Майже 9 місяців Агентство з розшуку та менеджменту активів живе без постійного керівника.
Напередодні Нового 2020 року Кабмін Олексія Гончарука звільнив тодішнього очільника АРМА Антона Янчука. Тоді ж Агентство отримало в.о. Віталія Сигидина і продовжує жити з ним вже понад 260 днів в очікуванні конкурсу на нового голову.
Як жилося Національному агентству весь цей час?
АРМА декілька раз намагалося обрати управителя активами Українського Медіа Холдингу, і нарешті провело відповідний конкурс. Також Агентство намагалося успішно управляти пакетом акцій ПрАТ «Газтранзит», так і не вирішило ситуацію із Межигір’ям та запустило реєстр арештованих активів у тестовому режимі. А ще брало участь у підготовці та адвокації дуже потрібних змін до законодавства, особливо свого профільного — щодо менеджменту активів.
Тут варто нагадати, що саме ця державна інституція не тільки має надважливу роль у системі антикорупційних органів, а і є результатом виконання Україною міжнародних зобов’язань. І, мабуть, не дуже добре, що центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, інституція, яка опікується рядом дуже “гучних” і соціально важливих арештованих активів, вже скоро рік як живе без голови.
Подібна ситуація вкрай небезпечна, у тому числі й для низки процесів у державі. Насамперед така небезпека проявляється через нагальну потребу вибудувати стратегічно діяльність Агентства.
Звичайно, треба займатися невідкладними проблемами та долати поточні кризи, проте у відносно нового і часто контроверсійного органу має бути план розвитку, план діяльності. І за це серед іншого має відповідати повноцінне керівництво, обране на відкритому прозорому конкурсі, а не тво.
Саме керівник зможе спрямувати команду в одному напрямку, закріпити пріоритети, які він сам і буде виконувати протягом наступних 5 років. І зрештою нести повноцінну відповідальність за результати цією роботи або їхню відсутність.
Наразі ж АРМА без голови. Причина — очевидне затягування процесу обрання нового керівника замість тимчасово призначеного. І це вже призвело до порушення положень чинного законодавства.
Наприклад, Закон України “Про державну службу” (п. 8 ст. 31) зазначає, що строк тимчасового виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби не може перевищувати три місяці.
Цей строк вже пройшов тричі і триває досі.
У відносно нового і часто контроверсійного органу має бути план розвитку, план діяльності. І за це серед іншого має відповідати повноцінне керівництво, обране на відкритому прозорому конкурсі, а не тво.
Катерина Риженко
Як добитися дочекатися призначення нового голови?
Згідно з Законом України “Про АРМА” Кабінет Міністрів призначає голову АРМА за поданням Прем’єр-міністра, який вносить кандидата, відібраного за результатами конкурсу.
А далі — очевидна очевидність. Для оголошення конкурсного відбору необхідна конкурсна комісія. Якраз обрання її складу і стало перешкодою для швидкого проведення конкурсу. Як і в інших відносно новостворених органах, така комісія формується представниками різних гілок влади та державних інституцій. По одній особі делегують міністри юстиції та фінансів, Генпрокурор, Директор НАБУ та очільник Фінмоніторингу.
Ще трьох має визначити Верховна Рада. І на сьогодні це єдиний інститут, який не виконав своїх зобов’язань.
Двічі Антикорупційний комітет парламенту обирав представників для голосування в сесійній залі. Кожного разу в громадськості були питання до кандидатів, процесу відбору через особливі умови для окремих осіб, несистемний підхід до співбесід та на диво низький рівень розуміння кандидатами ролі та функцій АРМА. Не дивно, що обидва рази Верховна Рада провалювала голосування — раз навесні та ще раз улітку.
Верховна Рада, очевидно, не зацікавлена долучати до конкурсу професійних і доброчесних кандидатів. А підходи, які ми спостерігаємо і на інших конкурсах, не спонукають експертів та громадськості брати участь у відборі. Свіже рішення щодо кандидатів у конкурсну комісію для відбору нового керівника САП є гарною ілюстрацією ситуації.
Верховна Рада, очевидно, не зацікавлена долучати до конкурсу професійних і доброчесних кандидатів. А підходи, які ми спостерігаємо і на інших конкурсах, не спонукають експертів та громадськості брати участь у відборі.
Катерина Риженко
Чи буде третій підхід до формування комісії вдалим?
Антикорупційний комітет Верховної Ради втретє оголосив про прийом “заявок”.
Вимоги до кандидатів загалом досить стандартні: наприклад, бездоганна ділова репутація, високий суспільний авторитет, а також досвід роботи, пов’язаний з участю у формуванні та/або реалізації політики у сферах кримінальної юстиції або запобігання й протидії корупції.
Кандидати мають подати документи до 23 вересня, після цього на них чекає співбесіда на засіданні комітету. І лише тоді — голосування у сесійній залі.
Зрештою саме після формування комісії почнеться значно важливіший, важчий і цікавіший етап.
Так, члени комісії повинні:
- оголосити про початок конкурсу на посаду голови АРМА,
- перевірити відповідність поданих кандидатами документів вимогам профільного закону,
- шляхом тестування оцінити професійні знання і якості кандидатів,
- провести співбесіди з учасниками, які здолали всі попередні етапи.
І все це — на очах в українців, адже засідання конкурсної комісії мають бути відкритими для ЗМІ та представників громадськості, а Кабмін зі свого боку також має забезпечити онлайн-трансляцію всіх засідань.
Лише дотримавшись таких умов і та виконавши всі зазначені кроки, ми зможемо отримати нового Голову АРМА.
У будь-якому разі нового очільника відомства можна чекати не раніше кінця року. А тим часом Національне агентство намагається повноцінно запустити реєстр арештованих активів, продовжує активно шукати менеджерів топовим медіахолдингам і силується запобігти зриву чергового опалювального сезону на Львівщині під тимчасовим керівництвом, яке не проходило спеціального відбору, гарантованого законодавством.
Чи повноцінний очільник зможе налагодити більш систематичну та ефективну роботу АРМА в довготривалій перспективі? Дуже імовірно. Чи доведеться новому голові вирішувати ще складніші питання? Безперечно. Бо з огляду на помітний тиск на інші антикорупційні органи така “безголовість” може спричинити додаткові ризики для роботи Агентства.
Це ще одна причина, чому АРМА потрібна голова. Кожній інституції потрібен свій чемпіон, адже ніхто не знає, що буде завтра.
Чи повноцінний очільник зможе налагодити більш систематичну та ефективну роботу АРМА в довготривалій перспективі? Дуже імовірно. Чи доведеться новому голові вирішувати ще складніші питання? Безперечно.