13 січня Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя притягнула до дисциплінарної відповідальності слідчого суддю Антикорсуду Тимура Хамзіна.
Попередження приписане за те, що суддя ВАКС дав дозвіл на обшук у помешканні судді Окружного адмінсуду Києва Володимира Келеберди.
Згідно зі скаргою його адвокатки Аліси Бужор, Хамзін нібито погодив цей обшук безпідставно. Мовляв, у документах НАБУ не містилося жодних чітких доказів провини судді ОАСК. Тож цей дозвіл — тиск на її клієнта і порушення презумпції невинуватості. Утім суддя Хамзін не погоджується з рішенням Вищої ради правосуддя й оскаржуватиме його.
Вже вкотре члени Вищої ради правосуддя своїми діями фактично захищають фігурантів гучних корупційних розслідувань.
Так, у вересні 2020 року ВРП повернула генеральній прокурорці Ірині Венедіктовій чотири клопотання про відсторонення керівництва та суддів ОАСК, серед них — і скандального голови суду Павла Вовка, а за результатом розгляду ще двох – відмовила у задоволенні. Жоден член ВРП тоді не підтримав прохання про відсторонення суддів ОАСК.
А в листопаді Вища рада правосуддя притягла до відповідальності слідчу суддю ВАКС Віру Михайленко, яка дала дозвіл на спеціальне досудове розслідування щодо ексміністра екології — Злочевського.
Тоді ж колегія суддів Антикорсуду скаржилася на втручання в їхню діяльність з боку Вищої ради правосуддя. Один із членів ВРП — це, ймовірно, Олексій Маловацький — витребував копії матеріалів судової справи, розгляд якої не закінчено, “з метою оцінки вчинених суддею процесуальних дій та ухвалених рішень”. Він попереджав: якщо вимогу не виконають, суддів можуть притягнути до відповідальності.
ВРП є уособленням кругової поруки у судовій системі. Замість того, щоб карати недоброчесних суддів, ВРП не виконує свої функції та сприяє кар’єрному просуванню таких осіб.
Вища рада правосуддя перетворилася на небезпечний інструмент впливу у руках корупціонерів. Лише повноцінна судова реформа і повне перезавантаження ВРП зможуть дати українцям шанс на інше, незалежне правосуддя і верховенство права.
Замість того, щоб карати недоброчесних суддів, ВРП не виконує свої функції та сприяє кар’єрному просуванню таких осіб.
