Цього року COVID-19 приєднався до переліку інфекційних захворювань, що залишають відбиток на функціонуванні міських просторів та кожного окремого мешканця. Вплив нової вірусної хвороби здається безпрецедентним. Ніби це перший випадок, коли розвинені міські простори та глобальний рух людей та товарів спричинили загрозу пандемії. Однак часто історії міст розвивалися паралельно з історіями інфекційних хвороб.

Багато знакових для міст рішень ухвалювалися у відповідь на кризи. Наприклад, глобальні спалахи холери в ХІХ столітті стали просто руйнівними — у Лондоні, наприклад, вони забрали понад 10 000 життів. І саме це зрештою змусило міських планувальників шукати нові рішення, що у підсумку наштовхнуло їх на створення сучасної системи водовідведення. А сьогодні модифікованою версією цієї системи користуються вже мільйони жителів.

Як же містам вдавалося адаптуватися до викликів пандемії? Ось чотири актуальні напрямки для боротьби з поширенням хвороби.

Гарантування безпеки користування системою громадського транспорту

Наприклад, у Стамбулі для обробки громадських та комунальних приміщень було створено “загін гігієни”, який складається із 40 транспортних засобів та понад 400 одиниць персоналу. У такий спосіб місто дбає про безпеку бібліотек, культурних центрів та рекреаційних зон. Ініціатива також відповідає за дезінфекцію громадського транспорту, що навіть під час карантину дозволяє безпечно перевозити понад 5 мільйонів пасажирів щодня. 

Такий план дій допомагає вирішити одне з найактуальніших питань — зростальну напругу серед мешканців. Призупинення системи громадського транспорту ув’язнює людей в чотирьох стінах, а отже стримує економіку. Раніше жваві міські простори та вулиці перетворюються на міста-привиди, відтак багато підприємств опиняються перед невизначеним майбутнім. 

Приклад Стамбулу демонструє, як посилений рівень безпеки у розгалуженій транспортній системі дозволяє стримувати поширення хвороби, водночас не ставлячи на паузу міське життя і не залишаючи в ізоляції тисячі жителів. 

Переосмислення управління трафіком — це ключ до довготривалого співіснування в умовах пандемії.

Більшість країн Європи не закривали метрополітени та наземний транспорт на період карантину. Натомість вони подбали про підвищений рівень санітарії та безпеки для користування громадським транспортом у містах. 

Олена Огороднік

Забезпечення альтернативи громадському транспорту 

В усьому світі міста модернізують інфраструктуру, щоб адаптуватись до потреб тих, хто живе в умовах карантину. 

Наприклад, у Нью-Йорку переоблаштовують автомобільні смуги, аби розширити громадський простір. Мер міста Білл де Блазіо ініціював пілотну програму закриття двох вулиць, аби мешканці більше часу могли проводити на свіжому повітрі. 

У Берліні ж замість смуг автотранспорту на багатьох вулицях з’явилися нові широкі велосипедні смуги. Такі рішення відкривають жителям додаткові варіанти для пересування, а також можливість залишатися здоровими та активними, зберігаючи соціальну дистанцію.

Переваги громадського простору можемо спостерігати у вдалих рішеннях європейських міст — як-от суперблокове планування Барселони та розвинена велоінфраструктура Амстердама. Ще до пандемії їм вдалося знизити рівень забруднення повітря та міського шуму, а також стимулювати розвиток місцевого бізнесу через збільшення кількості пішохідних вулиць. 

Завдяки переосмисленню життєвого простору, міста стають комфортними, спонукають мешканців до фізичної активності, розвивають економіку та економлять ресурси планети. 

Інноваційні рішення та відкриті дані

Технології стають важливим інструментом у війні проти несподіваного. 

Так, у відповідь на поширення нової інфекційної хвороби, Південна Корея ухвалила стратегію використання відкритих даних та масового діагностування громадськості. Для цього країна розробила спеціальні мобільні додатки для самодіагностики, які з’єднують користувачів з медичним персоналом, а також запустила низку вебсайтів для детального інформування про перебіг захворювання. 

У місті Коян було впроваджено інноваційний безконтактний метод тестування. На парковках влада облаштувала безпечні пункти, на яких водієві навіть не потрібно покидати автівку. Людям достатньо було просто прочинити вікно, аби медичні працівники провели необхідні аналізи. 

В усьому світі міста модернізують інфраструктуру, щоб адаптуватись до потреб тих, хто живе в умовах карантину. 

Олена Огороднік

Піклування про представників вразливих груп населення

Внаслідок переосмислення ізоляції, активні жителі започатковують соціальні проєкти. І тут уже в якості прикладів хочу навести кілька кейсів із України

Наприклад, з початку карантину в нашій країні почала діяти почала діяти акція #купуйумалих. Вона спрямована на підтримку малого бізнесу під час вимушеної самоізоляції. Також у Києві створили віртуальну платформу емоційної підтримки, де можна отримати безкоштовну консультацію психолога. Тернопільські активісти доставляють продуктові набори людям похилого віку, одиноким та особам з інвалідністю. В Івано-Франківську волонтери Антикризового фонду передають обіди для лікарів швидкої допомоги. Патрульні Луцька та Черкас роздають маски просто на вулицях міста. 

І по всій країні місцеві мануфактури та цехи масово перекваліфіковуються на виробництво захисних костюмів для лікарів та антисептичних засобів. Така небайдужість стає визначальною для соціальної згуртованості суспільства в кризових умовах.

Виносити уроки із ситуації з COVID-19 ще рано. Однак у нових і непередбачуваних реаліях, що швидко з’являються в наших містах унаслідок пандемії, є місце й для оптимізму. 

Мешканці міст формують нові соціальні зв’язки, яких не будували раніше. Ми прагнемо соціальної близькості, нерідко з людьми, не схожими на нас. І, попри фізичну дистанцію, стаємо ближчими — до сусідів, до сотень незнайомих раніше осіб, з ким усвідомлено розділили нову реальність. Проте чи укорениться ця зміна в природі міського життя, як колись та ж система водовідведення у Лондоні, — наразі залишається питанням відкритим.

Фото: unsplash.com

Внаслідок переосмислення ізоляції, активні жителі започатковують соціальні проєкти.

Олена Огороднік

Джерело: lb.ua