Глобальна антикорупційна мережа Transparency International опублікувала дослідження щодо доступу до інформації в європейських столицях. Київ опинився в лідерах рейтингу, а, наприклад, Стокгольм, – на найнижчих позиціях. Як оцінювали міські ради, чим українська столиця вирізняється з-поміж інших міст та чого нам бракує – читайте в інтерв’ю виконавчого директора ТІ Україна Андрія Боровика для радіо «Голос столиці».

За якими критеріями оцінювали європейські столиці й складали такий список?

Це – пілотне дослідження, раніше його ніколи не робили. Ми провели його разом з нашими партнерами Transparency International в інших країнах. Дослідження проводилося в грудні 2018 року. Усього було 14 критеріїв, тобто фактично це – 14 простих запитань до міських рад, є в них щось чи немає. Наприклад, чи публікують вони оголошення про тендери та їх результати на сайті міськради. Саме Києву в цьому рейтингу дуже допомогла наявність системи ProZorro, тому що в Україні всі муніципалітети зобов’язані її використовувати. Також аналітики досліджували, чи доступний бюджет на 2018 рік на сайті, у якому вигляді, чи зрозумілий він громадянам. Українцям нелегко розуміти, що насправді є бюджеті, він доволі важкий для розуміння.

Яку інформацію щодо сфер діяльності київської місцевої влади  вивчали та як?

Наприклад, якщо мова йде про публічні закупівлі, то чи є можливість у громадянина зайти на сайту міської ради й подивитися, що купує місто. Це один зі способів, який використовувався. Також серед 14 індикаторів є таке питання, чи надає міськрада на запит громадянина контракти з телекомунікацій, які підписала міськрада. Начебто дивне питання, але воно універсальне для всіх міст і має показувати, наскільки місто відкрите до надання інформації. Окрім того, був так званий «секретний покупець», який надсилав запит не від імені організації, а як звичайний громадянин.

Завдяки яким сферам і напрямам українська столиця потрапила на перші позиції рейтингу прозорості? Напевно, це інформація щодо закупівель в ProZorro, реєстр декларацій…

Це, зокрема, і закупівлі, і декларації. Загалом, за 10 із 14 показників Київ отримав максимум.

А чого нам не вистачає?

По-перше, місто не відповіло на запит громадянина щодо зарплатні мера за 2017 рік. З одного боку, це може здаватися дивним, навіщо відповідати на такий запит, якщо у нас є електронні декларації, де можна це подивитися. Можливо, я та ви знаємо про електронні декларації. Але далеко не всі громадяни можуть про них знати. Тому місто було зобов’язане відповісти на такий запит. По-друге, у країнах західного світу є законодавство про лобізм, і на сайті міської ради є список зустрічей із лобістами. Оскільки в Україні немає такого закону, то за цей пункт був мінус. Проте хочу зазначити, що більшість міст отримали за цей індикатор мінус, незважаючи на те, що в їхніх країнах є це законодавство, і на національному рівні – у парламенті та уряді – його виконують.

Що є в нас, чого немає в інших містах?

Це, звісно, ProZorro, електронні декларації. Цікавіше навіть подивитися, що є в західних країнах. Наприклад, мери деяких міст або члени міської ради настільки відкриті, що вони роблять публічним свій Google-календар. Не лише приймальні години мера й голови комітету, а опубліковано повністю робочий календар, де можна побачити всі зустрічі. Якщо подивитися на Лондон, то в цьому місті всі члени міської ради публікують всю інформацію – від мобільних телефонів і до подарунків, які вони отримали, куди й коли вони їздили, які питання обговорювали.

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(281) "Саме Києву в рейтингу європейських столиць дуже допомогла наявність системи ProZorro, тому що в Україні всі муніципалітети зобов’язані її використовувати. " ["quote_author"]=> string(86) "Андрій Боровик, виконавчий директор ТІ Україна" }

Саме Києву в рейтингу європейських столиць дуже допомогла наявність системи ProZorro, тому що в Україні всі муніципалітети зобов’язані її використовувати.

Андрій Боровик, виконавчий директор ТІ Україна

Чи може в нас і за кордоном громадянин прийти на засідання комітету й подивитися, як приймаються рішення? Бо часто я зустрічаю такі пости від громадських активістів, що не пустили на засідання, а хотів прийти й проконтролювати з боку громадськості.

У цьому рейтингу це не оцінювали. В Україні дійсно є законодавство, яке надає право кожному мешканцю міста вільно відвідувати засідання міської ради та комітетів. Але, на жаль, доволі часто міськради цим нехтують, прикриваючись, наприклад, ефемерними вимогами по безпеці. Так, в Україні ця проблема є, але вона стала набагато меншою за останні п’ять років.

Хто аутсайдери цього рейтингу й набрали найменше балів?

У цьому дослідженні 20+ міст розділили на три категорії. У найнижчу, «червону» категорію потрапили Афіни, Белград, Кишенев, Сараєво, Стокгольм і Єреван. Найдивніше, це дійсно Стокгольм. У Швеції є окремий закон по доступу до публічної інформації. Коли є запит від громадян до органу владу, то чиновник має відкласти всі свої справи, це стає його пріоритетом номер один. Але виявляється, що просто надати відповідь на запит – цього недостатньо. Потрібно бути проактивно прозорим, а не прозорим на запит. Тому Стокгольм опинився в найнижчій частині рейтингу.

Також Transparency International Ukraine складає Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України. Які міста, за якими індикаторами, в яких сферах аналізуються? Хто в лідерах, які результати?

Цей рейтинг набагато детальніший і охоплює 100 найбільших міст України, які оцінюються за 98 індикаторами в 15 різних сферах. Серед них є бюджет, комунальна та соціальна сфери, тому цей рейтинг набагато складніший. Лідерами за останнім Рейтингом стали Дрогобич, Маріуполь. На жаль, за останнім рейтингом станом на лютий 2019 року Київ випав із першої десятки та посідає 12 сходинку зі 100.

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(192) "Мери деяких міст або члени міської ради настільки відкриті, що вони роблять публічним свій Google-календар. " ["quote_author"]=> string(86) "Андрій Боровик, виконавчий директор ТІ Україна" }

Мери деяких міст або члени міської ради настільки відкриті, що вони роблять публічним свій Google-календар.

Андрій Боровик, виконавчий директор ТІ Україна