Увечері 23 лютого колегія суддів Вищого антикорупційного суду ухвалила вирок ексзаступнику міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрію Гримчаку. Йому призначили 10 років тюрми із повною конфіскацією майна.
Це був останній вирок у мирний час, адже за декілька годин розпочалась повномасштабна війна. Але зараз Антикорсуд продовжує роботу. З 24 лютого перша інстанція ВАКС встигла ухвалити 8 вироків. Кому, які та за що? Розповідаємо.
Справа прокурора і судді з Луганщини
Фігуранти: Костянтин Пивоваров, експрокурор Сєвєродонецька, Олена Горбатенко, місцева екссуддя.
Ще в 2015 році увагу ЗМІ і громадськості привернула справа Пивоварова і Горбатенко. За хабар вони мали ухвалити м’якший вирок фігурантам однієї справи. У липні 2015 до Пивоварова звернувся адвокат із відповідним проханням. Він передав прокурору $5000, а Пивоваров — $1500 Горбатенко. Ще $1000 адвокат мав віднести після того, як вирок набув чинності. 19 квітня 2022 року ВАКС виніс вирок обом на підставі угоди про визнання винуватості.
Покарання: колегія суддів Антикорсуду звільнила Пивоварова і Горбатенко від основного покарання — 5 років позбавлення волі з випробуванням, — встановивши іспитовий строк у 3 роки. Також їх позбавили права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на три (Пивоваров) та один (Горбатенко) роки.
Справа Інституту титану
Фігурант: Андрій Рачков, експерший заступник генерального директора Державного науково-дослідного та проєктного інституту титану.
Ця справа стала першою, яку САП і НАБУ скерували до Вищого антикорупційного суду. Упродовж 2012-2013 років Андрій Рачков забезпечив перерахування $1,258 млн Інституту на рахунки офшору за роботи та послуги, які не надавались. Детективи НАБУ і прокурори САП розслідували цю справу з листопада 2017 року по серпень 2019 року.
Покарання: у січні 2022 року ВАКС заочно взяв Рачкова під варту, оголосив у міжнародний розшук і стягнув в держбюджет заставу — 525,5 тис. грн, внесену приватним підприємством «СБ-УКРРЕСУРС». А вже у квітні колегія суддів Антикорсуду засудила Рачкова до 10 років тюрми із конфіскацією всього майна і забороною обіймати державні посади 3 роки за зловживання службовим становищем.
Справа «Укртелефільму»
Фігурантка: Олександра Гудзь, директорка компанії «Лодокс».
У 2017-2018 роках Олександра Гудзь у змові з ексдиректором «Укртелефільму» Віктором Підлісним та іншими пособниками передали ТОВ «Лодокс» майнові права на 67 об’єктів нерухомого майна (квартири, паркомісця тощо) в Києві за 14,5 млн грн. На той час такі майнові права оцінювались набагато дорожче. Через це «Укртелефільм» зазнав збитків на понад 67,73 млн грн.
Покарання: 21 квітня ВАКС виніс вирок Олександрі Гудзь на підставі угоди про визнання винуватості. Раніше вона пішла на співпрацю зі слідством. За підробку документів і участь у відмиванні майна держпідприємства Олександрі Гудзь призначили іспитовий строк: 3 роки. Також вона повинна сплатити штраф 8 500 грн і відшкодувати державі 269,5 тис. грн збитків.
Справа Служби автодоріг Миколаївщини
Фігурант: Андрій Максименко, екскерівник Служби автомобільних доріг Миколаївської області.
У серпні 2019 році детективи НАБУ затримали в Одесі Андрія Максименка під час отримання другого траншу хабаря — $90 тис. Гроші призначалися за сприяння у перерахуванні оплати приватній компанії за ремонт дороги Н-11 Дніпро-Миколаїв.
Після затримання і оголошення підозри, ВАКС обрав Максименку запобіжний захід — тримання під вартою з альтернативою застави 1,9 млн грн. За декілька днів за нього внесли ці кошти. 28 лютого 2020 року детективи НАБУ і прокурори САП скерували обвинувальний акт до суду.
Покарання: у ході розгляду справи ексчиновник визнав свою провину, тому ВАКС затвердив угоду між ним і Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. Максименку призначили іспитовий строк — 3 роки позбавлення волі, штраф 17 тис. грн і заборону обіймати публічні керівні посади 2 роки.
Крім цього, він повинен регулярно з’являтись для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання. Також ВАКС конфіскував в дохід держави 100 тис. грн.
Справа Харківської ОДА
Фігурант: Андрій Винниченко, ексдиректор одного з департаментів Харківської Обласної державної адміністрації.
У серпні 2020 року детективи НАБУ і прокурори САП викрили Андрія Винниченка на отриманні 1,32 млн грн хабаря. За гроші він обіцяв «допомогти» приватному підприємцю підключити електроустановки його компанії до електричних мереж. За підключення кожного з 600 кіловат потужності чиновник хотів 2200 грн.
Згодом ВАКС заарештував Винниченка з альтернативою 630,6 тис.грн застави. За нього внесли гроші й він вийшов із СІЗО, але порушив обов’язки, тож суд визначив нову заставу.
Покарання: 19 травня Антикорсуд визнав винним Винниченка і засудив його до 7 років тюрми із конфіскацією всього майна, позбавленням шостого рангу держслужбовця і права займати державні посади 3 роки після відбуття покарання. Крім того, ВАКС постановив стягнути з нього 15 691 грн процесуальних витрат і призначив запобіжний захід: тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Справа «Повітряного експреса»
Фігуранти: Геннадій Дьяченко, виконувач обов’язків директора «Повітряного експреса» і Іван Радик, власник приватного підприємства «Сапфір Фінанс».
У 2014 році Україна отримала 116 млн грн за кредитним договором від Експортно-імпортного банку Китаю для будівництва залізничного пасажирського сполучення між аеропортом Бориспіль та Києвом — проєкт «Повітряний експрес». Але проєкт не вдалося реалізувати через заволодіння та розтрату цих грошей.
Геннадій Дьяченко і Іван Радик у межах одного кримінального провадження використовували понад 20 фіктивних підприємств, які розікрали близько 82 млн грн. Зрештою ВАКС відправив за ґрати обох фігурантів.
Покарання: Дьяченка засудили до 11 років тюрми, а Радика — до 10,5 років. ВАКС призначив додаткове покарання про конфіскацію всього майна та позбавив їх права обіймати певні посади на 3 роки. Їх взяли під варту в залі суду. Крім того, обвинувачені повинні відшкодувати збитки на понад 35 млн грн та 81 млн грн.
Справа агентства з питань ЧАЕС
Фігурант: Ігор Буксанчук, генеральний директор державного спеціалізованого підприємства «Радон».
У квітні 2020 року детективи НАБУ, прокурори САП і співробітники СБУ викрили Ігоря Буксанчука, коли він передавав 210 тис. грн хабаря.
Кошти призначалися для тимчасово виконуючої обов’язки голови Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Катерині Павловій. В обмін на хабар Буксанчуку мали призначити премії на понад 430 тис. грн.
Покарання: 1 червня 2022 року ВАКС засудив Ігоря Буксанчука і призначив йому 5 років тюрми та конфіскацію всього майна, окрім ½ квартири.
Справа одеського судді-стрілка
Фігуранти: Олексій Буран, екссуддя Малиновського районного суду Одеси, Андрій Селіханов, спільник у справі.
У 2016 році детективи НАБУ викрили екссуддю Олексія Бурана на отриманні 500 тис. грн хабаря. Під час обшуку в будинку суддя поводився провокативно і намагався стріляти у працівників НАБУ і Нацполіції.
За хабар Буран обіцяв ухвалити «потрібне» рішення у цивільний справі про стягнення 1,5 млн грн боргу. Його спільником був Андрій Селіханов. Він виступав посередником між суддею та потерпілою у справі Оленою Петровою.
Після викриття Бурана, Верховна Рада зняла з нього недоторканість і дала дозвіл на взяття під варту, тоді ж НАБУ і затримало його. У липні 2016 року досудове розслідування завершили і прокурори САП склали обвинувальний акт. Майже три роки справу одеського судді-стрілка розглядали у Заводському райсуді Миколаєва, а потім її передали до Антикорсуду.
Покарання: після дослідження всіх доказів, обвинувачені і САП уклали угоду про визнання винуватості, ВАКС її затвердив, тому обидвоє отримали іспитовий строк 3 роки. Крім того, суд призначив Бурану додаткове покарання: позбавлення права обіймати посади в органах судової влади 3 роки.
Інші результати першої інстанції
Окрім ухвалення вироків, колегія суддів ВАКС частково задовольнила позов САП і визнала необґрунтованим актив Максима Ковбеля, судді районного суду Київської області. Ідеться про квартиру в Києві площею 142 кв. метри. Але Тойоту Ленд Крузер за 2,1 млн грн суд не визнав необгрунтованим активом. Хоча прокурори САП мали сумнів щодо законності набуття цього авто.
За даними САП, гроші, за які посадовець придбав житло, були набуті незаконно, тому прокурор САП подав позов про стягнення з судді в дохід держави 5,7 млн грн. Якщо рішення ВАКС набере законної сили, частину від вартості квартири, 3,6 млн грн, стягнуть у державний бюджет.
Друга інстанція
За п’ять місяців війни Апеляційна палата ВАКС підтвердила декілька вироків першої інстанції, зокрема:
- 5 років позбавлення права із забороною обіймати посаду судді 3 роки та конфіскацією майна Антону Гайдуру, судді Міжгірського районного суду Закарпатської області. Він звинувачувався у вимаганні та отриманні 15 тис. грн хабаря;
- 8 років тюрми із конфіскацією майна Оресту Фурдичко, ексдиректору Інституту агроекології та природокористування НААН. Також йому заборонили обіймати керівні посади на державних і комунальних підприємствах після відбуття покарання. У 2017 році Фурдичко вимагав та отримав $500 тис. хабаря за виділення під будівництво земельних ділянок, що належать Інституту;
- 2 роки тюрми ексначальнику відділу управління матеріально-технічного забезпечення Генпрокуратури Аполлінарію Нагалевському. Він надав $5 тис. хабаря посереднику, аби той передав гроші посадовцям Держаудитслужби. Водночас суд звільнив експосадовця від призначеного покарання через закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності;
- 7 та 7,5 років позбавлення волі двом екссуддям-хабарникам Голосіївського суду Києва. Андрію Новаку покарання залишили без змін, а Олександру Білику дещо пом’якшили — апеляція прибрала додаткове покарання у вигляді позбавлення права займатися адвокатською діяльністю 3 роки. Новака звинувачували в одержанні $8 тис. хабаря за судове рішення у справі, а Білика у пособництві та підбурюванні до хабаря.
З 24 лютого і до 14 липня ВАКС виніс вироки 11 корупціонерам, з них чотири ухвалено на підставі угод про визнання винуватості, п’ятьом людям призначено основне покарання — позбавлення волі на строки від 7 до 11 років.
Правосуддя триває.
З 24 лютого і до 14 липня ВАКС виніс вироки 11 корупціонерам, з них чотири ухвалено на підставі угод про визнання винуватості, п’ятьом людям призначено основне покарання — позбавлення волі на строки від 7 до 11 років.