28 липня новий генеральний прокурор Андрій Костін призначив Олександра Клименка керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Два роки Україна як держава не була спроможна вирішити це завдання. І ось нарешті після всіх скандалів і політичних ігор ми маємо головного антикорупційного прокурора. Це 36-річний старший детектив НАБУ, який розслідував справи щодо Онищенка, Татарова та інших.
Хочеться перегорнути сторінку з конкурсом і говорити про важливе. За що насамперед має взятися Олександр Клименко? І які очікування від його менеджменту у перший рік?
Базова ситуація у САП і довкола
До 24 лютого Антикорупційна прокуратура мала з чим працювати. Довгий перелік з проблем і викликів не давав суттєво наростити оберти. Станом на початок року в роботі НАБУ-САП було понад 850 проваджень і приблизно 300 обвинувальних актів у суді.
Нюанси у законодавстві, відсутність повноцінного очільника, надмірне навантаження, пресинг фігурантів і кремлівські наративи про неефективність — це лише те, що першим спадає на думку.
Утім з початком повномасштабного вторгнення стало ще важче. Адже необхідно було зберегти всі напрацювання, документи справ і убезпечити співробітників. Але це не скасовувало щоденну роботу. САП, як іншим державним органам, довелось адаптовуватися до нових реалій. До прикладу, прокурори САП і детективи НАБУ ініціювали передачу найбільшого хабаря в історії України $6 млн на потреби ЗСУ.
Кадри та суди
Попри воєнний стан, заборонено скорочувати або прискорювати будь-які форми проведення правосуддя. Це теж впливає на роботу прокурорів. Водночас справи часто затягуються, бо через загрозу життю та здоров’ю деякі судді, прокурори, підозрювані, обвинувачені та адвокати не можуть з’явитися на слухання.
Окрім цього, тимчасовий виконувач обов’язків Максим Грищук і ще 12 прокурорів САП пішли воювати. Тобто практично кожен четвертий. Це не може не впливати на швидкість та якість розслідувань і розгляду справ у суді.
Попри це, є помітні результати. Наприклад, у перші 100 днів війни детективи та прокурори не закрили жодної справи та скерували до суду резонансні: щодо суперхабаря $5 млн і брата голови ОАСК Павла Вовка. Також вони завершили розслідування справи нардепа від фракції “Слуга народу” Сергія Кузьміних, якого викрили на 558 тис. грн хабаря. Є і 10 вироків та задоволений позов по цивільній конфіскації щодо судді Максима Ковбеля.
Також у липні підозру оголосили екскерівнику АРМА Антону Янчуку та інших чотирьох фігурантів. Їх підозрюють у розтраті понад 426 млн грн від продажу арештованого майна у системі СЕТАМ.
Утім чи ці показники межа можливостей?
Політика і корупція
Від рішень прокурорів залежить, чи опиниться справа в суді, чи отримає корупціонер обвинувальний вирок, чи будуть клопотання про тримання під вартою та арешт майна. Міністри, нардепи, судді, директори державних підприємств та інші посадовці не хочуть опинитися у в’язниці. Утім при цьому вони мають суттєво більший вплив і потужніший інструментарій.
Справа Татарова добре ілюструє це. Його кейс вперше, але беззаперечно показав, що нинішня влада втручається в антикорупційні розслідування, якщо під підозрою опиняється “свій”. Попри зібрані докази, Олег Татаров досі працює заступником Єрмака і курує правоохоронну сферу.
На жаль, таких прикладів лише більшає. Ексгенпрокурорка Венедіктова майже тиждень не підписувала підозру нардепу “Слуги народу” Юрченку, іншому нардепу цієї ж фракції — Трухіну, досі не повідомили про підозру. А провадження зареєстрували лише через пів року після ДТП.
Топ-3 завдань для антикорупційного прокурора на перший рік
Насамперед Клименку, після отримання справ від в.о. і знайомства з командою ближче, варто взятися за налагодження процесів всередині. Необхідно переглянути наявні ресурси, зокрема кадрові, зробити висновки та запропонувати рішення, як в умовах війни ефективно виконувати першочергові завдання САП. Наприклад, кількість працівників САП законодавчо не закріплено. Тож за потреби це питання можна вирішити з Офісом генерального прокурора.
Активізувати та знайти нові підходи до роботи прокурорів у суді. Клименку необхідно буде знайти нові підходи до організації роботи прокурорів, щоб максимально нівелювати вплив обставин на ефективність роботи САП. А також, щоб не втратити здобутки, досягнуті до 24 лютого.
Від серпня 2020 року, коли перший керівник САП Назар Холодницький написав заяву на звільнення, прокуратура не мала очільника з усіма належними повноваженнями.
Ми стали свідками хмари спроб вплинути на “цікаві” розслідування, натиснути на детективів і прокурорів. Зокрема через політично призначену Генпрокурорку Венедіктову.
Зараз ми маємо повноважного керівника САП Клименка і маємо нового політично призначеного Генпрокурора Костіна. А ще — десятки посадовців категорії “А”, які перебувають “у розробці” детективів і прокурорів. Це означає, що зовнішній тиск слабшати не буде. Особливо в умовах війни, коли держава має гостріші першочергові завдання, ніж сприяти і підтримувати антикорупційну екосистему.
Тому пану Клименку важливо очолити стрім і докласти максимум зусиль, щоб з колегами мінімізувати зовнішній вплив і розбудовувати аполітичний незалежний орган.
Дворічний конкурс з обрання керівника Антикорупційної прокуратури — це радше прелюдія до того, що очікує на нового лідера САП. Попереду — суцільні виклики. Завершити розпочаті розслідування і довести до логічного і бажано успішного завершення справи Насірова, Розенблата, Онищенка та решти, очевидні спокуси топчиновників нажитися на відбудові, що вже почалася, політичні ігри, які не припинялися.
Клименку необхідно буде знайти нові підходи до організації роботи прокурорів, щоб максимально нівелювати вплив обставин на ефективність роботи САП