Оскільки учасники не мають можливості оскаржувати закупівлі в Prozorro Market, вони шукають будь-яких інших шляхів захистити свої права. Тому зокрема намагаються звертатися до громадських організацій. Наш проєкт DOZORRO TI Ukraine неодноразово протягом минулого року отримував звернення щодо потенційної дискримінації на запитах пропозицій постачальників (ЗПП), суттєва частка яких стосувалася саме закупівель кам’яного вугілля. У проєкті договору замовники встановлювали надмірні вимоги до якості товару та вимагали додаткові документи, не передбачені законодавством.
Ми вирішили дослідити, наскільки це поширена практика. Сфокусувалися саме на закупівлях кам’яного вугілля, адже:
- отримали багато звернень від учасників саме щодо них;
- цей товар має чіткі національні стандарти якості — тож надмірність вимог легше встановити;
- закупівлі вугілля через Prozorro Market необов’язкові, тобто замовники мають альтернативу — і неправомірні вимоги не можна виправдати безвихіддю через недосконалість електронного каталогу; а ще тут можна порівнювати ЗПП з відкритими торгами.
Це дозволило зосередитися на якісному аналізі умов і вимог до постачальників без втрати репрезентативності дослідження. Водночас виявлені під час цього дослідження проблеми потенційно не є унікальними лиш для цієї групи товарів та можуть свідчити про ширші системні виклики у застосуванні ЗПП, що потребує подальшої уваги та аналізу.
РЕЗЮМЕ
Більше половини (55%) досліджених закупівель кам’яного вугілля містили неправомірні вимоги надання додаткових документів, а також встановлювали надзвичайно короткі строки для їх подання — потенційно дискримінаційні умови.
Часто проєктів договорів також передбачали умови, за якими неподання документів у короткий строк автоматично трактувалося як письмова відмова від укладення договору, що призводило до відхилення пропозиції та дискваліфікації учасника.
У репрезентативній вибірці в закупівлях з неправомірними вимогами та дискваліфікаціями переможні пропозицій загалом були майже на 40% дорожчими за мінімальні, які замовники відхилили.
Така практика демонструє, що спрощена процедура ЗПП іноді працює не зовсім так, як задумано, і частково підриває логіку електронного каталогу як швидкого та доступного інструменту закупівель. Щоб підвищити прозорість закупівель в Prozorro Market, проєкт DOZORRO TI Ukraine пропонує:
- Закрити категорію кам’яного вугілля у Prozorro Market.
- Запровадити механізм оскарження вимог закупівель, що надасть бізнесу механізм захисту своїх інтересів і може суттєво зменшити ризики зловживань.
- Забезпечити моніторинг ЗПП Держаудитслужбою, щоб охопити контролем ці закупівлі.
- Надати Мінекономіки повноваження затверджувати типові договори для конкретних категорій товарів, що спростить їх підготовку та забезпечить відповідність законодавству, та зробити їх електронним контрактом.
- Із розвитком електронного контрактингу запровадити автоматичний попередній скринінг проєктів договорів в електронному каталозі, який, у разі виявлення потенційно незаконних формулювань, генеруватиме сповіщення для контролюючих органів.
- Створити пам’ятки для уповноважених осіб замовника із рекомендаціями щодо підготовки та проведення закупівель через електронний каталог.
У сукупності ці заходи здатні зробити закупівлі в Prozorro Market більш прозорими, передбачуваними та зручними як для замовників, так і для учасників ринку.
Чим особливі закупівлі через Prozorro Market
Особливості здійснення закупівель через електронний каталог (Prozorro Market) регулює окремий Порядок формування та використання електронного каталогу (далі — Порядок), затверджений постановою Кабміну № 822 від 14 вересня 2020 р. Головна ідея цього методу — полегшити і пришвидшити закупівлю. Кваліфікацією, тобто перевіркою документів постачальників, займається адміністратор каталогу. Водночас ЗПП не моніторять аудитори, а учасники не можуть оскаржити ні умови, ні рішення замовників.
ЗПП формується шляхом заповнення електронних форм, у яких замовник зазначає обмежений перелік відомостей, зокрема: найменування, очікувану вартість, кількість, строк, місце поставки товару, умови його оплати та кінцевий строк подання ціни пропозиції.
Під час оголошення ЗПП замовник має право визначати виключно інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором. Нещодавно уряд вніс зміни до Порядку (постанова КМУ № 33 від 14.01.2026), якими деталізував перелік допустимих для вказування відомостей. Зокрема уточнили, що окрім уже згаданої інформації, замовник може зазначати умови поставки товару, розмір, вид, строк та умови надання, повернення забезпечення виконання договору (якщо він вимагає таке забезпечення надати), а також вимогу, що країною-походження товару не може бути Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран.
Проєкт договору, що є складовою частиною ЗПП, не повинен суперечити інформації, яку замовник заповнив в електронних полях, та може містити інші умови, які передбачені законодавством для такого договору та які замовник вважає необхідними для виконання такого договору під час строку його дії. Включати до ЗПП вимоги до учасника закупівлі або переможця відбору, чи вимагати будь-які додаткові документи, не передбачені Порядком, заборонено. Це є необхідною умовою прозорості такої закупівлі та дозволяє потенційним постачальникам коректно оцінити її умови й прийняти зважене рішення щодо участі.
Закупівлі кам’яного вугілля через ЗПП
Це дослідження зосереджено на закупівлях, що належать до класу CPV «Тверде паливо» (код 09110000-3), з додатковою вибіркою саме по кам’яному вугіллю, які здійснювалися через ЗПП у Prozorro Market. Для аналізу, ми відібрали закупівлі, оголошені у період з 01.09.2024 до 30.09.2025 року.
Загальна кількість лотів, включених до аналізу, становить 858.
Для закупівлі вугілля замовники вдвічі частіше обирають саме ЗПП, а не відкриті торги — на Prozorro Market припадає приблизно 64% таких лотів. Очікувана вартість закупівель через ЗПП також удвічі вища — вона становить 62% від вартості конкурентних замовлень вугілля. На закупівлі через Prozorro Market приходить суттєво більше учасників — у середньому 6,58 проти 2,04 на відкритих торгах. Але і дискваліфікацій там теж значно більше.
Якщо на торгах замовники відхиляють 16,5% пропозицій, то на ЗПП цей показник становить приблизно 55%. При цьому важливо звернути увагу, що у відкритих торгах приблизно 22% лотів супроводжується скаргами, що підкреслює значущість механізму оскарження як інструменту контролю прозорості та відкритості закупівель.
Наразі усі профілі в категорії вугілля у Prozorro Market передбачають відповідність товару нормам ДСТУ 7146:2010 (далі — Стандарт). Згідно з ним:
- Під час укладення договору на постачання вугілля для побутових потреб повинен бути представлений сертифікат генетичних, технологічних та якісних характеристик (п. 7.10. Стандарту). Але на практиці використання цієї норми Стандарту створює суперечність у правозастосуванні, адже Порядок прямо забороняє вимагати будь-які додаткові документи у межах ЗПП.
- Партію вугілля вважають прийнятою до відправлення, якщо від неї відібрано об’єднану товарну пробу згідно з ДСТУ 4096 та оформлено посвідчення якості (п. 7.3. Стандарту). Відповідно, це посвідчення можна просити під час постачання товару.
Вимога про надання цих додаткових документів іноді зустрічається у примітках до лотів — у 6% закупівлях. Це необов’язкові поля, в які замовники можуть додати додаткову інформацію щодо закупівлі, наприклад, звернути увагу потенційних постачальників на особливо важливі для себе умови. Однак окрім документів, передбачених Стандартом, у 1,4% лотів замовники також вимагали додаткові документи, ним не передбачені. Попри те, що примітки не мають юридичної сили, уже на цьому етапі ми бачимо, що деякі замовники на закупівлях вугілля схильні виставляти надмірні вимоги до потенційних учасників, не передбачені законодавством.
Додаткові вимоги у проєктах договорів
Для детального аналізу з усього масиву 858 лотів ми випадково відібрали 270. Розрахунок вибірки здійснювався з урахуванням довірчого інтервалу 95% та допустимої похибки 5%. Тож ця вибірка репрезентативна і відображає загальну ситуацію у закупівлях вугілля через Prozorro Market.
Відповідно до законодавства, чинного на момент оголошення і проведення досліджуваних закупівель, ЗПП не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені Порядком. Замовник, зокрема у проєкті договору, може визначати виключно інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором.
Стандарт не передбачає обов’язку надавати будь-які документи на вугілля, окрім сертифікату генетичних, технологічних та якісних характеристик під час підписання договору, а під час постачання — посвідчення якості на партію вугілля. Отже, під час укладання договору правомірно вимагати лише сертифікат генетичних, технологічних та якісних характеристик і забезпечення виконання договору у вигляді банківської гарантії (ч. 1 ст. 27 Закону «Про публічні закупівлі»). Право замовника вимагати забезпечення виконання договору у вигляді банківської гарантії тепер також прямо передбачено Порядком зі змінами — замовник може визначити у проєкті договору розмір, вид, строк та умови надання і повернення такого забезпечення. Будь-які інші не передбачені законодавством документи, які замовник вимагає від учасників закупівлі чи переможця відбору, є неправомірними.
Водночас результати дослідження свідчать про системне порушення замовниками цих вимог. Найчастіше у проєкті договору на закупівлю вугілля замовники вимагали наступні документи.
Загалом, 55% проєктів договорів (148) у досліджуваній вибірці, містили вимоги щодо надання додаткових документів, не передбачених ані Порядком, ані Стандартом. У окремих випадках такі вимоги мали відверто надмірний характер і включали документи, що не мають функціонального зв’язку з предметом закупівлі або його походженням, зокрема сертифікат про рівень володіння державною мовою, копії фінансової звітності виробника вугільної продукції за попередні роки, експертний висновок компетентних органів про кон’юнктуру ринку тощо. Водночас у переважній частині закупівель порушення полягали у вимогах про надання документів, які формально стосуються діяльності постачальника, однак не впливають на фізичні чи якісні характеристики товару і не передбачені законодавством, зокрема сертифікатів на систему управління якістю, підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів або дозвільних документів на видобування. Це свідчить про системне і неконтрольоване розширення вимог до постачальників. З повним переліком документів, вимога щодо яких була зафіксована в межах дослідження, можна ознайомитися у таблиці за посиланням.
Фактично замовники використовують проєкт договору як інструмент впровадження додаткових бар’єрів участі, що не лише суперечить спрощеній природі ЗПП, а й створює непропорційні та дискримінаційні умови для постачальників. У сукупності це нівелює конкуренцію, ускладнює доступ на ринок добросовісних учасників ринку та підриває саму логіку використання електронного каталогу як швидкого і прозорого інструменту закупівель.
Коли треба надати додаткові документи
Окрім цього, під час дослідження умов проєктів договорів ми також виявили, що у 52% (141) закупівель замовники встановлюють надзвичайно короткі строки для надання додаткового, а часом надмірного переліку документів, необхідних для укладання договору — від 1 до 48 годин.
Такі короткі часові рамки для надання документів створюють суттєві труднощі для постачальників і ставлять їх у нерівні умови, виконуючи роль бар’єра та прихованого механізму відбору потрібного переможця та відсіюючи тих, хто об’єктивно не має змоги своєчасно виконати встановлені вимоги.
У контексті цього аспекту дослідження важливо визначити, з якого саме моменту фактично починається відлік крайдати для виконання вимог замовника. Аналіз свідчить, що замовники як точку відліку обирають один з двох моментів:
- розкриття пропозицій, що майже збігається з кінцевим строком подання пропозицій;
- визначення переможця відбору (надходження повідомлення від електронної системи про визначення переможця відбору).
Оголошуючи ЗПП через Prozorro Market, замовник може самостійно визначати кінцевий строк подання пропозицій, але з дотриманням мінімальних вимог, встановлених п. 57 Порядку. Зокрема, строк для подання постачальником ціни пропозиції не може бути меншим, ніж два робочих дні з дня оприлюднення замовником запиту в електронній системі закупівель. Формально ця вимога може бути дотримана навіть у випадку, коли кінцевий строк встановлюється замовником на пізній вечір чи опівночі, або припадає на вихідний день.
Особливу увагу привертає поєднання нічного часу розкриття пропозицій із надзвичайно короткими строками для виконання таких вимог. Так, у 25% лотів з короткими строками постачальникам відведено від 1 до 4 годин для надання додаткових документів після розкриття пропозицій або визначення переможця відбору. Водночас у половині з них кінцевий строк подання пропозицій та момент автоматичного розкриття пропозицій припадає на нічний час — з 23:00 до 01:00. За таких умов постачальники змушені подавати всі необхідні додаткові документи у нічний неробочий час, коли більшість відповідальних осіб недоступні.
Що ж до моменту визначення переможця відбору, відповідно до пп. 61-62 Порядку переможець визначається автоматично одразу після завершення кінцевого строку подання пропозицій та їх оцінки електронною системою. Водночас на практиці цей момент тривалий час перебував у сірій зоні, оскільки було два варіанти трактування, відколи особа вважається переможцем відбору: одразу після розкриття пропозицій чи після підтвердження перемоги замовником. Наразі цю проблему врегулювали. Відповідно до змін у п. 62 Порядку, після оцінки пропозицій замовник визначає переможця відбору та оформлює намір укласти договір протоколом, який автоматично формується і оприлюднюється в електронній системі. Повідомлення про намір укласти договір надсилається автоматично протягом одного дня з дня оприлюднення протоколу. Таким чином, початок строків для виконання вимог переможцем тепер більш прозорий і зрозумілий всім постачальникам.
Але навіть у випадках, коли замовник зазначав, що переможець визначається «після надходження повідомлення від електронної системи», поєднання коротких строків і невизначеності щодо часу отримання такого повідомлення створювало додатковий фактор тиску на постачальників. За таких умов переможець був змушений очікувати підтвердження результатів відбору, не маючи змоги заздалегідь точно прогнозувати початок перебігу строків для виконання вимог замовника, що ускладнювало своєчасну підготовку документів. При цьому вимоги щодо надання надмірних або непередбачених законодавством документів залишалися неправомірними незалежно від визначення такого моменту.
Встановлення до постачальників додаткових вимог у проєкті договору не лише виходить за межі процедурних порушень, а й суперечить базовим теоретичним засадам договірного права та принципам публічних закупівель. Умови договору можуть застосовуватися виключно до сторін, які його фактично уклали, і не поширюються на інших осіб.
Так само юридично некоректною є поширена практика включати до проєктів договорів положення на кшталт: «У разі ненадання Замовнику таких документів (прим. визначених проєктом договору), Замовник розцінює це як письмову відмову учасника від підписання договору, та відповідно відхиляє пропозицію такого учасника згідно підпункту 2 пункту 64 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” від 14 вересня 2020 р. № 822».
Насамперед слід зазначити, що пп. 3 п. 64 Порядку передбачає як підставу для відхилення пропозиції лише письмову відмову переможця від підписання договору. Стаття 207 Цивільного кодексу України чітко зазначає, що правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований у документі(-ах), якими обмінялися сторони, зокрема через інформаційно-комунікаційні системи. У цьому контексті відмова від укладення договору як різновид волевиявлення може мати юридичну силу лише за умови, що її вчиняє особа, яка має право на підписання договору (виключно переможець, а не учасник закупівлі) і вона також має бути оформлена у письмовій формі та доведена до відома іншої сторони. З огляду на наведене, відсутність певних дій з боку учасника закупівлі чи переможця відбору, або ненадання ним документів, навіть якщо такі дії передбачені проєктом договору, не можуть розцінюватися як письмова відмова від підписання договору.
Подібні умови створюють сприятливе середовище для зловживань у закупівлях. Формальне дотримання процедурних вимог за одночасного застосування додаткових бар’єрів на етапі укладення договору дозволяє породжувати ілюзію конкурентних торгів. Фактично ж участь у таких закупівлях обмежується вузьким колом потенційних постачальників, що в окремих випадках можуть бути пов’язаними між собою, що може призвести до закупівлі товарів за істотно завищеними цінами та неефективного використання бюджетних коштів.
Наприклад, у лютому 2025 року гімназія у Кіровоградській області провела закупівлю трьох видів вугілля. У проєкті договору замовник встановив умову, що учасники закупівлі протягом 24 годин після розкриття пропозицій мають надати понад десяток різних документів, зокрема дозвіл на підземні гірничі роботи та фінансову звітність. У результаті замовник відхилив пропозиції 8 із 9 учасників та уклав договір за найдорожчою пропозицією — 299,7 тис. грн — тоді як найдешевша становила 182 тис. грн. Або ж у закупівлі вугілля Ванчиковецької сільської ради в проєкті договору була встановлена вимога надати низку документів протягом 24-х годин з моменту визначення переможцем. Проте зі свідчень бізнесу, пропозиції відхиляли, навіть якщо ці документи надсилали. Зрештою замовник відхилив 8 із 9 пропозицій та уклав договір на майже 2,6 млн грн, тоді як найдешевша пропозиція становила 1,5 млн грн.
Загалом у проаналізованій вибірці різниця між мінімальними і переможними пропозиціями на закупівлях, де були неправомірні вимоги надати документи або короткі строки, складала 28,5 млн грн. Так договори вийшли майже на 40% дорожчими, ніж могли би бути.
Подібні порушення вже привернули увагу правоохоронних органів та судів. Наразі відкрита низка кримінальних проваджень щодо розтрати бюджетних коштів під час проведення ЗПП (42024222140000071, 12025082210000241, 12025160000000217). Також вже є і вирок суду (№ 573/1300/25), у якому встановлено, що дії замовника, зокрема встановлення 1 години для подання надмірного переліку документів, призвели до відхилення більшості економічно вигідних пропозицій, укладення договору за завищеною ціною та неефективного використання бюджетних коштів.
У межах дослідження ми також поспілкувалися з постачальниками, щоб дізнатися про їхній особистий досвід участі та оцінити практику застосування додаткових вимог і бар’єрів на різних етапах закупівель. Частина з них зазначила, що у більшості закупівель із наявними додатковими вимогами замовники або коригують умови під конкретного постачальника, або механічно копіюють проєкт договору про закупівлю з інших ЗПП. Водночас вони також звертали увагу на те, що замовники іноді виправдовують надмірні вимоги прагненням мінімізувати власні ризики у зв’язку з можливими перевірками після поставки та оплати товару. Зокрема, один із постачальників повідомив про випадки тиску з боку конкурентів, які звертаються до правоохоронних органів, після чого замовникам доводиться пояснювати обґрунтованість співвідношення ціни та якості поставленого вугілля.
З подібним запитом ми також звернулися і до окремих замовників, щоб почути і про їхній досвід. Більшість зазначає, що головною метою таких заходів є «перестраховка» через ризики отримати неякісне вугілля в розпал опалювального сезону або зіткнутися з ненадійними постачальниками чи шахраями. Вони також зауважували, що навіть за наявності передбачених у договорах санкцій, їм часто бракує ресурсів для звернення до суду та ведення тривалих судових процесів. Разом із тим, на жаль, деякі замовники, коли їм вказували на можливі порушення, віджартовувались або стверджували, що вони не пам’ятають деталей закупівлі. Варто звернути увагу й на те, що відповіді окремих замовників свідчать, що вони тлумачать окремі положення законодавства на власний розсуд. До прикладу, інколи вони вважають, що вимога надати документи, часом надмірні, і підписати угоду протягом доби не суперечить граничному строку укладення договору — не пізніше ніж через п’ять календарних днів.
Висновки
55% ЗПП на закупівлю вугілля містять вимоги надати документи, не передбачені законодавством. А у 52% випадків — встановлюють короткі строки для надання документів. У репрезентативній вибірці в закупівлях з неправомірними вимогами та дискваліфікаціями переможні пропозицій загалом були майже на 40% дорожчими за мінімальні, які замовники відхилили.
Ця статистика стосується виключно закупівель у категорії вугілля, а не взагалі всіх ЗПП у Prozorro Market. Ми припускаємо, що залежно від товару ситуація може бути різною — і можуть бути категорії, де така проблема зовсім не системна. Утім, це дослідження показує окремі вразливі зони у процесі проведення ЗПП та демонструє потенційний масштаб проблем, які можуть виникати в окремих категоріях.
- Побороти такі зловживання могло б насамперед запровадження механізму оскарження у Prozorro Market. Наразі його розробляють в межах проєкту нового Закону «Про публічні закупівлі». Утім цей процес досить тривалий, новий механізм охопить не всі закупівлі за допомогою запитів пропозицій.
- Ситуацію із неправомірними відхиленнями через начебто непідписання договору покращить електронний контрактинг, якого ще теж треба почекати. Але це можуть бути не єдині рішення.
Тож варто розглянути впровадження й низки інших інструментів, спрямованих на зниження ризиків зловживань, підвищення правової визначеності у ЗПП, а також посилення інституційної спроможності замовників.
- Забезпечити моніторинг запитів пропозицій постачальників Держаудитслужбою.
Наразі Держаудитслужба не моніторить запити пропозицій постачальників. Думки, чи має право вона це робити, розходяться через неоднозначність формулювань у закупівельних правилах. Тож варто або остаточно визначитись, що моніторинг дозволений, або внести зміни в законодавство і надати їй такі повноваження. Звісно, орган не зможе охопити контролем усі запити, але навіть вибірковий контроль та притягнення окремих порушників до відповідальності можуть стримувати майбутні порушення.
- Розробити та запровадити типові договори.
Наразі в електронному каталозі немає обов’язкових шаблонів договорів для категорій товарів. Ба більше, Мінекономіки наразі не має повноважень їх затверджувати. Тож варто надати міністерству таку можливість та затвердити типові договори, що міститимутьдопустимі умови закупівлі вугілля і дозволятимуть замовникам заповнювати лише основні параметри, такі як умови поставки і оплати, кількість товару. Це дозволить уніфікувати умови закупівель, забезпечити відповідність договорів законодавству та спростити їх підготовку, не обмежуючи замовників у відображенні конкретних потреб. Надалі їх варто впровадити як електронні контракти.
- Закрити категорію кам’яного вугілля в Prozorro Market.
У зв’язку з тим, що понад 50% досліджених закупівель цієї категорії містили неправомірні вимоги, доцільно обмежити проведення закупівель вугілля через ЗПП. Тим часом закупівлі будуть відбуватися через метод, де бізнес має можливість оскаржити дискримінаційні вимоги, а аудитори можуть прийти з моніторингом.
- Розробити та впровадити універсальні пам’ятки з рекомендаціями щодо змісту та порядку проведення закупівлі з використанням електронного каталогу.
Наявність таких пам’яток дозволить уповноваженим особам замовника швидко орієнтуватися, як проводити ЗПП, коректно застосовувати норми законодавства, уникати встановлення надмірних або дискримінаційних умов, а також сприятиме підвищенню прозорості, передбачуваності та якості закупівель через електронний каталог.
- Із розвитком електронного контрактингу — запровадити автоматичний попередній скринінг проєктів договорів в електронному каталозі, що також може бути ризик-індикатором для органів контролю.
Алгоритм може базуватися на автоматичному виявленні ключових слів і формулювань у проєктах договорів, які суперечать законодавству і Порядку (наприклад, «довідка», «декларація», «дозвіл», «протягом Х часу з моменту розкриття тендерних пропозицій» тощо). Якщо система виявить такі ознаки, вона може формувати сигнали ризику або відповідні звіти і надсилати їх контролюючим органам для подальшої перевірки. Такий механізм стане технічно можливим лише після запровадження електронного контрактингу, оскільки система поки не здатна автоматично прочитати, розпізнати і проаналізувати зміст файлів.
Впровадження цих рекомендацій допоможе усунути один із способів обходу правил під час закупівлі вугілля та загалом підвищить ефективність і прозорість закупівель через запит пропозицій постачальників. Водночас слід продовжувати шукати шляхи, які дозволять замовникам мінімізувати ризики отримання неякісних товарів, а доброчесним учасникам — не стати жертвою штучно створених перешкод і недобросовісних практик.
Це дослідження стало можливим за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Відповідальність за зміст несе автор, і він не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства.
Над дослідженням працювали
Керівник напряму:
Іван Лахтіонов, заступник виконавчого директора Transparency International Ukraine з інноваційних проєктів
Авторки дослідження:
Вікторія Гермашева, асистентка проєктів TI Ukraine
Катерина Русіна, проєктна менеджерка DOZORRO
