Два тижні тому НАЗК оприлюднило проєкт Антикорупційної стратегії на 2020-2024 роки.

Громадськість активно вивчала цей документ і 8 липня під час першого онлайн-обговорення визначила всі плюси й мінуси двох розділів стратегії. Що ж саме обговорили? Розкажемо у нашому матеріалі.

 

Фінансовий контроль за представниками державної служби 

Загалом стратегія формулює три проблеми, які треба вирішити у цій сфері, а саме:

• Неточний перелік суб’єктів декларування потребує уточнення.

• Процес подачі декларацій залишається складним і у функціонуванні реєстру трапляються регулярні збої.

• Контроль і перевірка декларацій, та моніторинг способу життя залишаються недостатньо дієвими.

Загалом проєкт стратегії пропонує шляхи розв’язання цих проблем, однак представники громадськості також вказали два виклики, не враховані у документі.

• Якщо моніторинг способу життя фактично повторює процедуру повних перевірок, чи доцільно зберігати таку процедуру?

• Декларування силовиків, зокрема, представників розвідки та контррозвідки прописане неналежно, що створює додаткові корупційні ризики стосовно таких держслужбовців. 

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(308) "Декларування силовиків, зокрема, представників розвідки та контррозвідки прописане неналежно, що створює додаткові корупційні ризики стосовно таких держслужбовців. " ["quote_author"]=> string(0) "" }

Декларування силовиків, зокрема, представників розвідки та контррозвідки прописане неналежно, що створює додаткові корупційні ризики стосовно таких держслужбовців. 

Захист викривачів корупції

У цій сфері планується вирішити такі три важливі проблеми:

• Низька культура повідомлень про корупцію. 

• Відсутність ефективного розгляду повідомлень про корупцію та загалом недосконалість каналів передачі такої інформації. 

• Неналежний захист викривачів через неспроможність уповноважених органів і недоліки законодавства.

 

На думку експертів, наданий проєкт Антикорупційної стратегії покриває приблизно 70% проблем у галузі викривачів корупції. Однак є й інші виклики, які потребують вирішення.

Так, головним результатом стратегії вказано збільшення кількості повідомлень про корупцію, у той час як представники громадськості акцентують увагу на потребі формувати позитивне сприйняття та повагу до викривачів як частини корпоративної культури загалом. 

Тому НАЗК варто зосередитись на якості обробки повідомлень та конфіденційності/анонімності викривачів, додати до очікуваних результатів боротьбу з переслідуванням викривачів та дискримінацією на робочих місцях, забезпечення їх психологічною допомогою та надійним механізмом захисту їх прав через суди та центри безоплатної правової допомоги, приведенням українського законодавства у відповідність до Директиви ЄС 2019/1937 про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства Союзу.

 

Конфлікт інтересів

Представники НАЗК вважають цей розділ ключовим для всієї стратегії, адже дуже часто корупція — це реалізований конфлікт інтересів.

І в межах цієї сфери планується розв’язати дві проблеми:

• Недосконалість законодавства та незрозумілість для працівників НАЗК. 

• Неоднозначні обмеження, наприклад — у питання отримання подарунків держслужбовцями. 

 

Нагадаємо, що громадські обговорення антикорупційної стратегії тривають. Вже завтра, 10 липня, експерти та громадські активісти розглянуть питання відповідальності за корупційні правопорушення. Всі охочі можуть долучитися до заходу, зареєструвавшись за посиланням: https://bit.ly/strategy_event2

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(554) "НАЗК варто зосередитись на якості обробки повідомлень та конфіденційності/анонімності викривачів, додати до очікуваних результатів боротьбу з переслідуванням викривачів та дискримінацією на робочих місцях, забезпечення їх психологічною допомогою та надійним механізмом захисту їх прав через суди." ["quote_author"]=> string(0) "" }

НАЗК варто зосередитись на якості обробки повідомлень та конфіденційності/анонімності викривачів, додати до очікуваних результатів боротьбу з переслідуванням викривачів та дискримінацією на робочих місцях, забезпечення їх психологічною допомогою та надійним механізмом захисту їх прав через суди.