Зрив конкурсів на оренду та некомпетентність службовців – на чому ґрунтується рішення ВАКС у справі аеропорту «Бориспіль»

1 березня ВАКС засудив ексдиректора аеропорту «Бориспіль» Євгенія Дихне та начальницю Служби орендних відносин (СОВ) ДП МА «Бориспіль» Олесю Левочко за зловживання службовим становищем. Справу розглядала колегія суддів у складі Тетяни Гавриленко (головуюча), Олени Танасевич, Катерини Сікори.

Цей вирок викликав чималий резонанс, адже збігся із винесенням підозр та обранням запобіжних заходів Андрію Коболєву та Андрію Пивоварському. Тож багато медіа та представників громадськості поставили рішення ВАКС щодо ексдиректора аеропорту «Бориспіль» в один ряд із новими провадженнями НАБУ-САП та почали говорити про так звану «атаку на реформаторів», до переліку яких долучили й особу Євгена Дихне. 

Однак ми в Transparency International Ukraine від початку наголошували на тому, що ці три справи зовсім різні як по суті злочину, так і в підходах до розслідування. І тому недоречно об’єднувати їх у спільний пул, а варто розглядати окремо — як це і робить Вищий антикорсуд.

Саме тому наші експерти ретельно вивчили рішення щодо запобіжних заходів Андрію Коболєву. А юридична радниця Оксана Копійчук зі свого боку детально проаналізувала причини саме такого вироку ВАКС для Євгенія Дихне та Олесі Левочко. Цим аналізом ділимося нижче.

Коротко про те, що визначив суд

Дії Євгенія Дихне ВАКС кваліфікує за ч. 2 ст. 364 КК України як зловживання службовим становищем. Тобто ідеться про умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службового становища всупереч інтересам служби. І це ж, на думку суду, спричинило настання тяжких наслідків для держави.

Аналогічну кваліфікацію ВАКС надав і діям Олесі Левочко, щоправда тут до ч. 2 ст. 364 КК України додалася ч. 5 ст. 27, КК України — пособництво, шляхом активного сприяння та усунення перешкод, що допомогло в.о. генерального директора Євгенію Дихне зловживати службовим становищем.

У результаті детального розгляду справи, що тривав майже два роки, суд призначив такі покарання.

Євгенію Дихне — 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки та зі штрафом у 8500 грн.

Олесі Левочко — 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки та зі штрафом у розмірі 8500 грн.

Як бачимо, суд не обрав мінімальний чи максимальний строк позбавлення волі (від 3 до 6 років). А от щодо права обіймати посади визначив максимальний передбачений законом строк, при цьому штраф навпаки призначено мінімальний.

Також ВАКС частково задовольнив цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди — стягнув солідарно з Дихне та Левочко матеріальну шкоду у 10 996 758 грн 88 коп. на користь Регіонального відділенням Фонду державного майна по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

Вирок ще не набув законної сили, оскільки сторона захисту вже подала апеляційну скаргу, яку АП ВАКС вже призначила до розгляду 18 травня 2023 на 10:00.

Про що ця справа?

Загалом у провадженні ідеться про укладення попередніх договорів оренди аеропортом «Бориспіль» з ТОВ «Артерія Груп» та ТОВ «Кофе Бар Плюс» у 2016–2017 роках. За версією захисту, укладення попередніх договорів, було способом розв’язання проблеми забезпечення пасажирів харчуванням та пресою.

Зокрема попередні договори уклали:

• з ТОВ «Артерія Груп» — про надання в оренду приміщень №175, 176 та частини приміщення №226. Приміщення, що надавались в оренду, знаходилися на 3 поверсі пасажирського терміналу «D» та орієнтувалися на розміщення точок з продажу преси, періодичних видань та товарів широкого вжитку;
•  з ТОВ «Кофе Бар Плюс» —  про надання в оренду приміщень №172 та частини приміщення №226. Ці приміщення так само знаходилися на 3 поверсі терміналу «D» та орієнтувалися на розміщення закладу харчування — кафе-бару з продажу товарів підакцизної групи.

При цьому договори були укладені без проведення конкурсного відбору регіональними відділеннями Фонду державного майна України по Київській області.

Позиція обвинувачення

Прокурори САП наполягали, що в.о. директора аеропорту «Бориспіль» Дихне використовував своє службове становище всупереч інтересам посади і діяв умисно. В інтересах ТОВ «Кофе Бар Плюс» та ТОВ «Артерія Груп» за пособництва начальниці СОВ ДП «МА «Бориспіль» Олесі Левочко Дихне сприяв затягуванню процедури проведення конкурсу. 

Вибір орендарів для згаданих вище приміщень мав відбуватися за конкурсною процедурою, визначеною чинним на той момент Законом України «Про оренду державного та комунального майна». Але процедура загалом була порушена — площі надали в оренду без проведення конкурсного відбору та за заниженою ціною, а конкурс затягували. А відтак обвинувачені порушили вимоги законодавства. Навіть більше: прокурор наполягав, що Дихне і Левочко умисно затягували та блокували законну процедуру з надуманих причин — наполягали на скасуванні конкурсу та непроведені його без виконання умов обвинувачених.

Таким чином, підписання та виконання попередніх договорів оренди ДП «МА «Бориспіль» спричинило збитки на 15 709 655 грн 54 коп. При цьому 10 996 758 грн 88 коп. — це шкода Держбюджету України в особі РВ ФДМУ в Київській області, а 4 712 896 грн 66 коп. — шкода, завдана ДП МА «Бориспіль».

З іншого боку, ТОВ «Кафе Бар» та ТОВ «Артерії Груп» була надана неправомірна вигода через користування державним нерухомим майном за заниженою вартістю на території ДП МА «Бориспіль».

 Прокурор також зауважував, що хоча законна процедура розгляду заяв потенційних орендарів на площі ДП «МА «Бориспіль» була тривалою — вона здійснювалась в період від 1,5 до 8 місяців.

Позиція захисту

Сторона захисту мала як спільні для обох обвинувачених позиції, так і персональні аргументи для Дихне і Левочко.

 Спільне у позиції захисту

Передусім адвокати наполягали, що у діях їхніх підзахисних відсутній склад кримінального правопорушення, а тому суд має ухвалити виправдувальний вирок, бо жодного умислу на зрив конкурсів у обвинувачених не було.

Також сторона захисту наголошувала, що обвинувачені не чинили дій для затягування чи зриву конкурсів у РВ ФДМУ по Київській області, а робота районного відділення та конкурсних комісій сама собою була повільною. І саме це унеможливлювало  укладення договорів оренди у розумні строки. Тобто зі свого боку саме ФДМУ працював неефективно, а конкурсні процедури з оренди майна тривали роками. 

Так, за словами адвокатів, непоодинокими були випадки, коли, хоча за результатами конкурсу підписувалися договори оренди, орендарі відмовлялися підписувати акти приймання-передачі. За таких умов пасажири й аеропорт не були забезпечені необхідними сервісами, а повторно провести конкурс на ці приміщення було неможливо. Також траплялися зловживання з боку недобросовісних орендарів, а тому пропозиція аеропорту щодо гарантійних внесків була раціональною.

 У питанні порушення конкурсної процедури щодо здачі державного майна в оренду, захист не заперечував, що між ДП «МА «Бориспіль» та ТОВ «Артерія Груп» і ТОВ «Кофе Бар Плюс» були укладені попередні договори оренди. За словами адвокатів, умови попередніх договорів враховували правила розподілу орендної плати відповідно до спеціальної Методики: 70% на користь Регіонального відділення ФДМУ, а 30% — на користь аеропорту. При цьому захист наголошував, що попередні договори укладались саме через неефективну роботу РВ ФДМУ. А загалом у 2016 році оформлення співпраці саме на такому рівні договірних відносин було обумовлене зростанням пасажиропотоку і необхідністю забезпечення пасажирів належними сервісами, у тому числі харчуванням.

Тож, на думку захисту, підписання попередніх договорів не спричинило тяжких наслідків, а навпаки — передання об’єктів в оренду окрім доходів ще і зменшило витрати ДП МА «Бориспіль» на утримання приміщень та сприяло забезпеченню функцій покладених на ДП МА «Бориспіль».

 Зі свого боку Євгеній Дихне заперечив свою поінформованість щодо суб`єктів, з якими були укладені попередні договори оренди. А також він зауважив, що участі у відборі підприємств не брав, а інформацію про орендарів отримував лише під час підписання попереднього договору.

 Водночас захисники Олесі Левочко зазначили, що всі дії були вчинені у межах її посадових обов`язків, протиправного умислу вона не мала. Також адвокати Левочко детальніше роз’яснили процедуру, за якою відбувалося укладення договорів із потенційними орендарями. 

Так, протягом 2014-2016 років потенційні орендарі зверталися до РВ ФДМУ із відповідною заявою та документами, а до ДП МА «Бориспіль» — із заявою про намір взяти в оренду приміщення та проханням надати необхідні документи. І вже у разі позитивного рішення схема потенційного об’єкта оренди та довідка про залишкову балансову вартість і з супровідним листом надавалася заявнику.

1. Умови попереднього договору передбачали обов`язок орендаря звернутися до РВ ФДМУ по Київській області протягом 10 днів із заявою про намір отримати приміщення в оренду. Якщо ж у конкурсі перемагав інший учасник, це майно потрібно було негайно повернути аеропорту.
2. В період з 2016 по 2018 роки Державна аудиторська служба України проводила перевірку, під час якої аудитори ознайомилися із попередніми договорами оренди, у тому числі й укладеними з ТОВ «Кофе Бар Плюс» та ТОВ «Артерія Груп». І тоді жодних зауважень аеропорт не отримував.
3. 18 жовтня 2016 року у ДП МА «Бориспіль» обговорювалося питання щодо необхідності виділення приміщень для зберігання інвентарю та машин для прибирання аеропорту.
4. 19 жовтня 2016 Дихне підписав лист про зміну фізичних характеристик трьох приміщень.
5. Того ж дня мав відбутися конкурс щодо приміщень площею 45, 32,6 та 29,1 кв. м, які на підставі попередніх договорів вже перебували в оренді ТОВ «Артерія Груп». Зранку Левочко зателефонував заступник генерального директора з фінансових питань та повідомив, що їй везуть лист щодо конкурсів, який необхідно передати комісії. За наслідком розгляду листа конкурс щодо цих приміщень скасували.
6. На одному з наступних засідань комісії за дорученням керівника Левочко усно оголосила пропозицію про включення додаткової умови про внесення учасником конкурсу авансового платежу у розмірі річної орендної плати. 
7. Після надання підписаного Дихне листа про авансовий внесок Комісія вирішила направити запит до ФДМУ із проханням надати висновки щодо можливості включення такої умови.

Як дію керівництва аеропорту оцінив ВАКС

Щодо умислу обвинувачених

У своєму рішенні суд визначив, що Євгеній Дихне надав переваги та обрав ТОВ «Кофе Бар Плюс» та ТОВ «Артерія Груп» для здійснення підприємницької діяльності на території ДП МА «Бориспіль». Самі ж підприємства були зацікавлені у максимальному терміні користування приміщеннями на привілейованих умовах, оскільки під час участі у конкурсі був ризик перемоги іншого підприємства.

Суд вирішив, що події, які відбувалися під час конкурсних процедур, мали не випадковий характер, а охоплювалися єдиним умислом Дихне за пособництва Левочко. Цей умисел був спрямований на забезпечення підприємствам можливості і надалі отримувати неправомірну вигоду від незаконного використання отриманих приміщень за заниженою ціною. 

При цьому Дихне за пособництва Левочко зривав конкурси від РВ ФДМУ по Київській області щодо приміщень, якими користувалися ТОВ «Кофе Бар Плюс» та ТОВ «Артерія Груп». А виготовлення нових схем відбулося за вказівкою Левочко після того, як їй 17 жовтня 2016 року стало відомо, що участь у конкурсах на право оренди приміщень площею 45, 32,6 та 29,1 кв. м буде брати ще одне підприємство — ТОВ «ПАВО». Такі дії Левочко були підтверджені її листуванням, яке в якості доказів навела сторона обвинувачення.

Зокрема у листуванні Левочко вказала, що з аеропорту везуть лист про відміну конкурсів, та як причину вказала, що ТОВ «ПАВО» бажає брати участь у конкурсі та  готове платити 1 млн грн за оренду. Оскільки лист був підписаний Дихне у день конкурсу та терміново направлений до РВ ФДМУ по Київській області, суд вважає очевидним, що він знав про усі пов’язані з цим листом обставини, оскільки вони були частиною його умислу.

Таким чином Левочко, діючи зі спільним умислом та будучи обізнаною про протиправні наміри Дихне, використовувала своє службове становище. Вона усвідомлювала, що її дії порушують встановлений законом порядок передання держмайна в оренду, але при цьому активно сприяла укладенню попередніх договорів. Це вона робила, шляхом невідкладного включення заяв ТОВ «Кофе Бар Плюс» та ТОВ «Артерія Груп» у порядок денний комісії, підготовки попередніх договорів, приховання незаконної діяльності Дихне з обрання контрагентів для цих договорів, а також через створення ілюзії колегіального рішення. 

При цьому підозрювана наполягала на необхідності включити до умов конкурсу вимогу про авансовий внесок, видаючи його за позицію Мінінфраструктури, та надала лист про скасування конкурсу у зв`язку зі зміною фізичних параметрів об`єктів оренди, усвідомлюючи, що реально такі обставини відсутні.

Дихне за пособництва Левочко, використовував свою поінформованість про неефективність і некомпетентність членів конкурсних комісій РВ ФДМУ по Київській області та сприяв затягуванню законної процедури проведення конкурсу. Зокрема він ініціював зміни до істотних умов конкурсу без необхідної на те виробничої потреби.

Таким чином, обвинувачені діяли умисно, за межами своїх повноважень, в інтересах ТОВ «Кофе Бар Плюс» та ТОВ «Артерія Груп» у порушення Закону про оренду держмайна та Статуту ДП МА «Бориспіль». Дії обвинувачених призвели до незаконного використання ТОВ «Кофе Бар Плюс» та ТОВ «Артерія Груп» нерухомого майна державної власності протягом понад двох років. І навіть якщо розглядати обставини цього кримінального провадження у розрізі кожної дії окремо, все одно лишається стійке переконання, що вони відбулися з прямим умислом — ознак необережності чи несвідомого, випадкового діяння у поведінці обвинувачених не було.

На переконання колегії суддів, Дихне та Левочко діяли з прямим спільним умислом, розуміли значення своїх дій та свідомо бажали відповідних наслідків.

Щодо порушення конкурсної процедури здачі державного майна в оренду

Суд визначив, що укладення попередніх договорів відбувалися поза конкурсною процедурою. 

СОВ ДП МА «Бориспіль» порушила обов`язок щоквартально подавати до Мінінфраструктури список об’єктів державного нерухомого майна, що перебувають на балансі підприємства і пропонуються для надання в оренду. Таке порушення стосувалося приміщення площею 315,0 кв. м і стало підставою для відтермінування процедури початку конкурсу на три місяці. А пропозицію Левочко про включення до умов конкурсу положення про внесення його учасником авансового внеску в розмірі річної орендної плати члени конкурсної комісії сприйняли, як позицію Мінінфраструктури.

Суд констатував некомпетентність членів комісії. Вони точно знали, що 10 жовтня 2016 року від Мінінфраструктури надійшов лист, у якому були викладені додаткові умови, що мали бути включені до договорів оренди. Левочко зі свого боку не мала повноважень вносити додаткові умови, а конкурсна процедура так і не була завершена. Станом на 22 березня 2017 року так і не прийняли рішення про визнання цього конкурсу таким, що не відбувся, а конкурсну процедуру при цьому не продовжили.

Також, на думку суду, зміни які стосувались приміщень площею 32,6 та 29,1 кв. м, дійсно могли мати виробничу потребу у переплануванні для зберігання засобів та техніки для прибирання, але ці приміщення реально не використовувалися ТОВ «Артерія Груп». Що ж стосується листа ДП МА «Бориспіль» від 19 жовтня 2016 року про неможливість проведення конкурсу щодо приміщення площею 45 кв. м у зв`язку зі зміною фізичних характеристик майна, то його було створено і надано конкурсній комісії РВ ФДМУ по Київській області з метою припинити конкурс, а не у зв`язку з виробничою необхідністю.

Щодо заподіяння тяжких наслідків

Суд визначив, що укладення попередніх договорів оренди та додаткових угод до них без проведення конкурсного відбору спричинили настання тяжких наслідків у вигляді збитків для РВ ФДМУ по Київській області та ДП МА «Бориспіль».

Загальний розмір збитків у сумі 15 709 655 грн 54 коп. розділяється так: 

• 10 996 758 грн 88 коп. — шкода, завдана Державному бюджету України в особі РВ ФДМУ по Київській області;
• 4 712 896 грн 66 коп. — шкода, завдана ДП МА «Бориспіль».

Оскільки збитки більше ніж у 250 разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, за своїм змістом вони є тяжкими наслідками для кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.

Суд зокрема зазначив, що будь-який звіт з оцінки вартості права оренди має певний ступінь припущень та являє собою виклад суб’єктивного бачення оцінювача. Проте такий рівень припущень не повинен призводити до викривлення даних, що спричинить недостовірніть викладених у звіті висновків. Суд також зазначив, що збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), а недоотримання орендної плати державою за своєю природою було нічим іншим, як завданими внаслідок вчиненого кримінального правопорушення збитками.

 Водночас суд частково погодився з версією сторони захисту про неефективність роботи як самого РВ ФДМУ по Київській області, так і створених ним конкурсних комісій. 

Порядок та процедура ініціювання та проведення конкурсу на право оренди майна чітко регламентовані, як і встановлений строк проведення конкурсу. У разі належного дотримання така процедура мала б тривати не більше 2–3 місяців. Проте саме в цих конкурсах кваліфікація спеціалістів викликала сумнів. 

Робота відділення та комісій була малоефективною, безпідставно затягувалися строки прийняття рішень, а також приймалися рішення, які вочевидь суперечать встановленим правилам. Під час допиту працівників РВ ФДМУ по Київській області та членів конкурсної комісії було встановлено, що на належному рівні процедури проведення конкурсу ніхто не знав. При цьому свідки посилалися на колегіальність прийняття рішень та зазначали, що «так робили зазвичай».

Суд визначив, що загалом така ситуація вкрай негативно впливає на функції, покладені на РВ ФДМУ по Київській області, та створює умови, за яких на діяльність комісії з оренди майна досить легко впливати.

Якими були збитки та як їх вираховували?

Загалом як збитки у результаті дій Дихне та Левочко вираховувалася різниця між вартістю орендної плати, що сплачувалась за попередніми договорами, і вартістю права оренди, визначеною у Звіті з оцінки вартості права оренди від 27 серпня 2019 року. Проте суд виявив, що експертка, яка робила цей розрахунок, не врахувала положення Закону про оренду держмайна, які призупиняли дію ст. 10 в частині індексації орендної плати на 2016 рік. Крім цього, експертка здійснила неправильний розподіл збитків між потерпілими щодо оренди приміщень площею 45 м2 та 47 м2.

У цьому кримінальному провадженні було пред’явлено ще два цивільні позови, які стосувалися збитків РВ ФДМУ по Київській області та ДП МА «Бориспіль». 

Так, суд встановив, що недоотримання державою орендної плати у розмірі 15 709 655 грн 54 коп. за період з 29 квітня 2016 року по 29 червня 2017 року за своєю природою було нічим іншим, як завданими внаслідок вчиненого кримінального правопорушення збитками.

При цьому ДП МА «Бориспіль» не вважає, що підприємству було завдано збитків — про це неодноразово заявляв представник держпідприємства. Він зокрема звертав увагу на те, що фінансова та бухгалтерська звітність не містять відомостей про завдання підприємству збитків та нанесення йому шкоди, а розрахунки завданої майнової шкоди теж відсутні. Навпаки — підприємство отримало додаткові доходи від договорів попередньої оренди. На підтвердження цієї обставини було надано висновок економічного дослідження №5821/5822-19 від 10 квітня 2020 року Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відтак суд дійшов висновку, що дії Дихне та Левочко спричинили настання для РВ ФДМУ по Київській області збитків у 10 996 758 грн 88 коп.

Який висновок експертів TI Ukraine

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину. Злочин, передбачений ст. 364 КК України, характеризується виною у формі умислу. І для того, щоб осіб визнати винуватими, з наданих доказів суд має встановити ознаки такого умислу в  обвинувачених.

Як бачимо, суд вважає, що наявність ознак прямого умислу та зловживання службовим становищем з боку Дихне і Левочко доведена. І ці їхні дії були спрямовані на отримання неправомірної матеріальної вигоди для третіх осіб — ТОВ «Кофе Бар Плюс» та ТОВ «Артерія Груп»..

При цьому суд зазначає, що наявність або відсутність домовленостей між службовою особою та безпосереднім вигодонабувачем жодним чином не перешкоджає кваліфікувати діяння такої службової особи, яка, згідно зі ст. 364 КК України, зловживала владою або службовим становищем. І це можна зробити, навіть якщо ця особа не повідомляла третю сторону про те, що діє в її інтересах. Суд посилався на висновки, викладені у постанові Верховного Суду у справі №520/15641/15-к. Хоча, наприклад, вже у постанові Верховного Суду від 6 квітня 2023 року (справа №619/2627/20) була сформована інша позиція. Згідно з нею корисливий мотив вважається недоведеним, якщо сторона обвинувачення не надала доказів того, що обвинувачений був раніше знайомим з особою, в чиїх інтересах він діяв. А це унеможливлює кваліфікацію дій за ст. 364 КК України.

На нашу думку суд мав би детальніше дослідити, чи була домовленість між Олесею Левочко, Євгенієм Дихне та підприємствами, які орендували приміщення за попередніми договорами.

У ст. 364 вказано: «зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи». Відтак суд мав би встановити, що обвинувачені діяли умисно та бажали одержати неправомірну вигоду для себе або для іншої фізичної чи юридичної особи. І так само не було доведено, що вказаним ТОВ було відомо про дії з боку Дихне та Левочко. 

Справа за обвинуваченням ексдиректора аеропорту Бориспіль Євгенія Дихне та начальниці СОВ ДП МА «Бориспіль» Олесі Левочко вказала на ті проблеми у сфері оренди державного та комунального майна, які раніше були в законодавстві. 

Більшість цих проблем наразі вирішена після прийняття нового ЗУ «Про оренду державного та комунального майна». Закон мінімізував не лише корупційні ризики при обранні орендаря через прозорість процедур, але й економічні загрози. Адже тепер основним критерієм вибору переможця є найбільший запропонований розмір орендної плати, що дозволяє знайти «ринкову» вартість об’єкта.

Дійсно, якість законодавства у в сфері оренди державного та комунального майна була далеко не ідеальною, мала погано врегульовані строки проведення конкурсів, а через недосконалість передбачених процедур існувала можливість зривати конкурси та затягувати передачу майна в оренду.

Загалом у вказаній справі багато говорили про некомпетентність членів конкурсної комісії. І ця проблема лишається актуальною, адже навіть досконале законодавство не може убезпечити від протиправних дій та зловживань будь-якою зі сторін конкурсної процедури, якщо його застосовують люди, які не володіють спеціальними знаннями.

При цьому окремої уваги потребує спосіб обрахунку тяжких наслідків як елементу складу інкримінованого злочину. Упущена вигода за своєю соціально-правовою природою може бути визначена лише як вірогідна. Її характер та обсяг завжди матимуть брак достовірності як необхідного критерію оцінювання доказів, що підтверджуватимуть завдану матеріальну шкоду.

Взагалі втрачена (упущена) вигода в контексті елемента складу кримінального правопорушення зустрічається нечасто. Суд вказав, що встановлено умисел обвинувачених, а їхні дії завдали державі збитків у вигляді втраченої вигоди.

Тобто у випадку із справою Дихне і Левочко, втраченою вигодою можна вважати кошти, які ДП МА «Бориспіль» та РВ ФДМУ по Київській області недоотримали через занижену вартість оренди майна аеропорту, яке було передано за попередніми договорами.

Закон України «Про оренду державного та комунального майна» передбачає, що гарантійні внески не повертаються учасникам, які «зірвали» аукціон. Також нормами цього закону передбачене недопущення до участі у повторному аукціоні учасників, які відмовились від підписання протоколу аукціону або договору оренди. Тож повторення ситуації, через яку виникло кримінальне провадження у цій справі, наразі неможливе.

Ми в Transparency International Ukraine переконані, що прозора оренда державного та комунального майна є важливим засобом забезпечення ефективного використання державних та комунальних ресурсів, зокрема для залучення інвестицій та збільшення доходів в бюджет.

Аналіз підготувала юридична радниця Transparency International Ukraine Оксана Копійчук

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.