Що ви не знайдете в Реєстрі арештованих активів?

Наприкінці серпня голова АРМА оголосила про те, що публічний доступ до Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, нарешті відкрито. 

Це проміжна перемога в частині прозорості роботи АРМА, тривалістю понад рік. Відбувалася вона із застосуванням як публічної комунікації, так і реєстрації законопроєктів, що передбачають звільнення голови АРМА в разі неоприлюднення реєстру. 

Однак чи настільки оприлюднений Реєстр корисний для моніторингу роботи Агентства та його активностей?

Одразу спойлер: відомостей, які відкриті в Реєстрі, недостатньо для ефективного моніторингу діяльності АРМА. 

І що найгірше, помилки, які ми виявили на порталі, не є системними, тобто стосуються якихось окремих активів, тоді як інші пункти Реєстру відображаються коректно, або мають геть інші баги. І це суттєво ускладнює роботу з Реєстром.

Продемонструю на прикладі. У квітні 2023 року суд передав до АРМА акції «Укрнафтобуріння» — однієї з найбільших газовидобувних компаній України,  яка пов’язана з бізнесменами Ігорем Коломойським, Павлом Фуксом та Віталієм Хомутинніком, до АРМА. 

Із відповіді Агентства на наш запит відомо, що це майно  вже передали управителю – ПАТ «Укрнафта» – за актами від 7 липня 2023 року на підставі розпорядження Кабміну. Однак цієї інформації у відповідному записі Реєстру немає. Як і нема вказівки, що, наприклад, ці обʼєкти належать до критичної інфраструктури і тому доступ до відомостей про них обмежений.

При цьому нагадаю, що ми оцінюємо саме публічну частину реєстру, адже органи правопорядку, прокуратури та працівники АРМА мають інформацію в більшому обсязі.

Взагалі для якісного моніторингу управління цими активами потрібно, щоб він містив принаймні таку інформацію:

• дата початку заходів з управління майном та оголошення конкурсу на управителя;
• істотні умови договору управління: розміру винагороди, гарантованого платежу;
• результати заходів контролю за ефективністю управління активами.

Саме через порівняння цих показників можна визначити, наскільки оперативно Агентство організувало конкурс, а також дізнатися умови договору управління.

Через обсяг реєстру складно проглянути всі активи, а також повноту інформації про них. Але ось, наприклад, арештовані активи Крупчака та акції ПАТ «Донецькоблгаз» в Реєстрі знайти нам не вдалося, хоча вони мали б там бути. 

Відповідно до профільного закону, Реєстр не може містити інформацію, що дає можливість ідентифікувати розташування активів, їх власника чи користувача, особу підозрюваного чи обвинуваченого та дані, які не підлягають розголошенню відповідно до умов міжнародного співробітництва.

Обґрунтованість таких обмежень сумнівна, адже:

1. відомості про власників нерухомого майна можна отримати у відкритому доступі через відповідні реєстри, як і відомості про обтяження рухомого майна;
2. розташування активів важливе для зацікавленого бізнесу, який має бажання ним управляти (з урахуванням обмежень щодо обʼєктів критичної інфраструктури).

При цьому для потенційних управителів також була б зручною опція одразу переходити з Реєстру на оголошення АРМА про конкурси на управителів активами чи торги з реалізації активів.

Власне, Реєстр арештованих активів створювався для того, щоб забезпечити стратегічний національний підхід до повернення активів. 

З єдиного Реєстру різні інституції отримуватимуть дані, на основі яких можна формувати надійну, послідовну й узгоджену національну статистику щодо реальної ситуації з поверненням і управлінням активів в Україні.

Крім цього, Реєстр спрямований на: 

1. систематизацію відомостей про застосування арешту активів;
2. забезпечення органів прокуратури, досудового розслідування та АРМА актуальною інформацією про арештовані активи;
3. прозорість діяльності АРМА з управління активами.

В умовах повномасштабного вторгнення кількість активів, що почали надходити в управління до АРМА значно зросла. Адже стала поширеною практика органів правопорядку арештовувати активи з російським чи білоруським слідом в межах кримінальних проваджень і передавати майно в управління до АРМА. Для того, щоб власник майна не отримував доходи від управління цими активами поки їх долю не вирішить суд.

І, звісно, це ще підвищило вимоги до якісного громадського моніторингу діяльності Агентства у сфері реалізації та управління активами.

Відтак законодавчі ініціативи, спрямовані на відкритість Реєстру арештованих активів залишаються актуальними. Їх потрібно доопрацювати з огляду на досвід використання цього Реєстру в моніторингу діяльності АРМА. А ще ми чекаємо на  подання публічного звіту з функціонування цього сервісу — бо ж цікаво, якою буде відповідь на згадані нами тут зауваження.