Проблеми другого конкурсу з відбору суддів ВАКС

Розпочатий у листопаді 2023 року конкурс з відбору суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) важко назвати успішним. Станом на березень 2025 року до кінцевого етапу конкурсу дійшли лише 2 кандидатки у першу інстанцію та жоден — до Апеляційної палати ВАКС. 

Цьому передувала низка етапів конкурсного відбору. І хоча відсіювання кандидатів під час конкурсної процедури — нормальний процес, у цьому конкурсі вражає кількість тих, хто не відповідав вимогам до судді ВАКС. У звʼязку з цим виникла потреба детальніше проаналізувати процедури кваліфікаційного іспиту та етапи, що йому передували.

Цю аналітичну записку підготувала юридична команда TI Ukraine, комплексно проаналізувавши організацію та проведення другого конкурсу на посади суддів ВАКС. Ми з’ясували системні проблеми відбору та надали рекомендації для їх вирішення.

У межах цього дослідження проведено детальний аналіз таких етапів конкурсного відбору: оголошення конкурсу, приймання документів та проведення кваліфікаційного іспиту. Особливу увагу ми приділили процедурам допуску кандидатів, оскарженню рішень про недопуск до участі у конкурсі, організації тестування з права і когнітивних здібностей, виконанню практичних завдань.

Варто відзначити, що цей конкурс на суддів ВАКС відбувався зі зміненою процедурою щодо окремих етапів кваліфікаційного іспиту. На додачу це сталося після тривалого періоду зупинки діяльності ВККС та під час паралельних конкурсних процедур добору до інших судів, що безумовно вплинуло на навантаження на ВККС.

Водночас у цій аналітичній записці ми концентруємося на ключових проблемних аспектах конкурсу із тим, щоб врахувати їх при наступних доборах. Серед таких проблем зокрема:

• звужене коло потенційних кандидатів через специфічні законодавчі вимоги щодо стажу та обмеження їхньої повторної участі у кваліфікаційному оцінюванні;
• надмірна тривалість конкурсних процедур (понад 450 днів) без оприлюдненого чіткого календарного графіка;
• нетривалий початковий термін подання документів, який згодом було продовжено, а також відсутність адаптивних умов для військовослужбовців щодо строків на подання документів;
• некоректні питання у тестовій базі з права;
• необґрунтовано високий законодавчо встановлений пороговий бал на етапі тестування когнітивних здібностей, що призвів до відсіювання 64% учасників із відсутністю пілотного тестування з урахуванням специфіки конкурсу;
• неоприлюднення покритерійного оцінювання практичних завдань та неоприлюднення виконаних робіт, що обмежує прозорість процесу.

Дослідження ґрунтується на комплексному аналізі нормативно-правової бази, статистичних даних щодо кожного етапу конкурсу, рішень ВККС, а також інтервʼю з окремими кандидатами та іншими залученими стейкхолдерами. Всі зібрані в ході аналізу результати супроводжуються інфографіками зі статистикою, що наочно демонструють проходження кандидатами різних етапів конкурсу.

При підготовці цієї записки ми прагнули не лише виявити проблеми, але й сформулювати конкретні рекомендації для вдосконалення процедури відбору суддів ВАКС, підвищення її прозорості та ефективності, а також подолання майбутніх викликів, пов’язаних із аналогічними конкурсними процедурами.

Висновки та рекомендації, викладені в цьому документі, спрямовані на зміцнення антикорупційного сегмента кримінальної юстиції України та підвищення довіри суспільства до судової системи через забезпечення найвищих стандартів відбору суддів до спеціалізованого антикорупційного суду. Всіма зібраними матеріалами ми вже поділилися з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Резюме

Другий конкурс на посади суддів Вищого антикорупційного суду України, оголошений у листопаді 2023 року, був покликаний заповнити 25 вакантних посад (15 для першої інстанції, 10 для Апеляційної палати) через критичне зростання навантаження та розширення повноважень суду. Конкурс тривав понад 450 днів. Із 238 кандидатів, які подали документи, успішно пройшли всі етапи кваліфікаційного іспиту лише 7 кандидатів у першу інстанцію, і жоден — в Апеляційну палату. До етапу співбесід з ВККС допущено лише 2 учасниці. 

Отриманий результат — лише 2 фіналістки — є наслідком цілої низки проблем, які так чи інакше вплинули на конкурс. Зокрема причинами цього стали звужене коло потенційних кандидатів через специфічні законодавчі вимоги, надміру тривале проведення конкурсних процедур без чіткого графіка, короткі початкові терміни подання документів без адаптації для військовослужбовців, проблеми із якістю завдань для тестувань з права, необґрунтовано високий пороговий бал для тестування когнітивних здібностей, невчасні рішення парламенту щодо скасування 75% порогового балу для тестування IQ та недостатня прозорість процесу оцінювання практичних завдань Комісією. Тож зрештою, не зважаючи на ресурси (час, гроші, сили), витрачені на організацію та проведення конкурсних процедур, Комісії навіть близько не вдалося заповнити усі необхідні 25 вакантних місць.

Водночас цей конкурс не слід визнавати абсолютно неуспішним, адже до фіналу все ж дісталися 2 претендентки, які змогли за цих умов подолати всі конкурсні процедури. В умовах глибокої кадрової кризи в державі кожен новий суддя посилює інституційну спроможність ВАКС, тож навіть такий результат несе певний позитив.

У межах аналізу ми виявили такі проблеми та визначили рекомендації щодо їх вирішення.

1. Обмеження кола потенційних кандидатів через специфічні вимоги щодо стажу звужує пул учасників. Треба обговорити можливості для законодавчого розширення кількості потенційних кандидатів, вилучивши вимоги про специфічний стаж та обмеження щодо кількості спроб участі у кваліфікаційному оцінюванні впродовж року.
2. Надмірна тривалість конкурсу без завчасного оприлюднення його графіку могла призвести до втрати мотивації учасників. Якщо на другому конкурсі до ВАКС це можна було пояснити необхідністю готувати майже з нуля всі тестові бази, то на наступних доборах варто заздалегідь формувати та комунікувати календар проведення конкурсу, щоб кандидати могли узгоджувати свої плани.
3. Нетривалий початковий строк подання документів (15 днів), який згодом було продовжено, обмежував можливості учасників, особливо військовослужбовців. Необхідно встановлювати достатні строки подання документів з самого початку та забезпечувати спеціальні можливості для військовослужбовців щодо строків подання документів.
4. Окремі некоректні питання в базі тестів з права змушували учасників запам’ятовувати неправильні відповіді. Варто додатково перевірити якість тестової бази з права та на законодавчому рівні забезпечити можливість адміністративного оскарження (перегляду) результатів тестування.
5. Необґрунтовано високий пороговий бал для тестування когнітивних здібностей призвів до відсіювання 64% учасників. Слід розглянути можливість проведення пілотного тестування для оцінки складності завдань, унормувати порядок визначення порогового балу через використання зважених підходів та краще інформувати учасників про типи завдань.
6. За результатами недостатньо прозорого оцінювання практичних завдань ВККС відсіяла 84% учасників. Необхідно оприлюднити формуляри для обґрунтованого оцінювання за кожним критерієм, публікувати виконані завдання разом з оцінками, оприлюднити взірці виконання завдань на максимальні бали та забезпечити для практичних завдань високу якість матеріалів, які надаватимуться учасникам конкурсу.

Лише системна та якісна робота над виявленими проблемами підвищить шанси на успіх при проведенні наступних конкурсів з відбору суддів ВАКС, які безперечно відбудуться з огляду на відсутність бажаного результату у другому відборі. 

Такий відбір потрібно провести без зайвих зволікань із тим, щоб якомога швидше заповнити всі вакантні посади у ВАКС. Адже активність НАБУ та САП зростає, тому суддівський корпус потрібно укомплектувати якомога швидше. Важливо, щоб наведені проблеми були розв’язані до початку нових конкурсів ВАКС. Це допоможе забезпечити ефективне формування суддівського корпусу, і Україна виконає свої міжнародні зобов’язання в питанні розвитку антикорупційної інфраструктури.

Передумови та результати другого конкурсу ВАКС

Необхідність проведення другого конкурсу на посади суддів Вищого антикорупційного суду обумовлена комплексом факторів, серед яких критичне навантаження на чинних суддів та розширення повноважень ВАКС.

Визначена рішенням ВРП кількість суддів ВАКС становила 39 посад: 27 суддів першої інстанції та 12 суддів Апеляційної палати. Президент України своїми указами призначив 38 суддів, але фактична чисельність зменшилась у 2023 році. Тоді один суддя першої інстанції був обраний членом ВККС та відряджений до цього органу, що скоротило фактичну чисельність суддів першої інстанції до 26 осіб.

З моменту заснування ВАКС у 2019 році щороку його навантаження суттєво збільшувалося. Крім розгляду судових справ щодо топкорупції, до компетенції цього суду додатково віднесли справи цивільної юрисдикції щодо визнання необґрунтованими активів і їх стягнення на користь держави, а з 2022 року додалися також адміністративні справи про санкційне стягнення активів.

Недостатня кількість суддів при розширених повноваженнях призвела до критичного зростання навантаження на суд. З вересня 2019 року по листопад 2024 року залишок незавершених кримінальних проваджень ВАКС збільшився удвічі при тому, що показник розгляду справ зріс у 2,2 раза. Статистика демонструє постійне накопичення незавершених проваджень: від 149 у 2019 році до 287 за 2024 рік.

Ukraine Facility Plan на 2024–2027 роки передбачає збільшення у I кварталі 2025 року штатної чисельності суддів ВАКС на 60 відсотків, а апарату ВАКС – на 40 відсотків. У вересні 2023 року рішенням ВРП кількість посад суддів ВАКС була збільшена до 63 осіб (42 судді першої інстанції та 21 суддя Апеляційної палати).

З метою відбору суддів ВККС своїм рішенням №145/зп-23 від 23 листопада 2023 року оголосила конкурс на 25 вакантних посад — 15 для першої інстанції, 10 для Апеляційної палати. 

Задовга тривалість конкурсу, що зовсім не відповідає планам як організаторів, так і міжнародних партнерів, стала одним із чинників, що призвели до значного розриву між затвердженням чисельності суддів і фактичним поповненням кадрового складу, що ставить під загрозу реалізацію Ukraine Facility Plan на 2024–2027 роки.

Вимоги до суддів ВАКС

Законодавство України встановлює підвищені вимоги до кандидатів на посаду судді ВАКС. Зокрема учасники конкурсу мають відповідати загальним суддівським критеріям, володіти спеціалізованими знаннями та мати професійний стаж (не менше п’яти років на посаді судді або щонайменше сім років наукової чи адвокатської роботи). 

При цьому не можуть брати участь у доборі ті, хто протягом останніх десяти років працювали в правоохоронних та інших визначених у законі про ВАКС органах, обіймали політичні посади, мали представницький мандат, входили до керівних органів політичних партій або ж до складу певних державних органів до проведення реформ.

Етапи конкурсу

Конкурс на зайняття посади судді Вищого антикорупційного суду проводиться згідно з особливою процедурою, визначеною Законом України «Про судоустрій і статус суддів» з урахуванням положень Закону України «Про Вищий антикорупційний суд». Конкурс складається з таких етапів.

1. Подання документів – охочі взяти участь у конкурсі можуть подати заяву та документи, що підтверджують відповідність вимогам на посаду судді, через електронний кабінет кандидата на офіційному вебсайті ВККС.
2. Перевірка ВККС комплектності поданих документів – перевірка відповідності кандидатів формальним вимогам та допуск до кваліфікаційного оцінювання.
3. Анонімне тестування – включає тестування знань з права, історії української державності (не проводилось у цьому відборі) та когнітивних здібностей (IQ-тест).
4. Практичне завдання – виконання спеціалізованого(-их) завдання(-нь) для перевірки професійних навичок зі складання проєктів судових рішень.
5. Спецперевірка – перевірка наданих кандидатом відомостей за результатами інформації, одержаної ВККС від офіційних джерел.
6. Спільна співбесіда з ВККС та ГРМЕ (за необхідності, визначеної ГРМЕ) – етап оцінювання за участю Громадської ради міжнародних експертів, члени якої мають вирішальний голос щодо відповідності кандидатів критеріям доброчесності та професійності.
7. Співбесіда та дослідження досьє кандидатів – вивчення ВККС інформації про кандидата для попередньої оцінки його відповідності критеріям судді та проведення з ними співбесіди за результатами дослідження досьє.
8. Фінальна співбесіда переможців – завершальне оцінювання ВККС кандидатів, які успішно пройшли всі попередні етапи.
9. Надання рекомендації пленарним складом ВККС.
10. Розгляд ВРП рекомендацій ВККС – ухвалення Вищою радою правосуддя рішення щодо внесення або відмову у винесенні подання Президенту України про призначення кандидатів на посади суддів.
11. Призначення суддів Президентом України – завершальний етап конкурсу.

Особливостями конкурсу до ВАКС є:

• підвищені вимоги до прозорості – всі етапи кваліфікаційного оцінювання підлягають відео- та аудіофіксації з трансляцією в режимі реального часу;
• заборона переведення суддів інших судів без проведення конкурсу;
• спеціальна процедура спільного засідання ВККС та ГРМЕ, на якому рішення ухвалюється більшістю від спільного складу за умови, що за нього проголосували не менше половини членів ГРМЕ.

Проміжні результати конкурсу

Другий конкурс на посади суддів ВАКС, оголошений у листопаді 2023 року, відзначився високим рівнем відсіювання кандидатів на всіх етапах відбору.

Для участі в конкурсі подали документи 238 осіб, з них до конкурсних процедур була допущена 161 особа. На перший етап тестування прибули 140 учасників.

За результатами конкурсного відбору лише 5% учасників, які взяли участь у процедурі кваліфікаційного іспиту, змогли дійти до наступного етапу — дослідження досьє та співбесіди. 95% кандидатів не пройшли тестування та практичне завдання.

Із 44 кандидатів, які дійшли до виконання практичного завдання, лише 7 претендентів у першу інстанцію ВАКС змогли подолати встановлений поріг у 112,5 балів. При цьому жоден з кандидатів на посаду судді Апеляційної палати ВАКС не набрав необхідної кількості балів.

Такий результат означає, що зі 140 кандидатів, які розпочали участь у конкурсі, лише кожен двадцятий зміг успішно скласти весь іспит і дійти до етапу співбесід, що свідчить про достатньо жорсткі вимоги та високі стандарти відбору на посади суддів ВАКС.

Конкурсний відбір суддів звичайно повинен концентруватися в першу чергу на якості кадрів, аніж на цілі закрити саме всі вакантні посади. Однак, таке жорстке відсіювання стало однією з причин недостатньої кількості кандидатів для заповнення всіх оголошених вакансій, особливо в Апеляційній палаті ВАКС, що створює додаткові виклики для забезпечення ефективної роботи суду та реалізації планів з розширення його штату.

23 січня ВККС оголосила про початок нового конкурсу до Апеляційної палати ВАКС. TI Ukraine вважає таке рішення поспішним, адже наведений в цій Аналітичній записці перелік проблем існував уже на момент оголошення конкурсу. Наразі у парламенті зареєстровано проєкт закону №13114, який може усунути окремі недоліки.

Проблеми, які могли завадити проведенню якісного відбору суддів ВАКС 

Конкурс з відбору суддів ВАКС, що розпочався наприкінці 2023 року, складно назвати успішним з огляду на його результати. В ході аналізу ми ідентифікували проблеми, які виникали на різних етапах відбору суддів, та запропонували варіанти для їх вирішення.

Період після оголошення конкурсу до початку кваліфікаційного іспиту 

Часові межі та прогнозування проведення процедур конкурсу

23 листопада 2023 року ВККС оголосила про початок конкурсу на посади суддів ВАКС, і відтоді до перших тестувань пройшов майже 1 рік. За цей рік Комісія встигла прийняти документи від охочих взяти участь у конкурсі та допустити цих учасників до кваліфікаційного оцінювання. Однак постає логічне запитання, чи справді на ці дії потрібно було стільки часу?

Перед річницею початку другого відбору суддів ВАКС ми уже наголошували, що конкурсні процедури тривають надміру довго, хоч Комісія намагалася ґрунтовно підійти до їх проведення.

Як результат, конкурсні процедури, хоч і мали певні графіки, проте не завжди справджувалися. Комісія перед початком приймання документів прогнозувала, що завершить конкурс та надасть рекомендації до кінця 2024 року, а згодом, у жовтні 2024-го, цей дедлайн змістився на травень 2025 року. Очевидно, що розробка баз завдань, а також порядків та методологій оцінювання, які б відповідали прийнятому у грудні 2023 року новому законодавству, потребували чимало часу. Однак це не применшує той факт, що жодних інших офіційних публічних комунікацій стосовно часових меж конкурсних процедур від Комісії не було.

Наразі конкурс триває вже 477 дні (станом на дату оголошення результатів кваліфікаційного оцінювання). Цей час Комісія фактично використала так.

При цьому варто врахувати, що новий склад ВККС розпочав проведення конкурсного відбору ВАКС після тривалої зупинки своєї діяльності. І крім конкурсу ВАКС Комісія організовувала й інші процедури добору суддів у апеляційні суди. завершувала конкурсні процедури на посади суддів місцевих судів, розпочаті ще у 2017 році, а також займалася організацією підготовки тестової бази для учасників. Це безумовно вплинуло на завантаження членів Комісії.

За таких умов складно говорити про своєчасне виконання зобовʼязань за Ukraine Facility Plan. Крім цього, навіть обґрунтоване зволікання з проведенням конкурсу могло негативно вплинути на мотивацію деяких учасників продовжувати участь у відборі, адже всі вони – це переважно практикуючі адвокати, судді та науковці, які мають певні зобов’язання перед клієнтами та роботодавцями. Відсутність, переважно з обʼєктивних причин, опублікованого графіка проведення конкурсних процедур, а також несправдження орієнтовних прогнозів Комісії суттєво ускладнювали участь охочих у відборі, не дозволяючи планувати свою професійну діяльність та, наприклад, відпустки для підготовки та участі в конкурсі.

Ми можемо припустити, що це могло стати однією з причин, чому 21 учасник зі 161 допущених (13%) не з’явився на перше тестування та припинив участь в конкурсі.

Таким чином, можна дійти висновку, що тривалість конкурсних процедур перевищила очікування навіть самої ВККС. Це негативно позначилося на виконанні міжнародних зобовʼязань і могло вплинути на мотивацію учасників конкурсу.

Тож, аби покращити ситуацію, ВККС слід заздалегідь оприлюднювати календар проведення конкурсу — щоб кандидати могли узгоджувати свої плани для участі в конкурсних процедурах.

Приймання документів

Збір документів за допомогою електронного кабінету на вебсайті ВККС розпочався 1 березня 2024 року, і спочатку планувалося, що він триватиме 15 днів. Комісія вважала, що за цей час на конкурс подасться достатня кількість правників, однак у переддень дедлайну виявилося, що до ВККС звернулися лише 104 охочі. Аби виправити ситуацію, цей строк було продовжено до 30 днів, тобто до 30 березня.

Це рішення ВККС позитивно вплинуло на вибірку учасників — кількість охочих зросла до 238 осіб.

Однак ми припускаємо, що кількість учасників могла б бути більшою, якби Комісія завчасно встановила довший строк на подання документів, а також заздалегідь надала більше часу для подачі документів військовослужбовцями. Слід підкреслити, що строк на подання документів повинен бути таким, щоб із першого його дня кожен охочий міг зібрати та подати всі необхідні документи ВККС. 

Заздалегідь визначений тривалий строк для подачі документів — це також про те, щоб потенційні кандидати могли розрахувати свій стаж професійної діяльності. Наприклад, щоб кандидат, оцінюючи встановлені ВККС строки на подачу документів, міг порахувати, що він не має достатнього стажу, а відтак, не готувався до участі. Після продовження цих строків кандидат хоч і має достатній стаж, але вже не має часу на збір документів. Хоч це і деталі, але вони так само могли вплинути на кількість осіб, які звернулися до ВККС для участі в конкурсі. 

Для майбутніх конкурсів не менш важливим в умовах воєнного стану має стати залучення до участі чинних військовослужбовців. Ця категорія потенційних учасників не завжди має фізичну можливість вчасно отримати та подати увесь необхідний пакет документів через здійснення заходів з відсічі збройної агресії проти України. Тож з цього приводу послідовним буде надавати військовим більше часу на звернення до ВККС для участі в конкурсі у ВАКС. Це забезпечить рівні можливості для всіх охочих стати суддями ВАКС, а також сприятиме збільшенню кількості учасників.

До слова, подібний підхід Комісія запровадила у межах добору суддів місцевих суддів, де для військовослужбовців строк на подання документів збільшили удвічі.

В умовах серйозної кадрової кризи в судовій гілці влади потрібно враховувати, що не лише судді, адвокати та науковці можуть відповідати вимогам до суддів ВАКС. Збільшення кількості охочих стати суддями ВАКС збільшить їх якісну вибірку, тож доцільно розглянути можливість розширити перелік осіб, які зможуть податися на новий конкурс ВАКС. Комісія уже зробила перші кроки в цьому напрямку, звернувшись з до Комітету Верховної Ради з питань правової політики з пропозицією зменшити з 10 до 5 років обмеження для колишніх правоохоронців брати участь у конкурсі.

Також, щонайменше під час дії воєнного стану, слід розглянути можливість скасування законодавчої заборони, передбаченої ст. 74 та 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка не дозволяє учасникам подаватися на новий конкурс у той же суд тієї ж інстанції, якщо вони протягом року вже брали участь у кваліфікаційному оцінюванні на посаду судді. Відповідна пропозиція також була опрацьована ВККС та донесена парламенту.

Як результат, народні депутати зареєстрували проєкт закону №13114, що вносить такі зміни в процедуру добору суддів ВАКС:

• виключення або послаблення обмежень для працівників окремих органів щодо можливості брати участь в конкурсі на посаду судді ВАКС;
• на час воєнного стану та 1 рік опісля не буде застосовуватися норма, яка обмежує участь у конкурсі кандидатів, які в протягом року не з’явилися, відмовилися складати або не склали кваліфікаційний іспит;
• із закону вилучається вимога для кандидатів набрати не менше ніж 75% від максимального балу тестування з історії української державності.

Таким чином, можна сформулювати такі висновки та рекомендації в цій частині.

Приймання документів для участі в конкурсі вийшло на новий рівень завдяки цифровізації цього процесу. Водночас ми припускаємо, що кількість охочих стати суддями могла бути більшою, якби Комісія завчасно встановлювала достатні строки на подання документів, а також адаптувала цей процес з урахуванням контексту участі у відборі військовослужбовців. Також збільшенню кількості учасників сприятиме розширення кола осіб, які можуть стати суддями ВАКС.

Тож, щоб покращити ситуацію, ВККС слід:

1. заохочувати правників подаватися на участь у новому конкурсі до ВАКС, зокрема, пояснивши відмінності з попереднім конкурсом та врахувавши вивчені уроки;
2. встановлювати реалістичні строки для подачі документів, а також збільшити військовослужбовцям строк для подання документів. 

Правничому середовищу та народним депутатам варто обговорити можливості розширення кількості потенційних кандидатів на конкурс ВАКС, вилучивши вимоги про специфічний стаж (суддя, адвокат або науковець). 

Парламенту слід без зволікань удосконалити процедуру проведення конкурсного відбору суддів ВАКС, прийнявши вдосконалений  закон, адже зволікання з цим негативно впливає як на виконання міжнародних зобовʼязань, так і на ефективність суду в цілому.

Допуск до кваліфікаційного оцінювання

Питання допуску кандидатів до кваліфікаційного оцінювання ВККС розглядала з 31 березня по 19 червня 2024 року. За цей час Комісія провела 7 засідань та з 238 охочих стати суддями допустила до оцінювання 161 учасника (67%).

Допущеними могли бути лише ті, хто вчасно подали повний пакет документів та підтвердити наявність необхідного правничого стажу. За нашими підрахунками, 77 кандидатів не дотрималися цих умов, а причинами їх недопуску стали:

• неподання заяви про відсутність обставин, передбачених ч. 4 ст. 7 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» (так звані «негативні» критерії, тобто неперебування на посадах слідчих, прокурорів тощо);
• неподання або подання неактуальної декларації доброчесності;
• непідтвердження необхідного професійного юридичного стажу;
• неподання або подання неактуальної декларації родинних зв’язків;
• неподання сертифіката про рівень володіння державною мовою;
• неподання або подання неактуальної майнової декларації;
• перебування на службі в органах МВС чи прокуратурі;
• непідтвердження високого рівня володіння державною мовою;
• неподання копії диплома разом з додатками;
• неподання згоди на проведення спеціальної перевірки;
• неподання витягу про місце проживання і паспорта.

У 45 випадках було понад дві причини для недопуску, а у 17 випадках документи були подані поза межами відведеного тридцятиденного строку.

З-поміж недопущених до конкурсу 9 осіб оскаржили ці рішення до ВККС у пленарному складі, однак їм усім Комісія відмовила. Примітно, що в одному з рішень Комісія визнала поважними причини неподання кандидатом-військовослужбовцем усіх необхідних документів, однак, оскільки строк на їх подання закінчився, продовжити участь у конкурсі він усе одно не зміг. Такий приклад підтверджує описану в попередньому розділі проблему вчасності подання військовослужбовцями документів для участі в конкурсі та свідчить про необхідність збільшити такий строк для цієї категорії громадян.

Одна з кандидаток, яка не змогла підтвердити необхідний професійний стаж, також намагалася оскаржити рішення ВККС про її недопуск до Касаційного адміністративного суду, однак він став на бік Комісії. Суд пояснив, що саме конкурсант повинен надати всі підтвердження наявності в нього необхідного професійного стажу.

У топі помилок з подачею документів претендентів також виявилися неподання заяви про відсутність обставин, передбачених ч. 4 ст. 7 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», неподання або подання неактуальної декларації доброчесності та неподання або подання неактуальної декларації родинних зв’язків.

Річ у тім, що багато конкурсантів ВАКС брали одночасно участь і в конкурсі на посади суддів апеляційних судів, приймання документів на який розпочалося ще у 2023 році. З 44 конкурсантів, яких не допустили до конкурсу ВАКС через відсутність відповідної заяви, 33 подавали документи на участь у конкурсі до апеляційних судів. Така заява є специфічною вимогою лише для конкурсу на посаду судді ВАКС, тож можна обґрунтовано припускати, що охочі не повною мірою оновили свій пакет документів для участі саме в цьому конкурсі.

Таке ж припущення можна зробити і стосовно подання неактуальних декларацій доброчесності, декларацій родинних зв’язків та майнових декларацій — конкурсанти у межах конкурсу ВАКС зазвичай помилково подавали торішні декларації, які вони могли формувати саме для участі в конкурсі в апеляційні суди в грудні 2023 року.

Ще однією з найпоширеніших причин для відмови стала відсутність необхідного правничого стажу (досвіду). І найбільше (19 з 20 випадків) такого підтвердження вимагали від адвокатів, які мали відповідно надати хоча б по одному судовому рішенню чи іншому документу, який би підтверджував представництво чи захист клієнтів.

На цьому етапі було встановлено, що причиною проблем із поданням документів переважно були помилки самих учасників, які або не мали достатньо стажу (досвіду), або були неуважними при поданні документів.

Таким чином, можна сформулювати таку рекомендацію в цій частині: охочі взяти участь у конкурсі ВАКС повинні бути уважними та обачними під час подання пакета документів, необхідного для допуску до конкурсу, враховуючи його специфіку. Крім цього, Комісія може врахувати найпоширеніші помилки користувачів вебресурсу та вдосконалити його інтерфейс.

Етап кваліфікаційного іспиту

Тестування з права

Тестування з права стало першим випробуванням для конкурсантів, і переважна більшість змогла успішно впоратися з ним. Зі 140 учасників 123 подолали 75% поріг та дійшли до наступного тестування когнітивних здібностей. 21 особа, допущена до оцінювання, не з’явилася на це тестування та припинила участь в конкурсі.

Для підготовки конкурсантів Комісія завчасно опублікувала базу тестів з правильними відповідями. За повідомленням Національної школи суддів, створено понад 4 200 тестів для конкурсів у Вищий антикорупційний суд та Апеляційну палату ВАКС, зокрема 1 225 були розроблені за участю залучених експертів. Однак як у рецензентів тестів, так і в самих учасників виникло багато запитань до якості цієї бази.

Частина запитань містила неправильні відповіді, тому ВККС двічі, 6 та 13 листопада 2024 року, була змушена виключати їх з переліку — загалом було виключено 76 запитань. Та попри це, за відомостями після інтервʼю з учасниками, база містила інші помилкові тести, що не були виключені та трапилися учасникам на тестуванні.

Це призвело до того, що учасники були змушені запам’ятовувати неправильні відповіді, щоб не втрачати бали. І в умовах, коли оскаржити такий результат через помилкові тести неможливо, це був єдиний шлях конкурсантів успішно пройти відповідний етап.

Новий підхід ВККС публікувати з питаннями правильні відповіді видається цілком логічним з погляду забезпечення рівних умов учасників, однак він створив іншу проблему, коли учасники давали некоректні відповіді задля отримання балів. 

Розв’язання цієї проблеми можливе, зокрема, шляхом надання учасникам права оскаржувати свої результати у випадку виявлення некоректних правильних відповідей. А щоб не перевантажувати Комісію, можна об’єднувати такі скарги в одну, якщо вони стосуються однакових питань.

Таким чином, можна сформулювати такі висновки та рекомендації в цій частині.

Тестування з права не відзначалося серйозними організаційними проблемами. Однак місцями некоректна тестова база змусила кандидатів запам’ятовувати та надавати завідомо неправильні відповіді для отримання балів. Цього можна уникнути, дозволивши оскаржувати помилкове закладення в тестовій базі неправильної відповіді як правильної.

Тож, щоб покращити ситуацію, ВККС слід забезпечити організацію перевірки завдань на тестування з права із тим, щоб мінімізувати кількість помилок.

Парламенту слід надати можливість оскаржувати (переглянути) результати тестувань з права за аналогією із відмовами у допуску, але без можливості оскарження в судовому порядку.

Тестування когнітивних здібностей

Цей етап став одним із найбільш дискусійних під час конкурсу, адже відсіяв найбільшу кількість учасників – 79 зі 123, тобто 64,2% від усіх конкурсантів, які дісталися до нього. Для порівняння: аналогічне тестування, проведене в межах конкурсу на посади суддів апеляційних судів, відсіяло лише 468 з 1588 учасників, що становить 29,5%.

Втрата більше ніж половини учасників призвела до того, що на 1 вакантне місце не претендували навіть 2 кандидати, тож якість вибірки для Комісії суттєво зменшилася.

Запровадження цього виду тестування як обов’язкового відбулось у грудні 2023 року Законом щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри. До цього такі тестування, наприклад, у межах конкурсів до Верховного Суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності були допоміжними. Під час дискусії про зміну порядку визначення порогового балу лунали позиції про те, що передача повноважень визначати цей бал до ВККС може мати ризик — коли його значно знижуватимуть у ручному режимі, аби протягнути бажаних кандидатів. Відтак законодавці під час прийняття нововведень щодо статичного порогового балу у 75% не врахували, що оцінка когнітивних здібностей має свої особливості. 

Тестування IQ не належить до типових тестувань, бал за виконання яких залежить виключно від підготовки та пам’яті кандидата. Наукові дослідження підтверджують, що точно оцінити рівень інтелекту людини досить складно, а отже проведення подібних тестувань у межах конкурсних процедур на посади суддів повинно допускати існування похибки в точності оцінки.

11 листопада 2024 року парламент прийняв закон, яким дозволив Комісії зменшувати прохідний пороговий бал за це тестування до більш «розумного», проте ця можливість так і не була застосована до конкурсу ВАКС, адже на момент проведення тестувань (4 грудня 2024 року) він не набув чинності, а в його перехідних положеннях згадувалося, що новий закон застосовується до конкурсу в апеляційні суди. Жодних згадок про незастосування цих норм до конкурсу у ВАКС у тексті нормативного акта не було.

Результатом таких непослідовних дій стало те, що значно завищений пороговий бал у 75% не дозволив пройти до наступних етапів конкурсу ВАКС 79 учасникам, серед яких були досить професійні та доброчесні науковці та практики.

Наразі положення про зниження порогового балу буде застосовуватися до наступних конкурсів у ВАКС, але ще на етапі прийняття згаданого закону ми наголошували, що треба конкретизувати критерії, за якими ВККС буде визначати пороговий бал тестування когнітивних здібностей. Ці критерії мають запобігти необґрунтованому заниженню чи навпаки завищенню оцінки рівня когнітивних здібностей кандидатів. Крім цього, слід обовʼязково проводити пілотне тестування для виявлення потенційних недоліків.

Пороговий бал — не єдина причина таких сумних цифр за результатами оцінки когнітивних здібностей, адже на них вплинула і якість самих запитань. Опитані нами респонденти-учасники конкурсу зазначали, що надані на ознайомлення Комісією тести, охоплювали лише 1 та 2 рівень складності з чотирьох. Тому для багатьох кандидатів стало несподіванкою, що завдання під час іспиту були подекуди на порядок складнішими ніж ті, що давалися на ознайомлення. А відсутність зрозумілих орієнтирів для підготовки посилювало загальну тривогу учасників перед та під час його виконання.

До слова, якість та валідність бази тестів IQ повинна була забезпечити компанія-розробник, яка володіє інструментом Psymetrics, однак жодних чітких даних про перевірку наданої ВККС бази (пілотного тестування) немає. Це підтвердив і член ВККС Сергій Чумак у коментарі під дописом про результати тестування IQ у межах конкурсу ВАКС, вказавши, що «тестування у ВАКС фактично і стало тим пілотним тестуванням».

Застосування таких завдань для перевірки рівня інтелекту конкурсантів у ВАКС перетворило цей етап у вирішальний для всього конкурсу. Наприклад, під час конкурсу до Верховного Суду у 2017 році, маючи неапробовану базу з тестування права, ВККС взагалі завчасно не встановлювала прохідний бал.

Безперечно отриманий досвід проведення оцінки IQ конкурсантів у ВАКС дозволив врахувати вивчені уроки та належним чином провести його в конкурсі на посади суддів в апеляційні суди, де відсіялося менше третини конкурсантів.

Це підтверджує й те, що значна частина учасників, які брали участь одночасно в обидвох конкурсах (конкурсі в апеляційні суди та конкурсі у ВАКС) мала здебільшого значно кращі бали за тестування IQ у межах конкурсу в апеляційні суди, ніж при відборі у ВАКС. Хоча це також можна пояснити тим, що учасники конкурсних процедур ділилися своїм досвідом між собою.

Таким чином, можна сформулювати такі висновки та рекомендації в цій частині.

Пороговий бал тестування у 75% від максимального виявився невиправданим та загалом не враховував специфіку тестування IQ. У поєднанні з помилковими завданнями, які були подекуди надміру складними, це спричинило відсіювання майже 65% учасників, що є абсолютно неоптимальним результатом.

Тож, щоб покращити ситуацію, ВККС слід:

1. проводити пілотне тестування IQ із тим, щоб заздалегідь оцінити його складність та можливість використання у процедурах кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді;
2. унормувати порядок визначення порогового балу через використання зважених підходів та досвіду проведення конкурсних процедур;
3. розглянути можливість повнішого інформування учасників про типи завдань та порядок підготовки до їх виконання.

Практичне завдання

У відсотковому співвідношенні найбільше учасників не змогли успішно виконати саме практичне завдання. 37 із 44 учасників, а це 84%, припинили участь у конкурсі саме через незадовільні оцінки за це завдання. Лише 7 кандидатів у судді першої інстанції ВАКС змогли пройти цей етап, і жоден — з охочих стати суддею Апеляційної палати ВАКС.

16 грудня 2024 року 44 учасники конкурсу ВАКС завершили виконання практичних завдань, але громадськість та учасники так і не дізналися, як саме оцінювалися ці роботи. 

Практичне завдання є одним із найважливіших етапів у кваліфікаційному оцінюванні, адже демонструє здібності учасників виносити та мотивувати рішення у справах, що потенційно будуть перебувати у них на розгляді. Проте результати його проведення у межах конкурсу ВАКС дозволяють стверджувати, що окремі моменти в цій системі були проблемними, через що значна частина кандидатів не змогла пройти до етапу співбесід.

Перевірку робіт виконувала визначена відповідно до порядку проведення кваліфікаційного іспиту екзаменаційна комісія, до якої входили 3 члени ВККС та 3 незалежні експерти, залучені донорами — це мало посилити обʼєктивність оцінювання. 

Виконані учасниками роботи за загальним правилом мали оцінювати крізь призму раніше опублікованих Методичних рекомендацій з оцінювання практичних завдань, за яке учасники могли отримати 150 балів. Рекомендації пропонують екзаменаторам оцінити якість та повноту правової кваліфікації, аналіз доказів, висновків за результатами розгляду справи, а також логічність, послідовність та грамотність судового рішення.

Запровадження цих методичних рекомендацій було однією з вимог громадськості під час першого конкурсу на посади суддів ВАКС. Але часткове виконання згаданої вимоги вочевидь не додало прозорості та об’єктивності цьому етапу іспиту. ВККС не опублікувала ні виконані практичні завдання, ні результати покритерійного та поіменного оцінювання робіт учасників, а самі методичні рекомендації оперували оціночними критеріями, хоч варто відзначити, що такі рекомендації були розроблені та оприлюднені вперше.

Прийнятий в грудні 2023 року Закон щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри визначив, що 50% балів за кваліфікаційне оцінювання учасники конкурсу повинні отримати саме за кваліфікаційний іспит — це мало на меті підвищити об’єктивність оцінювання. 

У зв’язку з цим ми попросили ВККС надати нам результати покритерійного оцінювання написах рішень учасників. Однак Комісія у відповідь на наш запит зазначила, що не веде облік бланків (анкет, формулярів) для фіксування балів за показники методичних вказівок з оцінювання практичних завдань, а це безумовно створює надто широку дискрецію в оцінюванні робіт.

Учасник нашого опитування також висловив позицію, що методичні рекомендації переповнені оціночними критеріями, які екзаменатори могли трактувати на власний розсуд. Деякі респонденти мали підозри, що екзаменаційна комісія не користувалася згаданими методичними рекомендаціями, натомість оцінка робіт відбувалася за іншою методикою.

Дехто з опитаних нами респондентів також не погоджувався з отриманими балами та вважав, що оцінка робіт була досить суб’єктивною. Один з учасників навіть звернувся до Комісії з проханням надати результати оцінювання його роботи, однак поіменного та покритерійного оцінювання так і не отримав. Важливо, що з тієї відповіді видно — його роботу оцінили у 84, 71, 90, 69, 68 та 68 балів, середнє значення яких 75, а різниця між оцінками екзаменаторів доходила до 22 балів. Максимально кандидат міг отримати 150 балів.

Результат цього етапу кваліфікаційного іспиту сформував також запит у конкурсантів на демонстрацію зразків «ідеальних» відповідей на практичне завдання, які були б оцінені на максимальний бал. Ця пропозиція породжена потребою розуміти, як можна досягнути максимального балу, розв’язуючи судову справу та пишучи судове рішення. Такі матеріали має у своєму розпорядженні Національна школа суддів, відповідальна за розробку баз завдань для кваліфікаційного іспиту. Однак різні особи можуть мати різні уявлення про «ідеальне» судове рішення.

Вочевидь зусилля, спрямовані на об’єктивне оцінювання, під час конкурсу ВАКС не дали суттєвого результату, оскільки перевірка практичного завдання не супроводжувалася достатніми механізмами забезпечення її прозорості і, як наслідок, підважила довіру до обʼєктивності.

Ми також звернулися до ВККС з проханням надати виконані практичні завдання з розширеними бланками оцінювання. На це Комісія зазначила, що доступ до зошитів для виконання практичних завдань обмежений для захисту репутації та прав учасників конкурсу, адже розголошення цих відомостей може завдати істотної шкоди цим інтересам. На переконання ВККС, негативні наслідки від оприлюднення вказаної інформації значно переважають суспільний інтерес в її отриманні. 

Тут зауважимо, що, подаючись на конкурсний відбір, учасники уже повинні бути готовими до того, що виписані ними судові рішення у разі призначення на посаду судді будуть публічними та детально аналізуватимуться усіма зацікавленими особами.

Це підтверджує і частина опитаних нами респондентів, які навпаки не заперечували проти ідеї опублікувати виконані ними практичні завдання, як це, наприклад, відбулося під час конкурсу на посади дисциплінарних інспекторів ВРП. 

Те, що Комісія не публікує практичні завдання учасників та не веде облік покритерійного оцінювання, не дозволяє підтвердити тезу, що оцінка робіт була достатньо об’єктивною. Такі «невражаючі» результати потребували і досі потребують пояснення, а їх замовчування підриває довіру до результатів не лише з боку громадськості, а й учасниками конкурсу ВАКС.

Безсумнівно частина конкурсантів виконала роботи не найвищої якості, однак наше опитування показало, що якість та обсяг матеріалів, наданих для використання учасникам під час практичного завдання, також могли частково вплинути на результати. Учасники цього етапу іспиту виявляли технічні та логічні помилки у наданих їм матеріалах, що подекуди ускладнювало виконання завдання. А відсутність у переліку додаткових матеріалів позицій Верховного Суду віддаляла умови випробування від реальних обставин вирішення справ та написання судових рішень.

Деякі опитані респонденти скаржилися й на те, що додаткові матеріали були виключно в електронній формі, а також на неможливість наскрізного пошуку по нормативних та інших актах (кодексах, рішеннях ЄСПЛ тощо), наданих претендентам у судді першої інстанції ВАКС. 

Таким чином, можна сформулювати такі висновки та рекомендації в цій частині.

Результати практичного завдання у межах конкурсу ВАКС повністю унеможливили заповнення усіх 25 вакантних посад суддів. Відсіювання 84% учасників на цьому етапі видається аномальним, а система оцінювання — непрозорою, що підриває довіру до підсумків цього етапу іспиту.

Щоб покращити ситуацію, ВККС слід:

1. затвердити бланки, анкети або формуляри, які будуть зобов’язані заповнювати екзаменатори під час оцінювання виконаного завдання, виставляючи бали з їх обґрунтуванням за кожен критерій, передбачений Методичними рекомендаціями;
2. оприлюднювати виконані практичні завдання учасників разом зі згаданими бланками, анкетами або формулярами екзаменаторів;
3. оприлюднювати зразки відповідей на практичні завдання на максимальні бали;
4. розширити кількість матеріалів, що надаються учасникам конкурсу, постановами Великої Палати чи обʼєднаних палат Верховного Суду;
5. заздалегідь перевірити якість матеріалів модельної справи на наявність технічних помилок в процесуальних документах, а також збільшити час на виконання завдання.

Виклики третього конкурсу до ВАКС

23 січня 2025 року ВККС оголосила про початок конкурсу до Апеляційної палати ВАКС, адже другий конкурс не дозволив заповнити жодної вакантної посади в цій інституції. Також незабаром ми очікуємо і на оголошення ще одного конкурсу до першої інстанції Вищого антикорупційного суду. За ідеальних умов Комісія планує проводити їх паралельно, дозволивши учасникам претендувати на посаду судді в обидві інстанції.

Крім проблем, згаданих вище, ці конкурси повинні будуть подолати нові виклики, зокрема:

1. необґрунтований пороговий бал у 75% під час тестування з історії української державності;
2. заохочення правників до участі в цих відборах через якісну інформаційну кампанію.

Комісія усвідомлює ці виклики та уже скерувала свої пропозиції щодо законодавчої зміни необґрунтовано завищеного балу за тестування з історії української державності. Крім цього, планується розробка інформаційної кампанії, яка б пояснила ключові переваги нових конкурсів та показала їх відмінності від попередніх відборів, і тим самим допомогла б залучити більшу кількість професіоналів, щоб вони надсилали свої заявки на участь.

31 березня 2025 року ВККС все ж перенесла з 1 квітня на 1 червня раніше встановлену дату для подання документів охочими взяти участь у відборі суддів Апеляційної палати ВАКС, чим відтермінувала початок конкурсних процедур. Комісія розраховує, що за цей час парламент зможе розглянути та прийняти відповідний законопроєкт №13114, який пом’якшить вимоги до прохідного балу для непрофільних тестувань, а також дозволить брати участь в конкурсі ширшому колу правників. Крім цього, перенесення дати початку подання документів може синхронізувати конкурсні відбори суддів Апеляційної палати та першої інстанції ВАКС.

Потенційні вдосконалення законодавчого регулювання процедури

Як ми вже зазначали, 18 березня 2025 року в парламенті зареєстрували проєкт закону №13114. Він містить кілька пропозицій, які у разі прийняття суттєво вплинуть на конкурси до ВАКС: 

1. виключення або послаблення обмежень для працівників окремих органів щодо можливості брати участь у конкурсі на посаду судді ВАКС;
2. на час воєнного стану та 1 рік опісля не буде застосовуватися норма, що обмежує участь у конкурсі кандидатів, які протягом року не з’явилися, відмовилися складати або не склали кваліфікаційний іспит;
3. із закону вилучається вимога для кандидатів набрати не менше ніж 75% від максимального балу тестування з історії української державності.

Перша пропозиція направлена на розширення кола можливих кандидатів. Зокрема, депутати пропонують виключити з переліку осіб, які не можуть брати участь у конкурсі, тих, хто протягом 10 років обіймали посади в органах, безпосередньо непов’язаних з кримінальним процесом (наприклад, посадовці Антимонопольного комітету України, Рахункової палати, центральних органів податкової та митних служб, антикорупційних органів, таких як НАЗК та АРМА). 

Також пропонується знизити з 10 до 5 років строк, протягом якого не можуть брати участь в конкурсі особи, які обіймали посади в органах, пов’язаних із розслідуваннями у кримінальних справах (наприклад, органах прокуратури України (крім САП), внутрішніх справ, Державному бюро розслідувань, Службі безпеки України, Бюро економічної безпеки України). При цьому обмеження брати участь в конкурсі протягом 10 років для осіб, які обіймали посади в НАБУ, планується залишити та поширити ще й на працівників САП. 

Згадані обмеження були зумовлені тим, що перебування на цих посадах чи заняття відповідною діяльністю може негативно вплинути на упередженість нових суддів під час прийняття рішень. По суті ці обмеження вводилися, щоб забезпечити так званий «період охолодження» (cooling-off period) для тих, хто безпосередньо працюватиме із суддями ВАКС (наприклад, детективи НАБУ). Також це було потрібно, щоб до ВАКС не перейшла інституційна пам’ять органів, до яких в Україні був надзвичайно низький рівень довіри (наприклад, органи митної служби, податкова міліція). Такий підхід був доречний, зважаючи на намір створити інституцію з «чистого аркуша», наскільки це можливо. 

Вилучення або зниження обмежень щодо участі в конкурсі для працівників окремих органів справді розширить коло можливих кандидатів. При цьому законопроєкт не пропонує скасувати етапи оцінювання або надати переваги для окремих груп кандидатів залежно від їх попереднього досвіду. Це означає, що всі учасники відбору повинні будуть пройти оцінювання, в межах яких доведуть свою компетентність та відповідність критеріям доброчесності, зокрема і перед ГРМЕ. 

Водночас до другого читання у Верховній Раді було б корисним переглянути пропоноване обмеження для працівників НАБУ та САП. Встановлення обмеження у 5 років дозволить частині колишніх працівників таки взяти участь у конкурсі. Такого строку достатньо, щоб здобута інформація та зв’язки в цих органах нівелювалися та не мали негативного впливу на роботу як судді. А питання потенційного чи реального конфлікту інтересів можуть вирішуватися в порядку відводів.

Друга пропозиція також надасть можливість потенційно залучити до участі в конкурсі більшу кількість кандидатів. 

Норма про обмеження участі у конкурсі кандидатів, які в межах року не з’явилися, відмовилися складати або не склали кваліфікаційний іспит мала на меті встановити певний «період охолодження» для тих, хто проходив тестування, однак не набрали достатню кількість балів. Презюмується, що за рік такі кандидати не пам’ятатимуть завдання, які вони виконували під час тестування або які обговорювали з іншими учасниками відбору. Однак, враховуючи, що тестова база питань з права розміщена у відкритому доступі з відповідями, а практичні завдання щоразу будуть надаватися нові, а також за умови, що базу завдань на тестування на когнітивних здібностей змінять, такий ризик не буде актуальний для цього конкурсу ВАКС. 

Вилучення вимоги про необхідність набрати 75% від максимально можливого балу тестування щодо української державності очевидно є продовженням практики законодавця зменшувати вимоги щодо кандидатів. Пороговий бал встановить своїм рішенням ВККС. 

Такий вид тестування в Україні буде проводитися вперше. Це означає, що база завдань ще формуватиметься. Встановлення порогового балу в законі без розуміння складності бази завдань може мати такі негативні наслідки, як невиправдане відсіювання значної кількості кандидатів або ж навпаки.

Зважаючи на це, крок із вилучення такої вимоги може бути доречним. Водночас як і у випадку тестування когнітивних здібностей, ВККС слід буде визначити не лише пороговий бал, але й унормувати порядок його встановлення.

Запропоновані народними обранцями зміни не розв’язують усі виявлені нами проблеми конкурсу ВАКС, проте, за їх прийняття, деякі з цих проблем таки будуть вирішені. Водночас ВККС потрібно так само врахувати вивчені уроки, щоб на організаційному рівні забезпечити якісне проведення конкурсу.

Над дослідженням працювали

Керівниця напряму: 

Катерина Риженко, заступниця виконавчого директора з юридичних питань, Transparency International Ukraine

Автори дослідження:

Павло Демчук, старший юридичний радник Transparency International Ukraine;

Андрій Ткачук, юридичний радник Transparency International Ukraine.

Редакторка:

Вікторія Карпінська