Антикорупційний 2023 рік: які «великі риби» потрапили до рук НАБУ-САП?

Автори: Оксана Копійчук, юридична радниця Transparency International Ukraine,

Андрій Ткачук, юрист з моніторингу справ ВАКС Transparency International Ukraine,

Євгеній Золотухін, комунікаційний менеджер Transparency International Ukraine.

9 грудня – День боротьби з корупцією. Минає 2023 рік, і попри активну війну, ця боротьба теж триває. Це добре помітно щонайменше з заголовків новин, які чи не щодня кричать про викриті схеми та зловживання серед відомих і не дуже чиновників.

Статистика теж підтверджує продуктивність цьогорічної роботи Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури — саме вони «у парі» періодично неочікувано навідуються до владних кабінетів. Лише за перше півріччя НАБУ та САП розпочали 286 розслідувань та вручили 137 підозр фігурантам, включаючи 7 суддів та 8 депутатів. 39 обвинувачених були засуджені.

У цьому матеріалі ми зібрали найгучніші підозри цього року. Почали з гучних оборудок у Міноборони, а закінчили викритою корупцією в Київському апеляційному суді. Тож кого саме  з посадовців зловили «антикорупційні люди в чорному»?

Скандальні закупівлі Лозинського

21 січня НАБУ-САП затримали першого заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Василя Лозинського, який на той момент виконував обов’язки міністра.

Лозинського підозрюють в отриманні $400 тис. хабаря — як каже слідство, за сприяння в закупівлі генераторів та іншого обладнання за завищеними цінами. Ця техніка нібито призначувалася для населення в найтяжчі місяці блекаутів, а Кабмін виділив на це 1,68 млрд грн. 

Лозинського спершу відправили під цілодобовий домашній арешт, а потім взяли під варту з альтернативною заставою 50 млн грн. За декілька місяців сума застави зменшилась з 50 до 2,5 мільйонів — і 21 липня Лозинському скасували тримання під вартою, залишивши лише заставу.

Верховна корупція: $1,8 млн хабаря для Князєва

Ввечері 15 травня НАБУ-САП спіймали тодішнього голову Верховного Суду (найвищої судової інстанції в Україні!) Всеволода Князєва на отриманні $2,7 млн хабаря.

Слідство повідомило, що Князєв діяв у змові з нотаріусом Кирилом Горбуровим та адвокатом Олегом Горецьким. Схема працювала в інтересах олігарха Жеваго та його підприємства — Полтавського ГЗК. Князєв оцінив свою винагороду в $1,8 млн.

За злочин, у якому підозрюють суддю, передбачено покарання до 12 років у в’язниці з конфіскацією його майна. Спершу Князєва відправили до СІЗО з альтернативою 107 млн грн застави. Та за час тримання під вартою заставу вже зменшили вп’ятеро — тепер це 27 млн грн. 

Викривач Сенниченко — імовірний хабарник?

22 березня НАБУ повідомило про підозру ексголові ФДМУ Дмитру Сенниченку. Імовірно, він очолював злочинну групу, яка у 2019-2021 роках заволоділа 500+ млн грн коштів держпідприємств, зокрема Одеського припортового заводу та ОГХК.

За версією слідства, Сенниченко та спільники проштовхнули в органи управління цих підприємств керованих осіб, які потім продавали продукцію за заниженими цінами, а грошову різницю виводили в інтересах злочинної групи. Зараз фігурантів підозрюють у відмиванні понад 10 млрд грн, а Сенниченко перебуває в розшуку, запобіжку йому досі не змогли обрати.

Найцікавіше те, що в 2020 році Дмитро Сенниченко зарекомендував себе як викривач корупції, адже відмовився від багатомільйонних хабарів. Як потім стверджувало НАБУ, експосадовець робив це для створення відповідного іміджу та усунення конкурентів-постачальників в рамках злочинної схеми.

Нове коло підозр Микитасю

У жовтні 2023 року екснардеп та забудовник Максим Микитась отримав свою чергову підозру. Цього разу йому інкримінували заволодіння 307 млн грн Міноборони, які були призначені для будівництва  захищених складів зберігання ракет та боєприпасів ЗСУ.

За версією слідства, у 2018 році підконтрольні нардепу компанії уклали з МО договори на будівництво загальною сумою понад 3 млрд грн. Микитась посприяв укладенню змін до постанов Кабміну, що дозволило йому отримати понад 307 млн. Водночас заплановане будівництво так і не розпочали.

Микитася відправили під цілодобовий домашній арешт, а от під варту взяти відмовились. Зараз забудовник — один із рекордсменів за кількістю підозр.

Перший хабар у криптовалюті 

21 листопада НАБУ-САП спіймали нардепа Андрія Одарченка на спробі підкупити голову Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафу Найєма. Предметом хабаря вперше в історії України стала криптовалюта, а саме 0,39 BTC (еквівалентно $10 тис.).

Викривачем став сам Мустафа Найєм. Одарченка взяли під варту з альтернативою 15 млн грн застави, яку він сплатив за декілька днів і вийшов з СІЗО. Нещодавно його знову побачили в кулуарах Верховної Ради.

В один день із затриманням Одарченка НАБУ-САП повідомили про викриття нардепа Сергія Лабазюка, який імовірно спробував підкупити міністра Мінінфраструктури Олександра Кубракова та того ж Мустафи Найєма. Лабазюк ідентично сплатив заставу у майже 40 млн грн та вийшов з-під варти.

«Чемпіонка з метання хабаря» Марченко

11 липня свою підозру отримала народна депутатка Людмила Марченко. Можливо, вона брала хабарі за внесення чоловіків призовного віку до системи «Шлях».

Детективи НАБУ поділилися відео, в якому нардепка намагалася жбурнути за паркан приватного будинку «передплату», яку взяла в чоловіка. Все це відбувалося перед приїздом до неї правоохоронців. 

Депутатці призначили 53 тис. грн застави — скоро обвинувальний акт щодо неї можуть скерувати до суду.

Від Ставки до СІЗО за три дні

20 листопада «під прицілом» НАБУ опинилося колишнє керівництво Держспецзв’язку — ексголова Юрій Щиголь та його заступник Віктор Жора. Звільнення з посад відбулося того ж дня, перед новиною про підозру. А згодом Щиголя прибрали і зі Ставки Верховного Головнокомандувача Зеленського.

Слідство вважає, що у 2021-2022 роках посадовці перерахували понад 285 млн грн за програмне забезпечення двом компаніям — і зробили це без проведення відкритого тендеру, в умовах секретності. Реальна вартість ПЗ нібито становила 223 млн грн, тож експосадовці могли заволодіти 62 млн грн. 

ВАКС узяв Щиголя під варту з можливістю внести 25 млн грн застави — вже незабаром він теж вийшов з СІЗО. До речі, у суді Щиголя хотіли взяти на поруки нардепи Михайло Крячко та Олександр Федієнко. Останній був впевнений: Щиголя взяли під варту на підставі «незрозумілої переписки».

Корупція в Київському апеляційному суді

29 листопада викрили чотирьох суддів Київського апеляційного суду на отриманні $35 тис. Цими суддями виявились Юрій Слива, Віктор Глиняний, Ігор Паленик та Вʼячеслав Дзюбін. 

Слідство встановило, що за ці гроші судді мали зняти арешт з унікального літака Ан-74ТК-100, який експлуатувався українською авіакомпанією «Константа». Цей та ще один ідентичний літак фігурують у кримінальному провадженні щодо перешкоджання законній діяльності ЗСУ.

Суддя Дзюбін був посередником, а решта виносили відповідне рішення. Всіх суддів, крім Дзюбіна (клопотання щодо нього розглянуть наступного тижня), арештували з альтернативою внесення застав — судді Слива та Глиняний вже встигли вийти з-під варти. 

Ще одна підозра Дубневичу

У жовтні НАБУ-САП висунуло ще одну підозру народному депутату Ярославу Дубневичу — цього разу в розкраданні газу на понад 2,1 млрд грн та легалізації отриманого прибутку.

Повідомили йому про це заочно, адже нардеп перебуває в національному та міжнародному розшуках. За версією слідства, зниклий нардеп організував схему заволодіння газу для Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ за заниженими цінами. 

Як виявилося, понад 450 млн кубометрів «пільгового» газу з двох ТЕЦ використали для вироблення та продажу електроенергії за ринковими цінами, хоча остання повинна була піти на потреби населення.

Паралельно Дубневич фігурує в корупційних схемах з розкрадання 93 млн грн на закупівлях в «Укрзалізниці».

Зазначимо, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Тож усі люди, згадані в цьому матеріали, зараз винними не вважаються, а лише мають статус підозрюваних.

Підбиваємо підсумки

Цей рік і справді був багатим на корупційні скандали. І з одного боку це дратує українців, коли вони дізнаються про чергові оборудки під час жорстокої війни. А з іншого — ці звістки як раз позитивні, бо значить, що корупцію викривають, і її стає все важче приховати

Наприкінці 2023-го нардепи збільшили штат НАБУ і САП, а також частково скасували «поправки Лозового». Ці зміни мають покращити ефективність антикорупційної системи. Але повноцінного ефекту на вже відкриті справи вони, на жаль, не справлять, бо судді все ще мають повноваження закривати справи через сплив строку розслідування. 

Варто також розуміти, що всі зміни, спрямовані на посилення спроможності антикорупційних органів не матимуть ефекту «тут і зараз», але це важливий крок у забезпеченні економічного зростання. 

Тож Україна і далі бореться з корупцією, а ми в TI Ukraine за цим уважно стежимо. І впевнені, що наступного року питання протидії корупції стане лише актуальнішим.