Вищий антикорупційний суд прийняв три рішення щодо ректорів двох російських та кримського університетів, а також розглянув питання конфіскації майна експрезидента Віктора Януковича. TI Ukraine розповідає, що саме має перейти в майно держави.
Що перейде державі від втікача Януковича?
14 грудня Антикорсуд вирішив конфіскувати активи колишнього Президента України Віктора Януковича на користь держави.
Перед цим, 12 жовтня Рада нацбезпеки та оборони прийняла рішення про блокування цих активів. А 16 листопада Міністерство юстиції подало вже позов про конфіскацію до ВАКС.
Серед конфіскованого у Януковича:
- Центр відпочинку та здоров’я та житловий будинок (площею 825,8 кв.м), що знаходяться у с. Нові Петрівці (Вишгородський район, Київська область),
- декілька машиномісць у підземному паркінгу, квартиру та будинок,
- судно марки “Бриг”,
- 100% частки у статутному капіталі ТОВ “Танталіт”, а також у ТОВ “Дом Лєсніка”,
- грошові кошти у сумі 31 047 676,73 грн та 84 964,60 дол США,
- 537 історико-культурних та матеріальних цінностей, творів мистецтва (картини, антикварні меблі тощо), оціночна вартість яких складає понад 18 мільйонів 778 тисяч євро.
Примітно, що жовтневе рішення РНБО стосується не лише активів Януковича, але й Сергія Курченка, Павла Лебедєва та Олега Дерипаски. Тому очікуємо нових позовів до Антикорсуду.
“Важливо визначити конкретну інституцію, відповідальну за управління конфіскованим, а також зробити сам процес максимально прозорим. Інакше — відповідальність буде розмита, а після рішення про конфіскацію інших результатів ми не побачимо”, — зазначає юридична радниця Transparency Internatinal Ukraine Наталія Січевлюк.
Що конфісковано у (про)російських ректорів та хто ці люди?
Також буквально за півтора тижня Антикорсуд розглянув справи щодо конфіскації майна трьох (про)російських ректорів та виніс відповідні рішення. Ідеться про ректора Кримського федерального університету імені В.І. Вернадського Андрія Фалалєєва, ректора Білгородського державного національного дослідницького університету Олега Полухіна та ректора Московського державного інституту міжнародних відносин Анатолія Торкунова.
Всі три фігуранти цих проваджень на початку березня 2022 року, після вторгнення росії в Україну, усі троє підписали листа на підтримку дій путіна.
Справа Фалалєєва
Андрій Фалалєєв — ректор Кримського федерального університету імені В.І. Вернадського з 2020 року, тобто зайняв цю посаду під час окупації Криму. До цього він був виконуючим обов’язки ректора з 2017 року.
Крім того, у 2022 році Фалалєєв також входив до складу комісії з підготовки і проведення всеросійського перепису населення на території АР Крим. Завдяки цьому окупаційна влада прагнула виявити осіб, що володіють паспортом України\належать до кримськотатарської національної меншини, щоб їх репресувати та депортувати, а також встановити кількість чоловіків для їх призову.
24 листопада Мін’юст звернувся з позовом про застосування санкцій до Фалалєєва у вигляді стягнення майна на користь України. А 5 грудня ВАКС задовольнив позов і постановив конфіскувати квартиру Фалалєєва загальною площею 74 кв. м, оскільки, Фалалєєв разом з Торкуновим підтримав злочинне звернення російського союзу ректорів щодо війни в Україні.
Справа Полухіна
7 грудня колегія суддів Вищого антикорупційного суду задовольнила позов Мін’юсту, поданий стосовно ректора Білгородського державного національного дослідницького університету Олега Полухіна.
Згідно з рішенням ВАКС, в дохід держави буде стягнута квартира Полухіна, загальною прощею 324,5 кв. м, розташована в Криму, а також його частка статутного капіталу (25%) у ТОВ “СТАВ-2003”.
Хто такий Полухін? У травні 2012 року він очолив Національний дослідницький університет Білгородського держуніверситету. У 2015 році був обраний депутатом Білгородської обласної Думи VI скликання.
При цьому Полухін є членом партії “єдіная росія”, членом президії Політради Білгородського Регіонального відділення партії “єдіная росія”. А ще він нагороджений орденами дружби та пошани рф, трьома орденами російської православної церкви, медаллю “за заслуги перед землею білгородською” І ступеня, а також комплектом медалей “претє ратне поле росії” І ступеня.
Справа Торкунова
Анатолій Торкунов — ректор мгімо та тричі довірена особа путіна на виборах. Також він є товаришем глави МЗС рф сергія лаврова та донедавна очолював Раду директорів “Пєрвого канала”.
26 листопада Міністерство юстиції подало позов про конфіскацію українських активів Торкунова з підстав того, що він:
- несе відповідальність за ідеологічну підтримку дій країни-агресора шляхом поширення ідей денацифікації і демілітаризації України;
- пропагує підтримку дій вищого політичного керівництва росії;
- виправдовує воєнні дії проти України та сприяє геноциду народу України, злочинам проти територіальної цілісності України та проти людяності.
Зокрема 4 березня 2022 року він підтримав звернення російського союзу ректорів, у якому вони підтримали військову агресію рф проти України.
Так, російський союз ректорів у своєму зверненні:
- наполягає на тому, що жахливі події, що відбуваються в Україні, це не військовий напад рф на Україну, а «конфлікт України та Донбасу»;
- наполягає на необхідності «денацифікації» України;
- наполягає на тому, що рф була вимушена здійснити напад на Україну, щоб «захистити себе від наростаючих воєнних загроз»;
- наполягає на підтримці російських збройних сил;
- створює образ президента рф як того, хто «приймає складні, але необхідні рішення».
З причин вказаних вище, ВАКС вирішив стягнути активи Торкунова, а саме квартиру, загальною площею 114,5 кв. м та цокольний поверх, загальною площею 19,1 кв. м.
Що далі?
Згадані чотири рішення ВАКС, а також його постанова щодо активів російського олігарха Володимира Євтушенкова — це лише початок у процесі розгляду справ, пов’язаних із конфіскацією активів росіян та інших осіб, які підтримували агресію росії в Україні. Проте вже з них можна визначити, як саме відбуватиметься прийняття наступних рішень та взагалі чого чекати від подібних справ.
Саме тому наші експерти планують ретельно проаналізувати всі рішення ВАКС щодо конфіскації активів росіян після того, коли такі рішення будуть оприлюднені. А після такого аналізу Transparency International Ukraine поділиться своїми результатами із громадськістю.
Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
