Нотатки зі співбесід з кандидатами в конкурсі ВАКС — тиждень перший

16 лютого Громадська рада міжнародних експертів та Вища кваліфікаційна комісія суддів розпочали співбесіди із кандидатами на посади суддів ВАКС.

У перший тиждень цей етап конкурсу пройшли:

• Наталія Дорошенко 
• Владислав Кухта
• Ігор Макарик 
• Олена Танасевич
• Микола Рубащенко
• Ірина Кузіна
• Дмитро Остапенко
• Назар Гринь
• Віта Матолич
• Дмитро Мовчан
• Олексій Зайцев
• Марта-Марія Яциніна
• Іван Посохов
• Оксана Гуцал
• Олександр Острогляд
• Євген Капітоновч
• Андрій Дудіков
• Павло Штіфонов
• Віктор Антипенко
• Олександр Дудченко

Експерти Transparency International Ukraine переглянули усі співбесіди і зібрали з них найцікавіше у нотатках. Порядок кандидатів у матеріалі наводимо відповідно до послідовності проведення співбесід ГРМЕ та ВККС.

Наталія Дорошенко

суддя Рівненського окружного адміністративного суду

Співбесіда розпочалася з питання про садовий будиночок, який було задекларовано у 2013 році. Зі слів кандидатки, будували його ще у 2003 році власними руками її чоловік та його батько. Водночас земельна ділянка була приватизована лише у 2024 році, що зацікавило членів ГРМЕ, адже будівництво відбувалося на неприватизованій нерухомості. Дорошенко пояснила, що будинок зводився на території дачного кооперативу, а зараз відбувається його передача до складу територіальної громади. Будинок наразі не зареєстровано як житловий, і як тільки він буде відповідати вимогам його так зареєструють.

Поцікавилися члени ГРМЕ та ВККС також долею гаражного бізнесу її чоловіка Дорошенко. Кандидатка пояснила, що підприємництвом чоловік займається з 1998 року самотужки, наразі на 1 групі ФОП; сплатив орендну плату за приміщення для цього у 2025 році в розмірі майже понад 46 тис. грн. 

Однак у члена ВККС виникло запитання щодо рентабельності його власної справи – ремонту автомобілів. Дохід чоловіка Дорошенко становить 350 тис. грн і, зважаючи на податки, витрати на оренду, комунальну плату та купівлю запчастин, такий бізнес видається нерентабельним. Тому виникає сумнів, що чоловік декларує всі доходи. На це Дорошенко відповіла, що у її сім’ї немає розподілу на чоловічу та жіночу роботу, вони у шлюбі 36 років, вона завдячує своєму чоловіку підтримкою — у всіх, хто знає як він працює, таких сумнівів не виникне.

Члени ВККС також цікавилися рішеннями, які кандидатка приймала за часів Революції Гідності як суддя Рівненького окружного адміністративного суду у 2013 році, зокрема щодо скасування рішень місцевих рад про вивішування прапора Європи поряд з Державним прапором у дні свят та під час проведення міжнародних заходів. Суддю Дорошенко запитали, чиї та які саме права порушувалися цим рішенням місцевих рад, з огляду на завдання адміністративного судочинства.

Кандидатка відповіла, що хоч з обох боків сторонами були органи державної влади, це були справи за позовами прокурорів, які через свої повноваження зобов’язані були дбати про захист інтересів держави, й чинне на той час законодавство надавало їм такі можливості. Встановлення такої обставини було достатньою підставою для скасування рішення місцевих рад.

Виникло і питання щодо професійних компетентностей судді. На запитання про те, яким чином визначається розмір винагороди викривачу, кандидатка не змогла коректно відповісти. Також не достатньо чіткою була відповідь щодо визначення поняття «викривач».

На останок здивувала члена ГРМЕ відповідь пані Дорошенко на питання, чи стикалася вона безпосередньо з проявами корупції. Вона відповіла, що ніхто ніколи не намагався на неї вплинути, ніхто ніколи не намагався сконтактувати з нею щодо корупційних способів вирішення справ. На що член ГРМЕ сказав, що у це «складно повірити».

Владислав Кухта

голова суду Чернігівського районного суду Чернігівської області

Розпочали співбесіду з питання ГРМЕ про те, як кандидат як голова суду доклався до того, аби в суді була атмосфера вільна від корупції. На що Кухта відповів, що наразі у суді всього 4 судді, і вони «на виду один в одного». А будь-які відхилення від чесного розгляду справ будуть помітні колегам.

Після цього представниця ГРМЕ уточнила, чи не вбачає кандидат додаткових корупційних ризиків у тому, що всі судді бачать, кому призначаються справи. А подекуди можна навіть спрогнозувати кому піде справа, якщо хтось хворіє тощо. Кандидат відповів, що у них працює авторозподіл. Крім того, для деяких справ потрібна колегія з трьох суддів, тому вони відкладають засідання, поки колеги не вийдуть з лікарняного. Таким чином, ситуацій, де можна було б передбачити, якому судді попадеться справа, не було.

Наступним від ГРМЕ було питання щодо дисциплінарної відповідальності кандидата, до якої його притягнула ВРП у 2020 році за самоусунення від розгляду кримінальної справи. Самовідвід був здійснений через знайомство дружини кандидата з одним із адвокатів у справі. Тому, аби не давати захиснику можливості оскаржити рішення через таке знайомство, кандидатом та іншими суддями колегії був задоволений самовідвід. Як наслідок, Кухту притягнули до дисциплінарної відповідальності за порушення правил щодо відводу. Це рішення ВРП він не оскаржував.

Кандидат не зазначив цей факт у декларації доброчесності за 2021 рік, оскільки вважав, що у 2019 році ще не був притягнутий до відповідальності, а в грудні 2020 року вона вже була погашена. Тому не вбачав необідності зазначати цю інформацію, хоча пізніше визнав, що це може бути не зовсім етично.

Поцікавилися у судді також негативною практикою закриття проваджень у справах про нетверезе керування транспортним засобом (ст. 130 КУпАП) через сплив строків. На це він пояснив, що такі рішення мали місце, коли строк притягнення до відповідальності складав 3 місяці, однак через підсудність суду на сільську місцевість, щоб відправити поштове повідомлення потрібно щонайменше 3 дні, крім того, ще потрібен час аби отримати повістку або щоб вона повернулася у разі неотримання. Таким чином і спливали строки, втім суддя відмітив, що відколи строк притягнення до відповідальності становить 1 рік, подібних випадків у суді немає.

Комісія звернула увагу судді, що у іншій справі за статтею 130 КУпАП (водіння транспортного засобу у нетверезому стані) суддя також визнав правопорушення малозначним. Але в цей час набули зміни до законодавства, які забороняли визнавати правопорушення за цією статтею малозначними. Суддя визнав помилку, перед тим пояснивши, що особа, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, була онкохворою.

Наступні питання стосувалися професійної етики кандидата як судді. Зокрема щодо ситуації, коли він припинив своє головування у суді на 2 місяці, після чого знову був обраний на посаду голови суду вже втретє. Річ у тім, що законодавство забороняє обиратися на посаду голови суду тому самому судді понад два строки підряд. Таким чином, така «пауза» у головуванні суду виглядає як обхід заборони, аби обратися на третій строк. Іншим дуже цікавим аспектом цієї ситуації є те, що суддя, яка була обрана на посаду голови після Кухти і пробула на ній 2 місяці, після досягнення стажу, одразу подала у відставку з довічним грошовим утриманням. При цьому законодавство також передбачає, що за обіймання посади голови суду суддя отримує додаткові 10% окладу. Отже вказана суддя вийшла у відставку з додатковими 10% до грошового забезпечення, а кандидат Кухта зміг переобратися втретє.

Кандидат пояснив, що обмеження повноважень на 3 роки він сприймає позитивно, втім його колеги-судді не хочуть обиратися головою суду. Ба більше, після закінчення другого строку головування кандидат пішов у відпустку, щоб дати час колегам обговорити та погодити кандидата на посаду голови. Втім, окрім згаданої колеги, яка в результаті пішла у відставку, більше ніхто не зголосився.

На запитання Комісії щодо того, чи було кандидату відомо про намір цієї судді звільнитися він спочатку відповів ствердно, а потім зазначив, що «достеменно не знав». Також зазначив, що сподівався: «вона попрацює ще хоча б півтора року». На запитання, чи виїхав Кухта зі свого кабінету голови за час головування іншої судді, він відповів «ні».

ВККС уточнила, чому кандидат не пояснив ці всі обставини у відповідь на запит ГРМЕ, на що отримала відповідь, що тоді він не вбачав необхідності, адже «завжди діяв чесно».

Ігор Макарик

адвокат

Співбесіду з кандидатом розпочали з питань мотивації та відсутності суддівського досвіду. Ігор Макарик зазначив, що вважає відсутність досвіду в суді перевагою, оскільки це дозволяє дивитися на кримінальний процес під іншим кутом. Він також підкреслив свою високу компетентність, заявивши, що на іспитах добре написав процесуальні документи, за його словами, навіть краще, ніж чинні судді ВАКС.

Значна частина запитань членів ГРМЕ та ВККС стосувалася фінансової доброчесності та можливого конфлікту інтересів. Зокрема зацікавлення викликала оренда Макариком офісу для здійснення адвокатської діяльності. Кандидат орендує приміщення у Львові площею 49,1 кв. м за 1000 грн у свого роботодавця. На запитання, чи є така ціна ринковою, він відповів ствердно, посилаючись на досвід інших адвокатів. 

Також в процесі співбесіди з’ясувалося, що кандидат безоплатно представляв у судах інтереси родичів власників підприємства, де він працює та орендує приміщення за 1000 грн. Макарик не вбачає в цьому конфлікту інтересів або зв’язку з низькою вартістю оренди: «Вся моя робота і все моє оце життя юридичне — я вважаю, що це хоббі, це моя сродна праця». Кандидат стверджує: під час воєнного стану він вирішив, що надаватиме всі адвокатські послуги безоплатно («pro bono»). 

ВККС звернула увагу на рішення Сихівського райсуду від 2023 року, згідно з яким на користь клієнта кандидата було стягнуто 5 тис. грн витрат на правничу допомогу, проте у податковій звітності ці кошти не були відображені. Кандидат пояснив це тим, що або договір був розірваний, або кошти фактично не сплачувалися, попри рішення суду.

Ми в TI Ukraine також при перевірці цього кандидата виявили справу, де кандидат у Теребовлянському районному суді представляв інтереси позивача — свого батька, колишнього суддю цього ж суду. У 2022 році суд задовольнив позов батька кандидата та стягнув понесені ним судові витрати, в тому числі на правничу допомогу за рахунок бюджету в розмірі 2000 грн.

Окрему увагу на співбесіді приділили питанню військового обов’язку. Кандидат отримав статус заброньованої особи влітку 2024 року як юрисконсульт критично важливого підприємства. На питання про дії щодо виконання обов’язку у період з 2022 по 2024 рік, Макарик відповів, що звертався до ТЦК для уточнення даних, де йому нібито повідомили, що «питання по його кандидатурі не розглядаються».

Кандидат не зміг відповісти на питання про кількість країн Європи, де діють антикорупційні суди, хоча під час співбесіди сам вказував на бажання долучитися до «європейської сім’ї». Також Макарик перебивав членів Комісії, через що йому робили зауваження з проханням дослуховувати запитання до кінця.

Олена Танасевич

суддя ВАКС

Співбесіда з Оленою Танасевич значною мірою була зосереджена на обставинах її участі у заході, що отримав публічний резонанс як «вечірка Ківалова». За поясненням кандидатки, вона прибула до приміщення навчального закладу поза робочим часом для обговорення організації онлайн-лекцій. Уже на місці керівник повідомив про проведення передноворічного заходу та запросив її коротко долучитися. Кандидатка погодилася, зазначивши, що планувала залишатися не більше 15–20 хвилин.

Описуючи перебування на заході, Танасевич зазначила, що, увійшовши до приміщення, побачила серед присутніх осіб, які, за її словами, були фігурантами публічно відомих кримінальних проваджень. Вона стверджувала, що усвідомлювала потенційну чутливість такої ситуації, тому уникала будь-якого спілкування з цими особами, а вони, зі свого боку, не ініціювали контакту. Окремо кандидатка підкреслила відсутність будь-яких скарг на її дії до Вищої ради правосуддя, а ще згадала про публічні пояснення, зокрема участь у розмові з директором Transparency International Ukraine. На уточнення щодо обізнаності про закиди на адресу Сергія Ківалова Танасевич відповіла, що контактувала не з ним особисто, а з керівником відповідного підрозділу закладу, та додала, що їй не відомо про наявність кримінальних проваджень щодо Ківалова.

Наступний блок питань стосувався декларування та фінансових обставин. ГРМЕ та ВККС звернули увагу на результати повної перевірки декларацій та наявність неточностей у них. Танасевич пояснила це особливістю антикорупційного законодавства та можливістю різних підходів до тлумачення, заперечивши намір приховувати інформацію. 

Окремо обговорювалося питання вартості транспортних засобів. Кандидатка зазначила, що частина автомобілів перебувала у власності юридичних осіб та використовувалася на праві користування, тому, на її думку, вона не несе відповідальності за їх придбання, відповідно і не обізнана про вартість. При цьому наголосила, що вказувала їх у деклараціях навіть за відсутності прямого обов’язку щодо цього. Член ГРМЕ також порушив тему можливого приховування активів через компанії, наголосивши, що відсутність чітких відповідей щодо вартості авто може створювати відповідне враження, і що вона як суддя ВАКС мала б демонструвати стандарт надання інформації. 

Члени ВККС також поставили низку уточнювальних запитань щодо характеру співпраці Танасевич з навчальними закладами, повідомлень про втручання у діяльність судді, перетину державного кордону та окремих аспектів декларування. Кандидатка визнала недекларування земельної ділянки у декларації за 2021 рік та зазначила, що чоловік запізно надав їй інформацію. Вона самостійно зверталася до НАЗК через особистий кабінет, коли дізналася про її набуття чоловіком. 

Також обговорювалося користування службовим житлом у Києві. Кандидатка пояснила, що в час декретної відпустки ним фактично не користується, а проживає з дитиною у передмісті Києва. Пояснила це тим, що квартира знаходиться поруч із військовим об’єктом, а також у ній відсутні тепло та електрика, що робить помешкання небезпечним для проживання з малою дитиною.

Микола Рубащенко

доцент кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Співбесіда розпочалася з запитання про професійні здобутки кандидата, якими він пишається. Серед п’яти ключових речей Рубащенко назвав наукову діяльність, дисертації щодо національної безпеки та відповідальності за колабораціонізм, а також експертну участь у розробці законопроєкту про криміналізацію порушень санкцій.  На уточнення ГРМЕ щодо членства в робочій групі зі змін до Кримінального Кодексу, кандидат пояснив, що був експертом з оцінки проєкту та розробки законопроєкту про криміналізацію порушень законодавства про санкції. 

На запитання про його зауваження в мотиваційному листі щодо браку обґрунтування судових рішень, кандидат не зміг пригадати конкретних прикладів такої проблеми в практиці ВАКС, пояснивши це невеликою кількістю власних статей з антикорупційної тематики. ГРМЕ також запитала про його роботу в «Інституті законодавчих ідей» та можливий конфлікт інтересів, якщо він стане суддею ВАКС. Рубащенко зазначив, що хоча ризик конфлікту інтересів існує в будь-якій діяльності, у його випадку він не є «екстремально високим».

ГРМЕ поцікавилася мотивацією кандидата, оскільки він одночасно бере участь у конкурсі до апеляційного суду в Харкові. Рубащенко відверто заявив, що у разі успіху в обох конкурсах надасть перевагу саме Харківському апеляційному суду. Таку пріоритетність він обґрунтував тим, що в Харкові його «альма-матер», а робота в апеляції приваблює ширшим спектром справ порівняно з вузькою спеціалізацією ВАКС.

ГРМЕ та ВККС вказали на розбіжності в декларуванні місця проживання та складу сім’ї. Рубащенко пояснив, що з 2006 по 2022 рік мешкав у гуртожитку, а після початку повномасштабного вторгнення переїхав до батьків у село Миронівка. Кандидат зазначив, що гуртожиток вказував у декларації лише доти, доки діяв договір оренди. Відсутність у декларації за 2022 рік брата, з яким він також проживав у селі, Рубащенко обґрунтував правилом «183 днів», зазначивши, що ретельно вираховував термін спільного побуту для дотримання вимог закону.

У ВККС також виникли запитання щодо оренди квартири в Києві, зокрема через відсутність реквізитів власника. Кандидат зазначив, що цей договір не має юридичного значення та підписаний між подругою батька власниці та його другом. Щодо доходів батька від обробки близько 11 га землі у 2022 році, які склали лише 16 тис. грн, Рубащенко зауважив, що не втручається у ці справи, а цифри взяв із кабінету платника податків батька. Він додав, що такий дохід є цілком імовірним, а діяльність могла бути навіть збитковою.

ВККС звернула увагу на нетипову активність кандидата як ФОП: у 2023 році після 6 місяців роботи та отримання 76 тис. грн доходу він припинив ФОП. Але згодом уклав ще два договори як фізична особа, а у 2024 році знову відкрив ФОП. Рубащенко пояснив це «першою спробою» та відмовою замовників працювати з ним як з підприємцем, заперечивши при цьому спроби оптимізації оподаткування. Також у ВККС виникло запитання щодо задекларованих роялті у розмірі 12 тис. грн за експертну оцінку — кандидат пояснив таке формулювання вимогами організацій-замовників, для яких розробляв тести.

На завершення, відповідаючи на запитання про брак судового стажу, кандидат визнав, що не має жодного досвіду в суді. Він пояснив, що його кваліфікація також ґрунтується на аналізі рішень та перегляді трансляції судових засідань ВАКС. Рубащенко наголосив, що надихається прикладом колег-науковців, які реалізували себе у ВАКС та Верховному Суді.

Ірина Кузіна

адвокатка

Під час співбесіди з Іриною Кузіною окрему увагу члени ГРМЕ та ВККС приділили її доходам — в окремі періоди вони видавалися суттєво заниженими. Кандидатка пояснювала це тим, що на початку кар’єри або коли хотіла здобути досвід працювала «на ім’я» або в системі безоплатної допомоги, а також знижувала навантаження у періоди вагітності. 

Окремо дослідили питання отримання Кузіною так званої «сірої» заробітної плати та доходів за період роботи в юридичній фірмі «Ілляшев та партнери». На пряме запитання про практику неофіційних виплат кандидатка підтвердила, що в минулому погоджувалася на такі умови, зауваживши, що сьогодні діяла б інакше. 

Подальша дискусія стосувалася співвідношення між озвученими нею поясненнями про престижність фірми та рівень винагороди і сумами, відображеними в офіційних даних (орієнтовно 50 тис. грн за неповний 2015 рік та 2016-2017 сукупно). Кузіна посилалася на відповідальність роботодавця за коректність фінансової звітності та обмеження можливості надати інформацію про дохід, пов’язаний з угодою про нерозголошення. Водночас такі пояснення, з огляду на розбіжності між декларованими обставинами та обсягом зафіксованого доходу, об’єктивно не усувають обґрунтованого сумніву щодо можливого отримання неофіційних виплат у цей період, зважаючи на пояснення самої ж Кузіної про високий статус фірми.

Чимало запитань стосувалися обставин, що були предметом розгляду Вищої ради правосуддя у зв’язку з повідомленням про втручання у діяльність судді у 2018 році. Члени ГРМЕ та ВККС детально з’ясовували роль та процесуальну поведінку Кузіної як адвокатки, включно із запізненням у засідання, поданням численних клопотань та загальною логікою дій сторони захисту. Кандидатка не погоджувалася з оцінками, наведеними у матеріалах ВРП, наголошувала на заувагах до процедури розгляду ВРП та власному баченні ситуації. Зокрема, пояснила, що запізнення були обумовлені об’єктивними причинами, про що вона завчасно повідомила суд, що підтверджується матеріалами справи.

Окремо обговорювалася поїздка Кандидатки до російської федерації у 2018 році. Кузіна пояснила, що відрядження до Москви було зумовлене професійною необхідністю в межах діяльності «Ілляшев та партнери» та пов’язане з роботою для клієнта з Казахстану. Пояснила, що не ночувала у Москві та не витрачала жодних коштів — всі витрати оплачувала юридична фірма, а робота в цей день відбувалася у її московському офісі.

Дмитро Остапенко

адвокат

Перші запитання від ГРМЕ на співбесіді з Остапенкмо стосувалися його реакції на спроби корупційного впливу — як з боку клієнтів, так і від колег, які намагалися використати його членство в ГРД для полегшення проходження кваліфікаційного оцінювання. Про ці випадки кандидат зазначив у своєму досьє. Остапенко відповів, що він припиняв будь-яке спілкування з такими людьми, вважаючи їх небезпечними для своєї репутації та кар’єри. Разом з тим Остапенко зазначив, що статус адвоката накладає на нього обмеження, передбачені правилами конфіденційності та адвокатської етики, — а отже, він не міг брати участь у конфіденційному співробітництві з правоохоронними органами для розслідування подібних звернень.

На запитання, чи повідомляв він колегам по ГРД про конкретні випадки тиску, Остапенко підтвердив: такі розмови відбувалися у спільному чаті ради. Відповідаючи на гіпотетичне запитання — що б він зробив у подібній ситуації вже як суддя ВАКС, — кандидат сказав, що закон зобов’язує суддю повідомляти про будь-яке втручання у свою діяльність, і він би дотримувався саме цієї норми.

Більша частина співбесіди Остапенка стосувалася історії з його участю у конкурсній комісії з відбору голови АРМА, а саме його голос за Олену Думу у фінальному голосуванні. Після реакції громадянського суспільства на обрання Думи очільницею АРМА, він відкликав свій голос і публічно вибачився за таке рішення. Показово, що Остапенко — єдиний із членів комісії, хто публічно прокомунікував помилковість голосування.

Спочатку експерт ГРМЕ уточнив хто делегував Остапенка у комісію, на що він відповів що це був тодішній Генеральний прокурор Костін. Після цього експерт ГРМЕ запитав чим мотивувався Остапенко голосуючи за Думу, а потім відкликаючи свій голос. Остапенко пояснив, що частина матеріалів про кандидатів надходила йому на електронну пошту, тоді як інші документи зберігалися на комп’ютері в Кабміні — і його не завжди повідомляли про нову інформацію. Зокрема, повна інформація від НАБУ щодо кримінального провадження стосовно Думи, як з’ясувалося пізніше, була лише на тому комп’ютері. Документи, які мав у розпорядженні Остапенко, не давали підстав вважати кандидатку підозрюваною. Остапенко пояснив, що, маючи повну інформацію, він «ніколи б не проголосував за пані Думу». 

Крім того, кандидат вказав, що сама процедура голосування не була проговорена заздалегідь і взагалі суперечила регламенту. Так, Остапенко вірив, що публічне голосування було рейтинговим, а в результаті голова комісії оголосила переможця фактично після першого туру.

Втім члени ГРМЕ і ВККС звернули увагу, що перед офіційним голосуванням повинен бути чіткий порядок денний, члени комісії мали інформацію від НАЗК, НАБУ, ГО тощо, і тому не мали би допустити таку помилку. Остапенко знову пояснив, що не мав доступу до всієї інформації. Відкликання голосу потягло за собою запитання від ГРМЕ: чи не означає це, що на суддівській посаді Остапенко так само реагуватиме на суспільний тиск і відкликатиме рішення після гучних публікацій. Кандидат пояснив, що вбачає різницю між роботою члена конкурсної комісії та суддею: у першому випадку значно більше дискреції, у другому — чітка процедура, нарадча кімната і система інстанцій. «Суддя не може відкликати свій голос», — підкреслив він, додавши, що процедура конкурсу АРМА була «більш політичною, ніж юридичною».

ВККС, однак, поставила і пряме запитання: чи не відчуває кандидат «професійну деформацію» від ідентифікації себе з громадянським суспільством? Остапенко відповів, що деформація в нього є, але адвокатська — схильність до критичного сприйняття інформації та недовіри навіть до власних клієнтів. Водночас визнав, що деякі громадські організації дратують його своєю комунікацією.

Серед інших питань ВККС зосередилася на декількох фактах із досьє кандидата. Зокрема, щодо позики у 25 тисяч доларів, отриманої в 2020 році та частково повернутої того ж року ($9 тис.). Втім ця сума не була задекларована як погашення боргу. Остапенко пояснив, що тодішня форма декларації технічно не дозволяла відобразити таке погашення. 

Стосовно членства у партії «Свобода» у 2013–2014 роках і балотування до Верховної Ради по мажоритарному виборчому округу №54 (м. Шахтарськ Донецької області) кандидат пояснив це бажанням протистояти тенденціям русифікації та сепаратизму на Донеччині за часів режиму Януковича. За словами кандидата, лише ця партія тоді пропагувала проукраїнську позицію. З березня 2014 року він припинив будь-яке партійне спілкування.

Назар Гринь

суддя Саксаганського районного суду Кривого Рогу

Співбесіда розпочалася з запитань ГРМЕ щодо земельної ділянки у Полтаві, яку Гринь отримав у 2010 році під час роботи в прокуратурі. Членів комісії зацікавило, що аналогічну землю тоді ж отримав і його брат-прокурор. Гринь пояснив, що діяв виключно в межах Земельного кодексу: написав заяву та оформив документи для будівництва. Він заперечив будь-який вплив на раду чи сплату внесків, а відсутність забудови пояснив тим, що зрештою залишився працювати у Кривому Розі.

Членів ГРМЕ зацікавила ситуація зі службовим житлом кандидата у двох різних містах. Щодо квартири в Кривому Розі, право користування якою він отримав у 2018 році, Гринь пояснив, що фактично там не жив і втратив на неї право у 2022-му. За його словами, квартира була без ключів, і йому порекомендували залізти у вікно, щоб туди дістатись. Також виявилось, що всередині мешкали безхатьки, тому він був змушений орендувати інше житло.

Паралельно виникли питання щодо службової квартири в Полтаві, отриманої ще у 2010 році. Кандидат не звільнив її після переходу з прокуратури в судді, оскільки там залишилася проживати його дружина (працівниця прокуратури), а потім почали проживати її батьки, які мають статус ВПО. Хоча Гринь мав лише приблизно 9 років стажу, на момент звільнення він вважав, що мав право не звільняти житло. Також кандидат уточнив, що його колишня дружина фактично не проживає там з 2018 року.

ГРМЕ також звернула увагу на придбання квартири тещею кандидата у Кривому Розі, де зараз проживає сам Гринь із дружиною. Запитання виникло, оскільки кандидат мав довіреність на купівлю цього майна, але не вказав його вартість у декларації. Гринь визнав це як помилку, пояснивши, що хоча знав ціну при підписанні договору, не відобразив її. Окрему увагу приділили ціні об’єкта, осільки квартира була куплена за 164 тис. грн, що, за даними ГРМЕ, втричі нижче ринкової вартості. Кандидат заперечив заниження ціни, мотивуючи таку суму терміновим виїздом власників до Польщі та радянським ремонтом помешкання. Він також наголосив, що не докладав власних коштів до цієї покупки, оскільки квартира була придбана виключно за гроші тещі. 

ГРМЕ порушила питання щодо судових спорів про аліменти. У 2018 році позов подала перша дружина кандидата, а у 2020 році — нинішня дружина, попри перебування у шлюбі. Гринь пояснив позов другої дружини її бажанням урівняти права дітей. Згодом кандидат сам подав позов про зменшення розміру виплат.

ВККС звернула увагу на відсутність в анкеті кандидата прикладів справ щодо корупційних правопорушень, хоча він розглядав 9 таких адміністративних проваджень. Гринь пояснив, що пам’ятає, як одну було закрито за строками давності, а за іншими він не виніс остаточного рішення через закінчення своїх суддівських повноважень.

ВККС обговорила затягування справи щодо притягнення до відповідальності судді. Гринь пояснив це тривалим передаванням справи між судами та неможливістю розгляду без участі самої особи. Також Комісія звернула увагу на 24 дисциплінарні скарги, зокрема від Генпрокурора щодо справи за ст. 130 КУпАП стосовно прокурора. ВККС здивувала швидкість розгляду — рішення про закриття винесли за тиждень. Кандидат заперечив наявність підстав для самовідводу в даній справи, зазначивши, що хоч цей прокурор і підтримував державне обвинувачення у деяких справах Гриня, з ним його пов’язували лише службові відносини. Справу суддя закрив за відсутністю складу злочину. 

Також ВККС запитала про причини регулярного перегляду в базі судових рішень інформації щодо особи на прізвище Мегамєдов. Згідно з даними системи, пошук здійснювався за допомогою ключа кандидата протягом 2018–2025 років. Гринь відповів, що це прізвище йому невідоме, він нічого не моніторив і не може пояснити цей факт. Та запевнив що щодо цього буде проведене службове розслідування.

Під час блоку теоретичних питань від ВККС кандидат продемонстрував невпевненість: він не зміг чітко назвати перелік злочинів, пов’язаних з корупцією, та розмито відповів на запитання про розмежування адміністративних корупційних злочинів.

Віта Матолич

суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області

ГРМЕ просила пояснити обставини того, як Матолич добирається до роботи, адже кандидатка фактично проживає у Львові, водночас працює у м. Надвірна в Івано-Франківській області, що за 86,1 км від Львова. Матолич пояснила, що майже щодня прокидається о 05:00, щоб о 05:30 сісти на автобус, який їде до Івано-Франківська, де вона пересідає на інший автобус, який уже їде до Надвірної. Загальний час дороги, за її твердженнями, займає 3 години. Коли доводилося працювати допізна, кандидатка знімала готельні номери, однак надати докази цього не змогла, адже, зокрема, платила готівкою. Матолич підтвердила, що Інколи через такий режим доводилося порушувати комендантську годину.

У ВККС виникли сумніви, що кандидатка дійсно витрачає до 7 годин на день на дорогу до роботи та звідти. Кандидатка зазначила, що думала про переїзд до Івано-Франківська, однак такої можливості на момент призначення уже не мала, а додаткових деталей не надала з посиланням на особисті обставини.

Особливо цікавим виявився факт, що, перебуваючи у 2018 році на посаді помічника судді, Матолич шукала судові рішення щодо своїх родичів за ім’ям або номером телефону через повний доступ до Реєстру судових рішень. Кандидатка стверджує, що за іменами пошук можна здійснювати не лише з повним доступом, а й із загальним на сайті Судової влади. Щодо телефонів підтвердила, що це телефони її родичів, але не змогла пригадати, чому робила пошук: «Ці всі телефони належать членам моєї сім’ї, я не пригадую чому цей запит було здійснено». 

Поцікавилася ГРМЕ і мотивацією стати науковцем, адже кандидатка захистила дисертацію «Охорона професійних таємниць у кримінальному провадженні». У відповіді пояснила, що у 2017 році вирішила бути суддею, однак конкурс був скасований рішенням ВС, тому вирішила розвиватися в іншій сфері.

Також експерти попросили Матолич надати файли її наукових робіт у форматі DOC, однак вона цього не зробила, оскільки стверджувала, що має лише PDF-файли своїх робіт. Надалі кандидатка все ж підтвердила, що мала чернетки таких робіт, але остаточні DOC-файли з роботами, якими вона обмінювалася з науковим керівником, не збереглися. Це для ГРМЕ здалося дивним.

Кандидатка не декларувала жодних заощаджень попри достатньо велику заробітну плату судді. Додаткові витрати та повне утримання батьків, за її словами, стали причиною цього.

У членів ВККС виникли підозри, що кандидатка користується незадекларованим автомобілем матері. Перше питання стосувалося ДТП на незадекларованому автомобілі TOYOTA RAV 4, яким володіє її мати. У день ДТП кандидатка на цьому авто їхала на роботу і забирала колегу. Комісію здивувало, що Матолич лише один раз поїхала на машині й спричинила аварію. Кандидатка додала, що в той день вона була у батьків, сполучення там немає, тому єдиним варіантом було їхати автомобілем, а інколи мама підвозить. 

За твердженням кандидатки, вона їздить до батьків у Стрий громадським транспортом, а не навпаки. Однак у ВККС була інформація, що згаданий автомобіль десятки разів проїжджав трасою Стрий-Львів. За твердженням Матолич, їздили батьки у Львів, бо мають там квартиру, але це не означає, що вони їздять до неї. Повних відомостей про обслуговування автомобіля її батьками надано не було.

Також постали питання компетентності, адже попри невелике навантаження, у неї було 193 випадки порушення строків надсилання текстів судових рішень до ЄДРСР. Проблеми, за її словами, були пов’язані з відключенням електрики у 2023-2024 роках.

Цікаво, що кандидатка не зазначила жодного рекоменданта у своїй анкеті, адже вважала, що треба вказувати осіб, які є компетентними в антикорупційній сфері. А на запитання щодо закриття справ за п’яне керування відповіла, що проблема була в учасниках справи, які не прибували та не надавали необхідні докази, зокрема поліцейські.

Загалом під час співбесіди суддя Матолич подекуди уникала прямих відповідей, через що експерти були змушені деякі запитання ставити по декілька разів.

Дмитро Мовчан

суддя Новокодацького районного суду Дніпра

Під час співбесіди особливу увагу члени ГРМЕ приділили аналізу логів доступу до ЄДРСР. Мовчана запитали про системний пошуку, з 2018 по 2025 рік понад 100 разів, за повним ПІБ сторонньої особи, з якою кандидата пов’язують тривалі особисті стосунки та опосередковані майново-фінансові зв’язки. Членкиня ГРМЕ звернула увагу, що така інтенсивність перевірок потребує окремого пояснення з огляду на характер повного доступу до реєстру та стандарти суддівської етики.

Кандидат пояснив здійснення пошуків двома причинами. Перша – прагнення уникнути потенційного конфлікту інтересів. За його словами, у межах одного з кримінальних проваджень фігурував об’єкт нерухомості, який у майбутньому мав намір набути його давній знайомий. Попри отриману від органу досудового розслідування відповідь про відсутність цієї особи у провадженні, суддя вирішив самостійно перевірити в ЄДРСР, мотивуючи це необхідністю особисто пересвідчитися у відсутності ризиків. Водночас на уточнюючі запитання члена ВККС щодо юридичної природи такого конфлікту інтересів та того, у чому саме він міг полягати, кандидат чіткої відповіді не надав.

Друга причина, за словами кандидата, полягала у зверненні цієї ж особи за порадою в іншій його справі, яка розглядалася в іншому суді. Він звернувся до судді щодо сумнівів у правовій позиції адвоката. Суддя зазначив, що ознайомився з інформацією про провадження, аби зрозуміти його суть та можливі ризики правової позиції. Після цього він нібито порадив змінити представника. Такий епізод також викликав зацікавлення членів ГРМЕ у контексті меж допустимої поведінки судді поза межами власних процесуальних повноважень та використання інструментів повного доступу до реєстру.

Окремо обговорювалося питання одночасного перебування Мовчана у статусі адвоката та судді. Кандидат пояснив, що отримання адвокатського свідоцтва відбулося у період відсутності суддівських повноважень, а сама практика на той момент, за його твердженням, не вважалася порушенням. Він наголосив, що адвокатською діяльністю фактично не займався та зупинив дію свідоцтва в день отримання. 

Додатково досліджували й майнові обставини членів родини та публічну інформацію про професійну активність дружини Мовчана. Зокрема, члени ГРМЕ звернули увагу на згадку в соціальних мережах про значний обсяг консультаційної практики її як психолога, водночас відсутність відповідних доходів. Кандидат пояснив, що така діяльність мала виключно безоплатний характер, адже дружина навчається, і це є вимогою процесу навчання для сертифікації як психолога. Така практика не супроводжувалася отриманням доходу.

Олексій Зайцев

доцент кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Під час співбесіди члени ГРМЕ зосередили увагу насамперед на фінансових та майнових аспектах. Значну дискусію викликало питання відкриття кандидатом великої кількості банківських рахунків у межах короткого проміжку часу. Кандидат пояснив це стратегією розміщення коштів на депозитах та отриманням процентного доходу, зазначивши, що протягом попередніх років отримував суттєві суми відсотків. Для ілюстрації руху коштів він заявив клопотання про долучення окремої схеми-пояснення.

ГРМЕ звернула увагу, що у попередні роки кандидат декларував значні кошти на рахунках, тоді як у новіших деклараціях банківські рахунки фактично відсутні, що може свідчити про зберігання заощаджень у готівковій формі. Зайцев пов’язав таке рішення з податковими змінами щодо пасивних доходів та загальними ризиками банківської системи в умовах повномасштабної війни. Водночас члени ради наголосили, що різка зміна підходу до зберігання коштів у поєднанні з попередніми значними депозитами потребує додаткової оцінки з погляду фінансової послідовності.

Предметом обговорення також стала приватизація Зайцевим квартири та її продаж майже одразу після набуття. Зокрема, кандидат у 2005 році як військовослужбовець отримав квартиру у Харківській області, хоча розраховував на отримання квартири у Харкові. Ще на моменті першого огляду квартири він вирішив її продав. Кандидат пояснив це незручністю розташування житла, підкресливши, що розпорядження майном є його законним правом. 

Окремі запитання виникли щодо доходу від нотаріальної діяльності. Кандидат охарактеризував задекларовані суми як звичайну професійну винагороду, а припинення роботи нотаріусом пояснив переходом до академічної діяльності. 

Члени комісії також повернулися до питання суміщення статусів адвоката і нотаріуса. Зайцев послався на відсутність у той час чіткого механізму зупинення адвокатського свідоцтва та запевнив, що фактично адвокатською діяльністю не займався. Разом з тим сама ситуація правової несумісності стала окремим предметом уваги під час оцінювання, адже таке суміщення статусів, по суті, було заборонене законом, навіть якщо адвокатська діяльність не здійснювалася.

Додатково обговорили й обставини проживання Зайцева у квартирі сестри, публікацію наукової статті у російському журналі у 2014 році та окремі майнові питання членів родини. Як і в інших частинах співбесіди, ці аспекти розглядалися крізь призму повноти пояснень, узгодженості з деклараціями та загального сприйняття доброчесності кандидата. 

Марта-Марія Яциніна

старша викладачка Українського Католицького Університету

Співбесіда розпочалася з детального обговорення трудового шляху кандидатки. З 2014 по 2023 рік вона працювала в 11 різних компаніях, які займалися роздрібною торгівлею нафтопродуктами.

Члени ГРМЕ зауважили, що мережа заправок, де працювала кандидатка (зокрема АНП), публічно пов’язується з групою «Приват» Ігоря Коломойського. Кандидатка пояснила, що працювала юрисконсультом і не мала інформації про структуру власності, а про ймовірні зв’язки з Коломойським дізналася пізніше з медіа. Вона також зазначила, що численні переведення між підприємствами (за однією адресою та номером телефону) відбувалися без її впливу, та загалом жодних порушень закону вона в цьому не вбачає, та що її більше цікавила офіційна оплата праці та сплата податків.

У 2019 році кандидатка придбала новий автомобіль. У членів ГРМЕ були питання щодо наявності коштів на його придбання автомобіля. Яциніна надала детальні розрахунки накопичень сім’ї за кілька років та пояснила, які кошти на який період були наявні, щоб підтвердити спроможність здійснити покупку.

ГРМЕ звернула увагу на схожість дисертації кандидатки з іншою роботою, захищеною у 2020 році. Яциніна відкинула звинувачення у плагіаті, зазначивши, що публікувала статті за темою дослідження ще у 2016-2017 роках. Тож, на її думку, це інший науковець міг запозичити її послідовність викладу, а не навпаки.

Кандидатка з 2021 року виконує функції антикорупційного уповноваженого в УКУ та займається викладацькою діяльністю. Своє бажання стати суддею ВАКС пояснила логічним розвитком кар’єри, вказала, що у викладацькій діяльності право перебуває у статиці, а не в динаміці, а їй цікаво також бути практиком. Попри те, що її адвокатська практика здебільшого стосувалася адміністративних та господарських спорів, вона наголосила на своєму глибокому науковому інтересі до кримінального права та спецсуб’єктів (службових осіб).

Іван Посохов

суддя Сіверськодонецького міського суду Луганської області 

Співбесіда розпочалася з питань ГРМЕ щодо досвіду кандидата Посохова на керівних посадах у Сторожинецькому районному суді. На запитання про розбудову антикорупційної атмосфери в суді, кандидат відповів, що при призначенні голова суду запевнив його у відсутності корупції. Посохов зазначив, що йому невідомі випадки зловживань у колективі, а спеціальних нарад із цього приводу він не проводив.

Щодо власного досвіду розгляду корупційних справ, кандидат повідомив, що в його практиці їх було небагато. Він пояснив це тим, що часто не встигав виносити фінальні рішення через закінчення терміну суддівських повноважень. Водночас Посохов підтвердив бажання працювати у ВАКС, зауваживши, що має досвід розгляду інших складних категорій справ, зокрема пов’язаних із незаконним обігом наркотиків та злочинами проти життя і здоров’я особи.

ГРМЕ звернула увагу, що з 2015 року кандидат зберігає всі заощадження виключно в готівці. Посохов пояснив, що єдиним джерелом коштів є його зарплата, а вибір на користь готівки зумовлений нестабільністю курсу долара та особистим спокоєм, попри ризики зберігання грошей в орендованому житлі. На банківських рахунках він тримає лише поточні виплати заробітної плати.

Також виникли запитання щодо земельної ділянки, вартість якої в деклараціях за два роки зросла у 12 разів. Кандидат пояснив таку розбіжність особливостями оцінки: спочатку ділянку придбали з оцінкою експерта у 9 тис. грн, оскільки це був порожній клаптик землі. Однак згодом для сплати податків податкова затребувала нову грошову оцінку, яка встановила вартість у 116 тис. грн.

ВККС запитала про виконавче провадження від 2014 року, де ПІП та дата народження боржника повністю збігаються з даними кандидата. Посохов заперечив наявність будь-яких проваджень щодо нього, зазначивши, що лише один раз притягувався до адміністративної відповідальності ще у 2007 році.

ГРМЕ запитала про висновок ВККС від 2016 року про наявність у діях кандидата дисциплінарного правопорушення, за який він не ніс відповідальність лише через закінчення строків притягнення. Кандидат визнав, що продовжив запобіжний захід підсудному, не розглянувши спершу заявлений відвід. Посохов пояснив це обранням «меншого з двох зол», оскільки захист систематично затягував процес, а термін тримання під вартою спливав. Посохов зазначив, що тепер у подібних ситуаціях залучає адвокатів із БПД для окремих процесуальних дій і ніколи не призначає засідання на останні дні дії запобіжного заходу.

ГРМЕ запитала про можливий конфлікт інтересів, оскільки у реєстрі знайдено рішення Посохова у справі, де адвокатом виступав чоловік його сестри. Кандидат пояснив, що перевіряв ці рішення і не знайшов там прізвища родича. Він також зазначив, що помилково вказав його як зятя в декларації доброчесності, не розібравшись у термінології, хоча не вважає його близькою особою (наразі сестра з ним розлучена). 

Посохов не зміг надати конкретну відповідь щодо змісту та порядку затвердження Антикорупційної стратегії й програм. Також він зазначив, що йому невідоме базове правове поняття «Habeas Corpus». 

ВККС також проаналізувала судове рішення кандидата у справі за ст. 130 КУпАП, де особу з рівнем алкоголю 2,57 проміле було звільнено від відповідальності. Комісія зауважила, що в ухвалі містилася лише оцінка доводів захисту, а свідки не були допитані. Посохов пояснив своє рішення епізодичністю відеофіксації та зазначив, що поліцейські не можуть виступати свідками, а клопотань про виклик інших осіб не надходило. 

Під час обговорення нульової толерантності до корупції кандидат визначив її як повне несприйняття корупційних проявів та уникнення сумнівних схем. На запитання про викривання корупції та активне сприяння боротьбі з нею Посохов відповів, що йому нічого не відомо про випадки зловживань серед колег чи інших осіб. Коли член ВККС іронічно зауважив, що кандидату «пощастило», Посохов погодився з цим, додавши, що хоча явище корупції існує, він особисто з такими фактами не стикався.

Оксана Гуцал

суддя Оріхівського районного суду Запорізької області

Під час співбесіди з Оксаною Гуцал значна частина запитань стосувалася фінансових та майнових аспектів. Члени ГРМЕ та ВККС цікавилися обставинами проживання кандидатки та її щоденних поїздок до місця роботи. Зокрема, кандидатка проживала в Запоріжжі, а працювала у суді в області. Гуцал пояснила, що протягом кількох років добиралася до суду громадським транспортом, а власний автомобіль придбала після 3,5 років такого добирання, оскільки раніше не мала можливості накопичити кошти та ще не отримала водійське посвідчення.

Члени ВККС окремо уточнювали питання достатності доходів у період 2015-2020 років з урахуванням середніх витрат та витрат на транспорт. Гуцал пояснила, що сім’я жила економно, а частину побутових витрат допомагали покривати батьки, зокрема надаючи продукти.

Окремий блок питань був присвячений доходам чоловіка Гуцал. Зокрема, обговорювалася ситуація, коли у 2015 році чоловік кандидатки нібито не отримував доходу. Кандидатка пов’язала це з особистими обставинами та попросила надати пояснення у закритому режимі, що було підтримано ВККС та ГРМЕ.

Члени ГРМЕ також звернули увагу на практику розгляду справ за ст. 130 КУпАП, зокрема про закриття проваджень у зв’язку із закінченням строків. Ці епізоди Гуцал пояснила процесуальною поведінкою сторін, зокрема поданнями клопотань про відкладення.

Додаткові запитання виникли щодо безоплатного користування житлом. Гуцал зазначила, що проживає в квартирі двоюрідної тітки, а та, за її словами, надала підтвердження родинного зв’язку. Кандидатка фактично несе витрати на комунальні послуги та покрила попередню забогрованість тітки. 

Олександр Острогляд

доцент кафедри права та правоохоронної діяльності, Державний університет «Житомирська політехніка»

Найбільше запитань у ГРМЕ та ВККС викликали розрахунки видатків домогосподарства кандидата Острогляда. Згідно з деклараціями, у 2016 році сім’я з п’яти осіб витрачала лише 25,6 тис. грн на рік (приблизно $83 на місяць), а у 2017-му — 36 тис. грн. При тому, що державний прожитковий мінімум для такої родини був утричі вищим, кандидат пояснив цю аскетичність допомогою батьків: тесті оплачували комунальні послуги (проживають в одному будинку на різних поверхах), а батьки кандидата забезпечували продукти й консервацію. Кандидат стверджує, що заощаджував до 70% доходу, хоча Комісія зауважила, що в наданих кандидатом розрахунках не враховано навіть сплату податків.

Але, попри скромний побут, родина регулярно оновлювала автопарк новими машинами з салону:

• 2016 р. — Citroen (616 тис. грн);
• 2021 р. — Opel (673 тис. грн);
• 2025 р. — Toyota вартістю понад 2 млн грн.

Питання виникли й до нерухомості Острогляда. Будинок кандидат придбав у сина свого наукового керівника за заниженою ціною, що пояснив «занедбаністю» об’єкта. Тесть та теща придбали квартиру в центрі Києва за 867 тис. грн, коли такі квартири в цьому ЖК коштують близько $220 тис. Пізніше в тому ж ЖК за кошти тестів купили ще одну квартиру (107,4 м²) на брата дружини. Комісія висловила сумнів як щодо вказаної вартості, так і щодо наявності легальних коштів на ці закупівлі. Кандидат вказав, що такі кошти у його тестів є, оскільки тесть — бізнесмен, а теща — нотаріус, також вони вже отримують пенсію, а квартири купували, ще коли ЖК ще був проблемним та не введеним в експлуатацію.

У 2022 році родина Острогляда оформила дозвіл на проживання у Великій Британії як «запасний варіант», зважаючи на безпекові умови і відповідальність за трьох дітей. 

Також ВККС звернула увагу на низькі офіційні доходи дружини-нотаріуса, що може свідчити про недекларування заробітків. Кандидат пояснив низькі доходи декретною відпусткою.

Резюмуючи, представники ВККС підкреслили: поєднання придбання активів на мільйони гривень із задекларованими витратами, що нижчі за мінімальні суми, які визначає держава для осіб відповідного віку, створює «обґрунтований сумнів», який кандидат мав би розвіяти.

Євген Капітонов

суддя Вільнянського райсуду Запорізької області

Співбесіда розпочалася з запитань про систематичні порушення у деклараціях кандидата Капітонова. У 2015–2019 роках він не вказав нерухомість у м. Вільнянську, де проживав у знайомих, пояснивши, що вважав внесення до декларації обов’язковим лише для прав власності, а не користування. Попри усвідомлення вимоги ще у 2019 році, кандидат не вжив жодних дій для виправлення, зазначивши: «сталося те, що сталося».

ГРМЕ також зауважила, що у розділі 11 декларації щодо автомобіля Mercedes-Benz кандидат не вказав реального покупця, а зазначив себе, як джерело доходу. Крім того, не була вказана вартість автомобіля Dacia Logan, а його продаж за 140 тис. грн не відображено у щорічній декларації. У 2018 році вартість Mitsubishi Outlander також не була задекларована.

Кандидат визнав всі ці помилки і також погодився з рішенням Етичної Ради ВРП, яка в грудні 2025 року визнала його таким, що не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Також ВККС звернула увагу на продаж дружиною Капітонова автомобіля Toyota Auris із підвищенням ціни на 2 тис. дол., що кандидат пояснив ремонтом автомобіля. А також на придбання нею Toyota Land Cruiser Prado у 2022 році за 6 тис. дол. при ринковій вартості близько 20 тис., кандидат пояснив таку різницю, купівлею на початку повномасштабного вторгнення. 

Питання також виникли й щодо можливості батька кандидата придбати автомобіль Acura MDX у 2020 році. Кандидат пояснив це коштами з продажу автомобіля Шкоди та будинку (проданого через пів року після купівлі автомобіля Acura MDX), але підтверджувальні документи не надав, пославшись на хворобу батька.

ГРМЕ звернула увагу на систематичне закриття кандидатом справ за ст. 130 КУпАП (керування у стані сп’яніння) через сплив строків. Капітонов пояснив затримки зловживаннями сторін, які подавали численні клопотання, та необхідністю дотримуватися стандартів кримінально-процесуального аспекту за практикою ЄСПЛ. 

Також обговорювалася поїздка кандидата до рф у 2016 році, яку Капітонов пояснив бажанням побачитися з близькими. ВККС також вказала на неуважність кандидата, оскільки у попередньому конкурсі ВАКС йому відмовили через відсутність заяви. 

ВККС детально розібрала підходи кандидата до самовідводів. Капітонов заявив самовідвід у справі прокурора Запорізької прокуратури, який представляв державне обвинувачення у деяких його справах, пояснивши це надмірною обережністю. 

При цьому ВККС зауважила вибірковість, оскільки кандидат не бачив конфлікту інтересів у справах своєї дружини, які розглядалися його колегами у тому ж суді (зокрема, щодо скасування штрафу за порушення ПДР та встановлення факту вартості смерті на окупованій території). Капітонов запевнив, що мав із цими суддями лише звичайні професійні стосунки і ні про що не просив, тому причин для їх самовідводу не було.

Також підняли питання щодо розгляду ним справ про позбавлення матерів батьківських прав. ВККС виявила 9 справ, де Капітонов ухвалював заочні рішення. Кандидат пояснив, що в таких справах зв’язок матерів із дітьми був давно перерваний (в одному випадку мати виїхала до рф), а рішення базувалися на інтересах дітей і наявних доказах, попри неявку матерів.

Андрій Дудіков

суддя, Тернівського районного суду Кривого Рогу

Найбільшу увагу ГРМЕ приділила нецільовому використанню Дудіковим повного доступу до ЄДСР. Під логіном кандидата було зафіксовано 240 цільових запитів, які не стосувалися його справ. Зокрема, Дудіков 75 разів шукав інформацію про колишнього чоловіка своєї сестри та його компанії, щодо якого зареєстроване кримінальне провадження. Він також 30 разів перевіряв дані щодо іншої особи та щодо себе. Спершу кандидат відповідав розмито, припускаючи, що міг просто забути вийти із системи, але згодом пояснив запити професійною цікавістю, а щодо себе — бажанням дізнатися результати апеляції. 

У Комісії виникли запитання і щодо декларування майна. У 2018–2020 роках він користувався автівкою колишньої дружини, але не вказав її вартість. Пояснив це тим, що дружина не назвала ціну, а сам кандидат не хотів вводити в оману неточними цифрами.

Також Дудікова запитали про безоплатне користування житлом у Кривому Розі. Він зазначив, що по факту це була оренда, але власники його не здавали, тому це було на товариських відносинах, а він відшкодовував комуналку. Також ВККС звернула увагу, що у 2021 році батько кандидата купив квартиру в смт Чабани, і того ж року його колишня дружина купила там же машиномісце. Дудіков наполіг, що це збіг — він цим не користується, а дружина сама так вирішила.

За даними НАЗК, також існує суттєва розбіжність між вартістю задекларованою Дудіковим майна і майна в реєстрі, зокрема машиномісця за 400 тис. грн та в реєстрі 50 тис. грн. Кандидат заявив, що вказував ціни, які відповідають дійсності.

Також з’ясувалося, що у 2025 році ТЦК розшукувало кандидата як особу, що вчинила адміністративне правопорушення. Дудіков назвав це «дивним» і припустив, що це може бути помилка роботодавця, запевнивши, що сам нічого не порушував.

Крім того, ВККС запитала про низку справ Дудікова за 130 КУпАП, закритих за строками. Кандидат пояснив це неявкою сторін та іншими затягуваннями. Цитуючи твір «Сад Гетсиманський», він заявив, що не поділяє тезу про «краще засудити 100 невинних ніж відпустити одного винного», і завжди шукає істину. Також в практичному завданні Дудіков припустився помилки, не застосувавши закон, що діяв на момент вчинення злочину, що сам і визнав на співбесіді.

Окрему увагу ВККС приділила мотивації кандидата змінити місце роботи. У 2019 році він відрядився з Тернівського суду Кривого Рогу, де нормативне навантаження було критичним (31 тис. справ), до суду у Вінницькій області, де навантаження було меншим — лише 4 тис. справ.

Дудіков пояснив таке рішення бажанням жити ближче до дому та стверджував, що на той момент у суді, куди він переводився, взагалі не було суддів. Однак члени ВККС зауважили, що за їхньою інформацією на той час там було двоє чинних суддів, і пообіцяли перевірити ці дані додатково. Також виникли запитання щодо відрядження Дудікова до Національної школи суддів, яке він аргументував спробою підтримати фаховий рівень після закінчення терміну повноважень.

Павло Штіфонов

адвокат

Найбільший резонанс викликала інформація про доходи кандидата. У 2023-2024 роках він отримав від одного клієнта понад 10 млн грн (близько 264 тис. доларів). Штіфонов пояснив, що фактично виконував роль «зовнішнього юридичного відділу», залучаючи інших колег на умовах усних домовленостей.

Член ВККС зауважив, що компанія-клієнт має загальний дохід 30 млн грн, тобто третину свого обороту вона віддала одному адвокату, значно зменшивши базу оподаткування. При цьому в судових реєстрах активна участь Штіфонова у справах цієї компанії не відображена. Кандидат не зміг назвати суму, яку він витратив на оплату послуг залучених колег, зазначивши лише, що його мета була не тільки виконати замовлення, а й заробити. Комісія підрахувала, що більша частка отриманого доходу (понад $220 тис.) перетворився на особисті активи та нове авто кандидата.

Окремий блок питань був присвячений військовому обліку. Так, Олександр Штіфонов визнав, що з початку повномасштабного вторгнення і до моменту бронювання влітку 2025 року він не мав ані відстрочки, ані броні. Також попри вимоги закону оновити дані до липня 2024-го, він зробив це лише 11 серпня 2025 року, пояснивши затримку власним «баченням законодавства», і зробив це лише перед бронюванням. Наразі Штіфонов працює в штаті підприємства свого давнього клієнта, де отримав бронювання, а працевлаштування пояснив необхідністю збереження інформації та підписанням NDA. Також адвокат не виконував обовʼязку підвищення кваліфікації вказуючи ще він не виконує ті вимоги які є незаконними.

Кандидат тричі відвідував Крим після 2014 року. Один раз — щоб дізнатися про долю кримінальної справи, де він був потерпілим, та для відвідування сестри, а ще двічі — для візитів до сестри.

Комісія також поцікавилася профілем на сервісі Pravoved.ru, де у вересні 2014 року від імені кандидата ймовірно надавалися консультації щодо законодавства рф. Штіфонов заявив, що йому «невідомо про таку реєстрацію».

Штіфонов брав участь у місцевих виборах від партії «Наш край» та консультував штаб «Громадянської позиції». На співбесіді він спочатку заявив, що «не знав про одне з балотувань», але пізніше згадав, що підписував документи самостійно, просто забув про це за 10 років. 

Мотивацію стати суддею ВАКС Олександр Штіфонов пояснив бажанням бути корисним суспільству, оскільки як адвокат він обмежений інтересами клієнта.

Під час співбесіди кандидат перебивав членів Комісії, не дослухуючи питання до кінця, та систематично ухилявся від прямих відповідей.

Олександр Дудченко

доцент кафедри кримінального процесу НЮУ

На початку співбесіди ГРМЕ звернула увагу на те, що у період 2004–2009 рр., під час навчання в університеті, кандидат зміг заощадити $12 тис. Дудченко пояснив це своїм статусом сироти, оскільки отримував державну допомогу, мав безкоштовне житло та проїзд, що дозволяло йому відкладати майже всі кошти. У 2011 році кандидат отримав від бабусі $12 тис. Ці кошти він назвав сукупним спадком, а саме часткою від продажу майна після смерті дідуся й батька, а також заощадженнями матері, які він ще школярем довірив бабусі на зберігання.

Загалом Дудченко пояснив свою здатність заощаджувати «стриманим способом життя викладача». За його словами, до 2023 року  родина не витрачала третину доходу, уникаючи зайвих витрат, як-от купівля флагманських смартфонів.

Окрему увагу ГРМЕ приділила досвіду Дудченка як приватного підприємця. Кандидат розповів, що у 2019 році разом із друзями-інвесторами відкрив торговельну точку (кава, снеки, фастфуд) навпроти офісного центру. Попри те, що він закрив ФОП уже у 2020 році, за цей короткий період він задекларував суттєвий дохід — 1 млн грн. 

Дудченко стверджував, що маржа на деяких продуктів сягала 60–120%, тоді як на звичайні товари — 20–30%. На зауваження ГРМЕ, що зазвичай така маржа складає лише 15–20%, він пояснив успіх вигідною локацією перед офісним центром та тим, що брав товар на реалізацію. Взагалі, свою участь він описав як створення готового бізнесу. Щойно справу було налагоджено, він передав управління адміністратору, забрав виручку та припинив діяльність.

Комісія також з’ясувала, що квартиру в Харкові за 1,2 млн грн та авто Volkswagen кандидат з дружиною придбали за кошти батьків дружини. А після 2022 року Дудченко безкоштовно мешкав у друзів — спочатку у Вінниці, потім у Києві. 

В анкеті кандидат не вказав 2 із 7 випадків адмінвідповідальності, оскільки, як він пояснив, не знайшов їх у кабінеті водія. Крім того, не вказав про одне дисциплінарне стягнення від КДКА, але також пояснив, що дізнався про нього нещодавно. Заборгованість з адвокатських внесків пояснив помилковим переконанням, що без адвокатської практики платити їх необов’язково.

Перетин кордону з Білоруссю у 2018 році кандидат пояснив поїздкою до Польщі. Щодо родичів зазначив, що з рідним братом спілкується рідко, а про брата дружини, який їздив в Крим, вона дізналась нещодавно — дружина бачила його лише раз у житті. Сам кандидат востаннє був у рф у 2014 році на похороні.

ВККС також зосередилася на темі дисертації Дудченка, яка стосувалася адміністративних посад у судовій системі. Кандидат правильно зазначив, що повноваження голови ВАКС не поширюються на АП ВАКС. На запитання про процедуру обрання керівництва він також зауважив, що на момент написання його наукової роботи ВАКС ще не був створений. Також Дудченко відповів на запитання, які суди заборонено створювати, та роз’яснив відмінність між ними та спеціалізованими судовими інституціями.

Дудченко не зміг одразу назвати межі застави для особливо тяжких злочинів. Після підказки члена ВККС щодо розмірів у прожиткових мінімумах, він нечітко відповів про можливість виходу за ці межі. Кандидат помилився щодо терміну повноважень слідчого судді ВАКС, назвавши 3 роки замість двох. Також він не зміг назвати конкретні ідеї щодо покращення суддівського самоврядування, хоча згадував про них у мотиваційному листі. З’ясувалося також, що кандидат бував у залі суду лише під час навчання в університеті та в аспірантурі.

Віктор Антипенко

суддя Рокитнянського районного суду Київської області

Співбесіду розпочали з запитання, чому кандидат подається до ВАКС, пропрацювавши суддею лише півтора року. Антипенко відповів, що його мотивація має дві складові: професійну щоб отримати «більш престижну професію», та соціальну, бо хоч у ВАКС працювати набагато важче «це перекривається потужним соціальним пакетом» — кращим матеріальним забезпеченням, як-от в питанні житла, та вищим рівнем захисту від держави. 

Комісію зацікавили готівкові активи, задекларовані у 2023 році. Кандидат пояснив їх походження тривалою підприємницькою діяльністю в період між 2016 та 2023 роками, коли він не подавав декларації. Також обговорили, чому ціна його авто TOYOTA COROLLA вказана нижче ринкової, що кандидат пояснив значними пошкодженнями (система безпеки не відремонтована й досі). А накопичення, які з’явились у сина студента, кандидат пояснив власними переказами на майбутнє навчання дитини.

Окрему увагу ВККС приділила логам доступу кандидата до Реєстру судових рішень. Виявилося, що у червні 2023 року Антипенко через повний доступ шукав рішення за ключовим словом «Альперін» (прізвище фігуранта гучних антикорупційних справ). Кандидат не зміг згадати конкретну причину такого інтересу, але пояснив це загальною професійною цікавістю та провів паралель зі справою Кернеса: «Мені було цікаво з професійної точки зору, як вирішуються такі справи».