Відновлення «з надбудовами», або Які ще проблеми залишилися в е-декларуванні

Сьогодні Верховна Рада України 341 голосом ухвалила законопроєкт 9534 з пропозиціями Президента після ветування. Раніше депутати вирішили відновити декларування та перевірки, однак прагнули закрити реєстр декларацій на рік. І це викликало величезне суспільне обурення. 

Чи можемо ми вважати, що відбувся хепі-енд?

На жаль, хепі-енд частковий. Адже до цього парламентарі ухвалили низку вкрай сумнівних правок, на які Президент не відреагував і виправляти їх не пропонував. 

Деякі з внесених нардепами змін не спрощують систему декларування, як передбачено меморандумом з МВФ, а навпаки її ускладнюють, будуючи величезні «цар-балкони» з правил та винятків. А ще інші правки взагалі розбалансовують та послаблюють правила декларування. І це вже в майбутньому потребуватиме вирішення й ухвалення нової редакції Закону «Про запобігання корупції» для виправлення цієї проблеми.

Тож на які негативні сторони цього закону варто звернути увагу?

По-перше, тепер можна приховувати всю інформацію про один і той же актив, який можна вказати лише в одному розділі декларації. Наприклад, отримані гроші як подарунок можна вказати в розділі про грошові кошти, де треба зазначити суми та валюти грошей. І при цьому не вказувати ці гроші в розділі про доходи, який вимагає оприлюднити джерело отримання такого подарунка. Цього буде достатньо для  заповнення декларації, а громадськість та журналісти-розслідувачі втратять можливість побачити частину інформації про походження коштів у відкритому реєстрі.

По-друге, народні депутати дозволили не вказувати у деклараціях орендовану нерухомість до 75 м2, якщо витрати на неї їм компенсуються. Це ще один удар по повноті декларацій у відкритому реєстрі. Нагадаємо, що раніше ТІ Ukraine виступала проти зміни правил декларування орендованих активів.

По-третє, з кола декларантів взагалі випадають керівники та заступники керівників відокремлених підрозділів та філій юридичних осіб. В той час як корупція на державних підприємствах, зокрема на тендерах, неодноразово ставала обʼєктом висвітлення громадськості та розслідування органів правопорядку, декларації керівництва цих автономних «майже юросіб» відтепер громадськість взагалі не побачить у відкритому реєстрі (наприклад, з Укрзалізниці чи Енергоатому). Це сталося через нову редакцію терміну «посадова особа юридичної особи публічного права», яка до того ж не встановлює чіткого дозволу нерезидентам не декларуватись, що може стати перешкодою для реформи корпоративного управління.

Велика частина новостворених прогалин стосується і відновленого мандату НАЗК проводити перевірки декларацій. Так, тепер НАЗК забороняється перевіряти відомості з декларацій, які вже були перевірені раніше без виявлених порушень. Враховуючи, що якість та повнота раніше проведених перевірок в окремих випадках була вельми неоднозначною, а НАЗК не могло використати весь спектр засобів перевірки, це стане фактично індульгенцією для декларантів. Про чисельні вади у реалізації НАЗК механізмів фінансового контролю раніше розповідав і висновок зовнішнього аудиту Агентства міжнародними експертами.

Умовно, якщо НАЗК раніше не мало доступу до закордонного реєстру однієї з іноземних держав, а тепер його отримало і виявило незадекларовані корпоративні права, це може не мати для цього декларанта жодних наслідків. Адже колись відомості в розділі про корпоративні права були перевірені НАЗК, а порушень виявлено не було. Інший приклад стосується не так давно отриманого права НАЗК отримувати банківську інформацію без рішення суду, що навряд чи встигло стати систематичною практикою при перевірці. Так само у нас виникали питання з приводу даних експертиз, якими послуговувалось НАЗК при попередніх перевірках.

Ще одна шпарина, яку зможуть використати — те, що тепер не перевірятимуться  нерухомість та автівки декларантів, які вони набули у власність до того, як офіційно стали декларантами. Додатково можуть виникнути труднощі з відомостями, взятими при заповненні декларації з державних реєстрів, — через їхню неповноту та помилки, а також новизну відповідного законодавства.

І ще не варто забувати про інший законопроєкт 9587-д, який знаходиться на підписі у Президента, і якому теж потрібне ветування. Докладніше про проблеми в ньому TI Ukraine розповідала тут.

На жаль, завдяки саме прийнятому сьогодні й такому довгоочікуваному закону система декларування в Україні стала певною мірою складною та розбалансованою. Це прикро, адже у минулому ми отримували схвальні оцінки щодо її побудови від міжнародних організацій, таких як OECD чи GRECO. Тож ми переконані, що необхідно якнайшвидше виправити всі вади ухваленням відповідного законопроєкту, не чекаючи 2 місяці з дня оприлюднення закону, коли відкриється реєстр.