Прийнятий у першому читанні законопроєкт 5141 щодо АРМА наробив чимало галасу. Є ті, хто його підтримує, наприклад, 314 нардепів, які за нього голосували. Однак є і ті, хто розуміє небезпечні ризики та наслідки такого законопроєкту.

9 липня на засіданні робочої групи Комітету з антикорупційної політики пройшло обговорення цього законопроєкту і правок, які  депутати подали до другого читання в комітеті. 

Це ще не рішення комітету і не рекомендація до другого читання в залі, але депутати порушили, на нашу думку, низку важливих питань. А саме:

  • Реалізація арештованих активів. Обговорювалось, що дійсно необхідно розширити перелік ознак тих активів, які можна продавати, в порівнянні з початковим текстом. Наприклад, додати туди активи, які швидко втрачають свою вартість, активи, якими неможливо управляти в інший спосіб, а також такі, управління якими за рік коштує понад 50% їхньої вартості. 
  • Пропозиція, що саме суд має право у своєму рішенні про передачу в управління активів АРМА визначати спосіб управління — реалізація чи управління.
  • Поріг вартості активів, які передаються АРМА. Він однозначно не має бути необґрунтовано піднятий. Ба більше він має бути приведений у відповідність до положень КПК.

Було порушено ще багато інших питань. Наприклад, говорили про потребу оскарження дій АРМА саме в межах кримінального провадження, реалізацію активів через систему Prozorro.Продажі та інше. Але конкретика намірів членів комітету буде зрозумілою вже на наступному засіданні 12 липня. Сподіваємось, що депутати будуть і далі налаштовані на конструктивне обговорення всіх проблемних моментів.

Ми неодноразово висловлювали свою позицію щодо прийняття ЗП №5141 у тому вигляді, в якому він є зараз: https://bit.ly/3qRa68s

Однак ми не єдині в своїй оцінці законопроєкту. 

Міжнародний експерт з управління та повернення активів Ейден Ларкін теж поділився своєю позицією і розказав про те, до чого може призвести прийняття такого закону.

Після вилучення активів на початку розслідування і до винесення остаточного рішення у справі пройдуть роки. Тому, на думку Ларкіна, тут є два боки однієї медалі. Адже обидві сторони судового процесу мають спільний інтерес у захисті вартості активів. І для обох сторін за прийняття такого законопроєкту будуть лише втрати.

Громадяни недоотримують коштів, які спочатку були викрадені, а потім замість повернення хоча б частини цих грошей в бюджет, просто були знецінені.

А з іншого боку, уявіть собі помилково обвинувачену людину, яку позбавили ряду автомобілів тільки для того, щоб повернути їх після 5 років амортизації і обезцінення. Саме цю проблему і має вирішувати оновлене і покращене АРМА.

Загалом Ларкін зазначив, що наявним законопроєктом Україна відмовиться від потенційного відшкодування суспільству і жертвам злочинів. На думку експерта, схвалена версія законопроєкту 5141 є офіційною відмовою від таких відшкодувань. І особливо небезпечно в цьому документі те, що у ньому немає положень, які дозволяють АРМА діяти швидко і безперешкодно. 

Що кажуть міжнародні партнери?

Конвенція ООН проти корупції опублікувала 14 необов’язкових керівних принципів, які служать основою для багатьох країн світу в процесі повернення активів. За словами Ейдена Ларкіна, ці принципи виконують функцію дорожньої карти та демонструють узгоджену кращу міжнародну практику, до імплементації якої повинні прагнути всі країни.

Перший принцип акцентує на ключовій темі планування до вилучення активів. При цьому варто передбачити ефективну співпрацю між інституціями, що займаються розслідуванням та вилученням активів, та тими, кому доручено їх управління і продаж. 

Тема продажу активів до остаточного рішення суду, активне обговорення якої зараз відбувається в Україні, розглядається у другому керівному принципі Конвенції ООН проти корупції. Він відстоює переваги та важливість продажу активів до винесення остаточного рішення суду.

За словами експерта, посилення спроможності України у боротьбі з корупцією та вдосконалення процесу повернення активів мають бути метою нового закону, а не перешкодою цього процесу. І саме на це має спрямувати свої зусилля Верховна Рада.