У березні уряд заборонив платити компаніям, 10% і більше яких належать росіянам, у квітні — запровадив повне ембарго на російські товари. А в жовтні Кабмін заборонив у публічних закупівлях підписувати угоди з компаніями, що мають кінцевих бенефіціарів з росії чи Білорусі. Тобто йдеться про таких бенефіціарів, що мають вирішальний вплив на діяльність компаній — інших заборона не торкнулася.
Ми вирішили подивитися, який бізнес із ознаками участі росіян або білорусів отримував бюджетні контракти. Щоб знайти найбільших таких підрядників, ми взяли дані:
- з модуля аналітики публічних закупівель ProBI Prozorro — 2016-2022 роки;
- сервісу пошуку зв’язків з агресором RuAssets від YouControl — станом на 19 жовтня 2022 року.
ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» — 8,4 млрд грн
Ця компанія чи не найвідоміша з підбірки — вона виготовляє пасажирські та вантажні вагони, вагони метро, запчастини для них усіх та іншу продукцію залізничного рухомого складу. Основними власниками акцій товариства є:
- австрійська «OW Capital Management GmbH» (25%)
- англійська «Transbuilding Service Limited» (20%)
- естонські «Delantina» (25%) та «Skinest Finants» (25%).
А ось кінцевими бенефіціарами числяться українець Володимир Приходько через «Skinest Finants» та «Delantina», українка Наталія Приходько через «Delantina», естонець Олег Осіновський через «Skinest Finants» та росіянин Станіслав Гамзалов через «OW Capital Management GmbH».
Останній має частку в підприємстві з 2012 року, коли OW Capital Management GmbH викупила акції заводу в групи ТАС Сергія Тігіпка. До вересня 2021 року до наглядової ради компанії від OW Capital Management GmbH входив Джахпар Гамзалов, батько Станіслава Гамзалова.
У росії Станіславу Гамзалову через OW Capital Management належить декілька заводів, що виробляють вантажні вагони, запчастини залізничних локомотивів та вагонів, мостові та будівельні металоконструкції, гідравлічне силове обладнання.
У травні 2022 року Київська міська прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом виведення коштів заводу на рахунки російських підприємств. Правоохоронці вважають, що гроші підприємства могли використовуватися для фінансування насильницького захоплення державної влади, зміни меж державного кордону України. За клопотанням прокуратури корпоративні права заводу арештували. Зараз вирішують питання передачі їх в управління АРМА.
У 2021 році ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» отримав свій найбільший державний підряд за час існування Prozorro. «Укрзалізниця» замовила в заводу 100 вагонів за 3 млрд грн. Замовлення зробили після візиту Володимира Зеленського з тодішнім міністром інфраструктури Владиславом Криклієм на КВБЗ у березні 2020 — міністр повідомив про плани купити у заводу вагони, а президент запропонував взяти саме 100. Зрештою зійшлися на 90.
Закупівлю вагонів провели за переговорною процедурою через «відсутність конкуренції з технічних причин». Аудитори промоніторили закупівлю і визначили, що використання переговорки було недостатньо обґрунтованим. Укрзалізниця оскаржує це рішення в суді. І тим часом, торік уже оплатила частину вагонів — на 1,2 млрд грн. Згідно з додатковою угодою, решту товару мають поставити до 20 грудня 2022 року.
У 2021 українські ЗМІ писали, що завод закуповує комплектуючі в росії. Зокрема, йдеться про постачання з заводу «Євраз Нижньотагільський металургійний комбінат». На самому підприємстві пояснювали закупівлі в росії низькою ціною та відсутністю українських аналогів.
Загальна сума договорів, укладених з «Укрзалізницею», становить 6,5 млрд грн – це понад 77% від загальної суми державних підрядів ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод».
ПАТ «Броварське шляхово-будівельне управління №50» – 3,5 млрд грн
Компанія належить Віктору Гавриленку (74%), який на початку 2000-х очолював держкомпанію «Автомобільні дороги України», та росіянці Тамілі Свірідовій (9%).
Вони також раніше мали частку в СП ТОВ «Бітунова Україна», однак у різні роки. Свірідова — у 2015-2018 рр., потім її змінив Гавриленко. У 2021 році він став одноосібним власником фірми, а згодом продав підприємство. СП ТОВ «Бітунова Україна» було першим власником ПАТ «Броварське шляхово-будівельне управління №50».
ПАТ «Броварське шляхово-будівельне управління №50» спеціалізується на дорожньому будівництві. Найбільше державних підрядів фірма отримала в 2021 році — на 961 млн грн. Зокрема минулого року фірма виграла тендери на ремонти:
- траси Н-07 Київ – Суми – Юнаківка за 210 млн грн;
- дороги місцевого значення М-03 – Соснова – Ташань за 126 млн грн;
- дороги державного значення Р-81 Казанка-Снігурівка-Антонівка за 107 млн грн.
Скільки точно угод підприємство підписало цього року, поки що сказати неможливо — частину з них могли укласти в період, коли звітувати про закупівлі дозволили після закінчення воєнного стану. Зараз у Prozorro є контракти на 39 млн грн.
Загалом за всі роки найбільша сума договорів у підприємства зі Службою автомобільних доріг у Київській області — 842 млн грн, Департаментом регіонального розвитку Київської ОДА — 579 млн грн та КК «Київавтодор» — 557 млн грн.
ТОВ «Сервіс Ойл» — 1,6 млрд грн
Компанія зареєстрована в Полтаві і належить білоруському ВАТ «Пуховичинефтепродукт», основним акціонером якого є державне виробниче об’єднання «Бєлоруснафта».
До 6 грудня 2021 року власником ТОВ «Сервіс Ойл» було саме «Бєлоруснафта». Однак тогоріч 2 грудня останнє потрапило під санкції ЄС проти режиму Олександра Лукашенка, які підтримали США, Британія і Канада. «Бєлоруснафта» заявило, що її партнерам з-поза ЄС не загрожують санкції за співпрацю з ним, однак усе-таки вийшло з української ТОВ «Сервіс Ойл».
ТОВ «Сервіс Ойл» укладало контракти лише з АТ «Укргазвидобування». Підприємство виконувало буріння і ремонт свердловин, гідророзрив пласта, сейсморозвідку. Минулого року фірма виграла два підряди на ремонт нафтових і газових свердловин на родовищах «Укргазвидобування» на 391 млн грн. На початку 2022 року з компанією уклали договір на сейсморозвідувальні дослідження на Жемчужній ділянці Скиданівської площі на 96 млн грн.
16 червня суд арештував корпоративні права ТОВ «Сервіс Ойл» у вигляді статутного капіталу в розмірі майже 1 млрд грн, а також майно вартістю 3 млрд грн.
За даними «Наших Грошей», білоруські компанії були серед лідерів підрядників «Укргазвидобування» у 2016-2021 роках та відповідно входять до числа найбільших буровиків цієї української держкомпанії.
АТ «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» — 1,5 млрд грн
Це одне з найбільших насособудівних підприємств у пострадянських країнах. Формально 90,6% акцій сумського підприємства належить кіпрській компанії H.M.S. CAPITAL LIMITED. При цьому кінцевим бенефіціаром «Насосенергомашу» українські сервіси моніторингу реєстраційних даних називають громадянина рф Володимира Володимировича Лук’яненка.
До 2014 року 83% «Насосенергомашу» належали російському ВАТ Група «ГМС». ГМС — це машинобудівний та інжиніринговий холдинг, виробник насосного, компресорного та нафтогазового обладнання, активи якого розташовані в росії, Білорусі, Україні та Німеччині. Основними власниками групи є Герман Цой і Володимир Лук’яненко. Останній значиться кінцевим бенефіціаром, маючи російські адресу і паспорт.
Володимир Лук’яненко-молодший та його батько, Володимир Лук’яненко-старший, який має українське громадянство, також залучені в інші сумські компанії сфери енергетичного обладнання. Так, Володимир Лук’яненко-старший через кіпрські фірми володіє АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання», бенефіціаром якого через російську, швейцарську та кіпрські компанії раніше був його син. Також Володимир Лук’яненко-старший керує АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання — Інжиніринг». Через кіпрську компанію йому належить 94,5% підприємства. Раніше бенефіціарами підприємства були Володимир Лук’яненко-молодший та болгарин Максим Марков.
Найбільш вдалим роком у публічних закупівлях для підприємства став 2019, коли воно отримало замовлення на 848 млн грн. Тоді «Насосенергомаш» уклав договори на постачання турбін та моторів (на 284 млн грн) і насосів та компресорів (на 300 млн грн) для ДП НВКГ «Зоря» – «Машпроект» та запасних частин до насосів (180 млн грн) для ДП «НАЕК «Енергоатом».
Загалом саме ці два замовники були для «Насосенергомашу» основними:
- ДП «НАЕК «Енергоатом» — контракти на 913 млн грн
- ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект», яке входить до ДК «Укроборонпром», — контракти 585 млн грн.
У липні 2022 року Шевченківський райсуд Києва постановив передати корпоративні права «Насосенергомашу» до АРМА.
ТОВ «Вента. ЛТД» — 0,92 млрд грн
Дніпровську «Вента. ЛТД» заснували місцеві жителі Денис Арзамасцев, Олександр Волошин та Борис Муріло, російське ВАТ «Катрен», а також Сергій Мішко, Генріх і Ганна Ріттери з Німеччини. Російській компанії належить 24% української ТОВки з 2008 року. Група компаній «Катрен» — один із найбільших фармацевтичних дистриб’юторів рф, нею володіють Леонід Конобєєв та Володимир Спірідонов.
ТОВ «ВЕНТА. ЛТД» є лідером серед українських фармдистриб’юторів за виторгом, фірма займає приблизно 15% українського фармринку.
У публічних закупівлях компанія бере участь із 2016 року, за цей час уклала договорів на 921 млн грн. На початку лютого 2022 року підприємство підписало пряму угоду з КП «Міська лікарня №9» Запорізької міськради на 24,2 млн грн — це наразі його найбільший контракт.
У червні російська частка в «Вента. ЛТД» потрапила під арешт у рамках кримінального провадження про розтрату майна, ухилення від сплати податків, відмивання грошей та колабораціонізм. У липні цю частку за рішенням суду передали в управління АРМА. Як повідомляє сама ТОВ «Вента. ЛТД», передача корпоративних прав відбулася 1 серпня з ініціативи керівництва компанії та у співпраці з Офісом генерального прокурора України.
Це лише 5 найбільших підрядників з російським або білоруським слідом — але загалом їхній список у 2016-2022 роках був значно довшим. Зараз замовники зобов’язані відхиляти на тендерах компанії, що мають кінцевих бенефіціарів із цих двох країн. Донедавна для цього їм було потрібно вимагати в учасників додатковий папірець — витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 26 грудня у замовників з’явилася можливість перевірити необхідну інформацію в реєстрі самостійно.
Водночас, платити не можна і компаніям з меншою часткою російської та білоруської власності. Проєкт DOZORRO Transparency International Ukraine пропонує уніфікувати норми у двох різних постановах в частині визначення осіб, з якими забороняється підписувати та виконувати угоди.
Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Трансперенсі Інтернешнл Україна і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
Джерело: blog.liga.net
