Вже 28 січня ми дізнаємося про наші показники в Індексі сприйняття корупції-2020. А зараз нагадаємо, чим особливе це дослідження, та як, власне, підраховуються бали в Індексі.

Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) – це показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International. Сама організація не проводить власних опитувань — Індекс розраховують на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів.

Ключовим показником Індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу. Саме бали вказують на те, як країна бореться з корупцією, а рейтинг дозволяє лише порівняти успіхи різних країн.

Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу. Максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупція майже відсутня в житті суспільства. Індекс оцінює корупцію лише в державному секторі. До речі, в останні роки жодна країна не отримала максимально можливих показників.

Дослідження, з яких розраховується CPI, включають інформацію від представників бізнесу, інвесторів, дослідників ринку тощо. Тобто СРІ відображає точку зору приватного сектору та його сприйняття корупції в публічному секторі.

Важливо пам’ятати, що CPI вимірює саме сприйняття, а не фактичний її рівень. Вищий результат однієї країни у порівнянні з іншою не означає, що в першій менше корупції, ніж у другій. Показники СРІ вказують на те, що  перша сприймається як менш корумпована.

CPI охоплює сприйняття корупції в публічному секторі, зокрема:

  • хабарництво;
  • розкрадання публічних коштів;
  • кумівство на державній службі;
  • захоплення держави;
  • здатність уряду впроваджувати механізми забезпечення доброчесності;
  • ефективне переслідування корупціонерів;
  • надмірну бюрократію;
  • наявність відповідних законів про розкриття фінансової інформації, запобігання конфлікту інтересів та доступ до інформації;
  • забезпечення захисту викривачів, журналістів та слідчих.

Чим корисний Індекс сприйняття корупції?

  1. CPI охоплює більше країн, ніж будь-яке окремо взяте джерело.
  2. CPI компенсує наявність похибки в різних джерелах, використовуючи середнє значення результатів принаймні трьох різних джерел.
  3. Шкала CPI від 0 до 100 більш точна у порівнянні з іншими джерелами, оскільки в деяких із них шкала від 1 до 5 чи від 1 до 7, через що багато країн отримують однакові результати.
  4. CPI балансує різні точки зору на питання корупції в публічному секторі та нейтрально підходить до різних політичних режимів.

 

Нагадаємо, що 28 січня відбудеться онлайн-захід з  очільниками антикорупційних органів і експертами “Індекс сприйняття корупції-2020: що ховається за даними?”.

Реєструєтесь тут і отримаєте нагадування про трансляцію та додаткові матеріали: http://bit.ly/CPI2020_registration

Важливо пам’ятати, що CPI вимірює саме сприйняття, а не фактичний рівень корупції.