У грудні та січні  2023 року Вищий антикорупційний суд виніс перші рішення про конфіскацію російських активів в межах оновленого Закону “Про санкції”. Серед підсанкційних осіб, чиє майно ВАКС вирішив стягнути, — Янукович, три ректори російських та кримського університетів: Торкунов, Фалалєєв та Полухін, а також п’ять російських парламентарів: Пайкін, Лябихов, Колбін, Ковітіді та Бахарєв.

Зокрема ВАКС постановив конфіскувати нерухомість ректорів та парламентарів в Криму, а також майно Януковича на понад 20 мільйонів євро. Детальніше про те, ким є ці російські прислужники та що саме з їхнього майна було стягнуто на користь України ми аналізували тут та тут.

Нагадаємо, позови до ВАКС щодо стягнення російських активів уповноважене подавати Міністерство юстиції, яке збирає відповідні докази, що свідчать про підтримку збройної агресії росії проти України та путінського режиму. Стягнення активів може бути застосоване як до громадян росії, так і до іноземців та громадян України.

Експерти Transparency International Ukraine проаналізували ці рішення Антикорсуду, щоб виявити основні тенденції подальшого розгляду таких справ.

Справа Януковича

У рішенні суду щодо Віктора Януковича президента-втікача було визначено суб’єктом терористичної діяльності відповідно до Закону “Про боротьбу з тероризмом” та Закону “Про заборону пропаганди російського неонацистського тоталітарного режиму, акту агресії проти України з боку російської федерації як держави-терориста, символіки, яка використовується збройними та іншими воєнними формуваннями російської федерації у війні проти України”. Цікавим є те, що в рішенні зафіксовано українське громадянство Януковича — це підтверджує, що конфіскація застосовується не лише до громадян рф.

У своєму рішенні суд встановив, що попри вимоги Конституції щодо гарантування Президентом України державного суверенітету та територіальної цілісності країни, Янукович вчинив дії в підтримку анексії Криму та війни росії проти України. 

Проте ВАКС постановив задовольнити позовні вимоги Міністерства юстиції частково, оскільки не встановив наявності у Януковича рахунків у ПАТ “Промінвестбанк” — на них, вказував у позові Мін’юст. Також Антикорсуд не встановив факту розпорядження Януковичем власністю сина Олександра, домоволодінням його дружини та квартирою Любові Полєжай — особи, з якою проживав президент-втікач.

Також суд звернув увагу, що стягнення може бути накладено на активи, 1) що належать фізичній або юридичній особі на праві власності та 2) щодо яких особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за своїм змістом здійсненню права розпорядження ними.

Для встановлення факту розпорядження активами суд сформулював правило, яке полягає у тому, що особа може прямо не бути власником майна, проте контролювати майно та фактично визначати його долю, і саме це є підставою для стягнення такого майна. У випадку з активами Олександра Януковича, домоволодінням дружини Януковича, а також квартирою Любові Полєжай Мін’юсту не вдалось довести зв’язок між експрезидентом та майном жінок та сина.

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(445) "Для встановлення факту розпорядження активами суд сформулював правило, яке полягає у тому, що особа може прямо не бути власником майна, проте контролювати майно та фактично визначати його долю, і саме це є підставою для стягнення такого майна." ["quote_author"]=> string(0) "" }

Для встановлення факту розпорядження активами суд сформулював правило, яке полягає у тому, що особа може прямо не бути власником майна, проте контролювати майно та фактично визначати його долю, і саме це є підставою для стягнення такого майна.

Справи щодо конфіскації майна ректорів та парламентарів

Цікавим у цих провадженнях є те, що за ними стягненню підлягає майно, розташоване в АР Крим. Поки півострів знаходиться під окупацією, постає питання, як будуть стягнуті тамтешні активи.

Окрім того, що особа має володіти або розпоряджатися якимись активами в межах України, є ще ряд фактів, які суд має встановити, аби конфіскація була можливою: 

  1. факт звернення Мін’юсту до ВАКС в період дії воєнного стану;
  2. факт накладення на особу санкції у вигляді блокування активів після набрання чинності оновленим Законом “Про санкції”;
  3. факт вчинення особою дій, що створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України (в тому числі шляхом збройної агресії чи терористичної діяльності) або значною мірою сприяли (в тому числі шляхом фінансування) вчиненню таких дій іншими особами.

У випадку з Януковичем РНБО довелося “переблоковувати” його активи новим рішенням вже після оновлення Закону “Про санкції”, аби виконати необхідні умови для конфіскації. З ректорами та парламентарями такої потреби не виникло — їхні активи були заблоковані після введення воєнного стану й оновлення Закону.

Щодо дотримання прав людини, то ВАКС вказує на три критерії Європейської конвенції з прав людини (далі — ЄКПЛ), які важливо дотримати при обмеженні права власності: 1) обмеження повинно відбуватись згідно з національним законодавством, 2) переслідувати легітимну мету та 3) бути пропорційним легітимній меті.

Якщо з першими двома критеріями все зрозуміло, бо конфіскація відбувається на підставі Закону “Про санкції” з метою захисту національної безпеки, то останній критерій є складнішим. Так, стаття 1 Протоколу Першого ЄКПЛ гласить, що ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Таким чином, важливим для критерію пропорційності є співмірність між суспільними інтересами та обмеженням права власності. 

ВАКС встановив, що застосування санкції співмірне шкоді, яку нанесли російські посіпаки інтересам суспільства. На підтвердження цього у всіх справах суд наводить дані щодо втрат цивільного населення після повномасштабного вторгнення росії в Україну, які публікуються Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини. Суд погодився з Мін’юстом у тому, що конфісковані активи будуть використані для покриття збитків України, завданих неправомірними діями рф та підсанкційних осіб зокрема, що також відповідає суспільним інтересам.

Отже, ВАКС напрацював першу повноцінну практику у справах про стягнення майна російських посіпак на користь України. Сподіваємося, ця практика стане в пригоді для майбутніх справ.

Аналіз підготувала Наталія Січевлюк, юридична радниця Transparency International Ukraine.

 

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(207) "Важливим для критерію пропорційності є співмірність між суспільними інтересами та обмеженням права власності. " ["quote_author"]=> string(0) "" }

Важливим для критерію пропорційності є співмірність між суспільними інтересами та обмеженням права власності.