30 жовтня Єврокомісія опублікувала Звіт про розширення ЄС щодо України як країни-кандидатки за 2024 рік. У ньому вона описує стан відповідності нашої держави критеріям та правилам ЄС. Публічні закупівлі під час євроінтеграції оцінюють окремим п’ятим розділом.
Єврокомісія зазначила, що у цій сфері був обмежений прогрес, здебільшого завдяки підготовці проєкту нового профільного закону, затвердженню стратегії реформи публічних закупівель та скороченню кількості винятків із закону, необхідних в умовах воєнного стану. Минулорічні рекомендації ЄК були виконані лише частково, тож вони залишаються актуальними. Але з’явилися і нові.
Законодавство
Наразі наші правила частково узгоджені з європейськими, тож треба продовжувати гармонізацію українського законодавства про публічні закупівлі, державно-приватне партнерство, а також визначення оборонних закупівель, з директивами ЄС. Найближчим часом кроком у цьому напрямі має стати новий закон про публічні закупівлі. Наразі його проєкт пройшов перше читання, і ми долучилися до підготовки пропозицій до другого.
Також Єврокомісія наголошує, що потрібно оцінити актуальність винятків із закону в умовах воєнного стану та мінімізувати їх. Цей перелік уже скорочували, але недостатньо.
Ще одне питання, яке турбує ЄК — локалізація. Її вимоги не поширюються на закупівлі, які підпадають під дію міжнародних договорів, і у звіті вказано на необхідність надати замовникам чіткі роз’яснення про це виключення, щоб дотриматися принципів недискримінації та рівного ставлення, про які Україна раніше домовлялася з ЄС.
Зрештою, Єврокомісія відзначає, що Україна затвердила стратегію реформування публічних закупівель та план її реалізації. Водночас у звіті вказано, що її впровадження потребує чіткого та структурованого підходу. Ми також згадували у своєму аналізі, що треба уточнити індикатори виконання цілей — бо поки вони подеколи вказують на процес, а не на результат.
Практична реалізація
Попри війну нам вдалося забезпечити застосування закупівельних правил та використання системи Prozorro. Але нестача людей та коштів впливає на те, як замовники можуть проводити закупівлі.
Також на думку ЄК, використання лише цінового критерію під час вибору переможця вказує, що ціна у нас у значно вищому пріоритеті, ніж якість. Ми розуміємо, що нецінові критерії — важливий інструмент для ефективних закупівель. Водночас він складний і ризикований. Тож ми пропонуємо надати Кабміну повноваження затверджувати порядок застосування критеріїв оцінки тендерних пропозицій. Це допоможе замовникам якісніше використовувати нецінові критерії та уникнути зловживань і дискримінаційних вимог.
У звіті констатують, що не було прогресу щодо запровадження обов’язкових критеріїв енергоефективності в публічних закупівлях. А дотримання мінімальних вимог до енергетичної ефективності є особливо важливими для України, ураховуючи обсяг потреб у відбудові.
Також у звіті Єврокомісія відмітила:
- Створення двох оборонних замовників: Державного оператора тилу та Агенції оборонних закупівель. А ще — масштабні навчання для закупівельників у цій сфері.
- Потребу в тому, щоб і надалі професіоналізувати закупівельників: розробити стандарти та стратегію професіоналізації, оцінити потреби в навчанні, затвердити навчальну політику.
- Існування правової та інституційної бази щодо доброчесності та управління конфліктами інтересів. Але разом з тим — слабкість оцінки ризиків у межах замовників, внутрішнього та зовнішнього контролю, відсутність галузевої антикорупційної стратегії.
Контроль і захист прав бізнесу
Поки що моніторинги Держаудитслужби та внутрішній аудит покривають небагато закупівель, і загалом контроль залишається слабким. Тож одна з головних рекомендацій — розробити дорожню мапу щодо посилення контролю за публічними закупівлями з боку Державної аудиторської служби відповідно до Ukraine Facility Plan.
На необхідність посилити державний нагляд за публічними закупівлями вказує ЄК і в контексті відбудови.
Що ж до захисту прав, тут наше законодавство поки частково узгоджене з європейським. Також Єврокомісія відзначає, що навантаження на Комісії АМКУ з розгляду скарг у публічних закупівлях росте. Тому потрібно відібрати більше уповноважених до них і посилити внутрішню адміністративну спроможність АМКУ.
Здебільшого ці рекомендації не нові для України. Наші європейські партнери їх уже прогооворювали, також вони частково перегукуються з нашими пропозиціями та висновками звіту DOZORRO про сферу закупівель у 2023 році.
Цьогоріч ми вже зробили низку кроків, щоб впровадити рекомендації ЄК. Так, депутати проголосували в першому читанні за проєкт нового закону, який запровадить нові європейські процедури закупівель, ширше використання нецінових критеріїв, узгодить низку норм із правилами Директиви ЄС. Однак попереду ще дуже багато роботи, і законодавство треба не лише змінити, а й втілити на практиці.
Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу
