Звіти місцевої влади: чому громадяни їх не бачать?

Міста не мають комплексних підходів до звітування перед своєю громадою. Деякі міські ради намагаються регулярно повідомляти про роботу міського голови, департаментів, управлінь чи комунальних підприємств. Проте більшість майже не комунікують свої результати або роблять це епізодично. 

Про це свідчить дослідження публічного звітування органів місцевого самоврядування в 11 українських містах, яке Центр контент-аналізу провів на замовлення програми «Прозорі міста» Transparency International Ukraine. Аналітики дослідили, як міська влада комунікувала свою звітність у період із 1 грудня 2025 року до 15 березня 2026 року.  Для цього вони проаналізували новинні розділи на офіційних сайтах міських рад, сторінки органів місцевого самоврядування і посадовців у соцмережах, чотири локальні онлайн-медіа для кожного міста, регіональні філії Суспільного, а також контент у Facebook, X, Instagram, TikTok, YouTube і Telegram.

Аналіз показав: у 4 із 11 міст практично неможливо знайти згадки про звіти на власних майданчиках ради. Йдеться про Кропивницький, Одесу, Харків та Чернігів. У Харкові аналітики не знайшли жодної згадки про звіти на вебсайті та в соцмережах міськради і міського голови у досліджуваний період. У Києві здебільшого комунікували про наслідки снігопаду та атак росіян на міську інфраструктуру, що, очевидно, не покриває більшості важливих питань у місті. 

Із 1161 проаналізованого повідомлення 70% або більш ніж 800 публікацій були присвячені річним звітам. Водночас найбільше обговорення таких звітів відбувалося не на офіційних ресурсах органів місцевого самоврядування, а на зовнішніх майданчиках — у локальних ЗМІ та соціальних мережах. 

Навіть там, де новини про звіти публікують на сайтах міських рад, вони не завжди працюють як інструмент підзвітності. Їх складно знайти, вони написані бюрократичною мовою, не мають короткого резюме для містян і не пояснюють практичний вплив рішень влади на життя громади. Часто повідомлення зводяться до формулювання «звіт відбувся», і не відповідають на запитання, які цікавлять жителів: що вдалося зробити, які проблеми залишаються невирішеними, скільки коштів витратили і які наступні кроки влади.

Аналіз комунікації міських рад на офіційних сайтах та у соцмережах також показав, що на власних майданчиках місцева влада частіше звітує про «побутові» питання, а системні зміни залишаються поза увагою. Найбільше повідомлень стосувались ремонтів, питань благоустрою або кризового реагування, як-от ліквідації наслідків обстрілів. Найактивніше про це писали у Запоріжжі та Хмельницькому. Такий підхід допомагає громадянам бути в курсі щоденних справ міста, але не дає цілісного уявлення про результати роботи влади. Поряд із висвітленням поточних подій органам місцевого самоврядування варто більше уваги приділяти комунікації стратегічних рішень, довгострокових проєктів та їхнього впливу на розвиток громади. 

Також у власних комунікаціях міські ради рідко додають пряму мову посадовців (крім великих річних звітів міських голів). Наприклад, серед більш ніж 80 повідомлень про діяльність комунальних підприємств у всіх містах вибірки пряму мову містять лише два. Через це звітування часто виглядає знеособленим — містяни не бачать, хто ухвалює рішення і відповідає за результат.

Серед вдалих практик у комунікації звітів міськими радами аналітики відзначили Львів та Запоріжжя, де великі річні звіти очільників міст ділили на теми та публікували за окремими напрямами: культура, освіта, міжнародна співпраця, охорона здоров’я тощо, а також Хмельницький, де публікації про зміст звіту переважають над обговореннями факту проведеної події.

Загалом звітування міських голів перед громадою має великий потенціал, який необхідно використовувати міським радам. Водночас ОМС варто розширювати пул власних спікерів, відповідальних за напрями, які зможуть регулярно і глибоко пояснювати своїй громаді власні рішення та результати. Йдеться не лише про очільників департаментів, управлінь, комунальних підприємств, але й депутатів рад, котрим жителі делегували свої голоси.

Суспільне обговорення звітів відбувалося насамперед у локальних медіа, телеграм-каналах, та фейсбук-групах. ЗМІ зазвичай цікавились звітністю більш активно, ніж місцева влада цю звітність комунікувала, і частка пасивної комунікації була значною. Найменше згадок про звітність органів місцевого самоврядування у локальних медіа аналітики зафіксували в Хмельницькому та Кропивницькому. Але якщо в цих двох містах влада ініціювала повідомлення в ЗМІ, то в Одесі всі виявлені згадки про звітність були пасивними: інформація з’являлася не завдяки зусиллям міської ради, а через обговорення з боку громадськості та журналістів. 

У соцмережах найбільше обговорювали звітність у Львові. Там з понад 260 проаналізованих дописів майже 90% стосувались звіту Андрія Садового. Проте у цьому випадку були певні ознаки штучного поширення негативних повідомлень. Натомість щодо звітності одеської влади, було виявлено всього три повідомлення у соцмережах — два з яких містили запитання активних громадян про те, чи Департамент з мобілізаційної підготовки звітував чи планує звітувати про свою діяльність. 

«Складається враження, що міські ради сприймають звітування як формальність і не мають системних підходів до комунікацій з громадою. Але ж публічний звіт — це можливість отримати підтримку: пояснити громаді, що зроблено, які ресурси використано, які рішення були складними, що не вдалося і як влада планує це виправляти. Довіра не виникає з одного звіту — вона здобувається системною, чесною і зрозумілою комунікацією», — зазначає Олеся Коваль, керівниця програми «Прозорі міста» Transparency International Ukraine.

Програма «Прозорі міста» рекомендує міським радам запровадити внутрішній стандарт комунікації звітів. Щоб кожен важливий звіт супроводжували не лише документи, а й короткі пояснення для містян.

Також міським радам варто забезпечити зручний пошук звітності на сайті: окремі сторінки для звітів міського голови, департаментів, управлінь, комунальних підприємств, депутатів, бюджетних і програмних звітів. Документи мають бути доступними для завантаження, пошуку й повторного використання.

Звітування не повинно завершуватися в момент виступу міського голови. Воно має супроводжуватися якісною комунікацією до, під час і після заходу: анонсами, трансляціями, зрозумілими підсумками, візуалізацією ключових результатів, відповідями на запитання містян, взаємодією з медіа та поясненням подальших рішень влади.

Окрему увагу слід приділяти проблемним темам. Якщо у звіті є невиконані завдання, критика, затримки чи складні рішення, їх краще пояснювати відкрито. Замовчування створює простір для недовіри й негативних інтерпретацій.

Підзвітність європейського міста — це і публікація звітів, і зустрічі з громадою, і проактивна подальша комунікація результатів діяльності міських посадовців і структурних підрозділів. Головне, що це найкращий спосіб показати громаді, що влада пам’ятає: рішення ухвалюються від імені людей, за публічні кошти і з прямим впливом на життя міста. 

Дослідження підготовлене в рамках програми з інституційної розбудови Transparency International Ukraine, що здійснюється за фінансової підтримки Швеції. Думки, висновки чи  рекомендації належать авторам/авторкам та упорядникам/упорядницям цього видання і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори/авторки  та упорядники/упорядниці видання . 

Довідково

Transparency International Ukraine — акредитований представник глобального руху Transparency International. З 2012 року TI Ukraine допомагає Україні ставати сильнішою. Організація комплексно підходить до розробки та впровадження змін задля зниження рівня корупції в окремих сферах. 

ТІ Ukraine започаткувала програму «Transparent cities/Прозорі міста» в 2017 році. Її мета — побудувати конструктивний і належний діалог між містянами, місцевою владою та урядом для якісного муніципального управління, розвитку міст і ефективного відновлення. Протягом 2017–2022 років програма щорічно формувала Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України. Після повномасштабного вторгнення програма провела два адаптованих до воєнного часу дослідження стану муніципальної прозорості. У 2024 році програма сформувала Рейтинг прозорості 100 міст та вже у 2025 році запустила оновлений формат дослідження міських рад — Європейський індекс міст.