Половина кандидатів в Антикорсуд є сумнівними

Громадські організації Трансперенсі Інтернешнл Україна, Центр протидії корупції, Фундація DEJURE та Автомайдан презентували список кандидатів, які недостойні працювати у Вищому антикорупційному суді.

Антикорупційні організації проаналізували майно, бізнесові та політичні зв’язки кандидатів та їхніх родин, а також попередні судові рішення кандидатів.

Загалом у списку претендентів, репутація яких під сумнівом, 55 із 113 кандидатів, які раніше успішно склали іспити до Вищого антикорупційного суду.

“Політичний клас 2,5 роки опирався створенню антикорупіційного суду і тепер, коли триває конкурс до нього, влада не полишає спроб призначити лояльних кандидатів. Політики можуть робити ставку не тільки на суддів, які своїми неправосудними рішеннями вже довели лояльність системі, але і на кандидатів — “сірих конячок”, — зазначає експертка Центру протидії корупції Анастасія Красносільська. “Саме тому ми вважаємо, що кандидатам із будь-яким сумнівом щодо їхньої доброчесності чи політичних зв’язків — не місце в антикорупційному суді”, — додає Красносільська.

Найбільше запитань до кандидатів викликали декларації, зокрема, через майно, оформлене на родичів. Також аналітики звернули особливу увагу на суддівські рішення претендентів та неетичну поведінку.

Так, наприклад, серед кандидатів суддя Шевченківського районного суду міста Києва Оксана Голуб, яка брала участь у “справах Майдану” — позбавляла активістів права керування транспортним засобом.

Також бере участь у конкурсі суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Інна Білоус, яка ухвалювала рішення проти активістів Революції Гідності. 10 грудня 2013 року колегія суддів, у складі якої була Білоус, повністю задовольнила адміністративний позов Тернопільської обласної державної адміністрації про обмеження права на мирні зібрання політичним партіям та необмеженому колу третіх осіб у частині місця їх проведення від 10 грудня 2013 року до 7 січня 2014 року.

“Судді Майдану — найбільш яскравий приклад того, коли судді слухняно та безапеляційно виконували рішення, які їм “спускали” згори. Неприпустимо, щоб справи топ-корупціонерів розглядали судді Майдану, які незаконно засуджували активістів Революції Гідності, або ж виправдовували суддів, які ухвалювали такі рішення“, — підкреслює представниця всеукраїнського об’єднання Автомайдан Катерина Бутко.

Серед сумнівних рішень кандидатів до антикорсуду не лише переслідування майданівців.

До списку сумнівних кандидатів увійшов, наприклад, суддя Шевченківського районного суду міста Києва Євген Мартинов, який під час своєї роботи в Бориспільському районному суді допоміг особі в нечесний спосіб отримати 16 га землі під Києвом. Однак зміг уникнути покарання.

Одним із порушень, що часто зустрічаються у кандидатів, є приховування власних доходів або неправдива інформація в деклараціях.

Так, серед кандидатів є адвокат Василь Постульга, який ймовірно вдався до приховування власних доходів. Згідно з декларацією за 2017 рік він особисто не мав жодних доходів, а його дружина — 150 тис. грн. З цієї суми 116 тис. грн є негрошовим подарунком від іноземного громадянина. При тому Василь Постульга володіє 13 ділянками у Київській області.

Або ж адвокат, науковець Хмельницького університету управління права та юрист ПМП “Медична практика” Оксана Каденко задекларувала значну кількість готівки при незначних доходах за 2017 рік. Також у декларації не вказана вартість автомобіля HYUNDAI TUCSON 2011 року випуску. Однак ціна на авто мала б бути відома, адже набуте воно не так давно — 25 березня 2014 року*.

Крім того, виникають сумніви щодо спроможності частини кандидатів або їхніх близьких родичів купувати дорогу нерухомість чи автівки.

Наприклад, адвокат Дмитро Ягунов придбав квартиру в Києві вартістю понад 1,3 млн грн. При цьому він задекларував у 2015 році дохід на рівні 20 тис. грн, а в 2017 — 40 тис. Звідки у нього гроші на таку квартиру в столиці — невідомо.

“Вважаємо, що за відсутності вичерпних пояснень з боку кандидатів сумнівне майно, навіть зареєстроване на родичів чи покладене  під подушку Святим Миколаєм , виключає можливість призначення кандидатів на посаду суддів Вищого антикорупційного суду. У той же час, запрошуємо кандидатів оприлюднити документи, які б спростували висновки експертів громадських організацій”, — говорить експертка Фундації DEJURE Ірина Шиба.

Нагадаємо, що наприкінці грудня Вища кваліфікаційна комісія суддів оприлюднила список із 113 кандидатів, які успішно склали іспити та проходять до наступного етапу конкурсу.

Зараз м’яч на полі Громадської ради міжнародних експертів, якій виділили 30 днів (до 26 січня), щоб накласти вето на сумнівних кандидатів до Вищого антикорупційного суду.   

Міжнародні експерти можуть ініціювати розгляд на спільному із Вищою кваліфікаційною комісією засіданні кандидатів, щодо доброчесності чи професійності яких виникають сумніви. І через голосування виключити таких претендентів із конкурсу.

Якщо 9 членів ВККС та 3 із 6 членів ГРМЕ не підтвердять відповідність кандидата критеріям професійності та доброчесності, він чи вона остаточно вибуває із конкурсу і не зможе претендувати на посаду судді.

Після цього кваліфкомісія суддів на власний розсуд обере переможців конкурсу із решти кандидатів. Для старту Вищого антикорупційного суду потрібно щонайменше 35 кандидатів, 10 із яких працюватимуть в Апеляційній палаті.

Новий суд повинен запрацювати вже навесні 2019. До нього перейдуть усі справи НАБУ та САП, навіть ті, що вже слухаються в судах.

“Антикорупційний суд — вистраждане дитя судової реформи та потенційний символ невідворотності покарання для корупціонерів. Лише професійні та чесні судді зможуть здійснювати справедливе правосуддя та налагодити якісну роботу новоствореного судового органу. Саме тому настільки важливими є люди, які стануть обличчям українського антикорупційного судочинства. Ми не маємо жодного права, роками борючись за створення незалежного антикорупційного суду, зараз обирати до нього недоброчесних суддів”, — підкреслює юридичний радник Трансперенсі Інтернешнл Україна Максим Костецький.

ДОДАТКОВО:

До списку ввійшли кандидати, у діях та документах яких виявлено щонайменше одну із наступних ознак:

• винесення політично-мотивованих рішень, зокрема проти учасників Революції Гідності, а також участь у поновленні на посадах так званих “суддів Майдану”;
• імовірна невідповідність доходів та активів кандидатів, а також ознаки ухилення від сплати податків/приховування доходів;
• ймовірне приховування коштовного майна або користування майном родичів за наявності сумнівів у спроможності родичів придбати таке майно;
• систематичне (більше трьох випадків) ухвалення судових рішень під час перебування на навчанні або у відпустці;
• порушення прав журналістів у судових засіданнях;
• ухвалення сумнівних рішень у справах, пов’язаних із корупцією будь-якого рівня;
• неетична поведінка поза судовим процесом;
• наявність політичних та/або бізнесових зв’язків, які можуть викликати сумніви у неупередженості кандидата та підривати довіру до майбутнього Вищого антикорупційного суду.

Якщо ви маєте інформацію щодо негідної поведінки інших кандидатів, не включених у список, просимо надсилати таку інформацію на адресу [email protected]. Ми гарантуємо анонімність.

*Раніше ми помилково зазначили, що у декларації кандидатки Оксани Каденко відсутня інформація про компанію її чоловіка ТОВ “Берест 2012”, на яку податкова подала до суду за несплату 387 тисяч гривень податків. Каденко не мала вносити цю компанію в декларацію за 2017, оскільки він набув корпоративні права на неї лише у січні 2018 року.