Ввечері 1 грудня Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова,  не ставлячи до відома самих процесуальних керівників, без вивчення матеріалів кримінального провадження, за відсутності будь-яких правових підстав, змінила прокурорів у цій справі. Одним із прокурорів вона призначила себе.

І все — через нове провадження, фігурантом якого стали екснардеп Максим Микитась, замдиректора одного з експертних центрів МВС (ДНДЕКЦ) Костянтин Дубонос, і… заступник керівника Офісу Президента Олег Татаров?

Через такі дії Ірини Венедіктової детективи НАБУ та прокурори САП не змогли вчасно повідомити Олегу Татарову про підозру. 

На підтвердження необхідності вручення підозри третьому фігуранту справи Бюро опублікувало листування щодо організації того самого хабаря. Ці матеріали показують процес організації злочину в хронологічній послідовності

Понад тим, 2 грудня Вищий антикорупційний суд уже взяв під варту Костянтина Дубоноса — одного з учасників цього листування. Однак коли буде можливо розглянути питання про запобіжний захід третьому фігуранту справи, наразі незрозуміло, адже нові прокурори повинні мати час на ознайомлення.

НАБУ і САП вважають такі дії Генеральної прокурорки свідомим тиском на слідство. Їх можна зрозуміти.

Понад тим, складається враження, що цей вчинок Венедіктової санкціонований з Офісу Президента, який жодним чином не відреагував на інформацію про сумнівну доброчесність свого топпосадовця, навіть не відсторонивши його.

У час конституційної кризи, коли Президент, парламент та сама Венедіктова обіцяють надати антикорупційним органам максимальну незалежність, такі спроби “врятувати” представника ОП важко називати інакше, ніж тиском і втручанням.