Державна регуляторна служба України разом з експертами проекту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах»/TAPAS з ініціативи проекту «Регуляторна мапа України» розробили перший в Україні стандарт набору відкритих даних регуляторних органів.
Враховуючи актуальність запровадження цього стандарту регуляторними органами, Державна регуляторна служба України спільно з Державним агентством з питань електронного урядування України 4 вересня 2018 року провели воркшоп-презентацію щодо впровадження першого в Україні стандарту набору відкритих даних регуляторних органів.
Учасники заходу ознайомились із положеннями стандарту та дізнались про можливості його використання для належного виконання ними вимог законодавства щодо розміщення на державному порталі data.gov.ua наборів відкритих даних регуляторних органів.
Відкриті дані потрібні для підвищення рівня прозорості та ефективності державного і муніципального управління, а також прискорення розвитку економіки. Адже на їх основі реалізують успішні соціальні та комерційні проекти.
Відриті дані часто плутають із публікацією інформації на сайтах органів влади. Насправді це інформація у відкритих форматах, що дозволяє її зручне та автоматичне оброблення, вільне використання в особистих чи комерційних цілях.
«Впровадження першого в Україні стандарту набору відкритих даних регуляторних органів сприятиме реалізації реформи у сфері дерегуляції, головним завданням якої є зниження регуляторного тиску на бізнес. Спрощення адміністративних процедур, необхідних для реалізації господарських повноважень суб’єктами господарювання, та їх кількості, зменшення кількості контролюючих органів та частоти перевірок, скасування необґрунтованих дозволів та ліцензій – усе це можливе завдяки дерегуляції на місцях. Окрім того, оприлюднення даних регуляторними органами відповідно до стандарту – потужний інструментарій для громадськості та бізнес-спільноти, який дозволить брати активну участь у регуляторній діяльності, тримати під постійним контролем діяльність регуляторних органів та відстежувати факти порушень чинного законодавства їх посадовими особами, відстоювати власні права та законні інтереси», – зазначила голова ДРС Ксенія Ляпіна.
«Політика відкритості Уряду в Україні передбачає, що вся інформація, якою володіє держава, має бути доступною громадянам та бізнесу. Звісно, крім персональних даних та інформації з обмеженим доступом. Наприкінці 2017 року Уряд схвалив оновлену постанову №835, якою подвоїв до 600 кількість наборів даних, що мають бути оприлюднені органами влади у формі відкритих даних на єдиному національному порталі data.gov.ua. Особливе місце у цих наборах посідає інформація про регуляторні акти, від якості та ефективності яких напряму залежить робота бізнесу. Тож сьогодні ми робимо впевнений крок до відкриття всіх місцевих регуляторних актів за єдиними відкритими стандартами для можливості їх чіткого розуміння, аналізу, порівняння – будь-якого вільного використання бізнесом, ЗМІ та громадськістю», – поінформував перший заступник голови Державного агентства з питань електронного урядування України Олексій Вискуб.
«Відкрита, прозора, загальнодоступна регуляторна політика є запорукою розвитку економіки та залучення інвестицій. Це не тільки дозволить громадянам та бізнесу краще й легше організувати своє життя, роботу, а й надасть можливість прогнозувати, планувати майбутнє. Прозорість регуляторної політики також є вагомою складовою в боротьбі з корупцією, адже там, де все прозоре та доступне, корупції важко існувати та прогресувати. Тому наш проект підтримує відкриття великого шару даних, які досі є закритими та недоступними», – зазначив директор проекту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах»/TAPAS Петро Матіяшек.
«Питання про оприлюднення переліку чинних регуляторних актів на Єдиному державному порталі відкритих даних – це один з індикаторів методології рейтингу прозорості інвестиційного сектору. Ми перевіряємо, чи оприлюднений цей перелік із зазначенням дати набуття чинності, строку проведення базового, повторного та періодичного відстеження результативності та інформації про місце оприлюднення. Загалом у методології п’ять індикаторів стосуються реалізації регуляторної політики, і ми вважаємо, що їх дотримання робить інвестиційний сектор у містах значно прозорішим», – наголосила керівник проекту Transparent cities/Прозорі міста Катерина Цибенко.
«Якість даних є однією з ключових проблем використання відкритих даних. Для тих наборів, оприлюднення яких вимагається законодавством, окрім загальних вимог визначених у постанові КМУ №835 від 21.10.2015 р., доцільно розробляти певні стандарти, які б дозволяли певним чином їх уніфікувати. Ми вдячні за підтримку нашої ініціативи і пишаємося причетністю до створення першого такого стандарту набору відкритих даних для регуляторних органів. Адже саме ці дані мають величезний потенціал, бо вони дозволять прискорити процеси дерегуляції господарської діяльності на місцях та суттєво удосконалити процеси урядування, за рахунок їх цифровізації та автоматизації, як це і має бути у XXI столітті», – наголосив член Громадської ради при ДРС, СEO проекту «Регуляторна мапа України» Олександр Пліва.
Участь у заході також взяли представники структурних підрозділів обласних державних адміністрацій з питань реалізації державної регуляторної політики, посадові особи обласних державних адміністрацій, відповідальних за оприлюднення публічної інформації у форматі відкритих даних, представники Асоціації міст України та органів місцевого самоврядування, громадських організацій, Фонду «Східна Європа», Фонду «Євразія», фахівці ДРС, експерти з питань реалізації регуляторної політики та ЗМІ.
Джерело: www.kmu.gov.ua
