Цього місяця Верховна Рада остаточно ухвалила законопроєкт №10255. Як ми писали раніше, він запроваджує нові штрафи за невиконання вимог щодо оприлюднення інформації про використання публічних коштів та сприяє в отриманні Держаудитслужбою доступу до персональних даних. Втім, до розгляду у другому читанні законопроєкт доопрацювали та доповнили. Наразі він очікує на підпис Президента і ще не набув чинності. Розглянемо, що нового з’явилося і нагадаємо ключові зміни.
___________________________________________
Короткі висновки:
Transparency International Ukraine загалом позитивно оцінює нововведення цього законопроєкту, адже він посилює відповідальність за порушення вимог щодо оприлюднення інформації про використання публічних коштів.
- Суди зможуть накладати штрафи за адмінправопорушення у сфері закупівель протягом 1 року з дня виявлення порушення (замість 6 місяців).
- Штраф за неоприлюднення інформації на spending.gov.ua про використання публічних коштів – сягатиме від 850 до 1190 гривень. Оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації, несвоєчасне її оприлюднення — теж передбачили як правопорушення з таким самим штрафом. Складати протоколи і накладати штрафи буде Держаудитслужба.
- Держаудитслужба та її територіальні органи зможуть збирати персональні дані для ведення справ про адмінправопорушення, в тому числі з Єдиного державного демографічного реєстру.
Водночас ми наголошуємо, що посилення відповідальності за порушення у цій сфері саме собою не виправить комплексних проблем. Важливо продовжити реформу. Наступним кроком у цій царині могло б стати створення єдиної системи звітності про витрачання публічних фінансів, щоб мінімізувати паралельне звітування в різні системи, або принаймні розкриття інформації, вже наявної в держави (зокрема актів виконаних робіт).
__________________________________________
Довший строк для накладення штрафів
Наразі суди можуть накладати адміністративні стягнення за вчинення адміністративних правопорушень у сфері закупівель протягом шести місяців з дня їх виявлення. Але коли набудуть чинності зміни, суди зможуть накладати штрафи за закупівельні порушення протягом 1 року з дня виявлення порушення (водночас, як і раніше, не пізніше 2 років з дня вчинення). Це дає більше часу державним аудиторам на підготовку протоколу за частинами 3-6 статті 164-14 КУпАП, а суду — на розгляд справи.
До того ж довший строк — протягом 1 року з дня вчинення порушення — передбачили для накладення штрафів за двома статтями:
- за статтею 188-19 КУпАП за ненадання, несвоєчасне надання відповіді на запит або звернення народного депутата України, а також надання неправдивої або неповної інформації на такий запит чи звернення;
- за новими частинами 12 та 13 статті 212-3 КУпАП. Йдеться про неоприлюднення, несвоєчасне оприлюднення інформації, яку обов’язково оприлюднювати за Законом України «Про відкритість використання публічних коштів» (далі — Закон про відкритість), а також оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації.
Нові штрафи за порушення вимог про відкритість використання публічних коштів
Готуючи законопроєкт до другого читання, автори переглянули розмір штрафів за нові адмінправопорушення у бік збільшення, а також впорядкували текст, прибравши колізію нових норм зі старими.
Що стосується штрафів, то за неоприлюднення, несвоєчасне оприлюднення інформації за Законом про відкритість, оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації — передбачено штраф від 850 до 1190 гривень, за повторне вчинення будь-якого з цих порушень, якщо протягом року на особу вже накладали стягнення за котресь із них — від 1190 до 1700 гривень.
Відповідальність, як і раніше за неоприлюднення інформації, так тепер і за решту цих порушень — нестимуть керівники розпорядників та одержувачів коштів державного і місцевих бюджетів, підприємств, органів Пенсійного фонду та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
До того ж, як і планувалося, наслідком порушень Закону про відкритість може стати інспектування підконтрольної установи державними аудиторами.
Складати протоколи та накладати штрафи за порушення Закону про відкритість буде Держаудитслужба
Як і планували спочатку, справи про правопорушення, пов’язані з невиконанням Закону про відкритість, виводять з компетенції судів. Замість них такі справи розглядатимуть органи державного фінансового контролю — Держаудитслужба та її територіальні органи.
У нашому першому аналізі ми писали про прогалину законопроєкту №10255 — було невідомо, хто буде складати протоколи про порушення Закону про відкритість. Адже раніше це робили уповноважені посадові особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або його представники (крім порушень, пов’язаних з законодавством про адвокатуру). Виглядало дивним, що законопроєкт не пропонує надати це повноваження Держаудитслужбі у статті 255 КУпАП, тим паче, що офіс Уповноваженого може складати протоколи лише у тих справах, які розглядатиме суд.
На щастя, автори законопроєкту уточнили цей момент і передбачили у статті 255 КУпАП відповідні повноваження для Держаудитслужби, як ми і пропонували.
Посилення повноважень Держаудитслужби та доступ до персональних даних
Як і планували, права органів держфінконтролю уточнюють та доповнюють. При цьому підкріплюючи це змінами до іншого законодавства. Державні аудитори зможуть:
- збирати та отримувати персональні дані особи у випадках, передбачених законом, з метою здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення;
- одержувати не просто документи, матеріали, інформацію — але й інформацію з обмеженим доступом; в остаточній версії законопроєкту додатково акцентували саме на праві одержувати інформацію з обмеженим доступом, з урахуванням вимог до забезпечення захисту інформації;
- використовувати під час здійснення своїх повноважень інформацію, відомості та інші персональні дані з Єдиного державного демографічного реєстру, а також, як передбачили до 2 читання — документи, що містяться та оформлюються із застосуванням засобів цього Реєстру.
Зараз діє загальне правило, що порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації». Як і планувалось у законопроєкті, до цього правила додали виняток — воно не буде поширюватися на органи держфінконтролю під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
До того ж, як і планувалося, керівники розпорядників, одержувачів бюджетних коштів, підприємств будуть зобов’язані протягом 5 робочих днів з дати отримання запиту органу держфінконтролю надавати інформацію щодо виконання вимог Закону про відкритість.
Інформацію про публічні фінанси не можна буде обмежити
Як додаткову гарантію, що інформація про використання публічних коштів і надалі буде відкритою, її включили до переліку відомостей, які не можна відносити до інформації з обмеженим доступом.
У нашому першому аналізі ми застерігали, що звужувати в цьому переліку інформацію про діяльність державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств з державною/комунальною часткою лише до інформації про використання ними публічних коштів — погана ідея, оскільки таким чином можна втратити доступ громадськості до решти відомостей про їхню діяльність, як це передбачено зараз. Ми зазначали, що краще передбачити інформацію про публічні фінанси цих суб’єктів окремим пунктом, додатково до інформації про їх діяльність.
На щастя, до другого читання автори законопроєкту саме так і зробили — передбачили, що відомості про використання публічних коштів різними суб’єктами не можна віднести до інформації з обмеженим доступом, при цьому не змінюючи вимог до інформації про діяльність підприємств.
До того ж, як і планувалося, строк зберігання у вільному доступі інформації про використання публічних коштів з Державного бюджету, бюджету АРК та місцевих бюджетів — продовжується з трьох до п’яти років.
Висновки
Підсумовуючи, прийняття доопрацьованого законопроєкту №10255 можна оцінити схвально, наші минулі зауваження до нього були переважно враховані. Усунуто колізії та ризики порушити архітектуру вже наявних норм.
Новинкою другого читання стало збільшення строків для накладення штрафів за порушення у сфері закупівель. Це має допомогти судам своєчасно притягати до відповідальності осіб, які їх вчинили.
Повноваження отримувати персональні дані також має посилити позиції Держаудитслужби, втім, на наш погляд, поки що законодавству бракує чіткого порядку доступу органів держфінконтролю до персональних даних.
Також наступним кроком у цій царині могло б стати створення єдиної системи звітності про витрачання публічних фінансів або принаймні розкриття інформації, вже наявної в держави. Адже як зазначала TI Ukraine у дослідженні «Утричі менше: як удосконалити звітування за договорами», існує проблема звітування замовників у три незалежні системи, у той час, як важлива інформація про публічні кошти залишається неоприлюдненою (наприклад, акти виконаних робіт). І саме по собі посилення відповідальності цю проблему не вирішує, а лише консервує існуючу ситуацію.
Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
