Розділи «Боротьба з корупцією» та «Юстиція, свобода і безпека» в Тіньовому звіті за 2026 рік для Єврокомісії

Основні висновки щодо боротьби з корупцією та організованою злочинністю з розділів Тіньового звіту для Єврокомісії, які готувала Transparency International Ukraine.

Крім TI Ukraine, над звітом працювали експерти Лабораторії законодавчих ініціатив, Центру прав людини ZMINA, «Адвоката майбутнього», «Європи без бар’єрів», Асоціації правників України, Громадянської мережі «Опора», Центру демократії та верховенства права, а сама підготовка відбувалася за інформаційної підтримки «Європейської правди». 

TI Ukraine із партнерами вже втретє готує Тіньовий звіт. Цьогоріч незалежний моніторинг суттєво масштабувався. Окрім розділів 23 «Правосуддя та фундаментальні права» і 24 «Юстиція, свобода та безпека», експерти вперше комплексно проаналізували ще одну складову кластера «Основи процесу вступу» — «Функціонування демократичних інституцій». Усе це в комплексі дозволяє побачити ширшу картину: не лише стан окремих реформ, а й роботу інституцій, від яких залежить їхнє втілення.

Звіт складається з двох частин і охоплює сфери верховенства права (суди, прокуратура, адвокатура, юридична освіта), боротьби з корупцією та організованою злочинністю, захисту основоположних прав і свобод людини, візової політики, міграції, питання євроінтеграції, роботи Верховної Ради України, Уряду, багаторівневого врядування, виборів, громадянського суспільства тощо.

Надалі наведемо ключові висновки з розділів, які готувала TI Ukraine щодо боротьби з корупцією та організованою злочинністю.

Ключові досягнення

Протягом звітного періоду прогрес у боротьбі з корупцією мав переважно точковий характер і залежав від внутрішніх зусиль окремих органів.

Головні позитивні зрушення:

• Зростання результативності ВАКС, НАБУ та САП. Збільшилася кількість переданих до суду обвинувальних актів та вироків. Склад ВАКС та АП ВАКС поповнився 17 новими суддями, при цьому ВАКС пришвидшив середні темпи розгляду справ у 2025 році.
• Збільшення випадків спецконфіскації. Обсяг конфіскованих за рішенням суду коштів зріс із 158,8 млн грн у 2024 році до понад 673 млн грн у 2025-му.
• Підготовка нової Антикорупційної стратегії. Профільний парламентський комітет підтримав уніфікований проєкт Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки (№15230-д).
• Інвентаризація в АРМА. В Агентстві завершено суцільний облік майна (виявлено понад 102 тис. одиниць активів).

Інституційна спроможність антикорупційних органів

Розвиток та незалежність антикорупційних органів продовжують наштовхуватися на ризики політичного впливу, тиску та обмеження у виконанні повноважень.

Міжнародні експерти та конкурси

• Оприлюднені матеріали розслідувань НАБУ і САП вказали на спроби топпосадовців Офісу Президента та Кабінету Міністрів впливати на формування конкурсних комісій (НАЗК, БЕБ). Ці факти підтверджують, що участь незалежних міжнародних експертів із вирішальним голосом є критичним запобіжником від політизації відборів.
• Втрата міжнародними експертами права участі у формуванні Конкурсної комісії з добору членів ВККС у червні 2025 року стала небезпечним прецедентом і досі не вирішена на рівні закону.

Аудити органів

• НАБУ. Реалізує рекомендації першого аудиту («помірно ефективний»), але є ризик усунення міжнародників при переході на дворічний цикл оцінювання.
• САП. Аудит так і не розпочато, попри настання правових підстав у березні 2026 року.
• НАЗК. Зовнішня оцінка блокується понад чотири роки через зволікання Мін’юсту з погодженням критеріїв та методики її проведення. Саме Агентство демонструє формальне виконання рекомендацій минулих аудитів або повну відмову їх виконувати.

Тиск і функціональна незалежність НАБУ та САП 

Тиск на НАБУ не слабшав увесь рік:

• СБУ та ОГП затримували детективів і проводили в них обшуки.
• У лютому і червні 2026 року в керівників підрозділів НАБУ знаходили засоби прихованого стеження.
• Громадські організації публічно назвали тимчасову слідчу комісію Ради інструментом тиску.

Кілька структурних проблем досі не розв’язані:

• Прослуховування. НАБУ, як і раніше, залежить від СБУ в знятті інформації з комунікацій.
• Експертиза. Незалежної експертної установи для чутливих справ немає — державні інституції припускаються витоків даних, а приватні експерти зазнають тиску.
• Підслідність. Питання розширення підслідності НАБУ на керівництво Офісу Президента, ДБР та БЕБ досі законодавчо не вирішене.
• Справи щодо нардепів. Повноваження керівника САП щодо проваджень стосовно народних депутатів не врегульовано — усі необхідні процесуальні дії мають погоджуватися Генеральним прокурором.
• Одноособовий розгляд справ. Законодавчо досі не запроваджено одноособовий розгляд цивільних і адміністративних справ у ВАКС, що суттєво перевантажує колегії суддів і затягує судовий процес. 

Попри те, що фінансування НАБУ, САП і ВАКС зросло, воно дотепер не покриває реальних потреб цих інституцій. Зарплати суддів ВАКС, до прикладу, «заморожені» з 2020 року.

Кримінальна юстиція

Правоохоронна та судова системи зіштовхуються з процесуальними проблемами та прогалинами у законодавстві.

Навантаження та строки у ВАКС. У 2025 році середня тривалість розгляду справи скоротилася до 405 днів, але в першому півріччі 2026-го знову зросла до 689 днів. Кількість нерозглянутих справ збільшується. 

Процесуальні «пастки». Автоматичне закриття справ через закінчення строків досудового розслідування («Поправки Лозового») досі не скасоване на рівні закону. Наприклад, саме з цієї причини у травні 2026 року ВАКС закрив резонансне провадження щодо ймовірних розкрадань на «Укрзалізниці».

Протидія затягуванню процесів теж потребує вдосконалення. Закон про вищі штрафи за неповагу до суду Президент ветував, а новий законопроєкт №15333 не передбачає грошових стягнень за неявку для адвокатів.

Угоди про визнання винуватості. Дедалі більше справ у ВАКС завершуються угодами, а не повноцінним судовим розглядом. У 2025 році так ухвалили 72 зі 109 вироків, тобто дві третини. 

Цей інструмент пришвидшує правосуддя і допомагає повертати збитки. Проте наразі проблемним залишається сприйняття таких угод суспільством. Умови окремих із них непрозорі, і звідси виникають питання, чому обвинувачений отримав саме вказане у вироку покарання. Автори звіту вважають, що більшість цих питань можна зняти кращою комунікацією: суд і прокуратура мають зрозуміло пояснювати, на яких умовах укладено угоду і що держава отримала натомість.

Інші органи та підслідність. Якість розслідувань корупції іншими правоохоронними органами (НПУ та ДБР) потребує вдосконалення. З 4 714 обвинувальних актів 2025 року 3 935 скерувала поліція, переважно щодо менш тяжких злочинів. Якість складних розслідувань ДБР ставлять під сумнів виправдувальні вироки та скасовані підозри. СБУ та інші органи продовжують вести справи, які за законом належать НАБУ. Жодної відповідальності за це не передбачено.

Кримінальний кодекс. Зміни до складів окремих корупційних злочинів і правил обрахунку строків давності так і не ухвалили. Хоча нова Директива ЄС про протидію корупції, ухвалена в березні 2026 року, цього вимагає.

Фінансовий контроль (НАЗК)

Діяльність Агентства у сфері фінансового контролю та запобігання корупції демонструє системні недоліки.

Низька ефективність автоперевірок. За 2025 рік автоматичну перевірку пройшли понад 244 тис. декларацій (40%), проте цей інструмент не виявляє незаконне збагачення, на що і має бути спрямований. Наприклад, усі декларації експосадовиці Ольги Стефанішиної успішно пройшли автоперевірку, хоча згодом НАБУ і САП повідомили їй про підозру у незаконному збагаченні на 13,9 млн грн. Так само було й у справі ексміністра Германа Галущенка. 

При цьому маяк МВФ щодо оновлення ризик-орієнтованої системи перевірок до кінця червня 2026 року так і не виконано. 

Закритість та комунікація. НАЗК досі не публікує правила логічного та арифметичного контролю (ЛАК) і не забезпечило прозору комунікацію щодо перевірки декларацій окремих високопосадовців (зокрема екскерівника ОП Андрія Єрмака).

Моніторинг способу життя. Механізм демонструє якісніші результати (виявлено незаконних активів на понад 1,1 млрд грн у 2025 році), але процедурі бракує автоматичного розподілу справ та чітких гарантій об’єктивності.

Конфлікт інтересів. Кількість складених НАЗК протоколів суттєво скоротилася (з 27 у 2024 році до 11 у 2025-му). Агентство позбавлене права брати участь у судових засіданнях та оскаржувати рішення щодо власних протоколів.

Фінансування партій. Понад 110 партій системно не подають фінансову звітність. Штрафи за це є непропорційно низькими, а контроль за доцільністю витрачання бюджетних коштів обмежений.

Активи (повернення, спецконфіскація та реформа АРМА)

Сфера управління арештованим та конфіскованим майном потребує наведення ладу в обліку та практичних механізмах.

Проблема обліку спецконфіскації. Попри зростання обсягів спеціальної конфіскації судом, у державі відсутній облік виконання таких рішень, через що неможливо відстежити реальні надходження коштів до бюджету.

Реформа АРМА та інвентаризація. Прийняття Закону № 4503-IX створило підґрунтя для реформи Агентства. Завершено суцільну інвентаризацію: виявлено 102 569 одиниць активів за судовими ухвалами, тоді як у державному реєстрі арештованих активів їх лише 44 815.

Проблеми в управлінні арештованим майном:

• Модуль відбору управителів для простих активів через Prozorro станом на липень 2026 року не запрацював через брак фінансування.
• Більшість звернень АРМА щодо неможливості ефективного управління активами залишаються без відповіді прокурорів.
• Конкурсна комісія не змогла обрати голову АРМА, через що призначено повторний відбір.

Коротка версія Тіньового звіту:

Як ми готували звіт

При підготовці нашої частини звіту щодо боротьби з корупцією та організованою злочинністю експерти Transparency International Ukraine:

• провели 17 інтервʼю з різними експертами та представниками міжнародних партнерів, експертами з громадського сектору та працівниками держорганів;
• надіслали 12 запитів до державних органів для уточнення статистичної інформації;
• проаналізували 73 заходи Дорожньої карти з питань верховенства права у сфері боротьби з корупцією та протидії відмиванню доходів;
• досліджували законодавство та практику його застосування;
• аналізували міжнародні стандарти, зокрема нормативні документи Європейського Союзу;
• опрацьовували офіційні та статистичні дані і на їх основі визначали тенденції в діяльності досліджуваних у звіті державних органів.

Нагадаємо, що досліджувані в Тіньовому звіті розділи 23 «Правосуддя та фундаментальні права» та 24 «Юстиція, свобода та безпека» входять до Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС» (Fundamentals). Він є ключовим для всього переговорного процесу, адже відкрився першим, а закриється останнім на фінальному етапі перемовин — після згоди усіх країн-членів Євросоюзу.

Повна версія Тіньового звіту: