10 грудня Венеційська комісія оприлюднила ще один терміновий висновок щодо конституційної ситуації в Україні, а саме щодо реформи Конституційного Суду.
Рекомендації щодо змін до Закону України “Про Конституційний Суд України”
1) Венеційська комісія пропонує ВРУ чітко передбачити в законодавстві, що Конституційний Суд у своїх рішеннях не має права виходити за межі конкретно поставлених суб’єктом звернення питань. У своїй аргументації Комісія зазначає, що в рішенні від 27 жовтня 2020 КСУ не лише однозначно вийшов за межі конституційного подання, а і не обґрунтував потребу такого “ширшого” підходу.
2) Пропонується законодавчо зобов’язати суд чітко обґрунтовувати підстави визнання ним кожного окремого положення неконституційним. В цьому висновку Венеціанська комісія ще раз наголосила, що стиль написання рішення КСУ має серйозні недоліки та не відповідає міжнародним стандартам. І це є неприпустимим, коли розглядається питання скасування дії положень законодавства.
3) Приділено увагу і питанню відводів (самовідводів) і дисциплінарній процедурі щодо суддів КСУ загалом.
- Члени Комісії також згадали про випадок, коли КСУ залишив без належного розгляду і обґрунтування звернення однієї із сторін щодо конфлікту інтересів трьох суддів у справі, яка стала початком кризи. Комісія радить зрозуміло аргументувати рішення відносно заяв про відвід (самовідвід) або в самому основному рішенні КСУ, або приймати окреме процедурне рішення при наявності такого питання.
- Відзначили проблему відсутності достатнього законодавчого регулювання питання дисциплінарної відповідальності суддів КСУ загалом, як у законі України “Про Конституційний Суд України”, так і в його Регламенті. Також рекомендується передбачити публічний розгляд дисциплінарних справ щодо суддів КСУ, в тому числі, коли справа стосується порушення зобов’язань судді брати відвід у випадку наявності конфлікту інтересів.
4) Комісія рекомендує законодавчо забезпечити можливість зменшити кворум, якщо відсутня можливість зібрати кворум через відвід судді(ів).
5) Перегляд справи може відбутися лише, якщо встановлено кримінальну відповідальність судді стосовно прийнятого рішення (наприклад, він отримав хабар). І це теж має бути чітко передбачено законом.
6) А якщо Сенат визнає положення закону неконституційним, Велика палата повинна підтвердити таке рішення на вимогу Президента чи Парламенту.
У своїй аргументації Комісія зазначає, що в рішенні від 27 жовтня 2020 КСУ не лише однозначно вийшов за межі конституційного подання, а і не обґрунтував потребу такого “ширшого” підходу.
Також було висловлено низку рекомендацій стосовно відбору суддів КСУ.
- Досягти деполітизації процесу обрання суддів КСУ можна, якщо для обрання судді треба набрати кваліфіковану більшість голосів ВРУ. Проте для виконання цієї рекомендації необхідно зміни до Конституції України.
- Має бути сформовано орган з міжнародною складовою, який буде відповідати за перевірку кандидатів на посади суддів КСУ. До складу такого органу можуть входити міжнародні експерти з прав людини та представники громадськості, щоб забезпечити наявність у кандидатів потрібних моральних та професійних якостей.
- І тільки після вдосконалення системи добору суддів і створення органу для перевірки кандидатів варто проводить добір суддів на вакантні посади в Конституційний Суд.
Цікаві моменти, про які Комісія зазначає у висновку, але які не знайшли свого безпосереднього відображення в рекомендаціях.
- Комісія однозначно підтримує практику відтермінування імплементації рішень КСУ на певний час. Це абсолютно не впливає на обов’язковість виконання рішення суду, проте дало б можливість на зміни законодавства з меншими наслідками. Особливо це важливий інструмент, якщо ідеться про скасування кримінальної відповідальності і закриття справ. Таку практику не застосовували, визнаючи неконституційними незаконне збагачення і нещодавно – статті 366-1 ККУ.
- Звільнення суддів КСУ з посад політичним рішенням є серйозним порушенням принципів верховенства права, розподілу гілок влади та незалежності судової гілки. Також неприпустимим є блокування роботи КСУ Парламентом.
- Комісія зазначає, що критика рішень КСУ є абсолютно нормальним явищем. Проте представники влади і держслужбовці повинні таки бути стриманими у своїх оцінках. А погрози суддям з метою вплинути на рішення є неприпустимими.
Тільки після вдосконалення системи добору суддів і створення органу для перевірки кандидатів варто проводить добір суддів на вакантні посади в Конституційний Суд.
Попри значну критику дій суддів КСУ та безпосередньо рішення, яке завело країну в кризу, Венеційська комісія вважає, що в процесі реформи КСУ повинні проводитись консультації із судом щодо всіх аспектів реформи. Але і суд має проявити певну витримку, якщо змінені в процесі реформи положення будуть ним пізніше розглядатися на предмет їх відповідності Конституції.
Багато із рекомендацій Комісії вже озвучувалось, в тому числі і Трансперенсі Інтернешнл Україна. І це насамперед стосується нагальної потреби вдосконалення системи відбору суддів та забезпечення проведення доброчесного і відкритого конкурсу. І тільки потім варто добирати кандидатів на вакантні посади.
Наразі на розгляд парламенту подано низку законопроєктів щодо виходу із конституційної кризи та реформи КСУ. Проте жоден із них не вирішує комплексно чинну проблему та не враховує повноцінно рекомендацій Венеційської комісії. Тому доцільним було б ініціювати новий комплексний законопроєкт з урахуванням усіх рекомендацій від Комісії та розглянути його найближчим часом.
Варто нагадати, що 9 грудня Венеційська комісія та Генеральний Директорат з прав людини та верховенства права Ради Європи оприлюднили спільний висновок щодо кризи, спричиненої рішенням Конституційного Суду щодо скасування більшої частини антикорупційної реформи. З аналізом цього висновку можна ознайомитись за посиланням.
Венеційська комісія вважає, що в процесі реформи КСУ повинні проводитись консультації із судом щодо всіх аспектів реформи. Але і суд має проявити певну витримку, якщо змінені в процесі реформи положення будуть ним пізніше розглядатися на предмет їх відповідності Конституції.
