13.10.2026 Кабмін затвердив Стратегію розвитку сфери публічних закупівель на 2027–2030 роки (далі — Стратегія), а також Операційний план заходів з її реалізації. Це довгоочікуваний і важливий крок, який перебуває у фокусі уваги наших європейських партнерів.

У нещодавньому Звіті про розширення Єврокомісія відмітила як позитив впровадження попередньої Стратегії та підкреслила важливість наступної разом з розділом Антикорупційної стратегії, присвяченим публічним закупівлям.

Нова Стратегія окреслює п’ять цілей, завдання, заходи, спрямовані для їх досягнення, а також проблематику, що їх зумовила.

Стабільне та узгоджене з acquis ЄС законодавство

Першою ціллю у Стратегії визначено стабільне та узгоджене з правом Європейського Союзу (acquis ЄС) законодавство. Відзначається, що необхідно наближати законодавство до права ЄС із збереженням ефективного вітчизняного досвіду. Крім публічних закупівель, ця ціль охоплює публічно-приватне партнерство та концесії, але оминає — як і вся Стратегія — оборонні закупівлі, оскільки для них буде окрема стратегія. Важливо, що у Стратегії йдеться не лише про відповідність законодавства низці директив ЄС, але й про його сталість, чіткість і передбачуваність, єдність практики. Іншими словами, законодавство не має змінюватися так часто, як це відбувалось останніми роками.

Окрім власне наближення законодавства до права ЄС, завданням у межах цієї цілі є забезпечення функціонування сфери за законом. Особливості його застосування допускаються, але виключно в частині, зумовленій воєнним станом.

Для досягнення цілі уряд планує у 2027 році розробити ще один законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» від 27.05.2026 № 4888-IX (далі — Закон № 4888, новий Закон) для остаточної гармонізації сфери закупівель, затвердити особливості його застосування, а також окремий законопроєкт для концесій та публічно-приватного партнерства.

Умови для конкуренції та ефективного використання публічних коштів

Щоб створити умови для розвитку конкуренції та ефективного використання публічних коштів, уряд планує впливати на ті чинники, від яких частково залежить рівень конкуренції: якість планування та підготовки закупівлі, визначення вимог до її предмета, технічних характеристик, очікуваної вартості, умов участі та виконання договору.

Для досягнення цілі уряд планує вже наступного року розробити новий порядок визначення предмета закупівлі, порядок створення і формування електронного маркетплейсу, а також оплати за користування ним. Щоб перейти від орієнтації на найнижчу ціну до досягнення найкращого співвідношення ціни та якості, Кабмін планує наступного року розробити методику застосування критеріїв оцінки тендерних пропозицій, а також щороку моніторити, як замовники застосовують нецінові критерії.

У 2028 році уряд має намір розробити примірну тендерну документацію, а також методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, у якій удосконалити підходи до планування закупівель на основі обґрунтованої потреби та результатів аналізу ринку.

Окремим завданням стало вдосконалення механізмів застосування вимог щодо локалізації виробництва. Для цього на початку 2027 року має запрацювати реєстр недоброчесних виробників, які надали недостовірну інформацію (документи) для включення товарів до переліку локалізованих, а у 2028 році планується аналіз практики застосування вимог та вдосконалення законодавства, якщо аналіз виявить таку потребу.

Професійна та результативна організація закупівельної діяльності

Для цього уряд планує наприкінці 2027 року запустити безоплатний онлайн-курс щодо оновленого законодавства, а також щороку поглиблювати співпрацю з закладами вищої освіти, проводити щонайменше по два інформаційно-навчальні заходи для замовників та проводити навчання державних службовців, які відповідають за здійснення публічних закупівель, за типовою загальною професійною (сертифікатною) програмою підвищення кваліфікації. До кінця 2030 року очікується механізм стипендіальної підтримки професійного навчання у сфері публічних закупівель для регіональних замовників, які фінансуються з бюджетів.

Крім підготовки та професійного розвитку фахівців, у межах цілі визначили ще два завдання:

  • Розробити підзаконну та методично-консультативну базу для закупівельної діяльності, управління процесом закупівлі та оцінювання її результативності. Для цього Мінекономіки щороку буде, власне, виконувати свої повноваження: розробляти методичні рекомендації, узагальнювати практику, а також до кінця 2028 року розбудує сервіс консультативної підтримки у сфері з технологіями, які допоможуть автоматизовано обробляти типові запити й надавати консультації швидше.
  • Розвинути централізовану закупівельну діяльність та інші механізми професійної організації закупівель. Для цього до кінця 2028 року планують оновити модель визначення уповноважених осіб, яка базуватиметься на врегулюванні формату аутсорсу в закупівлях. Також до кінця 2030 буде запроваджено нову модель діяльності централізованих закупівельних організацій.

В описі цілі Стратегія акцентує увагу на тому, що важливо навчити замовників управляти виконанням договорів, зокрема контролювати це та своєчасно реагувати на ризики, враховувати результати виконання під час подальшого планування.

Цифрова трансформація та розвиток системи Prozorro

Насамперед електронну систему необхідно адаптувати до нового законодавства. На початку наступного року в системі Prozorro мають з’явитися нові способи здійснення публічних закупівель за новим Законом.

Крім того, буде розвиватися електронна інформаційна взаємодія системи Prozorro з іншими державними електронними інформаційними ресурсами. З якими саме — визначить дослідження до кінця 2028 року, а вже зараз відомо, що на початку наступного року вдосконалять взаємодію між Prozorro та інформаційно-комунікаційною системою Казначейства.

Всередині системи Prozorro планують посилювати аналітичні інструменти, зокрема щодо планування, моніторингу, контролю та управління ризиками. Ця робота також почнеться з дослідження і запланована на 2028-2029 роки, зокрема з’явиться зручний пошук рішень Антимонопольного комітету та висновків про результати моніторингу.

Щоб посилити кіберстійкість системи та забезпечити її безперервну роботу в умовах воєнного стану, планують щороку вживати заходів з кіберзахисту, проводити тестування та усувати вразливості, резервувати та відновлювати критичні дані.

Також наступного року буде розвиватись є-контрактинг: визначать структуру та впровадять функціонал для формування, укладення, зміни та виконання електронного договору.

Доброчесне середовище, ефективна система контролю та оскарження

Щоб підвищити ефективність контролю, уряд визначив важливим розумні про строки судового оскарження висновків результати моніторингу. Для цього до кінця наступного року Держаудитслужба та її співвиконавці розроблять відповідний законопроєкт.

Триватиме й робота над оновленням автоматичних ризик-індикаторів. Для цього наступного року запровадять гнучкий механізм їх постійного оновлення, переглянуть їх та реалізують відповідні зміни в системі Prozorro. Також уряд має намір оновити Дорожню карту посилення контролю за публічними закупівлями, не уточнюючи, як саме.

Також уряд поставив доволі загальне завдання — удосконалити механізми запобігання корупції та мінімізації корупційних ризиків у сфері. Для цього планують щороку проводити стратегічний аналіз корупційних ризиків, розробляти пропозиції і рекомендації щодо їх усунення та/або мінімізації, зокрема щодо доброчесності та перевірки контрагентів. Також до кінця 2029 року уряд виконає дослідження щодо можливості та необхідності запровадження в системі Prozorro інструментів виявлення ознак змови учасників та інших антиконкурентних узгоджених дій. Якщо дослідження підтвердить таку можливість, її реалізують до кінця 2030 року.

Крім того, уряд планує й надалі забезпечувати ефективне функціонування механізмів оскарження та захисту прав учасників. Для цього до кінця 2028 року вдосконалять електронні інструменти подання та розгляду скарг — причому не лише для закупівель, але й для публічно-приватного партнерства і концесії. Також щорічно АМКУ та Мінекономіки будуть узагальнювати практику оскарження публічних закупівель та готувати пропозиції щодо усунення системних проблем у застосуванні законодавства.

Підсумовуючи, варто підтримати крок уряду з ухвалення Стратегії — важливо, щоб у сфері був програмний документ, який визначає ключові вектори її розвитку на наступні роки. До того ж затвердження цього документа сприяє євроінтеграції. За своїм змістом Стратегія є доволі зваженою, поміркованою, спирається багато в чому на вже закріплені в новому Законі підзаконні акти і не містить надміру гострих ідей, які б викликали заперечення. Подекуди плани викладені загально. Втім, надалі точність завдань та заходів можна буде покращувати, вносячи до Стратегії зміни. Ефект від виконання Стратегії для сфери великою мірою буде залежати від змісту ухвалених за нею актів та якості реалізації заходів на практиці.

Цей матеріал став можливим за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Відповідальність за зміст несе автор, і він не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства.

Джерело: radnuk.com.ua