ініціативи: житло для ВПО

Попри те, що результативного обговорення діяльності Агентства на засіданні антикоркомітету так і не відбулось, депутати поставили низку важливих для себе запитань. Одне з них стосувалося розробки механізму використання арештованої житлової нерухомості для потреб ВПО. АРМА запропонувало застосовувати ст. 21-1, передаючи такі активи суб’єктам державного сектору економіки, оскільки комерційні конкурси за цими об’єктами не зацікавили приватних інвесторів через соціальне навантаження.

Однак Ярослава Максименко звернула увагу на технічні перешкоди. Наприклад, у значній частині квартир наразі проживають малолітні діти, виселення яких заборонено законом. Крім цього, комерційні готелі мають добросовісних орендарів, чиє обладнання забезпечує роботу інфраструктури будівлі, а також відсутній механізм релокації людей у разі раптового зняття арешту судом. Це питання домовились обговорити на наступному засіданні. Власне, про подібні ризики передачі арештованих активів для ВПО ми згадували в нашому юраналізі відповідного законопроєкту.

Кейси конкретних активів: Кампаритет, Pin-Up та ТЕЦ

Не менш цікавою була розмова про резонансні випадки управління активами.

Перший приклад стосувався компанії-управителя «Кампаритет», просування інтересів якої навесні минулого року закидали тодішній очільниці АРМА Олені Думі. Анастасія Радіна навела факти, згідно з якими управитель здавав торгові центри в суборенду за цінами, які у 3 рази перевищували задекларовані перед АРМА доходи, що призвело до прямих збитків бюджету. Агентство підтвердило виявлені порушення та повідомило про початок процедури розірвання угод з цим управителем через неефективність. 

Також один із народних депутатів висловив обурення фактом  повернення 122 млн грн власнику Pin-Up Ігорю Зоткіну як людині з сумнівною репутацією. Ярослава Максименко у відповідь пояснила, що виконувала рішення суду, оскільки в угоді про визнання винуватості, затвердженій прокурором, не передбачалася конфіскація цих коштів, що автоматично вимагало повернути і їх, і доходи від їх управління, адже арешт був скасований.

Тут окремо зауважимо, що зміни про можливість конфіскації майна як покарання при укладенні угоди, яка передбачає звільнення від відбування покарання, стосувались виключно корупційних злочинів. Тому в цій справі запитання варто було би ставити не керівництву АРМА, а прокурору Офісу Генерального прокурора Максиму Капустіну, який на сайті суду зазначений як такий, який звернувся з цією угодою. А також до судді Печерського суду Олега Соловйова, який постановив вирок на підставі цієї угоди, оцінивши, що вона відповідає інтересам суспільства. 

Щодо управління Новороздільською та Новояворівською ТЕЦ, арештоваими в межах справи щодо екснардепа Дубневича, депутати наголосили на ризику зриву опалювального сезону через завершення договорів у листопаді 2026 року. Вони підкреслили, що Нафтогаз потребує гарантій продовження управління вже зараз, аби спланувати бюджети на технічне переоснащення та модернізацію об’єктів. Керівництво АРМА запевнило, що всі договори у роботі, проте процедура пролонгації через Кабмін потребує часу.

Фінансові показники та надходження до бюджету

Один із членів комітету представив аналіз динаміки надходжень до державного бюджету від управління активами за друге півріччя 2025 року, що демонструє стрімке падіння показників:

• липень 2025 року: 102 млн грн;
• серпень 2025 року: 57 млн грн;
• вересень 2025 року: 45 млн грн;
• листопад 2025 року: 29 млн грн.

Представники АРМА пояснили, що показник липня 2025 року у 102 млн грн — це аномальний «разовий сплеск» за рахунок виплати дивідендів від Укрнафти та Нафтогазу. Тоді як подальші цифри відображають проблеми з укладеними раніше договорами з управління арештованими активами та реальну низьку ефективність поточного управління іншими об’єктами.

***

З усього згаданого можемо побачити, що реформа АРМА вимагає чималих ресурсів та системної паралельної організації кількох процесів. І поки цього не відбулося на найвищому рівні.

На жаль, від нового керівництва АРМА ми все ще не почули реальної картини з кількістю активів, якими можливо управляти, все ще залишається плутанина з цифрами, обумовлена різними видами обліків. Попри те, відповіді пані Максименко і пана Саєнка все ж більшою мірою були зосереджені на конструктивній роботі, а не на популістичних заявах, як це було раніше, що вселяє надію на пожвавлення зазначених процесів.