12 липня детективи НАБУ і прокурори САП повідомили про підозру у зловживанні владою та розтраті понад 426 млн грн Антону Янчуку, ексочільнику АРМА. Разом з ним підозри вручили Віталію Різнику, ексначальнику управління менеджменту активів центрального апарату АРМА, а також ще трьом фігурантам корупційної схеми.
За версією слідства, співробітники АРМА змовились з представниками держпідприємства СЕТАМ, оцінювачем та директором приватної компанії. Вони організували схему продажу майна, арештованого у кримінальних провадженнях, за зниженими цінами у системі електронних торгів СЕТАМ.
Ідеться про:
- продаж 3 земельних ділянок на Одещині, які були у власності ТЦ «Ашан»;
- продаж 2,6 тис. тонн річкового піску на Київщині;
- продаж понад 4,5 тис. тонн карбаміду;
- продаж зерна, крупи та олійних культур.
НАБУ і САП вже арештували земельні ділянки та гроші, сплачені за річковий пісок.
Не дивно, що схему реалізувати через СЕТАМ. Ми неодноразово наголошували, що ця система недосконала. Вона має непрозорий процес верифікації та доступу до участі у торгах потенційних покупців, створює конфлікт інтересів між організатором торгів та адміністратором електронної системи. А такі умови сприятливі до корупції.
Керівники та співробітники антикорупційних органів не повинні зловживати своїм становищем. Щоб це унеможливити, треба внести зміни у законодавство щодо роботи АРМА, а також забезпечити ефективну роботу всіх інституцій антикорупційної екосистеми.
АРМА — важливий антикорупційний орган, особливо під час війни. Він, у тому числі, дозволяє управляти арештованими активами, продавати зі збереженням їх економічної вартості тощо. Зараз Агентство може отримувати в управління ще й російські активи.
Потенціал АРМА великий, він може принести користь країні, але для цього інституція потребує законодавчих та управлінських змін. Понад два роки Агентство функціонує без керівника, і за цей час незалежність інституції усіляко підривалася. Конкурс варто провести прозоро із повноцінною оцінкою доброчесності і професійності кандидатів.