Чому ми говоримо про цінності? Тому що нехтуючи дискусією про цінності, ми ризикуємо стати поверховими та нездатними робити ефективний вибір. Немає значення, чого цей вибір стосується. Будь-який вибір у нашому житті. В публічній політиці нехтування цінностями призводить до таких явищ, як популізм і технократизм. 

Іноді в нашому уявленні технократія уявляється як можлива відповідь і альтернатива популізму. Альтернатива, яка дозволяє зменшити його негативні наслідки. Насправді це так не є, і сучасні політичні філософи говорять нам, що популізм і технократія, як правило, йдуть пліч-о-пліч. Об’єднує їх те, що і популісти, і технократи нехтують цінностями. 

Популісти завжди орієнтовані на те, щоби сподобатися виборцю і, відповідно, цінності їх не цікавлять. Довгострокова перспектива їх не цікавить також. Так само і технократи: їх цікавлять швидкі рішення, які дають швидкі результати. Їхнє ключове основне питання: “Що працює тут і зараз?”

Насправді для кожного суспільства важливо починати дискусію з обговорення засад, і тільки зрозумівши, що відбувається на цьому рівні, ми здатні раціонально оцінити свої проблеми та можливості для їх вирішення. 

Я б хотів поділитися з вами своєю рефлексією щодо деяких останніх соціологічних досліджень, які стосуються сприйняття корупції в Україні. 

Понад 90% українців сприймають корупцію насамперед як політичну корупцію, тобто як корупцію найвищого рівня. При цьому близько 40% толерують тією чи іншою мірою так звану побутову корупцію. Навіть якщо вони й засуджують її, вони все ж вважають побутову корупцію прийнятною для розв’язання своїх повсякденних питань. 

І це насправді насторожує. Багато досліджень свідчать, що існує негативна кореляція між тим, наскільки суспільство поділяє демократичні цінності  й тим, наскільки воно толерує корупцію. Це означає, що менш демократичним є суспільство, то більше воно толерує корупцію. 

Ці цифри мали б нас насторожити. Особливо примітний останній тренд: частка людей, які визнають власну відповідальність за корупцію, ті, які усвідомлюють — не тільки президент або не тільки судді відповідальні за рівень корупції в країні, а я відповідальний також значною мірою. 

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(234) "Існує негативна кореляція між тим, наскільки суспільство поділяє демократичні цінності й тим, наскільки воно толерує корупцію." ["quote_author"]=> string(35) "Андрій Вишневський" }

Існує негативна кореляція між тим, наскільки суспільство поділяє демократичні цінності й тим, наскільки воно толерує корупцію.

Андрій Вишневський

І якщо за 2007-2015 роки ми спостерігали позитивну тенденцію, то у 2016-2018 роках відбувся майже обвал. І сьогодні лише біля 10 % українців дійсно вважають, що вони причетні до корупції. Звичайно, ця цифра корелює з попередньою: якщо майже половина суспільства так чи інакше толерує корупцію, то ясно, що тоді ми не можемо себе вважати відповідальними

КМІС минулого року проводив дуже цікаве дослідження, яке стосується цінностей. У ньому соціологи шукали відповіді на питання: “а якими ж цінностями керуються українці?”, “як вони особисто приймають рішення, чи брати участь в корупції чи ні?”, “Чи підтримувати її чи ні?”.

На превеликий жаль, ми з вами тут бачимо теж не дуже оптимістичне співвідношення: у 73% випадків українці користуються цінностями, які дозволяють їм виправдовувати корупцію. Лише 27% людей ґрунтуються на цінностях, через які вони відмовляються від корупції.

Що тут найцікавіше? Те, що основним мотивом брати участь в корупції чи не брати для людей є питання безпеки. А що означає питання безпеки в суспільстві? Це означає, що люди відчувають небезпеку в тому, що вони не здатні захистити весь спектр своїх прав, починаючи від майнових і закінчуючи правом на життя, або правом на свободу слова. 

Це означає, що система правосуддя не є в тому стані, щоби забезпечити людям безпеку. Правосуддя тут розуміється в найширшому значенні цього слова, тобто це не тільки судова система, а й всі елементи системи: і прокуратура, і слідство, і поліція, і суд. 

А в іншій частині знаходяться цінності, від яких люди відштовхуються, для того щоб протидіяти корупції. Для мене дуже тривожним є те, що лише 10% українців готові діяти за правилами та не завдавати шкоду суспільству. І це тривожно, тому що ми не готові з повагою ставитись до інших, до їх права, життя та інтересів. 

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(227) "Якщо майже половина суспільства так чи інакше толерує корупцію, то ясно, що тоді ми не можемо себе вважати відповідальними. " ["quote_author"]=> string(35) "Андрій Вишневський" }

Якщо майже половина суспільства так чи інакше толерує корупцію, то ясно, що тоді ми не можемо себе вважати відповідальними. 

Андрій Вишневський

Ми чудово знаємо про протести проти нерівності та корупції. Насправді, ці речі дуже тісно пов’язані, і говорячи про корупцію в Україні, ми перш за все повинні шукати економічні корені. І вони полягають в тому, що 5% населення володіють 70% власності, в той час як 60% громадян володіють приблизно 5% власності. 

Відповідно, існує величезна нерівність у суспільстві, яка є першоосновою всіх проблем. І повертаючись до першої тези, що 90% людей під корупцією розуміють саме політичну корупцію. Так ось, причиною політичної корупції здебільшого є концентрація капіталу у не значній частині суспільства. 

Про це так само говорять сучасні політичні філософи. Зокрема Елізабет Андерсон веде таку дискусію з Ролзом і Нозіком. Такі розмови дають нам можливості переходити від старих теорій справедливості до нової, де основною цінністю є взаємна повага людей. 

Елізабет Андерсон якраз говорить про те, що нерівність, яка пов’язана з концентрацією капіталу і яка зосереджена у невеликої частини суспільства, неминуче призводить до деградації демократичних інститутів саме через політичну корупцію. Тому що влада тоді не суверенна. І вона належить не народу, а тим людям, в чиїх руках — найбільша кількість ресурсів. 

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(320) "У 73% випадків українці користуються цінностями, які дозволяють їм виправдовувати корупцію. Лише 27% людей ґрунтуються на цінностях, через які вони відмовляються від корупції. " ["quote_author"]=> string(35) "Андрій Вишневський" }

У 73% випадків українці користуються цінностями, які дозволяють їм виправдовувати корупцію. Лише 27% людей ґрунтуються на цінностях, через які вони відмовляються від корупції. 

Андрій Вишневський

І насправді з точки зору сприйняття корупції українським суспільством, тут ми теж з вами можемо побачити цей зв’язок. Більшість людей розуміють під корупцією політичну корупцію, а першим засобом її подолання бачать покарання. 

Майже 60% за позбавлення недоторканності народних депутатів, звільнення чиновників із забороною обіймати державні посади надалі. І лише близько 20% дивляться глибше і бачать основні способи подолання корупції в її запобіганні, регламентації діяльності органів влади, в створенні ефективних систем внутрішнього контролю та підвищення правової грамотності людей.

 Я свого часу мав честь бути причетним до створення системи безоплатної правової допомоги в Україні. І ми розглядали її не лише як платформу для надання юридичних послуг. Це насамперед інструмент самопросвіти, який дозволяв би відновити людям віру в право як інструмент подолання повсякденних проблем. 

І власне правова грамотність людей, знання права і можливість його застосування у власних інтересах — це також є один із способів запобігання корупції. Так само як і створення процедур й функціонування органів державної влади, і створення внутрішньої системи, які будуть мінімізувати можливості для корупції. 

І тут існує величезна проблема, адже перш за все це поле діяльності для популістів і технократів. Ніхто не ставить під сумніви принцип невідворотності кримінального покарання за корупційні злочини, так само, як і за будь-які інші злочини. 

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(357) "Нерівність, яка пов'язана з концентрацією капіталу і яка зосереджена у невеликої частини суспільства, неминуче призводить до деградації демократичних інститутів саме через політичну корупцію. " ["quote_author"]=> string(35) "Андрій Вишневський" }

Нерівність, яка пов'язана з концентрацією капіталу і яка зосереджена у невеликої частини суспільства, неминуче призводить до деградації демократичних інститутів саме через політичну корупцію.

Андрій Вишневський

Але ми так само маємо розуміти: без ефективного перерозподілу суспільних благ, без ефективних інституцій, без правової грамотності населення, яку би кількість топчиновників ми б з вами не посадили, на жаль, це не вплине, швидше за все, на рівень корупції або вплине не значно. 

Тут є ще одне цікаве спостереження. Коли йдеться про політиків, то покарання прагнуть майже дві третини суспільства. Проте коли говориться про нас самих, то менш як для 2% людей власний страх бути покараним є негативним мотивом стосовно відношення до корупції

Чому я говорю про подвійне відношення моралі? Тому що в політиці та державній службі працюють такі самі люди, як ми, і ми не можемо застосовувати до себе і до них різні мірила покарання за корупційне діяння. І тут знаходиться велике внутрішня суперечність українського суспільства, без подолання якого ми не знайдемо правильних відповідей, яким же чином нам прийти до суспільства без корупції.

Як на мене, існує щонайменше п’ять пріоритетів для подолання корупції. Перший пріоритет — ефективна система перерозподілу благ у суспільстві. І це не означає відібрати у багатих і віддати бідним. Ключове слово тут — система, тобто це і податкова система, і система соціальних виплат, і всі інші, які з цим пов’язані. В довгостроковій перспективі системи мають працювати на зменшення розриву та нерівності в суспільстві з економічної точки зору. 

Другий — це справедливе правосуддя. Варто згадати, що навантаження на суди в нас приблизно втричі більше, ніж в будь-якій країні ЄС? Відповідно, якою б не була структура судів і якою б не була їхня якість, ми не можемо зробити судочинство доступнішим і, можливо, навіть справедливішим. Тому починати треба з іншого боку.

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(411) "Коли йдеться про політиків, то покарання прагнуть майже дві третини суспільства. Проте коли говориться про нас самих, то менш як для 2% людей власний страх бути покараним є негативним мотивом стосовно відношення до корупції. " ["quote_author"]=> string(35) "Андрій Вишневський" }

Коли йдеться про політиків, то покарання прагнуть майже дві третини суспільства. Проте коли говориться про нас самих, то менш як для 2% людей власний страх бути покараним є негативним мотивом стосовно відношення до корупції. 

Андрій Вишневський

Третій пріоритет — це наскрізні системи забезпечення доброчесності та ціннісної цілісності публічних інституцій. Вибачте мені за цю словесну абракадабру. Насправді це всього лише integrity. На превеликий жаль, в українській мові немає відповідника цьому слову, і я спробував розшифрувати його в такий спосіб. 

Integrity означає одночасно доброчесність інституції в її діяльності та ціннісну цілісність. Тобто те, що інституція та всі її члени або складові сповідують одні й ті самі цінності.

Четверте. Ми маємо змінити цілі та стимули систем освіти, охорони здоров’я та соціального захисту. Сьогодні, вони попри суттєві зусилля, залишаються радянськими та патерналістськими, і в тому числі роблять внесок в те, щоби цифра 40%, які толерують корупцію, залишалася високою. 

Ми маємо змінити цілі цих систем на розвиток людського капіталу замість підтримки безвідповідальності та патерналізму кожного окремого громадянина. І якщо ми успішно реалізуємо ці технологічні речі, можливо, ми станемо ближчі до нового етосу українського суспільства і українського державного сектору зокрема. І тут я би запропонував для нового етосу три базові цінності: гідність, повага і довіра.

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(161) "Ми не можемо застосовувати до себе і до них різні мірила покарання за корупційне діяння." ["quote_author"]=> string(35) "Андрій Вишневський" }

Ми не можемо застосовувати до себе і до них різні мірила покарання за корупційне діяння.

Андрій Вишневський

Джерело: www.youtube.com