Експерти Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО) взяли активну участь у розробці рекомендацій та правок до другого читання проекту Закону України «Про національну безпеку України». Робота над правками проводилась в рамках робочої групи «Безпека та оборона» Реанімаційного Пакету Реформ, а також у тісній співпраці із народними депутатами України та міжнародними партнерами.

Закон про Національну безпеку був поданий до Верховної Ради України Президентом України. Цей законопроект розроблявся у співпраці з широким колом українських та іноземних експертів. Мета цього Закону – визначення та розмежування повноважень державних органів у сфері національної безпеки і оборони та приведення структури управління сектором безпеки і оборони у відповідність до принципів та підходів НАТО. Аналітиками НАКО було проаналізовано законопроект та розроблено рекомендації, які дозволять його покращити.

Серед основних сфер, які, на думку НАКО, потребують вдосконалення:

1. Парламентський нагляд над СБУ та розвідкою

Парламентський контроль над СБУ та розвідкою є невід’ємною складовою цивільного контролю та демократичного нагляду над сектором оборони та безпеки. Проте, сьогодні проект Закону «Про національну безпеку України» не передбачає ефективного парламентського нагляду за діяльністю СБУ.

Під час розробки законопроекту передбачалось впровадження принципів і підходів НАТО шляхом створення спеціального комітету Верховної Ради, що повинен наглядати за діяльністю СБУ та розвідувальних органів, але у фінальній версії законопроекту, яку Президент України передав до Верховної Ради,  СБУ виводилось із під нагляду цього комітету.

Експерти НАКО, так само як і представники офісу НАТО в Україні та інші міжнародні партнери, надали рекомендації, які дозволять удосконалити існуючий законопроект в частині запровадження ефективного парламентського контролю. Пропонується створення окремого парламентського комітету, який здійснюватиме демократичний контроль над СБУ та розвідкою. Ігнорування Парламентом цих зауважень може суттєво зіпсувати діалог України із Західними партнерами і стати перешкодою на шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції.

2. Громадський нагляд над сектором безпеки і оборони

Деякі положення проекту у разі їх прийняття Верховною Радою можуть звужувати конституційні права громадян України, оскільки передбачається здійснення громадського контролю виключно через громадські об’єднання.

Також, на думку НАКО, одним із елементів громадського контролю є участь громадян України та громадських об’єднань в роботі громадських рад, що створені при державних органах сектору безпеки і оборони. Зазначений механізм у законопроекті не передбачений.

Таким чином, НАКО рекомендує передбачити можливість участі громадян у громадському контролі як самостійно, так і через громадські об’єднання або громадські ради при державних органах сектору безпеки і оборони.

3. Цивільний міністр оборони

Іншою новацією згаданого законопроекту є призначення цивільного Міністра оборони та його заступників, що є важливим елементом у здійсненні цивільного демократичного контролю над сектором безпеки і оборони. Проте, наявне формулювання не дозволить ефективно впровадити цей замисел, оскільки воно дозволяє військовому, який покинув службу, уже на наступний день бути призначеним цивільним міністром.

Саме тому НАКО пропонує передбачити зайняття цієї позиції людиною, яка протягом останніх п’яти років не займала вищих керівних посад у військових чи правоохоронних органах.

4. Положення, що стосуються оборонної промисловості.

Приватні оборонні підприємства є невід’ємною частиною оборонно-промислового комплексу. Саме тому пропонується відобразити це у визначенні термінів.

Крім того Проектом передбачено роботу центрального органу виконавчої влади (ЦОВВ), що забезпечує формулювання та реалізує державну оборонно-промислову політику. Станом на сьогодні такий орган відсутній. Мінекономрозвитку, відповідно до законодавства, готує та узагальнює пропозиції щодо формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері функціонування і розвитку оборонно-промислового комплексу, тоді як реалізація цієї політики, де факто, покладена на ДК «Укроборонпром».

Варто зазначити, що створення окремого ЦОВВ для забезпечення формулювання та реалізації державної оборонно-промислової політики не є обов’язковим, адже дані функції можуть бути надані уже існуючому ЦОВВ.

НАКО запропонувало встановити терміни впровадження змін, що стосуються створенню передумов для повноцінного функціонування ЦОВВ, що забезпечує формулювання та реалізує державну оборонно-промислову політику, які наразі відсутні у проекті Закону.

5. Прозорість сектору безпеки та оборони та захист державної таємниці

Захист державної таємниці є ключовим елементом забезпечення національної безпеки. Однаково небезпечними є як надмірне, так і недостатнє засекречення.

Недостатнє засекречення підриває обороноздатність держави та може створювати загрози національній безпеці, тоді як надмірне засекречення потребує значних ресурсів, створює сприятливе підґрунтя для корупції, знижує ефективність роботи державних оборонних інституції, призводить до неефективного використання бюджетних коштів, закупівлі неякісного обладнання для оборонних цілей, а також порушує право громадян на доступ до інформації.

Саме тому разом із прийняттям Закону України про Національну безпеку слід почати роботу над нової редакції Закону України «Про захист державної таємниці», з метою забезпечення балансу між правом громадян на доступ до інформації та захистом національної безпеки.

Також одним із ключових елементів цивільного демократичного контролю є доступ громадян до інформації про оборонні закупівлі. Чинне законодавство не дозволяє здійснювати відкриті закупівлі в рамках великої частини оборонного бюджету.

Необхідність розширення сфери публічних закупівель з метою включення до них звичайних озброєнь також зазначена як одне із завдань Стратегічного оборонного бюлетеня до кінця 2017 року. Експертами НАКО пропонується ініціювати розроблення відповідних змін.

За результатами аналізу та обговорень, аналітиками НАКО підготовлена порівняльна таблиця із пропозиціями до законопроекту. Відповідні матеріали  було передано народним депутатам України.