1 вересня 2020 року Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков видав Наказ №381/20 “Про затвердження Технічних умов логічного та арифметичного контролю декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”, який набрав чинності того дня.

Закон України “Про запобігання корупції” наділяє НАЗК повноваженнями проводити логічний та арифметичний контроль щодо майнових декларацій публічних службовців – простіше кажучи, йдеться про автоматизовану перевірку декларацій через звірку відомостей у самій декларацій та їх зіставлення з іншими реєстрами.

У Наказі встановлюється, що ці Технічні умови застосовуються до декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих з 1 січня 2020 року.

 Чи це регулювалося раніше?

 Регулювалося. З 2018 року існували Правила логічного та арифметичного контролю декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, автоматизованої перевірки цих декларацій та їхніх вагових коефіцієнтів (були зареєстровані в Міністерстві юстиції, з 1 вересня 2020 року втратили чинність).

Втім ефективність затверджених раніше Правил була сумнівною, адже після їхнього застосування ризикованими виявилися близько 280 тисяч декларацій, щодо яких НАЗК мало провести повну перевірку. У зв’язку з цим було потрібно переглянути систему ризиків та коефіцієнтів для них, аби на повну перевірку потрапляла певна вибірка найбільш ризикованих декларацій у такій кількості, яку можливо ґрунтовно перевірити.

І про що ці Технічні умови?

Технічні умови, як сказано в документі, визначають Базовий перелік невідповідностей (ризиків) та Додатковий перелік невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю і вагові коефіцієнти таких невідповідностей (ризиків). На підставі цих правил всі вагові коефіцієнти, що “спрацювали”, сумуються, та система автоматично формує рейтинг ризику електронної декларації. Далі декларації ранжуються від найбільш ризикованої до менш ризикованих, і щодо декларацій з найвищими ризиками НАЗК має провести повну перевірку.

Ефективність затверджених раніше Правил була сумнівною, адже після їхнього застосування ризикованими виявилися близько 280 тисяч декларацій, щодо яких НАЗК мало провести повну перевірку. У зв’язку з цим було потрібно переглянути систему ризиків та коефіцієнтів для них.

Олександр Калітенко

Як НАЗК підійшло до визначення ризиків та чи є у цьому проблеми?

 У порівнянні з попередніми Правилами, ключовою зміною є те, що НАЗК відчутно підвищило вимоги для “спрацювання” певного ризику у тій або іншій декларації.

  • Приміром, базова невідповідність (ризик) №6. Відповідно до неї, ваговий коефіцієнт 100 нараховується за сукупну вартість об’єктів нерухомості, які зазначені у декларації (крім орендованих та на іншому праві користування), що перевищує аж 100 мільйонів гривень. Тобто, якщо у декларанта є нерухомість у власності, спільній власності тощо на суму 99 мільйонів гривень, то така ситуація не вважається ризиком, який підпадає під встановлення бодай якогось коефіцієнту за це (навіть маленького, від 20, наприклад). Очевидно, що такий високий поріг вартості нерухомості не здатен коректно відобразити ризики. До прикладу, у минулих Правилах був встановлений набагато адекватніший поріг у 10 млн грн. Це вдесятеро менше, ніж тепер.
  • Та сама доля спіткала поріг сукупної площі земельних ділянок, його підвищили вчетверо, з 50 000 м2 до 200 000 м2.
  • Сукупна вартість транспортних засобів в декларації теж зросла більше ніж утричі – з 3 млн грн до 10.
  • Сукупного розміру грошових активів – з 10 млн грн до 50.
  • Сукупного розміру видатків – з 1 млн грн до 5 млн грн.
  • Інша зміна торкнулась наявності цінного рухомого майна, набутого у період виконання функцій держави або місцевого самоврядування, – раніше достатньо було 1 такого об’єкту, тепер – треба 5 чи більше. Нагадаємо, що у 2020 році тут декларуються речі, дорожчі за 202 700 грн. Непогана сума, як для посадовця і його зарплатні – тепер треба витратити на дорогі речі більше мільйона гривень, щоб НАЗК визнало це ризиком.

 

На нашу думку, у цій частині найкращим підходом було б визначити декілька правил щодо кожної з категорій активів та встановити різні коефіцієнти ризиків для таких правил. Наприклад, коли йдеться про наявність об’єктів нерухомості, то можна було б встановити не одне правило, яке “спрацьовує” при наявності нерухомості вартістю від 100 млн грн, а доповнити його ризиками щодо наявності нерухомості сукупною вартістю також і від 10 млн грн, і від 50 млн грн – але з нижчими коефіцієнтами ризику. Такий підхід варто було б застосувати й до інших об’єктів декларування, і це б дозволило належно ранжувати декларації за ризиками.

Деякі раніше чинні ризики тепер не розглядаються як ризики взагалі. Це стосується, наприклад:

  • зазначення в декларації 5 чи більше квартир (залишається ризиком тільки від 10, без диференціації);
  • відсутності будь-якого об’єкту нерухомості в декларації (особливо того, географічне місце якого відповідає зареєстрованому місцю проживання).

На жаль, це також негативно впливає на повноту оцінки ризиків декларацій та їхнє подальше ранжування від більш до менш ризикованих.

Окремі з ризиків, що визначалися такими й раніше, розглядаються тепер як ризики лише за певних умов. Приміром, 3 чи більше об’єктів незавершеного будівництва тепер вважаються ризиком тільки якщо їхня загальна площа перевищує 500 м2.

Запроваджені й нові ризики, що заслуговують на схвалення. Приміром, встановлюються вагові коефіцієнти:

  • 70 за наявність 2 та більше одиниць зброї,
  • 100 – наявність 2 та більше годинників,
  • 70 – наявність 2 та більше ювелірних виробів, зазначених в розділі “Цінне рухоме майно”.

Або, наприклад, зараз розглядається як ризик із ваговим коефіцієнтом 100 наявність іноземної валюти на банківських рахунках із відсутністю коштів на банківських рахунках в гривні.

У порівнянні з попередніми Правилами, ключовою зміною є те, що НАЗК відчутно підвищило вимоги для “спрацювання” певного ризику у тій або іншій декларації.

Олександр Калітенко

Це щодо самих декларацій. А як щодо порівняння їх з іншими реєстрами?

За це відповідає Додатковий перелік невідповідностей. І ризиків у ньому всього два, з украй малими коефіцієнтами – по 20 балів. Один нараховується за виявлення невідповідностей у результаті порівняння з державними реєстрами зазначених у декларації відомостей про об’єкти декларування, які належать на праві власності декларанту, інший – членам його сім’ї. І все.

На нашу думку, варто диференціювати реєстри не тільки за декларантом чи членом його сім’ї, а за значно ширшим колом критеріїв – наприклад, залежно від реєстру, з яким проводиться порівняння, конкретним видом інформації, за яким виявлено невідповідність, різними об’єктами декларування.

Адже тепер НАЗК нарешті має доступ до всіх реєстрів, необхідних для перевірки декларацій.

Як бути далі?

Відкритої та публічної громадської дискусії щодо змісту нових правил та коефіцієнтів ризиків НАЗК не ініціювало. Ми сподіваємось, що Національне агентство зверне увагу на ці зауваження та врахує їх для доопрацювання Технічних умов. Важливо істотно доопрацювати цей акт до старту нового періоду для подання щорічних декларацій, тобто, до початку 2021 року. Також ми сподіваємось, що НАЗК забезпечить інклюзивність, відкритість та прозорість доопрацювання правил для автоматизованої перевірки декларацій.

Лише так вдасться забезпечити ефективну автоматизовану перевірку декларацій та подальше ефективне використання ресурсів НАЗК на проведення повних (поглиблених) перевірок, а як наслідок – виявлення недостовірних декларацій та посилення антикорупційного впливу системи декларування.

 

Спільний юридичний аналіз Трансперенсі Інтернешнл Україна та Центру Протидії Корупції

Ми сподіваємось, що Національне агентство зверне увагу на ці зауваження та врахує їх для доопрацювання Технічних умов.

Олександр Калітенко

Джерело: yur-gazeta.com