Мільярди поза Prozorro: аналіз підстав застосування прямих надпорогів

Неконкурентні закупівлі завжди були каменем спотикання в публічних закупівлях — коли і за яких умов дозволяти їх проводити. Вони простіші і швидші, ніж конкурентні торги, але через це й містять більше ризиків переплат, корупції та просто неефективних рішень. До повномасштабної війни у виняткових ситуаціях замість відкритих торгів замовники могли використовувати переговорну процедуру. А от постанова №1178, яка регулює особливості закупівель в умовах воєнного стану, замінила її на прямі закупівлі, за результатами яких замовник просто звітує в системі. Список підстав, за яких можна обійтися без конкурентних процедур, також зріс. Власне, відтоді він постійно або зростає, або скорочується — до цього переліку в постанові зміни вносили вже 18 разів. Водночас Єврокомісія ще у своєму Звіті про розширення щодо України за 2024 закликала нас скоротити перелік підстав для прямих надпорогів до мінімуму.

Надпороговість визначають за сумарною очікуваною вартістю закупівель у межах одного предмета, а саме — класу CPV. Під час воєнного стану для товарів і послуг межа становить 100 тис. грн, для послуг з поточного ремонту — 200 тис. грн, а для робіт — 1,5 млн грн.

Ми вирішили дослідити, як замовники проводять прямі надпорогові закупівлі. Які підстави вони використовують найчастіше, у яких сферах найбільше таких закупівель, та як змінилася ситуація порівняно з часами переговорної процедури?

Для аналізу ми використали дані, які для нас вивантажило ДП «Прозорро» (дякуємо за них!) та дані з аналітичного модуля BI Prozorro. Щоб виокремити потрібні закупівлі, ми керувалися логікою, що прямі надпорогові лоти — це ті, в яких заповнене електронне поле з підставою застосування неконкурентного методу закупівлі. Ми розуміємо, що в окремих випадках це поле замовники могли випадково заповнити і під час простого звітування про допорогову закупівлю. Але навіть за найгіршого і вкрай малореалістичного сценарію, ця похибка у грошовому вимірі становить приблизно 4 млрд грн, що несуттєво впливає на результати аналізу. Також інколи замовники помиляються, коли вказують підставу в електронному полі — ми вручну врахували такі недоліки у декількох найбільших закупівлях, але в решті випадків орієнтувалися саме на електронне поле.

У дослідженні використані дані за період із 30 липня 2024 року, тобто часу, коли це поле стало обов’язковим, до 30 вересня 2025 року — останнього повного місяця до того, як ми почали аналіз. Ми також виключили з вибірки закупівлі з неперевіреними або некоректними даними, які могли спотворити результати. Ідеться про 358 лотів на приблизно 124 млн грн, які були скасовані, мали технічні помилки або були тестовими закупівлями. Окремо з аналізу також вилучили 303 лоти на 86 млн грн, у яких замовниками виступали суб’єкти, що не є замовниками в розумінні Закону «Про публічні закупівлі» — наприклад, окремі комерційні структури чи організації без державного фінансування. Вартість договорів ми скрізь перерахували у національну валюту.

Також ми використали формулювання підстав для проведення неконкурентних процедур із електронного поля Prozorro і їх скорочені версії. Формулювання відповідно до Постанови №1178 наведені за посиланням.

Резюме

За 14 місяців замовники уклали 257 тис. прямих надпорогових договорів на 401,7 млрд грн. Це приблизно 6% кількості договорів у системі та майже 28% від їхньої загальної вартості. Тому хоч таких закупівель відносно небагато, їхній фінансовий масштаб суттєвий.

Водночас майже половина всієї суми (43,3%) прямих надпорогових закупівель припадає на закупівлі природного газу замовником, на якого уряд поклав спецобов’язки. Це звіти про про продаж газу в межах групи «Нафтогаз», які зробили обов’язковими у 2023. Ці закупівлі можуть спотворювати статистику і прибільшувати проблему з прямими неконкурентними закупівлями в Prozorro, зокрема в очах міжнародних партнерів.

Загалом ситуацію з неконкурентними надпороговими закупівлями покращить повернення переговорної процедури. Якщо не враховувати закупівлі природного газу в межах групи «Нафтогаз», зараз приблизно 70% вартості контрактів становлять закупівлі за підставами, за якими раніше треба було проводити саме її. Переговорна процедура передбачає консультації з кількома постачальниками де це можливо, та механізм оскарження, які зменшують ризики порушень і неефективних рішень.

Обсяги і динаміка закупівель

Від 30 липня 2024 року до 30 вересня 2025-го замовники уклали 257 тис. прямих надпорогових угод. Їхня вартість на момент дослідження становила 401,7 млрд грн. Це майже 28% від загальної поточної суми договорів, укладених за цей період. Їхня вартісна питома вага у сфері закупівель суттєва, хоча кількість таких закупівель і помірна — 5,87% від усіх.

Активність замовників значною мірою підпорядкована бюджетному та плановому циклу. Плавне зростання кількості лотів і загальної суми договорів спостерігається до січня 2025, після чого поступово знижується до березня. Така динаміка схожа з загальною динамікою по всім методам закупівель і може пояснюватися поєднанням сезонних факторів, а також бажанням використати залишки бюджету до кінця року та закупівлями для нового року. Під час аналізу сезонності ми не враховували звіти про закупівлі природного газу в межах групи «Нафтогаз», адже вони сильно викривлювали статистику.

Це означає, що планування та контроль бюджетних ресурсів у прямому сегменті закупівель потребують підвищеної уваги в сезон пікового навантаження, щоб запобігти неефективному використанню коштів та потенційним ризикам закупівель.

Які підстави застосовують замовники

Протягом 14 досліджуваних місяців 84,4% вартості прямих надпорогових закупівель припало на п’ять найбільш поширених підстав із майже трьох десятків. Ними стали:

Закупівля природного газу суб’єктом, на якого покладені спецобов’язки – 43,3%. У чотирьох таких закупівлях на 82,8 млрд грн замовник некоректно вказав підставу в електронному полі, тож їх ми додали вручну на основі документу обґрунтування.
Відсутність конкуренції з технічних причин – 19,1%.
Захист критичної інфраструктури та енергетики – 8,1%.
Закупівлі з нагальної потреби – 7,6%.
Відмінено відкриті торги через відсутність пропозицій – 6,4%.

За кількістю лотів на чотири найпоширеніші підстави припадає 78,1% закупівель:

Відсутність конкуренції з технічних причин – 29,9%.
Відмінено відкриті торги через відсутність пропозицій – 18,3%.
Закупівлі з нагальної потреби – 15,7%.
Послуги з адвокатської діяльності – 14,2%.

Кожна з цих підстав має свої особливості застосування та пов’язані ризики.

За підставою відсутності конкуренції з технічних причин замовники можуть проводити закупівлі в природних монополістів (коли відсутність конкуренції прямо визнана Антимонопольним комітетом) або в інших випадках. Для приблизної оцінки частки закупівель, які здійснюють саме у природних монополістів, ми використали зведені відомості АМКУ про них станом на 31 жовтня 2025. На них припадає 56,1% закупівель за підставою відсутності конкуренції з технічних причин за кількістю лотів та 51,8% за сумою.

В інших випадках відсутність конкуренції може виникнути і через вендорлок, коли змінити виконавця невигідно чи й взагалі неможливо. Наприклад, у закупівлях ІТ-послуг така залежність може виникати через особливості побудови ІТ-продукту, відсутність повної технічної документації на нього, використання рідкісних мов програмування. Фактична монополізація розробниками права на розвиток створених ними рішень може призводити до зростання вартості послуг і зниження мотивації підрядника впроваджувати інновації чи підвищувати якість через відсутність конкуренції. Детальніше з цією проблемою ви можете ознайомитися у дослідженні закупівель ІТ в Prozorro. Водночас не кожне обмеження конкуренції є однозначно негативним або зумовленим недоброчесною поведінкою замовника чи постачальника. У низці ситуацій, зокрема пов’язаних із національною безпекою, обороноздатністю чи захистом критичної інфраструктури, застосування спеціальних технічних рішень, закритих архітектур чи обмеженого кола виконавців може бути об’єктивно виправданим і спрямованим на мінімізацію ризиків для держави. Аналогічно і з іншими предметами закупівель.

У прямих закупівлях через нагальну потребу є ризик того, що вона насправді не така вже й нагальна — або що вона стала такою через дії самого замовника, який чомусь не провів закупівлю раніше. Закупівель за цією підставою більшає під кінець бюджетного року — у період із вересня по грудень їхня кількість зростає приблизно на 50%. Тому найімовірніше, замовники використовують цю підставу і тоді, коли треба просто встигнути використати кошти в межах бюджетного року.

Коли замовник укладає прямий договір через те, що ніхто не прийшов на тендер, умови цих двох закупівель мають бути незмінними. Однак чи дотримуються замовники цього на практиці — наприклад, чи вимагають вони від контрагентів наявність усіх тих довідок, які просили в учасників на невдалих торгах — перевірити складно. Адже в системі вони оприлюднюють лише сам договір. Існують випадки, коли замовники взагалі укладають декілька контрактів замість одного.

Серед прямих договорів на послуги з адвокатської діяльності масові закупівлі на невеликі суми поєднуються з кількома великими стратегічними контрактами. 65% усіх закупівель за вартістю концентруються у п’яти замовників — АТ «Укрнафта», НАК «Нафтогаз України», КП «Дніпровський метрополітен», Східний та Південно-Східний міжрегіональні центри з надання безоплатної правничої допомоги. При цьому, за кількістю лотів майже 97% належить лише двом останнім центрам правничої допомоги, де вони систематично закуповують послуги адвоката за надання безоплатної вторинної правничої допомоги. Ми також зацікавилися, як закуповують послуги адвокатів інші такі міжрегіональні центри. Виявилося, що вони також масово укладають невеликі прямі договори, але не вказують в електронному полі їх підставу. Тож загалом таких лотів від центрів правничої допомоги за перевірений період було майже 73 тис. на 646 млн грн.

У випадку із адвокатськими послугами виникає питання, чи точно варто дозволяти купувати їх напряму. Наприклад, послуги з юридичного консультування та юридичного представництва купують конкурентно. Аналогічно конкурентні процедури застосовують для придбання низки й інших високоінтелектуальних послуг — наприклад, консалтингу або аудиту.

Що саме купують

Найчастіше замовники використовували неконкурентні надпорогові закупівлі для придбання послуг. На них припадає 57,47% усіх таких закупівель — це понад 147 тис. з 257 тис. лотів. Однак у грошовому вимірі послуги становлять лише 19,7% від загальної суми укладених угод. Це свідчить, що більшість із них невеликі за обсягом, але масові за кількістю.

Зовсім інша ситуація з товарами. Хоча за кількістю їх закупівель менше, ніж послуг — 40,15% від усіх або понад 103 тис. лотів, — саме вони формують майже дві третини всієї суми прямих договорів, приблизно 255 млрд грн.

Найменша частка припадає на роботи — лише 2,38% від кількості або приблизно 6 тис. лотів. Водночас за вартістю вони охоплюють 16,88% всіх неконкурентних надпорогових закупівель (майже 68 млрд грн).

Якщо ж заглибитися в коди CPV, вартість прямих закупівель суттєво сконцентрована у трьох категоріях — на них припадає понад 69% суми. При цьому окремі категорії формують значну частку суми договорів за відносно малої кількості лотів.

Газове паливо (09120000-6) є ключовою категорією за фінансовим обсягом. Попри незначну частку у загальній кількості лотів, саме на газ припадає найбільша частка вартості договорів. Одна з причин — обов’язок ТОВ «Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”» звітувати про закупівлі природного газу у своєї ж материнської компанії та ще інших підприємств у групі. Це дочірнє підприємство НАК «Нафтогаз України», яке здійснює гуртовий продаж природного газу для промислових споживачів, бюджетних установ та постачальників.

Також варто звернути увагу, що майже 8,7 тис. договорів на закупівлю природного газу уклали напряму після попередніх невдалих торгів. У досліджуваний період лише 8,3% конкурентних закупівель цього товару вдалося успішно завершити.

Загалом Україна зобов’язалася забезпечити вільний ринок електроенергії та газового палива. Водночас уряд поклав спеціальні обов’язки на ТОВ «Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”» — компанія зобов’язана постачати природний газ бюджетним установам за пільговим тарифом. Якихось окремих правил для цього випадку не передбачено, тож замовникам доводиться оголошувати відкриті торги, на які ніхто не приходить через низьку очікувану вартість, і вже потім укладати прямий договір із компанією Нафтогазу за низькою ціною. Зрідка — наприклад, влітку, коли ціна на цей товар нижча, — торги все-таки вдається провести. Але загалом чимало ресурсів витрачається на формальні процедури.

Для аналізу сфери будівельних робіт (CPV-45000000-7) ми об’єднали всі закупівлі за другою цифрою коду CPV, оскільки тут предмет закупівлі визначається за об’єктами, а не за класифікатором. Три підстави формують 75,7% усієї вартості прямих надпорогових закупівель, хоча разом складають лише 51,3% кількості лотів. А саме йдеться про захист об’єктів критичної інфраструктури та енергетики, нагальну потребу та закупівлю додаткових робіт до основного договору (до 50%). Необхідність закупівель додаткових робіт вказує на потенційні проблеми з якістю проєктування об’єктів та точністю визначення їхньої вартості на етапі планування, зокрема через складність таких проєктів.

Водночас прямі закупівлі через неподання жодної пропозиції масові за кількістю, але формують відносно невелику частку вартості. Недостатня конкуренція в цій сфері може свідчити про потенційні бар’єри участі, наприклад, надмірні вимоги у тендерній документації, або про обмежене коло підрядників.

Закупівлі пари, гарячої води та пов’язаної продукції (09320000-8) характеризуються високою часткою процедур, проведених за відсутності конкуренції з технічних причин. Це відповідає природі ринку, де постачання часто здійснюється локальними монополіями, а можливість альтернативного вибору постачальника обмежена.

Хоча категорії «Електрична енергія» (09310000-5) та «Розподіл електричної енергії» (65310000-9) належать до однієї сфери, вони мають відмінну структуру підстав для проведення прямих надпорогових закупівель. У закупівлях самої електроенергії як товару з великим відривом (приблизно 70%) — як за сумою, так і за кількістю процедур — домінує підстава укладення договору з постачальником останньої надії або постачальником універсальної послуги. Водночас суттєву частку (21%) становлять відсутність конкуренції з технічних причин та відміна торгів через неподання пропозицій. Така структура свідчить, що в цій категорії застосування прямих договорів значною мірою залежить від якості планування і проведення закупівель та рівня ринкової активності постачальників.

Натомість послуги з розподілу електричної енергії на конкретній території надає один оператор системи розподілу, а тарифи встановлює державний регулятор. За таких умов переважання підстави «відсутність конкуренції з технічних причин», 95,5% за кількістю та 97,6% за сумою договорів, має об’єктивний характер і зумовлене природною монополією відповідних операторів.

Тож попри галузеву спорідненість, ці дві категорії формують різні моделі неконкурентних закупівель і потребують різного підходу до оцінки ризиків.

Закупівлі в категорії Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном (34710000-7) здебільшого спрямовані на задоволення нагальних потреб Збройних Сил України або припадають на закупівлі замовників із зони активних бойових дій.

Оскільки частина підстав для неконкурентних надпорогових закупівель пов’язана з предметом закупівлі, певні категорії в топі були очікувані — наприклад, природний газ або юридичні послуги. І загалом основну частку прямих надпорогових договорів займають закупівлі різноманітних енергоносіїв.

У кожній категорії спостерігається переважання кількох основних підстав для укладення прямих договорів. Водночас на вибір, яку з них застосувати, можуть впливати різні обставини: технічні обмеження, відсутність конкурентів, нагальні потреби.

При цьому, інколи замовники зазначають некоректні підстави. Наприклад, так газове паливо купували за підставою придбання гемопоетичних стовбурових клітин. Водночас у закупівлях природного газу серед постачальників із покладеними спеціальними обов’язками трапляються й контракти на постачання газу для шкіл. Утім, такі випадки не мали настільки масового характеру, щоб суттєво вплинути на загальну статистику за вартістю.

Моніторинг прямих закупівель

Держаудитслужба охопила моніторингом 1062 лотів або 0,41% надпорогових закупівель, проведених напряму за досліджуваний період. У конкурентних закупівлях охоплення моніторингами майже в 7 разів вище і складає 2,73% від загальної кількості закупівель, які можна моніторити. Аналогічна тенденція спостерігається і у вартісному вимірі: моніторинг охоплює лише 2,3% сумарної вартості прямих надпорогових договорів, тоді як у конкурентному сегменті — 20,9%. Навіть якщо не враховувати вартість закупівель природного газу в межах групи «Нафтогаз», а також закупівель у природних монополістів, постачальників останньої надії та універсальної послуги — охоплення все одно досягне тільки 5% вартості прямих контрактів. Такий розрив у порівнянні з конкурентними закупівлями свідчить, що прямі закупівлі значною мірою залишаються поза фокусом моніторингу. Водночас вони також потребують контролю, адже не передбачають ні конкуренції, ні запобіжників на зразок оскарження в АМКУ.

Найбільші обсяги моніторингів припадають на будівельну галузь (CPV 45) та енергетичний сектор (CPV 09), де суми контрактів сягають мільярдів гривень. Тож загалом моніторинги зосереджені на сферах із високим фінансовим навантаженням та підвищеним ризиком неефективного використання коштів. Значну увагу приділено також промисловій техніці (CPV 42) та послугам з ремонту і технічного обслуговування (CPV 50).

Водночас у топ-3 за кількістю моніторингів попадає сфера готельних, ресторанних послуг та послуг з роздрібної торгівлі (CPV 55) з обсягом коштів понад 90 млн грн. У 98% випадків ідеться про послуги організації харчування закладів освіти. Такі закупівлі переважно моніторили управління Західного офісу Держаудитслужби, зокрема у Хмельницькій та Тернопільській областях, де їх перевіряли утричі частіше, ніж будівельні закупівлі. Виявлені порушення за цим CPV переважно стосувалися неоприлюднення або невчасного оприлюднення обґрунтування підстави закупівлі. Тож за результатами більшості моніторингів аудитори зобов’язували провести роз’яснювальну роботу та навчання уповноважених осіб.

Загалом порушення у прямих надпорогових закупівлях під час моніторингу аудитори виявляли в 67,8% випадках. Цей показник трохи вищий ніж в конкурентних закупівлях, де він становить 61,3%. Хоча відрив у 6 відсоткових пунктів не критично великий, він може свідчити про те, що в прямих неконкурентних закупівлях підвищені ризики недотримання законодавства. Але тут важливо зрозуміти, які саме порушення виявляють аудитори. Комплексно це зробити важко, бо в електронному полі на Prozorro Держаудитслужба майже завжди вказує тип порушення як «Інші порушення законодавства у сфері закупівель», і деталі доводиться шукати вручну у тексті висновку. Тому варто оновити види порушень у системі і коректно їх застосовувати, щоб мати можливість аналізувати проблеми прямих закупівель.

Підсумовуючи, прямі надпорогові закупівлі варто більше охопити контролем. Самі сектори для моніторингів Держаудитслужба здебільшого вибирає добре — концентрується на будівництві, енергетиці та суміжних сферах, де найбільші обсяги закупівель і підвищені корупційні ризики. Питання викликає надмірна увага Західного офісу до закупівель послуг харчування в закладах освіти. Вони не дуже поширені і порівняно невеликі за вартістю, а порушення в них здебільшого пов’язані з неоприлюдненням або невчасним оприлюдненням інформації. Тож офісу доцільно вдосконалити методологію відбору прямих надпорогових закупівель для моніторингу.

Зміни у договорах

Зміни до договорів були внесені у 36,7 тис. лотів, що становить понад 14% від загальної кількості прямих надпорогових закупівель. Водночас сукупна вартість змінених договорів сягнула 140 млрд грн, тобто майже 35% від загальної вартості всіх договорів у цьому сегменті. Для порівняння, у конкурентних закупівлях зміни відбувалися частіше: вони охопили 21,8% лотів і 44,7% від загальної вартості договорів за відповідний період. Отримані дані свідчать, що хоча зміни до договорів у прямих надпорогових закупівлях фіксуються рідше, ніж у конкурентних, їхній фінансовий масштаб все ще суттєвий. Більшість змінених договорів припадає на випадки, коли підставою використання прямих договорів були відсутність конкуренції з технічних причин (41,81% від усіх змінених договорів) або відсутність пропозицій на відкритих торгах (32,53% від усіх змінених договорів). Але їхні частки такі великі, бо це загалом найбільш поширені підстави застосування прямих надпорогів. Якщо ж дивитися, скільки договорів змінювали в межах кожної підстави проведення прямих закупівель, лідери будуть такі:

закупівля природного газу суб’єктом, на якого покладені спецобов’язки — змін зазнали 38,34% договорів (якщо говорити саме про закупівлі групи «Нафтогаз», то 41,2%);
закупівля додаткових робіт чи послуг у того самого учасника до 50% ціни попереднього/існуючого договору — 28,11% договорів;
ніхто не прийшов на тендер — 25,38%.

Щоб оцінити обґрунтованість цих змін та потенційні ризики зловживань, необхідно додатково поглиблено проаналізувати їхню суть.

Порівняння з переговорною процедурою

Від переговорної процедури відмовилися в перший рік повномасштабного вторгнення на користь ще гнучкішого механізму. У постанові №1178 підстави переговорної процедури стали підставами для прямих угод. На початку такі зміни могли бути виправданими для забезпечення потреб замовників, зокрема для захисту, енергетики й критичної інфраструктури. Проте таке розширення дискреції замовників створюють ризики маніпуляцій та обходу конкурентних процедур, коли частина закупівель укладається прямими договорами без належної перевірки підстав.

За аналогічний період з 30 липня 2020 до 30 вересня 2021 року, останні роки перед повномасштабним вторгненням, замовники провели 100,6 тис. переговорних процедур, за якими уклали договорів на 101,7 млрд грн. Тобто в середньому на неї припадало 7,2 тис. угод щомісяця на 7,3 млрд грн. Це значно менше, ніж зараз — у досліджуваний період прямих надпорогових контрактів укладають середньомісячно 18,4 тис. на 28,7 млрд грн. Тобто загалом кількість лотів такого типу зросла понад вдвічі, а обсяг контрактів — майже в 4 рази. Звісно, тут варто врахувати два фактори:

висока інфляція за останні роки;
зростання кількості підстав для прямих надпорогових угод.

Як у переговорній процедурі, так і в прямих закупівлях за особливостями воєнного часу, лідером за кількістю та обсягом витрат залишається відсутність конкуренції з технічних причин. За переговорною процедурою саме ця підстава охоплює майже 52% лотів і понад 50% вартості договорів. Аналогічна підстава на першому місці також у прямих закупівлях за особливостями — майже 30% договорів і 19% загальної вартості договорів. Тож для переговорної процедури перелік найпоширеніших підстав, який займає 95,7% за вартістю договорів, такий:

Відсутність конкуренції з технічних причин — 51,8 млрд грн (50,9%) за сумою договорів та 52% за кількістю лотів.
Ніхто не прийшов на тендер — 21,4 млрд грн (21%) та 30% лотів.
Необхідність проведення додаткових будівельних робіт — 15,6 млрд грн (15,3%) та 2,5% лотів.
Нагальна потреба (сукупно за всіма абзацами цієї підстави в законі) — 6 млрд грн (5,9%) та 3,9% лотів.
Необхідність захисту прав інтелектуальної власності — 2,6 млрд грн (2,6%) та 2,2% лотів.

За типом предмета закупівлі розподіл у переговорних процедурах схожий на той, що є у прямих договорах. Суттєва відмінність була лише у вартості товарів і послуг. Раніше вони займали 37% і 48% суми договорів відповідно, а тепер на товари йде більше коштів — 63% проти 20%.

Найбільше коштів за переговорною процедурою також припадало на енергоресурси та будівництво. Але тоді природний газ не домінував так сильно за вартістю угод. Ще не було звітування за закупівлі природного газу в межах групи «Нафтогаз», але й закупівлі в постачальника останньої надії були значно менші за обсягами.

Якщо не враховувати закупівлі газу в межах групи «Нафтогаз», на підстави, за якими раніше замовники проводили переговорну процедуру, нині припадає 70,2% вартості прямих надпорогових угод. Це означає, що значна частка ринку прямих закупівель потенційно могла б проходити через більш контрольовану процедуру, що забезпечує прозорість та конкурентність.

Застосування переговорної процедури дає вагомі інституційні переваги: вона дозволяє проводити консультації з кількома потенційними постачальниками перед укладенням договору та передбачає механізм оскарження рішень. Навіть якщо оскарження трапляється рідко — менше ніж у 1% випадків — сама наявність цього інструменту створює стримувальний ефект і знижує ризики неконкурентних закупівель, зокрема тих, що грунтуються на заявленій відсутності конкуренції.

Так, запровадження переговорної процедури може стати ефективним механізмом підвищення прозорості та мінімізації ризиків у сегменті прямих закупівель, де контроль і конкуренція наразі обмежені.

Підсумки

За період із 30 липня 2024 року до 30 вересня 2025 року замовники уклали 257 тис. прямих надпорогових договорів на суму 401,7 млрд грн. Це приблизно 6% кількості договорів у системі та майже 28% від їхньої загальної вартості. Тому хоч таких закупівель відносно небагато, їхній фінансовий масштаб суттєвий.

При цьому, майже половина всієї суми (43,3%) прямих надпорогових закупівель припадає на закупівлі природного газу замовником, на якого уряд поклав спецобов’язки. Тобто на звітування про продаж цього товару в межах групи «Нафтогаз». Тут виникає питання, чи є взагалі потреба у таких звітах на Prozorro — приміром, до 2023 року їх не оприлюднювали.

Також багато закупівель газу — 8,7 тис. — відбуваються напряму після невдалих торгів. Замовникам вдалося завершити лише 8,3% таких конкурентних закупівель. До пошуку рішення треба залучати як Мінекономіки, так і Міненергетики. Адже наразі в публічних закупівлях сформувалася ситуація із квазі-вільним ринком газу: замовники начебто й можуть купувати його у будь-кого, але фактично змушені проводити безрезультатні торги.

Додатково варто звернути увагу на закупівлі за нагальною потребою — застосування цієї підстави зростає приблизно на 50% під кінець бюджетного року. Тож імовірно, частина з них проведена не стільки через нагальні обставини, скільки через виклики бюджетування. Однак це потребує додаткового дослідження.

Крім цього, доцільно технічно пов’язати в Prozorro невдалі відкриті торги до подальшої неконкурентної закупівлі, що проводиться через їх відміну. Це дозволить підвищити прозорість таких закупівель і покращити контроль за тим, щоб замовники на прямих закупівлях дотримувалися умов первісного тендеру.

Прямі закупівлі можна залишити як винятки для тих випадків, які зумовлені саме воєнним станом. Наприклад, коли замовник перебуває на території активних бойових дій. У той же час, низку підстав треба взагалі переглянути — чи справді вони необхідні. Наприклад, деякі підстави в системі зазначали всього у декількох або декількох десятках закупівель. Також доцільно розглянути інші способи для придбання послуг для надання безоплатної правової допомоги — приміром, рамкові угоди.

Для ефективності як закупівель за переговорною процедурою, так і прямих договорів важливо навчати замовників — зокрема як краще визначати вартість таких контрактів та обирати постачальника.

І зрештою, прямі надпорогові закупівлі поки що всемеро менше охоплені моніторингом, ніж конкурентні — лише 2,26% суми проти 20,9%. Їм потрібно більше контролю, з фокусом на більш дороговартісні закупівлі та суттєві порушення.

Це дослідження підготовлено в межах проєкту “Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості” (UK DIGIT), що виконується Фондом Євразія та фінансується UK Dev.

Дослідження створено за фінансової підтримки Програми допомоги з міжнародного розвитку від Уряду Великої Британії. Зміст є винятковою відповідальністю Transparency International Ukraine; висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику Уряду Великої Британії.

Над дослідженням працювали

Керівник напряму:

Іван Лахтіонов, заступник виконавчого директора Transparency International Ukraine з інноваційних проєктів

Автори дослідження:

Павло Дегтярьов, дослідник проєкту DOZORRO TI Ukraine

Катерина Русіна, проєктна менеджерка DOZORRO

ProZorro