Для чого фінансовий моніторинг у розслідуваннях корупції

Після операції «Мідас», якою НАБУ та САП викрили корупцію на найвищому рівні у сфері енергетики, чимало питань виникло і до ефективності залучення Держфінмоніторингу до розслідування корупційних схем. Особливо у світлі того, що, за словами директора НАБУ, детективи зіткнулися з ігноруванням Держфінмоніторингу запитів щодо відстеження коштів. 

Тому ми хочемо приділити окрему увагу тому, яка ж роль якісного фінансового моніторингу у викритті організованої злочинності та корупції.

Що таке фінансові розслідування і як вони працюють?

Уявіть ситуацію: корупціонери отримують хабарі, крадуть бюджетні кошти або беруть участь в інших злочинних схемах. Але гроші самі собою нікуди не зникають — їх потрібно якось використати, сховати, легалізувати. Тут у гру вступає Держфінмоніторинг.

Держфінмоніторинг (ДСФМ) — це державний орган, який організовує процеси запобігання легалізації доходів, наприклад, стеження за підозрілими фінансовими операціями в Україні. Його основне завдання — виявляти, коли гроші, отримані злочинним шляхом, намагаються «відмити» через фінансову систему, тобто зробити їх легальними.

Як це працює на практиці?

Банки, страхові компанії, фінансові установи та навіть казино зобов’язані повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі операції своїх клієнтів. Це можуть бути великі готівкові операції, дивні перекази між рахунками, операції, що не відповідають профілю клієнта тощо.

Далі аналітики Держфінмоніторингу вивчають цю інформацію, шукають зв’язки між різними операціями, будують схеми руху грошей. Якщо виявляється підозра на злочин — корупцію, відмивання грошей, фінансування тероризму — ДСФМ готує узагальнений матеріал і, після окремих формальностей, передає його до правоохоронних органів: НАБУ, ДБР, СБУ, Нацполу.

Ідентично правоохоронні органи можуть звертатись до Держфінмоніторингу з тим, щоб отримати відомості про фінансові операції фігурантів в Україні або ж за кордоном.

Навіщо це потрібно?

Фінансові розслідування допомагають:

• виявити справжній масштаб корупційних схем. Хабар у конверті — це лише верхівка айсберга. Фінансові сліди показують, скільки насправді вкрали, куди пішли гроші, хто ще був залучений до схеми;
• знайти прихованих учасників злочину. Гроші часто переказують через ланцюжки підставних компаній і довірених осіб. Аналіз фінансових потоків допомагає встановити реальних бенефіціарів — тих, хто насправді контролює злочинний бізнес;
• забрати злочинні доходи. Не досить просто покарати корупціонера — потрібно ще й повернути вкрадене державі. Фінансові розслідування дозволяють знайти майно, набуте злочинним шляхом, щоб після судового розгляду його можна було конфіскувати;
• боротися з організованою злочинністю. Організовані злочинні групи заробляють мільйони на торгівлі наркотиками, корупції, контрабанді, рекеті. Без відстеження фінансових потоків неможливо розбити ці структури повністю.

Відтак фінансові розслідування можуть бути ефективним інструментом боротьби з корупцією та організованою злочинністю, який дозволяє не тільки викрити злочинців, а й повернути вкрадені кошти до бюджету. І саме тому ефективна робота Держфінмоніторингу може наповнити важливою інформацією розслідування  найрезонансніших справ, а справжні організатори схем стануть досяжними для правосуддя.