Як працює запит через картонки

Річницю протестів проти обмеження незалежності НАБУ і САП українці знову відзначають з картонками. І, як і торік, це стало реакцією на «непояснювані» рішення влади. 

Події липня 2025 року розірвали умовний і негласний суспільний договір, за яким громадяни утримувалися від протестів під час війни. Проте, коли парламент поставив незалежність НАБУ і САП та стійкість усієї антикорупційної системи під пряму загрозу, ліміт суспільного терпіння було вичерпано. І саме реакція громадян стала вирішальною для скасування того рішення.

У 2026-му ми відчули певне дежавю. Попри прив’язаність протестів до конкретних імен зараз, люди насправді виступають проти посилення тиску та згортання реформ — як і торік. Тому насправді ці два протести схожі, і не лише наявністю в них картонок. 

Чому так стається саме в липні — це вже загадка окрема. Було б добре, якби влада перестала ходити так по колу, плануючи наперед, а не готуючи реактивний антикриз. І все б змінилося, якби таким рішенням передувала відверта комунікація та пояснення — інакше протести можуть стати не лише липневими.

Але народні картонки спрацювали — і торік, і нині.

Як бачимо, попри всі сумніви скептиків, влада таки змушена дослухатися до запиту людей на площах – чи він стосується антикорупційних інституцій, чи зміни Головкома. Це важливо для держави, яка декларує демократичність своїх принципів.  Проте що відбуватиметься після такої реакції?

Через рік після протестів щодо позбавлення незалежності НАБУ і САП ми вже можемо оцінити, чи використала держава час для зміцнення цих інституцій та чи справді рухалась у євроінтеграційному напрямі та усунула системні перешкоди у їхній роботі. І тут варто звернутися до основоположного в цих питаннях документа — Дорожньої карти з питань верховенства права, яка передбачає конкретні кроки для посилення цих антикорупційних інституцій. Її виконання — одна з наших євроінтеграційних вимог.

Безперечно, за цей рік певний прогрес відбувся, однак він більшою мірою стосується внутрішньої роботи установ (прогрес у численних розслідуваннях та нові вироки), а не таких зовнішніх субʼєктів, як парламент. САП і ВАКС ухвалили стратегії інституційного розвитку, НАБУ виконує рекомендації незалежних міжнародних аудиторів, а результативність їхньої роботи загалом зросла. Конкурс на посади суддів ВАКС наближається до завершення, а питання належного приміщення для суду нарешті зрушило з місця.

…Але ключові зобов’язання досі не виконані. 

Керівнику САП так і не надали повноважень самостійно надсилати запити про екстрадицію та створювати спільні слідчі групи у справах про корупцію на найвищому рівні. НАБУ досі не забезпечили доступ до неупереджених, своєчасних і якісних судових експертиз. Приклади негативних наслідків таких зволікань продовжують накопичуватись. Не ухвалено й необхідних законодавчих змін для усунення процесуальних затримок у роботі ВАКС.

Липневі події — і торішні, і нинішні — мають стати не лише нагадуванням про небезпеку відкату, а й точкою відповідальності. Зараз ми знаємо, що якби торік люди не вийшли на площу Івана Франка у Києві та на площі інших міст України, в питанні антикорупційних розслідувань у нас усе б залишилося, як раніше. Не було б цих справ по Чернишову, він би навіть, можливо, зберіг своє місце у владі. Не було б Міндічгейту, і справ Династії. Андрій Єрмак досі залишався б в Офісі Президента. І ще десятки й десятки інших розслідувань були б припинені.

Наслідки ж нинішніх подій нам ще доведеться пізнати. Але вже зараз протести чітко показують запит суспільства – не згортання реформ, а їх продовження. Це стосується і НАБУ, САП та ВАКС: необхідно продовжувати посилювати їхню спроможність, а також не допускати посягань на інституційну незалежність.Тим більше, що на шляху до членства України в ЄС взяті зобов’язання щодо реформ — це не просто формальність, а фактично умова виживання нас як країни. 

Українське суспільство вимагає вищої якості державного управління, захисту власних прав і кращого добробуту. Тож влада має не тільки втілювати зміни, а й пояснювати свою логіку дій громадянам. Суспільство подорослішало, і час нарешті це усвідомити.