Бачити перемоги – це не страшно

Другий рік повномасштабного вторгнення суттєво відрізняється від першого. Минулий 2022-ий радше запамʼятався нам як рік обʼєднання українців у бажанні відбити російську навалу. 2023 рік був геть іншим і, мабуть, це відчувають усі. Чому так відбувається – поділюся своїми думками.

У 2022-ому ми відсунули або поставили на паузу більшість пріоритетів і сконцентрувалися на одній спільній задачі – дати відсіч москалям. Були перемоги та поразки, але все ж той рік ми завершували з певним позитивом, хоча й з рештками того єднання, яке бачили навесні.

Але 2023-й дещо змінив картину українського світогляду і був багато в чому антикорупційним в інформаційному та й політичному плані. Цілий рік країну сколихували новини не тільки з фронту, але з певних подій у кабінетах чиновників, політиків чи суддів. Скандали з яйцями, куртками, затримання, вироки, політичні протистояння – все це знову зʼявилось. Тобто те, що не так впадало в очі у перший рік повномасштабної війни.

І на цьому тлі українське суспільство та міжнародні партнери очікують не тільки воєнних перемог над росією, але й реформ. Особливе місце в ієрархії цих пріоритетів відведено саме питанню боротьби з корупцією.

За результатами другої хвилі соціологічного опитування, яке ми в TI Ukraine провели спільно з дослідницькою агенцією Info Sapience, наприкінці року українці вважають трьома основними проблемами: війну – 96%, корупцію – 88% та руйнування інфраструктури – 82%. Що важливо, настрої українців з першої хвилі дослідження, яке ми провели у березні, помітно змінилися. Так, за пів року населення стало боятися дещо менше війни та руйнувань, тоді як щодо корупції побоювання навпаки збільшилися на 11%.

Питання корупції щоразу виринає й у межах перемовин з нашими західними партнерами. Логічно, що всі мають високі очікування від України та її антикорупційної інфраструктури. Але давайте сухо подивимось, з якими результатами антикороргани завершують цей рік.

У першому півріччі 2023 року НАБУ та САП розпочали 286 розслідувань та вручили 137 підозр фігурантам, включаючи 7 суддів та 8 депутатів.

За 11 місяців цього року 56 обвинувачених були засуджені.

Загалом за цей рік НАБУ-САП «вполювали» чимало великої риби. Найбільша з них потрапила на гачок детективів у стінах вищої судової установи держави – Верховного Суду. Голову ВС Всеволода Князєва спіймали на ймовірному отриманні $2,7 млн хабаря. Також у ЗМІ була інформація про те, що ще до 13 суддів ВС могли бути залучені у цю корупційну схему.

Але були й інші гучні справи та прізвища:

1. Василь Лозинський, заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури. Його підозрюють в отриманні $400 тис. хабаря на закупівлі генераторів та іншого обладнання для «УкрНДІводоканалпроекту». Затримали в січні.

2. Дмитро Сенниченко, ексголова ФДМУ. Імовірно, він очолював злочинну групу, яка у 2019-2021 роках заволоділа 500+ млн грн коштів держпідприємств, зокрема Одеського припортового заводу та ОГХК. Вручили підозру у березні.

3. Максим Микитась, екснардеп. Отримав чергову підозру у 2023-му, на цей раз йому інкримінували заволодіння 307 млн грн Міноборони, які були призначені для будівництва захищених складів зберігання ракет та боєприпасів ЗСУ. Оголосили підозру у жовтні.

4. Одразу 4 чинних нардепи. Два з них Андрій Одарченко та Сергій Лабазюк попалися на спробах дати хабарі Мустафі Найєму та Олександру Кубракову. У липні нардепка Людмила Марченко попала під приціл детективів. Вона прославилася у відео НАБУ, в якому жбурляла хабар через паркан. Її підозрюють у незаконній допомозі з виїздом чоловіків призовного віку через систему «Шлях». А у серпні схопили на гарячому нардепа Анатолія Гунька, його підозрюють в отриманні $85 тис. хабаря.

5. Підозри у корупції також нещодавно отримало керівництво Держспецзв’язку – ексголова Юрій Щиголь та його заступник Віктор Жора. За зловживання на закупівлях програмного забезпечення.

6. А наприкінці осені цього року НАБУ-САП викрили чотирьох суддів Київського апеляційного суду на отриманні $35 тис. Цими суддями виявились Юрій Слива, Віктор Глиняний, Ігор Паленик та Вʼячеслав Дзюбін.

Тепер трохи статистики щодо ВАКС. За 4 роки роботи (станом на вересень 2023-го) ВАКС виправдав 23 особи, а засудив 159. При цьому загалом 44 людини (21%) були звільнені від кримінальної відповідальності або покарання у звʼязку зі спливом строків давності. І це не враховуючи даних АП ВАКС.

Серед гучних вироків 2023 року: екссудді Чаусу (10 років із конфіскацією майна), експрокурору Дмитру Сусу (9 років в’язниці, АП ВАКС зменшила строк до 7 років), ексміністру екології Миколі Злочевському (пішов на угоду зі слідством, перерахував на ЗСУ 660 млн грн та отримав штраф 68 тис. грн).

І вже найближчим часом чекаємо на вирок екснардепу-втікачу Олександру Онищенку. Рішення у цій справі могли винести ще в листопаді, але коли судді вийшли до нарадчої кімнати, то виявилось, що два диски із низкою доказів пошкоджені, тому нині для їх дослідження суд відновив розгляд.

Але не все так «райдужно» було цього року – були й проблемні моменти, які або ж виникали, або посилювалися, або просто лишалися у спадок з попередніх років.

Серед них – вибіркове закриття усієї інформації про вироки у справах, де була заключена угода зі слідством. Особливо це стосується резонансних справ, до яких прикута увага суспільства – як-от справи ексголови Рахункової Палати Валерія Пацкана чи адвоката-посередника у справі Князєва Олега Горецького або ж Миколи Злочевського. Причини закриття вироків щодо них – невідомі. Однак разом з тим варто розуміти, що кількість таких засекречених вироків незначна: зі 150 засекречено тільки 12. Головне, щоб ця тенденція не збільшувалась.

Ще одним наріжним каменем для правосуддя ВАКС лишаються сумнозвісні «поправки Лозового». Через них було вже закрито не одну резонансну справу як-от «Роттердам+», справу Укрзалізниці, братів Дубневичів та Ощадбанку. Також поправки стали перепоною для обрання запобіжок у справі Приватбанку. Цього місяця нардепи скасували їх лише частково. Тож судді все ще уповноважені закривати старі справи на підставі «поправок», тому деякі з них може не вдасться врятувати.

Я навмисно не згадую тут інші органи, як НАЗК чи АРМА, бо десь відверто не було повноважень, а десь по-чесному – просто не змогли.

Замість висновку

Як на мене, одна з ключових проблем українців – небажання бачити «ложку меду в бочці дьогтю». Ми завжди не задоволені будь-чим, що не було зроблено/побудовано на 101%. Ми бідкаємося, що не випили кави влітку в Криму, але забуваємо, що майже повністю вигнали ЧФ з півострова. Ми справедливо інколи скаржимося на завищені ціни у публічних закупівлях, але часто не бачимо кейси коли замовники (держава) реагують і знижують ціну. Ми кажемо, що «нема посадок», але цифри вироків і справ доводять протилежне.

Сподіваюсь наступного року, ми навчимося помічати більше позитиву та власних досягнень і при цьому, що важливо, не втратимо відчуття реальності та загальної картинки.

Тому скажу коротко: підтримуйте сили оборони – без них, всі наші зусилля будуть марними.

І давайте разом робити країну сильнішою!

Дякую ЗСУ!