15 зі 100: незначний прогрес у виконанні «плану Качки-Кос»

Експертна коаліція презентувала результати другого моніторингу «Членство Check» з виконання Україною 10 пріоритетних євроінтеграційних реформ. За спільним висновком аналітичних центрів, загальний прогрес країни наразі несуттєво зріс до 15 балів із 100 можливих.

На момент відкриття першого переговорного кластера «Основи» Україна все ще демонструє вкрай низькі темпи реалізації реформ, передбачених євроінтеграційним «планом Качки-Кос». Відповідно до експертного моніторингу «Членство Check», загальний прогрес виконання досліджених завдань зріс всього на 6 пунктів від першого моніторингу і наразі становить лише 15 зі 100 можливих балів.

Це друге таке оцінювання прогресу України у виконанні цих зобов’язань перед європейськими партнерами — перше було опубліковане у квітні 2026 року, і за ним Україна набрала 9 балів із 100.

На цьому етапі моніторингу експерти Transparency International Ukraine також брали участь в оцінюванні тих пунктів плану, що мають критичне значення для якісної боротьби з корупцією в Україні. Зокрема аналітики організації детально оцінили виконання ключових цілей у сфері судової та антикорупційної реформ, кримінальної юстиції, а також кадрових конкурсів в органах правопорядку. 

«Прогрес України у виконанні “плану Качки-Кос” наразі досить скромний — ми фіксуємо лише точкові зміни, тоді як загальна швидкість реформ відстає від очікувань громадськості та наших партнерів. Водночас відкриття кластера “Основи” здатне активізувати цей процес, адже реалізація плану є базовою євроінтеграційною вимогою. Чи відбудуться ці зміни вчасно — тепер залежить від політичної волі всередині країни», — зазначає Катерина Риженко, заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine з юридичних питань.

Ціль 1. Кримінальна юстиція (2,5 із 20 балів — приріст на 0,5 бала)

• Статус урядового треку: Розроблений Мін’юстом законопроєкт, який дозволить виконати елементи цього пункту плану, за результатами засідання урядового комітету повернули на доопрацювання. Наразі його намагаються вдосконалити спільно з НАБУ та НАЗК, проте документ досі не оприлюднений для громадського обговорення та не зареєстрований у парламенті.
• Депутатські ініціативи: У Верховній Раді зареєстровано два альтернативні законопроєкти — №15333 (щодо підвищення ефективності проваджень після завершення строків досудового розслідування) та №15334 (щодо вдосконалення підслідності та міжнародного співробітництва).

Ціль 2. Забезпечення НАБУ доступу до незалежних судових експертиз (2 із 10 балів – приріст на 1,5 бала)

Забезпечення НАБУ ефективним доступом до неупереджених і своєчасних експертиз все ще гальмується через відсутність єдиного бачення між відомствами.

• Мін’юст розпочав роботу над змінами до Закону «Про судову експертизу» задля посилення гарантій для судово-експертної діяльності.
• НАБУ надало свої зауваження, проте між міністерством та Бюро досі існують суттєві неузгодженості щодо концепції створення такої експертної установи.

Ціль 7. Міжнародні експерти у конкурсі до ВККС (1,5 із 10 балів – приріст на 0,5 бала)

Питання розширення участі міжнародних експертів у Конкурсній комісії з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) перебуває в замороженому стані.

• Законопроєкт №13382, покликаний відновити участь міжнародних експертів у відборі членів ВККС, лежить у Верховній Раді без руху ще з червня 2025 року.
• За інформацією Кабміну, наразі напрацьовано іншу законодавчу ініціативу, яка проходить етап консультацій із Європейською Комісією. Цей документ офіційно поки не зареєстрований і не оприлюднений.

Ціль 9. Ухвалення Антикорупційної стратегії та ДАП до кінця червня 2026 року (1,5 із 5 балів – приріст на 1 бал)

План вимагав ухвалити Антикорупційну стратегію (АС) та Державну антикорупційну програму (ДАП) до II кварталу 2026 року, проте дедлайни вже порушено.

• Блокування в Раді: У профільному комітеті парламенту на розгляд очікують одразу три конкуруючі законопроєкти. Найбільш амбітним і таким, що відповідає євроінтеграційним вимогам, є проєкт №15230 від голови антикорупційного комітету.
• Затримка ДАП: Державна антикорупційна програма розроблялася паралельно, але НАЗК оприлюднить її проєкт для публічних консультацій лише після того, як Рада нарешті проголосує за Стратегію.

Ціль 10. Зміцнення системи внутрішнього контролю та захисту викривачів (1 із 10 балів – приріст на 0,5 бала)

У розбудові внутрішнього контролю вже є перші практичні зрушення та спроби адаптувати українську систему до європейських стандартів, хоча основна законодавча база все ще чекає на фінальне затвердження.

• Держаудитслужба посилила перевірки, набули чинності Стандарти внутрішнього аудиту відповідно до європейських вимог GIAS, а також функціонує портал викривачів, який, проте, все ще потребує технічного доопрацювання.
• Окремі стратегічні цілі були включені до законопроєктів №15230, №15230-1 та №15230-2 «Про засади державної антикорупційної політики на 2026–2030 роки», які наразі очікують на розгляд у профільному комітеті.

Інші цілі плану: загальний стан справ за оцінкою експертів

В інших досліджених секторах реформ ситуація також залишається незадовільною:

• Відбір Генпрокурора (0,5 із 10 балів — приріст на 0,5 бала): прогрес у перегляді процедур конкурсного відбору практично відсутній, зареєстровано лише один депутатський законопроєкт.
• Відбір на керівні посади в прокуратурі (0,5 із 10 балів – без змін): прозорі конкурсні призначення досі не відновлено, а нові урядові ініціативи ризикують затягнути процес через тривалі консультації.
• Реформа ДБР (1 із 10 балів – без змін): відповідні законопроєкти не представлені для широкого обговорення, що створює ризики обрання нового керівництва за старими процедурами.
• Нові судді КСУ та члени ВРП (1 із 5 балів – без змін): конкурсні процедури тривають із затримками, ключові вакансії за окремими квотами залишаються незаповненими.
• Доброчесність суддів та виконавче провадження (3,5 із 10 балів – приріст на 1,5 бала): ухвалене законодавство не враховує рекомендацій ЄС щодо перевірок декларацій доброчесності суддів Верховного Суду, хоча є певний позитивний рух у сфері цифровізації виконавчих процедур.

Цей моніторинг є базовим оцінюванням (baseline) виконання «плану Качки-Кос» — переліку рівнозначних реформ, визначених у грудні 2025 року. Крім Transparency International Ukraine, яка сфокусувалася на аналізі ключових антикорупційних напрямів, участь у дослідженні взяли Антикорупційний центр МЕЖА, Європейська правда, Мережа національних інтересів «ANTS», Фундація DEJURE, Центр «Нова Європа», Центр політико-правових реформ та Центр протидії корупції.