Чи стало більше злочинів у публічних закупівлях

«Правоохоронці відкрили кримінальне провадження щодо можливої переплати на тендері» — ви точно хоч раз бачили подібну новину. Можливо, там було не про переплату, а про корупцію або фіктивне виконання договору. Але що відбувалося далі? Проєкт DOZORRO розбирався, наскільки часто в Україні відкривають кримінальні провадження щодо можливих злочинів у публічних закупівлях та чим це все закінчується.

Хто відповідає за порушення закупівельного законодавства?

До відповідальності можуть притягнути уповноважену особу, що оголосила закупівлю, а також керівника підприємства, установи чи організації, який підписує угоди. За порушення законодавства зокрема передбачено такі види покарань:

• Адміністративне — у вигляді штрафу;
• Кримінальне — аж до обмеження або позбавлення волі.

Кримінальна відповідальність загалом застосовується до всіх учасників, що причетні до правопорушення. Але найчастіше поширюється саме на керівника замовника, що оголосив закупівлю. До відповідальності притягають за:

• Заволодіння, розкрадання або привласнення державного майна шляхом зловживання службовим становищем. Ці правопорушення регламентовані статтею 191 Кримінального кодексу (КК). За них передбачене покарання у вигляді реального позбавлення волі терміном від 5 до 8 років, а за певних умов — до 12 років з конфіскацією майна.
• Службове підроблення. Згідно зі статтею 358 КК, підробленням вважається умисне внесення неправдивих даних у тендерну документацію, або видача неправдивих документів. За це посадова особа може отримати штраф або обмеження волі до 3 років. Якщо неправомірні дії посадовця спричинили тяжкі наслідки, йому загрожуватиме позбавлення волі на термін від 2 до 5 років та штраф. 
• Службова недбалість. Регламентоване статтею 367 КК та полягає у невиконанні або неналежному виконанні службовою особою своїх обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди. Залежно від наслідків, винний може понести покарання у вигляді штрафу, обмеження волі до 3 років, або й позбавлення волі до 5 років з обмеженням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
• Прийняття пропозиції чи обіцянки або одержання неправомірної вигоди, а також прохання її надати. Якщо дуже спростити, це про взяття чи вимагання хабаря. Регулюється статтею 368 КК. Залежно від розміру неправомірної вигоди може каратися штрафом, позбавленням волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, з конфіскацією майна.

Довідково: істотною шкодою вважається така, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у 2024 році ця межа становить 151 400 грн). Тяжкими наслідками вважаються такі, що у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у 2024 році це 378 500 грн).

Кримінальні провадження мають пройти шлях із таких основних етапів:

• досудове розслідування;
• судовий розгляд;
• апеляція та касація (опціонально);
• виконання рішення.

Досудове розслідування починається в той момент, коли відомості про правопорушення внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). За його результатами, прокурор повинен або закрити кримінальне провадження, або передати обвинувальний акт до суду, де і будуть встановлювати винуватість людини.

Чи стало більше злочинів у публічних закупівлях?

Останні роки в Україні відкривають відносно сталу кількість кримінальних справ — у межах 700-800 тисяч щорічно. Трохи менше було тільки у 2022-му, у перший рік повномасштабної війни — 606 тисяч. Але ось у сфері державних закупівель за останні два роки відбувся бум реєстрації нових кримінальних проваджень. Якщо незадовго до повномасштабного вторгнення їх відкривали по 300-340 на рік, то у 2023-му кількість зареєстрованих кримінальних проваджень у цій сфері сягнула 779. За перше півріччя 2024-го їх уже є 674. Тобто частка таких справ у загальній масі зросла від 0,04% до 0,19%.

Але лише на основі цих чисел не можна сказати, що у закупівлях різко зросла злочинність — треба дивитися, що з ними було далі.

Після реєстрації правоохоронці глибше розслідують можливе кримінальне правопорушення. Вони можуть закрити провадження — якщо побачать, що насправді злочину нема. У попередні роки закривали від 110 до 240 кримінальних справ. Для деяких із них це сталося досить швидко — в тому ж році, коли й відкриття. Таких справ було приблизно від 25 до 50. В інших кримінальних провадженнях між моментами реєстрації та закриття пройшло більше часу.   

Після досудового розслідування справу передають до суду. Враховуючи тривалість попередніх етапів, це може статися не в той же рік, коли її зареєстрували, а через один, два чи навіть більше. Власне, за останні роки до суду в той самий рік передавали від 20% до 40% відкритих кримінальних проваджень. Вони становили від третини до половини справ, які потрапили в суд за цей період. Решта були ще з попередніх років. 

Одним із показників, чи справді в публічних закупівлях зросла злочинність, могла би слугувати кількість обвинувальних вироків суду. Адже саме суд вирішує, чи винна людина. Однак якраз цієї статистики щодо сфери публічних закупівель у держорганів немає. Вони ведуть облік вироків за статтями Кримінального кодексу, але не за сферами, у яких здійснили злочин. Це недолік, адже без кількості обвинувальних та виправдувальних вироків суду неможливо комплексно оцінити рівень злочинності у сфері, а також якості досудових розслідувань.

Ми в DOZORRO відстежуємо перебіг та результати тих кримінальних проваджень, які зареєстрували завдяки нашим зверненням. 

Що зі справами, які відкрили після звернення DOZORRO?

У 2023 році за нашими зверненнями було відкрито 41 кримінальне провадження. Це 5% від усіх справ у цій сфері, зареєстрованих того року. 40 проваджень стосувалися завищення цін (переплат) у публічних закупівель. Станом на весну 2024 року, по 2 справах до суду скерували обвинувальний акт, 5 — закрили за відсутністю складу злочину. По решті 34 провадженнях ще велося досудове розслідування.  

У 2024 році за зверненням команди DOZORRO вже відкрито 22 кримінальні провадження. 

Найчастіше  правоохоронні органи кваліфікували правопорушення, про які ми повідомляли, за статтею 191 КК (заволодіння, розкрадання або привласнення державного майна шляхом зловживання службовим становищем) та 364 КК (зловживання владою або службовим становищем). 

Замість висновків

Кількість кримінальних проваджень у закупівлях останнім часом суттєво зросла: якщо в 2021 їх зареєстрували 343, то минулого року — 779. Зросла і їхня частка у загальній кількості справ: від 0,04% до 0,19%. До суду тепер передають не в районі 100, а приблизно 180 кримінальних справ на рік. 

41 провадження в 2023 році зареєстрували за зверненнями DOZORRO — це 5% від загальної кількості.

Водночас лише за цими числами не можна сказати, що в публічних закупівлях стало більше корупції чи інших злочинів. У нас немає статистики по рішеннях суду. А саме він вирішує, чи винна людина і яке покарання вона понесе. У цій статистиці має бути зацікавлений і уряд, щоб розуміти стан сфери, і правоохоронці. Тому сподіваємося, що держоргани будуть збирати і такі дані та закликаємо їх до цього.

Матеріал підготовлено у спрівавторстві з Борисом Нестеровим в межах проєкту “Підтримка цифрової трансформації”, що фінансується USAID і UK Dev.

Створення цієї публікації стало можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст є виключною відповідальністю ХХ та не обов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.

Ця публікація створена за фінансової підтримки Програми допомоги з міжнародного розвитку від Уряду Великої Британії. Однак висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику Уряду Великої Британії.