Після Революції Гідності в Україні розпочалась антикорупційна реформа. Вона передбачала створення нової екосистеми органів, які б протистояли корупції. Відтак з’явилось Національне антикорупційне бюро (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) та Вищий антикорупційний суд (ВАКС). Кожна з цих інституцій виконує різні функції.

Зокрема НАБУ займається розслідуванням корупційних злочинів. Але компетенцію (підслідність) розслідувати корупційні злочини мають ще два органи: Державне бюро розслідувань (далі — ДБР) та Національна поліція (далі — НПУ). Про те, чим відрізняється їх робота, читайте далі. 

Підслідність НАБУ 

НАБУ запобігає, виявляє, припиняє та розслідує топкорупцію, яка виокремлюється за предметно-суб’єктною ознакою. Предметна ознака пов’язана з характером вчиненого злочину, тобто його кваліфікацією. Суб’єктна ж ознака –– з особою, яка вчинила кримінальне правопорушення, її статусом, службовим становищем. 

До підслідності НАБУ, або спеціалізації цього органу, належать конкретні корупційні кримінальні правопорушення, наприклад, зловживання впливом або відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом. Повний перелік кримінальних правопорушень, які розслідує НАБУ, можна знайти на їхньому сайті

Проте все не так просто. Якби НАБУ розслідувало геть усі кримінальні провадження за цими статтями, робота цього органу була б заблокована: детективи б просто не справилися з обсягом навантаження. Тому законодавець передбачив кілька умов, наявність хоч однієї з яких означає, що провадження підслідне НАБУ. Це і є ті предметні та суб’єктні ознаки, про які йшлося вище.

Перша умова — розмір предмета злочину або завданої ним шкоди. Так, провадження підслідне НАБУ, якщо розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину. Станом на 01.01.2022 ця сума становить 1 240 500 грн.

Друга умова — суб’єктна ознака, адже, якщо злочин вчинила інша особа — не з переліку тих, хто підслідний НАБУ, — провадження перейде до іншого органу досудового розслідування. Підслідними НАБУ особами, серед інших, є: 

  • Президент України, повноваження якого припинено;
  • радники і помічники Президента;
  • народні депутати;
  • члени Кабінету Міністрів;
  • судді;
  • Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники;
  • державні службовці, посади яких віднесені до категорії «А» (керівники органів повноваження яких поширюються на всю територію України) тощо.

Повний перелік посадових осіб, підслідних НАБУ, дізнавайтесь тут. Розслідуванням корупційних злочинів, вчинених іншими посадовими та службовими особами, займаються ДБР та НП. Більше про це — читайте нижче.

Остання умова — це ситуація, за якої пропозиція, обіцянка або надання хабаря службовій особі чи зловживання впливом було вчинено щодо службової особи з переліку осіб, підслідних НАБУ.

Винятком до цих трьох умов підслідності може бути ситуація, коли прокурор відносить справи до НАБУ лише за предметною ознакою, тобто без врахування особи, що вчинила таке правопорушення. Це можливо за умови, якщо заподіяно або могло бути заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам особи, а також державним чи суспільним інтересам.

Загалом у справах, які розслідує НАБУ, призначається прокурор САП. Він здійснює процесуальне керівництво і після завершення досудового розслідування направляє обвинувальний акт до ВАКС, де забезпечує публічне обвинувачення. Тільки ВАКС може розглядати справи НАБУ-САП. 

Підслідність ДБР 

ДБР розслідує злочини, вчинені високопосадовцями, правоохоронцями і суддями, а також особами, посада яких віднесена до категорії «А», окрім випадків, коли досудове розслідування віднесено до підслідності НАБУ

Іншими словами, компетенція ДБР базується винятково на суб’єктній ознаці. Тобто ДБР розслідує будь-які злочини, вчинені високопосадовцями, в тому числі і корупційні, якщо жодна з умов підслідності НАБУ не наявна. Наприклад, якщо у вчиненні корупційного злочину підозрюватимуть директора НАБУ, то цю справу розслідуватиме саме ДБР. Повний перелік осіб, підслідних ДБР, читайте тут.  

Прокурором у справах ДБР повинен бути співробітник Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури або Київської міської прокуратури. Після скерування обвинувального акту, справа розглядається за загальними правилами, тобто судом, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Це може бути Білоцерківський міськрайонний суд Київської області чи, наприклад, Солом’янський районний суд міста Києва, але не ВАКС. 

Підслідність НПУ

Слідчі органи Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування. Тобто поліція розслідує все те, що до компетенції ДБР та НАБУ не “дотягує”. 

Після завершення досудового розслідування, органи Національної поліції складають обвинувальний акт, за яким особі офіційно висуваються обвинувачення та який погоджується або самостійно складається прокурором і направляється до суду. Однак не лише кримінальним судочинством єдиним: НПУ також складає адміністративні протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Прокурором у справах НПУ може бути не тільки працівник обласної прокуратури чи вище рангом, а й прокурор окружної прокуратури. Тоді справа, знову ж таки буде розглядатися місцевими загальними судами.

Підслідність СБУ

СБУ не підслідні корупційні злочини! Попри це, у складі СБУ з 1990-х років діє Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. Наразі воно фактично дублює діяльність інших органів (НАБУ, ДБР). 

Такий підрозділ здійснює свою діяльність на підставі положень Кримінального процесуального кодексу щодо права слідчого здійснювати досудове розслідування в злочинах, що йому не підслідні, поки прокурор не визначить іншу підслідність. На таке звернення прокурора надається 5 днів, і 10 — для прийняття рішення. Отримання ж доказів неналежним суб’єктом може бути підставою для неможливості їх врахування судом, тому надважливо реформувати СБУ, включно з вказаним підрозділом.

Отже, НАБУ розслідує корупційні злочини топпосадовців, ДБР розслідує не тільки корупційні, а й будь-які інші злочини високопосадовців, якщо немає жодної з умов підслідності НАБУ, а НПУ —  те, що не належить до підслідності ДБР та НАБУ. Після досудового розслідування справи НАБУ розглядає ВАКС, а справи ДБР і НПУ — суди загальної юрисдикції.

Таким чином, компетенція цих трьох органів чітко розмежована. Задля усунення ризику визнання доказів недопустимими та для забезпечення притягнення корупціонерів до відповідальності необхідно дотримуватися правил підслідності.

Компетенція НАБУ, ДБР та НПУ чітко розмежована. Задля усунення ризику визнання доказів недопустимими та для забезпечення притягнення корупціонерів до відповідальності необхідно дотримуватися правил підслідності.