Україна вже зробила перший крок на шляху до повноцінного захисту викривачів корупції. Але все може змінитися…
Вже майже два місяці викривачів корупції в Україні захищає нове законодавство. Спершу президент Володимир Зеленський презентував цю ініціативу як невідкладну, а згодом у “турборежимі” її ухвалила Верховна Рада.
Відтоді ми говоримо, що Україна зробила перший крок на шляху до повноцінного захисту викривачів, які отримали певні гарантії та мають змогу свідчити про корупційні злочини.
Чому? Бо з 1 січня держава гарантує викривачам: конфіденційність та анонімність; безпеку викривача та його близьким; безоплатну правову та психологічну допомогу; відшкодування витрат на адвоката; право на винагороду у розмірі 10% за певних обставин; заборону дискримінації.
Однак, в Україні ситуація розвивається дуже швидко. Услід за цим законом нова влада представила ініціативи, які ставлять під загрозу свіжоспечені смаколики для викривачів. Це законопроєкти про працю та про дезінформацію.
Про потенційну зраду та суттєві обмеження прав, які несуть ці документи, вже говорять журналісти та працівники (не лише держслужбовці). Моніторингова місія ООН з прав людини нещодавно закликала українську владу утриматися від встановлення непотрібних обмежень для роботи медіа.
Але ці законопроєкти вплинуть і на потенційних викривачів. Чому їхнє становище не покращиться, та про які саме ризики йдеться?
Новий законопроєкт про працю
Наразі діє Кодекс законів про працю. Зокрема, там йдеться про заборону звільнення викривача через його повідомлення про корупцію. Якщо парламент підтримає законопроєкт, Кодекс втратить чинність.
Наприклад, серед іншого, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства пропонує змінити статтю 35, що може звести нанівець трудові права викривачів. Адже роботодавець зможе розірвати трудовий договір з працівником за власної ініціативи будь-коли. Без обґрунтувань правомірності свого рішення та перспективи оскаржити це рішення викривачу у суді.
Читайте также – Новый законопроект о труде: развенчиваем мифы
Законопроєкт не передбачає винятків для викривачів. Роботодавець може запросто звільнити підлеглого з власного бажання. Або, наприклад, не продовжити строковий трудовий договір (статті 18-19).
Новий законопроєкт про дезінформацію
Також по безпеці та гарантіях для викривачів може ударити закон про дезінформацію. Запропонований для публічного обговорення документ містить низку загроз.
Почнемо з того, що, хоча термін “викривач” прямо не згадується в проєкті закону, він за певних умов може потрапити під дефініцію “поширювача масової інформації”.
Тож у разі ухвалення такої ініціативи Міністерства культури, молоді та спорту України, особу викривача зможуть розкрити потенційному корупціонеру, стосовно якого він свідчить. З’явиться вимога публічного обов’язкового розкриття ідентифікаційних даних викривача з порушенням його анонімності та конфіденційності.
Читайте также – Законопроект о дезинформации. Какая доработка? Нужен новый проект
Викривача зможуть звинуватити у поширенні дезінформації або недостовірної інформації через її неповноту та навіть оштрафувати. А це від 47 230 до 472 300 гривень. А ще на викривача чекають можливі судові позови від органу, працівників якого той викриває.
Важливо згадати й про широкі, навіть надмірні повноваження Уповноваженого з питань інформації. Згідно із законопроєктом, він матиме право звертатися до відповідних осіб для встановлення ідентифікаційних даних поширювачів інформації, які не є суб’єктами у сфері медіа.
Уповноважений матиме право звертатися до суду із позовними заявами про визнання відповідної інформації дезінформацією або про спростування дезінформації. А ще – звертатись до іноземних підприємств, установ та організацій, міжнародних організацій, іноземних судів та інших органів державної влади, аби ідентифікувати поширювачів масової інформації.
У разі не надання відповіді у встановлений законом термін – теж штраф: п’ять мінімальних заробітних плат за кожен випадок порушення (23 615 грн).
За останні шість років Україна пройшла шлях від кількох абзаців у законі “Про запобігання корупції” до ухваленого законодавства, що поклало початок повноцінному захисту викривачів. На кожному з етапів запровадження цього механізму, боротьба з корупцією зазнає суттєвого спротиву. І це природно, враховуючи, що у світі, інститут викривача уже довів свою ефективність.
Нові законодавчі ініціативи можуть зруйнувати важливе підґрунтя — гарантію безпеки. Подібні норми, очевидно, стримуватимуть бажання викривачів повідомляти про зловживання. Кому захочеться ризикувати, маючи перспективу звільнення.
Не забуваймо, що можливі нововведення порушують ст. 22 Конституції України: при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу наявних прав і свобод.
Тож необхідно щонайменше змінити редакції цих законопроєктів на ті, що враховуватимуть нещодавні позитивні зміни у захисті викривачів.
Джерело: www.liga.net
