“А хай суддів призначають громадяни” — каже один із кандидатів у депутати. 

Хм. Цікава думка, кажемо ми. Бо в такому випадку суддів призначатимуть ті, хто основним джерелом інформації і довіри-недовіри до суддів називають сюжети зі ЗМІ та оцінки від друзів-знайомих. 

То що ж українці думають про суди? 

Відповіді дає опитування, проведене соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва на замовлення Центру політико-правових реформ за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах проекту «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади».

  • Чи стикалися українці з роботою суддівського корпусу безпосередньо? — Ні (66% проти 9% особистого досвіду і 25% досвіду у знайомих).
  • Чи знають про перебіг судової реформи? — Знову ні (57% не обізнані і 40% щось знають, з них 3% добре знають).
  • Чи довіряють українці судам? — Однозначно ні (75% “ні” проти 14% “так”).

Добре, то що ж тоді впливає на довіру українців до суду, якщо тільки кожен третій стикався з судами прямо чи опосередковано, а не довіряють аж дві третини? 

Звісно, насамперед впливають медіа — 25%, тобто публікації журналістів і блогерів. Окрім того, для 20% показовим є досвід спілкування з судами родичів і знайомих, а для 18% — рішення, які приймають судді. Хоча, знову ж таки, інформація про такі рішення надходить переважно через медіа канали.

Які шляхи вирішення проблем із судами ситуації бачать громадяни? Що, на їхню думку, могло б позитивно вплинути на рівень довіри до суддів? 

Перш за все, це притягнення корумпованих суддів до кримінальної відповідальності (63%), а також очищення суддівського корпусу від недоброчесних суддів (63%). Але тут, очевидно, виникає проблема розуміння того, хто буде оцінювати їх недоброчесність і достатність рівня притягнення до відповідальності, справедливість покарання тощо. Ще по 37% опитаних вважають, що на їхнє позитивне ставлення до суду вплине подолання кругової поруки та негайне реагування відповідальних органів на порушення суддів. Як громадяни про це знатимуть і як оцінюватимуть “негайність” — залишається питанням. 

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(427) "Що ж впливає на довіру українців до суду? Насамперед впливають медіа — 25%, тобто публікації журналістів та блогерів. Окрім того, для 20% показовим є досвід спілкування з судами родичів і знайомих, а для 18% — рішення, які приймають судді." ["quote_author"]=> string(33) "Анастасія Мазурок" }

Що ж впливає на довіру українців до суду? Насамперед впливають медіа — 25%, тобто публікації журналістів та блогерів. Окрім того, для 20% показовим є досвід спілкування з судами родичів і знайомих, а для 18% — рішення, які приймають судді.

Анастасія Мазурок

Підтримуючи сучасний тренд політичних рішень “почати з чистого аркуша”, майже половина громадян (43,5%) вважає, що судову реформу потрібно починати заново. Ще 23% думають, що треба дочекатися завершення розпочатої реформи, і ще чверть населення взагалі не може оцінити поточний стан судової реформи.

Досягнуті результати реформи оцінюють позитивно близько 13% громадян, а негативно — 60%. Близько 12% громадян вважають, що були поодинокі успіхи в зміні рівня доброчесності суддів і статусу незалежності суддівського корпусу. 

Що стосується створення Вищого антикорупційного суду, до якого нещодавно призначили суддів і старт роботи якого очікується 5 вересня, то його підтримують понад 40% громадян, ще 12% не підтримують. Решта — не знають або не розуміють, які перед ВАС стоять завдання і навіщо він потрібен. Майже аналогічна картина щодо підтримки суду з питань інтелектуальної власності.

І що з усім цим робити?

  1. Розуміти, що оцінки громадянами тих інституцій та реформ, з якими вони безпосередньо не стикаються, — це радше діагноз довіри. Ці показники демонструють радше загальну задоволеність суспільством умовами, у яких воно живе, а не інституції, про яку йдеться. В даному випадку —  судів.
  2. Комунікувати. Чесно, збалансовано, системно, тлумачачи основні процеси, пояснюючи механізми прийнятих рішень, розуміючи наявні бар’єри сприйняття. Пояснювати здобутки та програші, з максимальним числом фактів, статистики, експертних пояснень. Бажано — із залученням тих людей, які користується довірою.
  3. Розглядати проблему недовіри громадян до суддівської системи не відокремлено, а як частину забезпечення механізму справедливості в державі. Професійні оцінки роботи суддів треба залишити професіоналам, а оцінки громадян варто сприймати як показники рівня здоров’я суспільства й основних його органів, що забезпечують його життєздатність.  

І, зрештою, варто пам’ятати, що настрої, окреслені в цьому опитуванні, накладаються на загальні настрої українців. А зараз, як ми вже розповідали раніше, у суспільстві спостерігається зростання критики попереднього періоду та хвиля ірраціонального оптимізму. Щоправда, за таким зростанням очікувано приходить спад.

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(370) "Що стосується створення Вищого антикорупційного суду, то його підтримують понад 40% громадян, ще 12% не підтримують. Решта — не знають або не розуміють, які перед ВАС стоять завдання і навіщо він потрібен. " ["quote_author"]=> string(33) "Анастасія Мазурок" }

Що стосується створення Вищого антикорупційного суду, то його підтримують понад 40% громадян, ще 12% не підтримують. Решта — не знають або не розуміють, які перед ВАС стоять завдання і навіщо він потрібен.

Анастасія Мазурок

Довідково

Трансперенсі Інтернешнл Україна – акредитований представник глобального руху Transparency International, що комплексно підходить до розробки і впровадження змін задля зниження рівня корупції. 

ТІ Україна адмініструвала та передала державі системи ProZorro, ProZorro.Продажі, eHealth та E-Data. Також наш інноваційно-експертний центр впровадив Рейтинг прозорості міст і розбудовує спільноту DOZORRO для контролю за публічними закупівлями.

Контакти для медіа: Олеся Коваль, [email protected].