Узимку Transparency International презентувала Індекс сприйняття корупції (СРІ) за 2019 рік.
Україна здобула 30 балів зі 100 можливих, а Білорусь додала один пункт і має 45 балів та 66 місце.
Чому у Білорусі саме такі показники – вирішили розібратися.
Насамперед зазначимо, що СРІ оцінює тільки сприйняття корупції в державному секторі, а, наприклад, порушення прав людини чи тиск на свободу слова, не враховуються в індексі.
Не варто казати, що Білорусь посіла високі позиції в СРІ-2019. Її 45 балів залишаються майже незмінними протягом останніх трьох років. Це на рівні найгірших показників у Європейському Союзі.
Особливих антикорупційних реформ у країні не спостерігається.
Відповідно до оцінки більшості закордонних досліджень, ризик того, що люди чи компанії в Білорусі зіткнуться з хабарництвом чи іншими корупційними практиками ведення бізнесу, загалом менший, ніж в Україні. Але при цьому варто враховувати, що громадянське суспільство та журналісти широко висвітлюють багато “наших” корупційних схем. Водночас у Білорусі будь-які критичні матеріали про дії влади просто не допускаються.
Якщо позиції України в Індексі сформовані на даних 9 досліджень, то Білорусі — лише 7. Це так само може впливати на всеохопність балу. До речі, за деякими з джерел Україна має навіть вищу оцінку, ніж режим Лукашенка.
Річ не в тім, що у Білорусі значно менше корупції — просто через цензуру та порушення основоположних прав про корупцію в країні значно менше знають і громадяни, і міжнародні організації, які її досліджують. З очевидних причин у Білорусі немає представництва Transparency International, яке могло б пролити світло на ситуацію.
На думку юридичного радника ТІ Україна Олександра Калітенка, ми не маємо орієнтуватись на Білорусь, чиї показники нижчі, ніж у постсоціалістичних країн Східної Європи.
Краще звертати увагу на країни ЄС, зокрема Литву, Португалію чи Іспанію (60-62 бали), сусідку Польщу (58 балів) та інші, які здійснили суттєвий ривок після розпаду соціалістичного блоку.
Більше про СРІ: http://cpi.ti-ukraine.org
