Підписанти:
Фундація DEJURE
Transparency International Ukraine
Центр протидії корупції
ГО Автомайдан
ГО Експертна група Сова
Центр прав людини ZMINA
Асоціація УМДПЛ
StateWatch
ГО “Антикорупційний штаб”
Рух ЧЕСНО
ACREC
Ukrainian Legal Advisory Group
Центр економічної стратегії
ГО Платформа Громадський контроль
Центр громадянських свобод
Інститут законодавчих ідей
Харківський антикорупційний центр

Рішення Конституційного Суду щодо електронного декларування продемонструвало, що недоброчесні судді загрожують не лише реформам та співпраці з західним світом, але й незалежності та безпеці країни. Таке рішення стало можливим тому, що конституційні вимоги про відкритий конкурс та доброчесність суддів на практиці ігнорували. Тому в органах суддівського врядування та Конституційному Суді так масово присутні ставленики суддівсько-адвокатських кланів, олігархів та політичних партій. 

Аби розірвати це згубне недоброчесне коло, недостатньо обрати нових суддів за старими правилами. Спочатку потрібно забезпечити доброчесність тих, хто призначає суддів, — членів Вищої ради правосуддя (ВРП) і Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), а для відбору суддів Конституційного Суду створити спеціальну незалежну комісію.  

Ми вітаємо рішення Парламенту повернути на доопрацювання проєкт №3711, який перезапускає конкурсний відбір членів ВККС. Процедура відбору членів ВККС має бути удосконалена відповідно до рекомендацій Венеційської комісії за участі експертів від громадськості та представників міжнародної спільноти, яку планується залучити до формування конкурсної комісії ВККС. 

Водночас ми стурбовані тим, що на розгляд Верховної Ради досі не запропонували проєкт про забезпечення доброчесності ВРП. Експерти Венеційської комісії також наголошують, що це питання є терміновим та потребує негайного вирішення. Міністерство юстиції уже розробило необхідний законопроєкт на виконання зобов’язань України перед МВФ та ЄС. 

На наше переконання, питання щодо доброчесності членів ВККС та ВРП мають бути вирішені єдиним законопроєктом, який поєднає у собі напрацювання Мін’юсту щодо оновлення складу ВРП та доопрацьовані положення щодо конкурсу до ВККС. Процес підготовки цього законопроєкту має бути відкритим для суспільства. 

Нарешті процедура формування Конституційного Суду, передбачена законом, має бути змінена. Норма Конституції про конкурсний відбір суддів повинна знайти відображення в законах “Про Конституційний Суд України” та “Про Регламент Верховної Ради України”, аби на посади в цьому надважливому органі могли претендувати лише ті кандидати, які успішно пройшли відбір та оцінювання незалежною конкурсною комісією. 

Якщо терміново не впровадити ці зміни, українці надалі залишатимуться заручниками недоброчесних суддів та їхніх несправедливих рішень. Ми закликаємо народних депутатів не зволікати і гарантувати відкритий та інклюзивний процес прийняття рішень.

Всеукраїнське громадське об’єднання “Автомайдан”

Transparency International Ukraine 

Фундація DEJURE

Центр протидії корупції

Центр політико-правових реформ

За останні пів року в Україні спостерігалося багато зрушень у боротьбі з корупцією. Але цього усе ще недостатньо.

Треба визнати, що у своєму турборежимі новій владі вдалося запровадити низку змін у державі: закон про захист викривачів, друга закупівельна революція, перезапуск НАЗК, унормування процесу передачі справ до Антикорсуду, посилення НАБУ-САП (наприклад, прослушка для Бюро та скасування державної монополії на експертизи) та інші історії.

Без цих перемог ефективність боротьби з корупцією була би іншою. Однак і це лише частина шляху. Потрібно і надалі зміцнювати антикорупційну інфраструктуру та встановлювати справедливість.

Україна потребує мапу подальшого розвитку з урахуванням, зокрема, наступних кроків:

• Зміна процедури призначення очільників антикорупційних органів: директора Антикорупційного бюро та керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
• Реформування судової гілки влади: заблокована Вищою радою правосуддя та Вищою кваліфікаційною комісією суддів, судова реформа фактично зупиняє інші реформи. Цьогоріч уряд заклав 12 мільярдів гривень на отримання доходу від приватизації. Одне рішення суду може перекреслити цю мету;
• Зрушення з місця закону “Про Бюро фінансових розслідувань”: закон, який не дожив до другого читання, перемістився у вакуум.

Відсутність ефективної системи стримувань і противаг є значним викликом для України на шляху до реформ. На жаль, ми спостерігаємо прагнення керувати інституціями в ручному режимі, а не готовність будувати сильні та незалежні інституції. Ми повинні постійно підтримувати систему стримувань і противаг, аби не лише боротьба з корупцією, але й загалом функціонування держави було ефективним.

У п’ятницю, 22 листопада, Рада суддів на своєму засіданні обере трьох членів Конкурсної комісії, яка буде оцінювати кандидатів у члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС). Саме від них залежить, чи буде новий склад ВККС доброчесним.

Повне перезавантаження ВККС — це один з ключових етапів реформування судової системи, яке ініціював Президент Зеленський. Попередній склад Вищої кваліфкомісії суддів провалив завдання, які стояли перед ним після Революції Гідности, — якісно очистити суддіський корпус та наповнити його доброчесними кадрами.

Так, ВККС успішно переатестувала суддів, які не можуть пояснити походження своїх статків, приховували майно та ухвалювали свавільні рішення. ВККС рекомендувала до нового Верховного Суду чверть недоброчесних кандидатів попри негативні висновки Громадської ради доброчесності. Також комісія так і не спромоглась вирішити питання дефіциту суддівських кадрів.

За формування нового складу ВККС відповідальна Конкурсна комісія, яка наполовину складатиметься з представників від Ради суддів. На жаль, серед членів Ради суддів також є судді, які мають проблеми зі статками, ухвалювали свавільні рішення щодо учасників Революції Гідності та порушували етичні правила.

Так, членкиня Ради суддів Олена Журавська брала участь у переслідуванні активістів під час Революції Гідності; Юрій Власов та Олексій Котеньов володіють статками, які очевидно не відповідають їх доходам; судді Сергій Єремейчук, Оксана Савенко та Вадим Бутенко отримали негативні висновки Громадської ради доброчесності під час кваліфікаційного оцінювання, а Олег Головенко взагалі це оцінювання провалив, бо не склав іспит.

Очевидно, такі судді не можуть оцінювати доброчесність кандидатів та приймати рішення щодо складу комісії, яка в майбутньому може ініціювати їх звільнення.

Саме тому ми закликаємо членів Ради суддів обрати до Конкурсної комісії представників, які відповідають найвищим етичним стандартам, критеріям доброчесності, і репутація яких не викликає сумнівів ні серед суддів, ні у суспільства. Від цього залежить суспільна довіра до нової ВККС та успішність реалізації наступних кроків реформи, ініційованої Президентом.

Центр протидії корупції

Автомайдан

Фундація DEJURE

Центр політико-правових реформ

Transparency International Ukraine

29 серпня Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради невідкладний законопроєкт №1008 “Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування”. Цей документ покликаний врегулювати проблемні питання діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя.

UDP. У своєму рішення від 11 березня 2020 року, Конституційний суд визнав такими, що суперечать положенням Конституції:

• скорочення складу Верховного Суду від 200 суддів до 100
• зменшення посадових окладів суддів ВС
• Зміни щодо скорочення кількості членів ВККС та нового порядку її формування
• Утворення  при ВРП Комісії з питань доброчесності та етики (до якої входять міжнародники, і яка мала б перевіряти на доброчесність як самих членів ВРП, так і членів ВККС та суддів ВС)
• Змінений порядок дисциплінарної процедури

Таким чином, судова реформа осені 2019 року майже повністю визнана такою, що суперечить положенням Конституції. Неконституційні норми втрачають чинність з моменту прийняття рішення про їхню неконституційність.

Водночас, КСУ віддав м’яч на поле Президента і Парламенту, які зобов’язані привести законодавство у відповідність до прийнятого рішення.

Оновлено 16.10.2019. 15 та 16 жовтня Верховна Рада розглянула та ухвалила законопроєкт №1008. В поданий документ народні депутати внесли деякі зміни.

Серед позитивних нововведень закону:

• членів ВККС переоберуть на конкурсі;
• оновлена ВККС сама затверджуватиме свій регламент без погодження із ВРП, що дає інституції більше незалежності;
• Етична комісія протягом 30 днів з моменту її створення перевірить чинних членів ВРП на доброчесність;
• Етична комісія протягом 6 років перевірятиме на доброчесність всіх членів і кандидатів у члени ВРП, ВККС та суддів Верховного Суду;
• Рішення етичної комісії переглядатимуться на спільному засіданні ВРП та комісії за моделлю конкурсу до Антикорупційного суду.

При цьому збережено такі ризики:

• склад Верховного Суду зменшать до 100 і порядок добору визначатиме чинна неоновлена ВРП;
• рішення Конкурсної та Етичної комісії оскаржуватимуться в сумнозвісному Окружному адміністративному суді Києва.

Що зміниться?

Буде створено Комісію з питань доброчесності та етики при Вищій раді правосуддя із 6 осіб: три члена ВРП і три міжнародні експерти. Комісія контролюватиме прозорість і підзвітність органів суддівського врядування та “сприятиме врахуванню ними думки громадськості”.

Крім цього, відбудеться перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів України: 

• ВККС зменшиться з 16 до 12 членів; 
• Голова ВККС та заступники, Голова ДСА та заступники, які у період з 21 листопада 2013 року по 19 травня 2019 року обіймали посади, будуть люстровані (підпадають під дію ЗУ “Про очищення влади”);
• Членів ВККС призначатиме Вища рада правосуддя за результатами конкурсу. До конкурсної комісії входять 6 осіб — 3 особи, обрані із членів Ради суддів України, та 3 міжнародні експерти з ГРМЕ;
• Суддівська винагорода встановлюватиметься за єдиними правилами для всіх суддів незалежно від умов проходження ними кваліфікаційного оцінювання;

Наші рекомендації

Серед членів Вищої ради правосуддя є багато осіб, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики. Саме вони прийматимуть рішення стосовно призначення членів ВККС, затвердження регламенту ВККС та формуватимуть половину Комісії з питань доброчесності. Її ефективність видається сумнівною, адже кінцеве рішення знову ж таки прийматиме ВРП. Також у проєкті немає жодного слова про залучення представників громадськості до оновлення органів суддівського врядування. 

Тому запропоновані зміни — лише пів справи. Без перезавантаження Вищої ради правосуддя про справжню незалежність судової системи не йтиметься. 

Додатково, варто чітко вирішити питання кваліфікаційного оцінювання суддів, оскільки наразі проєкт залишає це все на розсуд ВККС. Окрім того, великим ризиком залишається обмеження кількості суддів Верховного суду лише однією сотнею осіб, тоді як кількість судових справ не зменшиться.

Де ми зараз

29 серпня 2019 року Президент України подав як невідкладний законопроєкт №1008 “Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування”, що покликаний врегулювати проблемні питання діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя.

Наразі діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів є проблемною у зв’язку з безліччю судових процесів щодо її членів, незавершенням кваліфікаційного оцінювання суддів та неврахуванням висновків Громадської ради доброчесності.

Протягом парламентського тижня народні депутати ухвалили за основу за скороченою процедурою низку антикорупційних законопроєктів. Імовірно, ці закони будуть ухвалені Верховною Радою вже протягом місяця після того, як їх доопрацюють. Експерти ТІ Україна вже проаналізували ці документи та визначили, що зміниться після ухвалення та яких ризиків слід остерігатися.

Законопроєкт про роботу Антикорупційного суду. Раніше до 38 суддів повинні перейти й тисячі старих “корупційних” справ, які роками накопичувалися в судах. Після ухвалення законопроєкту Антикорупційний суд зможе зосередитися винятково на нових топ-корупційних справах і таким чином показати справжню ефективність власної роботи. Читайте детальний юридичний аналіз.

Захист викривачів. Законопроєкт передбачає, що викривач (крім співучасника та при відсутності угоди зі слідством) матиме право на винагороду в межах 10% від предмета злочину (більше 5000 прожиткових мінімумів) чи збитків державі, але не більше 3000 мінзарплат. Одразу після повідомлення про корупцію викривач матиме право на безоплатну правову допомогу, відшкодування витрат на адвоката та судовий збір тощо. Ми рекомендували розширити дефініцію «викривач». Важливо захищати не лише викривачів корупції, але й викривачів у сфері порушення прав людини, екології, безпеки харчів та предметів побуту тощо. Окрім того, варто запровадити механізм власного акаунту, щоб відстежувати розслідування справи.

Перезавантаження НАЗК. НАЗК не буде колегіальним органом, а матиме голову. Призначатиме Кабмін за новою процедурою на 4 роки без права переобрання. Запрацює повноцінний автоматизований доступ до ЄДР, реєстру нерухомості, інших реєстрів. Ми рекомендуємо встановити граничну чисельність працівників НАЗК, внести зміни до Порядку перевірки декларацій. Інші рекомендацій читайте в юридичному аналізі.

Вдосконалення публічних закупівель. Бізнес зможе упродовж 24 годин виправляти помилки у своїй пропозиції, повернути плату за задоволену або залишену без розгляду скаргу, а також прийти на тендер від імені об’єднань підприємств. Замовники закуповуватимуть товари у стисліші строки, матимуть право відхиляти пропозиції недобросовісних учасників, а керівники замовників платитимуть штрафи за порушення законодавства.

ЗП по КПК: прослуховування, експертизи та підозри. НАБУ та Державне бюро розслідувань отримають право на незалежне прослуховування. Також НАБУ отримає можливість мати негласних штатних працівників.

Відновлення відповідальності за незаконне збагачення. Незаконне збагачення у новій редакції враховує зауваження висловлені КСУ та дозволяє притягати до кримінальної відповідальності за набуття активів розміром понад 11,5 млн грн. Цивільна конфіскація дозволяє частково виправити ситуацію із скасуванням статті по незаконному збагаченню через конфіскацію необґрунтовано набутих активів протягом останніх трьох років.

Оренда державного та комунального майна. Електронний аукціон, безперечно, мінімізує корупційні ризики при обранні орендаря державної чи комунальної власності. Крім цього, така оренда зменшує ще й економічні ризики при визначенні орендної плати. Більше в юридичному аналізі.

Крім цього парламентарі прийняли за основу за загальною процедурою законопроєкт про перезапуск суддівського врядування. З’явиться Комісія з питань доброчесності та етики при ВРП із 6 осіб: три члена ВРП і три міжнародні експерти. ВККС зменшиться з 16 до 12 членів. А під дію люстрації підпадають голова ВККС та заступники, Голова ДСА та заступники, які у період з 21 листопада 2013 року по 19 травня 2019 року обіймали посади.

Оновлення ми публікуватимемо в розділі «Юридичний аналіз» на сайті ti-ukraine.org

Довідково

Трансперенсі Інтернешнл Україна – акредитований представник глобального руху Transparency International, що комплексно підходить до розробки і впровадження змін задля зниження рівня корупції. 

ТІ Україна адмініструвала та передала державі системи ProZorro, ProZorro.Продажі, eHealth та E-Data. Також наш інноваційно-експертний центр впровадив Рейтинг прозорості міст і розбудовує спільноту DOZORRO для контролю за публічними закупівлями.

Контакти для медіа: Олеся Коваль, koval@ti-ukraine.org, 093-808-82-78.

Громадські організації вітають ініціативу Президента із перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) та залучення міжнародних експертів до цього процесу. Водночас позитиви можуть бути знівельовані суттєвими недоліками, які містить законопроєкт.

Законопроєкт №1008, який вніс Володимир Зеленський, передбачає повне оновлення складу ВККС та віддає ключову роль у цьому процесі міжнародним експертам. Саме міжнародні експерти пів року тому забезпечили доброчесний склад Вищого антикорупційного суду, тож ми переконані, що вони сприятимуть формуванню доброчесної ВККС.

Президентський законопроєкт також передбачає механізм контролю за вже обраними членами ВККС та Вищої ради правосуддя (ВРП). Так, пропонується створити етичну комісію, до складу якої увійдуть троє міжнародних експертів та троє членів ВРП. Завдання комісії — стежити за доброчесністю самих членів ВККС та ВРП. За наявності фактів недоброчесної поведінки етична комісія зможе ініціювати звільнення такого члена. 

Однак для того, аби ініціювати питання про звільнення недоброчесного члена ВККС чи ВРП, таке рішення має підтримати бодай один представник ВРП у цій комісії, а  фінальне рішення про звільнення приймає сама ВРП. Сумнівно, що члени ВРП будуть голосувати за звільнення власних колег. Тож аби етична комісія була дієвою, потрібно посилити роль міжнародних експертів у ній так, як це було під час добору суддів Вищого антикорупційного суду.

Також законопроєкт не усуває проблему зі збереженням на посадах сотень недоброчесних суддів, які вже пройшли кваліфікаційне оцінювання, а процедура відбору суддів Верховного Суду не визначена. Затвердження чинною ВРП регламенту новообраної ВККС створює ризики створення штучних перепон у діяльності ВККС та її надмірного узалежнення від позиції ВРП. 

Тому ми щонайменше пропонуємо:  

• передбачити, що у конкурсній та етичній комісіях більшість (4 з 6) складають міжнародні експерти; 
• встановити правило, за яким ініціатива етичної комісії про звільнення недоброчесного члена ВРП/ВККС може бути відхилена на спеціальному спільному засіданні членів ВРП та міжнародних експертів за умови, що щонайменше двоє міжнародних експертів підтримали таке рішення; 
• встановити обов’язок для етичної комісії протягом 30 днів після набрання чинності законом перевірити усіх членів чинних ВРП на предмет відповідності їх критеріям доброчесності;
• передбачити можливість перегляду результатів кваліфікаційного оцінювання суддів, щодо яких є обґрунтовані сумніви у їх доброчесності;
• надати можливість затверджувати регламент ВККС самою ВККС після її переобрання;
• встановити, що доброчесність під час відбору суддів Верховного Суду перевіряється шляхом проведення співбесіди за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів, та забезпечити кількість суддів, яка дозволить оперативно вирішувати спори в умовах теперішнього навантаження.  

Ми переконані, що лише такі зміни допоможуть досягнути мети законопроєкту та закликаємо членів комітету Верховної Ради України з питань правової політики ініціювати відповідні зміни до законопроєкту №1008.

Transparency International Ukraine

Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація DEJURE

Центр політико-правових реформ

Центр протидії корупції

Завтра, 2 серпня, вручатимуть підозри чотирьом фігурантам «записів з ОАСК». З 14 до 16:15 на допит в Генпрокуратуру (вул. Різницька, 13/15) мають з’явитися по черзі голова Окружного адмінсуду Павло Вовк, судді Євгеній Аблов та Ігор Погрібніченко, а також суддя Суворовського райсуду Одеси Іван Шепітко.

Минув вже тиждень відтоді, як вибухнув скандал з ОАСК. НАБУ оприлюднило відео, де можна почути розмови, ймовірно, з кабінету голови суду Павла Вовка. І цитати з цих аудіозаписів про тиск на державні органи та десятки приголомшливих домовленостей розлетілися медіа.

Що сталося за ці дні, яка позиція кожної зі сторін і чому важливо стежити за продовженням історії з розслідуванням можливих корупційних злочинів і «неправосудних рішень» ОАСК?

✓ Що з підозрами? Фігурантам інкримінують втручання у діяльність державного діяча, перевищення влади або службових повноважень, перешкоджання діяльності ВККС та ВРП, службове підроблення, службову недбалість та інше.

✓ Павло Вовк, голова Окружного адмінсуду, поспілкувався з «Українськими новинами». Він вважає, що аудіозаписи – монтаж, хоча голос схожий на його. За словами Вовка, хоча він і зустрічався з окремими особами з влади, проте жодних домовленостей чи тиску не було: обговорювали суто судову реформу та юридичні питання. Також Вовк сказав, що НАБУ та ГПУ діяли поза нормами кодексу, а в самого Ситника є нібито протокол про корупційне правопорушення. Читайте першу й другу частини інтерв’ю.

✓ Адвокат Євген Солодко vs. НАБУ та ГПУ. Адвокат, який представляє інтереси ОАСК, стверджував на брифінгу, що НАБУ та ГПУ піклуються першочергово про власні інтереси. Зокрема, за його словами, під час обшуку в суді вилучили справи, сторонами яких є і Горбатюк, і Ситник. НАБУ ж спростувало цю інформацію. Як і заяви Солодка про відсутність часу обшуку в протоколі, несанкціоноване блокування роботи суду та незаконне розголошення відомостей досудового розслідування – http://bit.ly/nabuanswers

Громадські організації Автомайдан, Центр протидії корупції, Фундація DEJURE та Трансперенсі Інтернешнл Україна проаналізували кандидатів до Вищої ради правосуддя, які подалися на конкурс за квотою президента Зеленського та дійшли до фінальної стадії конкурсу.

Ідеться про 48 кандидатів, які 31 липня, 1 та 2 серпня пройдуть співбесіди. Потім комісія рекомендує кількох кандидатів президенту, серед яких він обере двох нових членів ВРП. 

Загалом громадські організації поділили претендентів на три групи: 

• ті, кому точно не місце у ВРП;
• ті, до кого є запитання;
• кандидати, щодо яких не виявлено негативної інформації.

Примітно, що до ВРП подалися судді та адвокати, екс-кандидати до Антикорупційного суду, викривачі корупції в судовій системі, народний депутат, слідчий і детектив НАБУ.

Оцінюючи кандидатів, експерти використали низку індикаторів, які можуть свідчити про їхню упередженість або недоброчесність. Зокрема це причетність до кримінальних правопорушень, порушення прав людини та сумнівних рішень чи дій, невідповідність стилю життя задекларованим доходам, незрозуміле походження статків, причетність до некримінальних корупційних правопорушень, зв’язок з політичними партіями (рухами) бо політиками чи антиукраїнські настрої, а також недотримання норм професійної етики у статусі особи, на яку розповсюджуються такі норми.

Громадські організації закликають президента Володимира Зеленського призначити на посади членів Вищої ради правосуддя лише тих кандидатів, щодо яких не виявлено жодної негативної інформації. 

Крім того, ми звертаємося до майбутніх депутатів з вимогою ухвалити закон про оновлення всього складу ВРП, залучивши до цього процесу міжнародних експертів та громадськість. Адже навіть два нових доброчесних кандидати серед 14 старих політичних призначенців – це лише крапля в морі. Без повного оновлення складу ВРП цей конкурс лише частково оновить його склад.

Нагадаємо, 10 червня президент Володимир Зеленський оголосив конкурс на посаду двох нових членів Вищої ради правосуддя (ВРП). Це орган, який відповідає за формування суддівського корпусу, заміну місця роботи суддів та забезпечення незалежності судової влади. 

Саме ВРП мала здійснити очищення суддівської системи. Однак через політичні призначення замість суддівського самоврядування орган нерідко займався покаранням неугодних владі та покриттям покірних. 

Наголошуємо, що за відсутності вичерпних пояснень з боку кандидатів ці ознаки виключають можливість їхнього призначення на посаду суддів Вищого вищої ради правосуддя.

Водночас запрошуємо кандидатів оприлюднити документи, які б спростували висновки експертів громадських організацій, або надсилати таку інформацію на електронну скриньку prosud.info@gmail.com.

З інтерв’ю виконавчого директора ТІ Україна Андрія Боровика для Еспресо.ТВ

Не треба потрапляти в пастку зі скандалом навколо Окружного адміністративного суду. Коли НАБУ та ГПУ презентували ці розмови, всі побачили цей суд поганим, бо він намагався зупинити роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів. А ВККС, мабуть, тепер хороша. Але насправді ні, бо судова реформа в інших судах, де вона нібито відбулася, не мала жодного результату. З 2 тисяч суддів, які пройшли оцінювання, звільнили лише 15. Виходить, що оцінювання проходили майже всі судді, але жалітися на судову систему продовжують і зсередини країни, і ззовні – інвестори та міжнародні аналітики.

У нашій свідомості судді – це великі гаманці, які хочуть себе набити грішми, вимагають з тебе хабарі. Але адміністративний суд показав, що це вже не настільки цікаво. Їм цікавіше впливати на ситуацію і навіть впливати на всю країну та інші державні органи. Наприклад, коли в записі розмови йдеться про те, що вони можуть вплинути на Уповноважену з прав людини, аби вона відкликала своїх представників у ВККС. Ці судді відчувають себе королями долі країни.

Головне, щоб все це не обмежувалося лише презентацією, аудіозаписами і короткими версіями. А насправді були пред’явлені підозри, і цю справу скерували у вже сформований антикорупційний суд.

Мета суду – не посадка, а справедливе рішення, до якого не було б жодних питань. Люди часто говорять, що в нас досі ніхто не сидить. Попри те, що гучних презентацій справ за ці роки було багато. І навіть із фігурантами-суддями. Хоча це не повноваження слідчих органів чи прокуратури.

Громадська рада доброчесності проводила оцінку суддів, а ВККС ігнорувала будь-які їхні висновки. 

В Україні про суди заведено говорити або погано, або нічого. І останні рішення Баришівського райсуду, Окружного адмінсуду Києва та Ко тільки сприяють підтвердженню такої позиції. А інституції, які безпосередньо відповідають за українське судочинство, тільки погіршують ситуацію та взагалі можуть скоро виявитись заблокованими.

Що ж відбувається з Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС) та Вищою радою правосуддя (ВРП), і куди рухатиметься далі наш суддівський віз?

Інституції суддівського врядування: ВККС і ВРП

В Україні дві інституції покликані вирішувати абсолютно усі пов’язані із судами в Україні питання – Вища кваліфікаційна комісія суддів та Вища рада правосуддя.

Реформа 2016 року забезпечила повну «незалежність» судової гілки влади в Україні. Народні депутати проголосували за зміни до Конституції та ухвалили новий закон про судоустрій. Зокрема забрали в себе повноваження стосовно призначення суддів та надання дозволу на їхнє затримання. Президент отримав символічне право підпису з призначення нових суддів.

Таким чином, повнота влади в судовій системі була віддана у руки самим суддям, а точніше органам суддівського врядування – ВККС та ВРП.

Здавалось б, відбулося становлення системи стримувань і противаг, коли основні гравці врівноважують одне одного. Однак на практиці все склалось геть інакше. Проведення судової реформи віддали до рук суддям, які роками блокували оновлення суддівського корпусу. Так більшість в органах суддівського врядування отримали ті ж представники старої системи.

Саме тому судова реформа зазнала поразки. З 2043 суддів, які станом на кінець 2018 року проходили кваліфікаційне оцінювання, лише 179 не підтвердили здатність здійснювати правосуддя. Це менше ніж 9%. Так, наприклад, успішно пройшов кваліфоцінювання голова Харківського апеляційного адмінсуду Геннадій Бершов. Суддя допускав безліч фактів недекларування майна та стверджував, що мати, яка навіть не має водійських прав, користується його автомобілем Toyota Land Cruiser.

“А хай суддів призначають громадяни” — каже один із кандидатів у депутати. 

Хм. Цікава думка, кажемо ми. Бо в такому випадку суддів призначатимуть ті, хто основним джерелом інформації і довіри-недовіри до суддів називають сюжети зі ЗМІ та оцінки від друзів-знайомих. 

То що ж українці думають про суди? 

Відповіді дає опитування, проведене соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва на замовлення Центру політико-правових реформ за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах проекту «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади».

• Чи стикалися українці з роботою суддівського корпусу безпосередньо? — Ні (66% проти 9% особистого досвіду і 25% досвіду у знайомих).
• Чи знають про перебіг судової реформи? — Знову ні (57% не обізнані і 40% щось знають, з них 3% добре знають).
• Чи довіряють українці судам? — Однозначно ні (75% “ні” проти 14% “так”).

Добре, то що ж тоді впливає на довіру українців до суду, якщо тільки кожен третій стикався з судами прямо чи опосередковано, а не довіряють аж дві третини? 

Звісно, насамперед впливають медіа — 25%, тобто публікації журналістів і блогерів. Окрім того, для 20% показовим є досвід спілкування з судами родичів і знайомих, а для 18% — рішення, які приймають судді. Хоча, знову ж таки, інформація про такі рішення надходить переважно через медіа канали.

Які шляхи вирішення проблем із судами ситуації бачать громадяни? Що, на їхню думку, могло б позитивно вплинути на рівень довіри до суддів? 

Перш за все, це притягнення корумпованих суддів до кримінальної відповідальності (63%), а також очищення суддівського корпусу від недоброчесних суддів (63%). Але тут, очевидно, виникає проблема розуміння того, хто буде оцінювати їх недоброчесність і достатність рівня притягнення до відповідальності, справедливість покарання тощо. Ще по 37% опитаних вважають, що на їхнє позитивне ставлення до суду вплине подолання кругової поруки та негайне реагування відповідальних органів на порушення суддів. Як громадяни про це знатимуть і як оцінюватимуть “негайність” — залишається питанням. 

Провідні громадські організації, які займаються питанням судової реформи, правозахисною та антикорупційною діяльністю засудили звільнення члена ВККС Андрія Козлова та назвали його незаконним.

На думку представників громадськості причиною звільнення Андрія Козлова є показове покарання члена Комісії, який займав принципову позицію щодо оцінювання недоброчесних суддів.

 Про це представники ГО заявили в своєму спільному зверненні.

Нагадаємо, що інформація про те, що Уповноважена Верховної ради з прав людини підготувала наказ про звільнення Андрія Козлова вперше з’явилася в ЗМІ в четвер, 27 червня. Втім після того, як інформація набула широкого резонансу в ЗМІ, наказ про звільнення так і не був опублікований.

Громадські активісти вважають, що таке зволікання із публікацією наказу та відсутність будь-яких коментарів з боку Уповноваженої є нічим іншим як перевіркою реакції суспільства на звільнення незалежного члена Комісії та подальший тиск на нього.

 Дана ситуація вчергове актуалізувала питання того, що наявність одного члена Комісії зі принциповою позицією щодо очищення судової системи – недостатньо для його дійсного проведення. Саме тому громадські організації закликають Президента України та майбутній Парламент першочергово порушити питання переформатування складу кваліфікаційних суддівських органів (ВККС та Вищої ради правосуддя), забезпечивши включення туди щонайменше половини громадських експертів та участь міжнародних експертів у доборі їхніх членів.

4 політичні партії, які йдуть до Верховної Ради, вже підтримали порядок денний встановлення справедливості, ключовим питанням якого є проведення реальної судової реформи. Саме це питання стане ключовим викликом як для депутатів нової Верховної Ради, так і для Президента України та продемонструє їх готовність змінювати країну на краще.

ВГО “Автомайдан”

ГО “Адвокатська дорадча група”

ГО Центр UA

ГО “Дія”

ГО “Донбас SOS”

ГО “Інститут законодавчих ідей”

Медійна ініціатива за права людини

Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції в Україні (ACREC)

ГО “Трансперенсі Інтернешнл Україна”

Рух ЧЕСНО

Фундація DEJURE

Центр Політико-правових реформ

Центр протидії корупції

Центр прав людини ZMINA

Центр демократії та верховенства права

Центр Громадянських свобод

StateWatch

ГО «Дія»

15 травня в Києві Transparency International Ukraine провела експертну дискусію. Основна тема — особливості запуску та функціонування Вищого антикорупційного суду України (ВАС), а також його майбутнє. У заході взяли участь журналісти, правники та представники державної влади.

Ми зібрали 10 найважливіших тез цієї зустрічі.

1. Процес роботи над запуском ВАС триває, хоча конкурсний відбір суддів вже закінчився, і Голову суду обрано.

«Ми зустрічаємося з суддями майже щодня, — розпочав захід Олександр Піскун, представник Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). — Система і тепер чинить спротив, досі майже нічого не готово. Тому сьогодні потрібна велика підтримка громадськості щодо впровадження цього закону. Адже саме через створення Антикорупційного суду можна повернути довіру громадськості до судової системи загалом».

2. Конкурс суддів ВАС відбувався дуже прозоро, що визнали як в Україні, так і у світі. Представники Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ) високо оцінили роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) і, незважаючи на останню ухвалу Окружного адміністративного суду Києва про відсутність повноважень в очільника ВККС Сергія Козьякова та його заступника Станіслава Щотки, результати цього конкурсу не мають бути оскаржені.

«Зараз відбувається надзвичайно потужна спроба реваншу, спроба оскаржити легітимність результатів конкурсу суддів, — заявив Сергій Козьяков під час дискусії. — Але ми все одно захищаємо ці результати, в тому числі, у судових установах».

3.  Відбір і запуск ВАС супроводжувалися злагодженою підтримкою міжнародних організацій і донорів. Голова Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні Ека Ткешелашвілі назвала координацію та взаємодоповнювальні функції між партнерами безпрецедентними.

«Я брала участь у подібних процесах і у своїй, і в інших країнах, і нерідко спостерігала за тим, наскільки некоординовано працюють міжнародні партнери. Інколи це взагалі руйнувало ефект надаваної допомоги, — зазначила Ека Ткешелашвілі. — Тут же спостерігалася така злагоджена форма співпраці, що її результати, зрештою, українська сторона змогла використати максимально ефективно».

4. Перший етап запуску ВАС уже можна вважати успішним. Той факт, що українська та міжнародна спільноти були максимально залучені до процесу проектування та запуску нової судової інституції, вплинув на її прозорість і потенційний авторитет.

«Я думаю, що вже після цього першого етапу, буде можливість використовувати алгоритм такої співпраці й надалі при запуску та реформуванні інших інституцій, — заявив директор Міжнародної організації з розвитку права в Україні Леван Дучідзе.

5. Відбір суддів відбувався ретельно і виважено. Представники громадських організацій, залучені до контролю за конкурсом, практично не мають сумнівів щодо його результатів. Зокрема, виконавча директорка Фундації DEJURE Ірина Шиба доволі оптимістична.

«Звичайно, остаточну оцінку ми зможемо зробити, коли судді почнуть виконувати свою роботу, ухвалювати рішення та клопотання, — зауважила Ірина Шиба. — Але для мене найвищою оцінкою є те, що деякі антикорупційні справи вже зараз почали розглядатися з блискавичною швидкістю в судах. Це свідчить про те, що не тільки громадянське суспільство вірить у незалежність антикорупційного суду, а й люди, які вже сидять на лавах підсудних і бояться стати перед новообраними суддями».

6. Найважливіший виклик для ВАС полягає в тому, щоб судді, які ухвалюватимуть рішення у резонансних справах, за свої законні вироки не мали для себе негативних наслідків.

«Ми неодноразово ставали свідками того, що судді, які виносили правомірні рішення у справах, що їх розслідували САП і НАБУ, після цього отримували догани чи дисциплінарні провадження, — заявив директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник. — Фактично вони перебували під постійним тиском за рішення, законність яких потім підтверджувалася в Апеляційному суді».

7. Антикорупційний суд має виважено і незаангажовано розглядати складні та суперечливі справи.

«Ми не сприймаємо Вищий антикорупційний суд як наш суд, — сказав заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Володимир Кривенко. — Ми сподіваємося, що це будуть наші партнери, які будуть готові дослухатися до аргументів як сторони публічного обвинувачення, так і сторони захисту».

8. ВАС, можливо, розглядатиме не лише справи, передані Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, а й справи Державного бюро розслідувань (ДБР).

«Це в підсумку суттєво впливатиме на роботу суддів не тільки через додаткове навантаження, а й з точки зору логістики, — зазначив суддя ВАС Маркіян Галабала. — Якщо НАБУ здебільшого має справи в Києві,  ДБР, хоч і базується у столиці, також має «кущі» по всій Україні».

9. Асоціація правників України теж має високі очікування від ВАС, зокрема, в питанні рівності надаваних можливостей як для сторони обвинувачення, так і для сторони захисту.

«Наявність як обвинувальних, так і виправдувальних вироків буде показником реальної ефективності новоствореної інстанції, — переконаний адвокат, радник VB Partners Денис Шкаровський. — Вищий антикорупційний суд не є тією чарівною пігулкою, завдяки якій посадять всіх корупціонерів чи, навпаки, усіх випустять. Я сподіваюся, що цей суд буде приймати справедливі, законні і вмотивовані рішення, щоб жодна зі сторін в них не сумнівалася».

10. Усі 38 суддів, які довели свою доброчесність і професійність, уже зараз мають бажання максимально виправдати покладену на них довіру. Деякі очікування вони покладають і на громадянське суспільство.

«Від громадськості нам дуже потрібна підтримка, — зізналася в кінці дискусії суддя ВАС Катерина Широка. — Під час наших навчань судді антикорупційних інстанцій Словаччини розповідали, що в деяких випадках суспільство їх справді охороняло. Тому ми в першу чергу потребуємо підтримку українців».

Юридичний радник Максим Костецький, підсумовуючи захід, наголосив: «Ми не створюємо антикорупційний трибунал — ми створюємо виключно незалежний орган, який буде здійснювати справедливе правосуддя. Це означає, що він виступає в ролі арбітра між обвинуваченням і захистом, а не в ролі державного трибуна, який просто призначає покарання».

Експертна дискусія «Майбутнє Антикорупційного суду в Україні» відбулася завдяки підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Окремі думки, висловлені під час заходу та у матеріалах, є виключною відповідальністю організаторів і не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США.

Українці понад півроку спостерігали за конкурсним відбором суддів до Антикорупційного суду і вже 18 березня Вища рада правосуддя внесла подання президентові про призначення 35 суддів.

Тепер у Глави держави є 30 днів на видання указу про їхнє призначення. Утім навіть підпису президента для безпосереднього запуску Вищого Антикорсуду (ВАС) недостатньо.

Хто і що має зробити, аби детективи НАБУ і прокурори САП почали нарешті надсилати клопотання та обвинувальні акти до новоствореної інституції?

Судді та їхні перші завдання на посадах

Після призначення на посади судді зберуться на загальні збори і оберуть шляхом таємного голосування голів Вищого антикорупційного суду та голову Апеляційної палати.

Голова суду контролює ефективність апарату суду, погоджує призначення керівника та заступника керівника апарату, вносить подання про заохочення чи застосування дисциплінарного стягнення.

Конкурс на керівника апарату розпочнеться 13 травня. Він, власне, потім і призначає працівників канцелярії, секретарів судового засідання, наукових консультантів і судових розпорядників.

Добір таких працівників здійснюється як на конкурсній основі, так і в порядку переведення державних службовців. Від цих держслужбовців залежатиме щоденна робота суду.

До загальних зборів суддів діє тимчасове положення про апарат, затверджене тимчасово виконуючим обов’язки керівника апарату. 19 лютого 2019 року Наказом Державної судової адміністрації (ДСА) таким було призначено Олексія Жукова. Тобто саме він відповідає за, наприклад, реєстрацію юридичної особи, прийняття в управління приміщення та інше.

Також судді ВАС та Апеляційної палати на зборах затверджують положення про апарат і мають проголосувати за День початку роботи Вищого антикорупційного суду. З цієї дати НАБУ та САП зможуть спрямовувати клопотання та обвинувальні акти до Антикорсуду.

Примітно, що посади помічників суддів належать до Патронатної служби, на які не поширюється дія закону України “Про державну службу”, крім статті 92. Тобто вони не подають декларацій, не проходять відкритих доборів на посади і можуть бути призначені на підставі письмового подання судді наказом керівника апарату. Необхідні вимоги: вища юридична освіта та вільне володіння державною мовою

Процес формування апарату суду – надзвичайно важливий в контексті незалежної та професійної роботи новоствореного судового органу. Адже саме через помічників суддів та інших працівників дуже часто відбувається злив інформації про справи, передача неправомірної вигоди чи комунікація з метою впливу на рішення.

Ось чому відбір на усі посади в апараті повинен відбутися на конкурсній основі з забезпеченням чітких і зрозумілих критеріїв відбору.

Завдання органів державної влади

Водночас низка держорганів також повинна долучитися до фінального етапу запуску Антикорсуду. Зокрема, Державна судова адміністрація має ухвалити технічне рішення про розміщення суду в конкретних будівлях.

Нагадаємо, що Кабмін виділив Антикорсуду два приміщення в Солом’янському районі неподалік НАБУ та ВККС. Судові палати ВАС будуть розміщені в Адміністративно-лабораторному корпусі №2 на вулиці Максима Кривоноса, 2А, і в сусідньому Лабораторному корпусі №1 на вулиці Преображенській; наразі в будівлях відбувається ремонт.

Зрештою ДСА зобов’язана забезпечити ВАС необхідними меблями, обладнанням і технікою, ІТ-підтримкою, а також проектно-ремонтними роботами над інфраструктурою.

Важливим для початку роботи ВАС є питання безпеки суддів, їхніх родин, будинків і приміщень.

За державний захист суддів відповідальна Служба судової охорони. Але до початку її повного функціонування цю місію покладено на Міністерство внутрішніх справ. МВС має ухвалити рішення про виконання вказаних гарантій безпеки шляхом залучення підрозділів Національної поліції України і Національної гвардії України.

Документообіг

Управління рухом справ у суді є настільки ж важливим, як і відбір працівників апарату.

Адже навіть найчесніші та найпрофесійніші канцеляристи не забезпечать повну конфіденційність документів, якщо система дозволятиме зовнішні втручання та можливості маніпуляцій із процесуальними документами.

Проблему зможе вирішити окрема внутрішня система документообігу, яка дозволить встановити запобіжники від втручання та захистить матеріали справ. Вона також сприятиме регулярному моніторингу та оцінці діяльності ВАС.

Врешті-решт, якісне правосуддя потребує уваги до деталей і скрупульозної роботи усіх зацікавлених сторін.

Отож, тримаємо руку на пульсі. Призначення суддів відбудеться вже зовсім скоро, а запуск такої довгоочікуваної інституції потребуватиме уваги громадськості та правничої спільноти.

Максим Костецький, спеціально для УП