Ефективне управління комунальним майном — важливий інструмент для підтримки місцевих бюджетів та стимулювання економічного розвитку громад. Але з початком повномасштабного вторгнення ця сфера зіткнулася з безпрецедентними викликами.
З 2022 року активність приватизаційних процесів на місцях знизилася більш ніж на третину. Наслідком стало суттєве скорочення надходжень до місцевих бюджетів. Зокрема, доходи від приватизаційних аукціонів знизились майже на 70% у порівнянні з довоєнним 2021 роком.
За таких умов постала необхідність адаптувати законодавство та процедури до умов воєнного стану для відновлення та інтенсифікації процесів приватизації комунального майна, забезпечення стабільних надходжень до місцевих бюджетів, а також збереження прозорості й ефективності управління комунальними ресурсами в умовах кризового періоду.
У цьому звіті надається порівняльний аналіз стану приватизації комунального майна з 2021 року. Особливу увагу приділено змінам у законодавстві, рівню конкуренції на ринку, досягнутим результатам, впливу на виконання місцевих бюджетів та забезпеченню прозорості процедур. Дослідження дозволяє оцінити, як воєнні виклики вплинули на ефективність розпорядження комунальним майном, і які кроки було здійснено для мінімізації негативних наслідків.
Для аналізу використано інформацію з модуля аналітики електронної торгової системи Prozorro.Продажі, відповіді 80 органів місцевого самоврядування (далі – ОМС) на інформаційні запити та опитувальник щодо приватизації комунального майна, документи, оприлюднені на вебсайтах ОМС, акти законодавства.
Резюме
Сфера приватизації комунального майна у 2021-2024 роках зазнала суттєвих змін, значною мірою зумовлених впливом війни та адаптації законодавства до таких умов. Якщо 2021 рік був успішним з точки зору рекордних надходжень від приватизації (1,12 млрд грн), то в 2022 році початок повномасштабного вторгнення спричинив різке скорочення приватизаційних процесів: кількість аукціонів зменшилася, а надходження до місцевих бюджетів впали майже втричі.
Прийняття у середині 2022 року Закону № 2468-ІХ, який спростив процедури та прискорив процес приватизації, надало позитивний імпульс для відновлення приватизації. Проте попри поступове зростання ключових показників у 2023-2024 роках, частина з них все ще не досягла довоєнного рівня.
Серед позитивних тенденцій сфери варто відзначити збільшення частки успішних аукціонів (майже 45%) у 2023-2024 роках та суттєве зростання середньої ціни на аукціонах — з 63% у 2021 до 92% за останні два роки. Це забезпечило надходження майже 1,8 млрд гривень до місцевих бюджетів за в цей період. Водночас зменшення кількості аукціонів (на майже 32%) навіть в безпечних регіонах країни та зниження конкуренції (до 2,01 у 2024 році) залишаються ключовими викликами.
Викликає занепокоєння і часткове обмеження органів місцевого самоврядування в питаннях ініціювання приватизації комунального майна, що впливає на їхню спроможність управляти активами громади. Передача ініціативи інвесторам, передбачена законодавством, створює залежність приватизаційних процесів від зовнішніх факторів, що може мати наслідком нераціональне розпорядження майном.
За результатами аналізу вдалося зафіксувати низький рівень забезпечення прозорості приватизаційних процесів в громадах. Лише 16% органів місцевого самоврядування повністю дотримуються вимог щодо оприлюднення інформації про приватизацію, визначених законом. Така ситуація не лише знижує довіру громадськості та потенційних інвесторів, але й посилює ризики корупції, перешкоджаючи ефективному громадському моніторингу та контролю за управлінням комунальним майном.
Для підвищення ефективності приватизації комунального майна ми рекомендуємо:
-
- Посилити роль ОМС у сфері приватизації комунального майна. Органи місцевого самоврядування повинні відігравати більш проактивну роль в приватизаційних процесах. Їм варто відновити право ініціювати продаж і водночас додатково зобов’язати аналізувати та виявляти майно, яке не використовується за призначенням, для його передачі на подальшу приватизацію.
- Підвищити рівень прозорості продажу комунального майна та висвітлення приватизаційних процесів. ОМС та місцевим органам приватизації слід посилити контроль за виконанням вимог законодавства щодо забезпечення прозорості приватизації комунального майна та активніше поширювати інформацію про аукціони, використовуючи наявні ресурси.
- Усунути недоліки та узгодити законодавство для підвищення ефективності приватизації. Закон «Про приватизацію державного і комунального майна» чітко не визначає строки для прийняття рішень про приватизацію об’єктів комунальної власності. Водночас скорочення строків експозиції об’єктів на аукціонах може негативно впливати на конкуренцію. Норми профільних законів про освіту, охорону здоров’я та інших законодавчих актів не узгоджуються з положеннями законодавства про приватизацію державного і комунального майна.
- Затвердити процедурні документи у сфері приватизації. Органам місцевого самоврядування варто переглянути та в разі відсутності затвердити положення про орган приватизації територіальної громади та порядок розгляду заяв від потенційних покупців про включення об’єктів комунальної власності до переліку об’єктів, що підлягають приватизації.
- Застосовувати прозорі та конкурентні процедури приватизації. За результатами аналізу приватизації комунального майна встановлено, що вартість об’єктів, придбаних на аукціонах, перевищує ціну продажу об’єктів, приватизованих шляхом викупу орендованого майна, в середньому на 45%. Враховуючи нижчий економічний ефект, необхідно внести зміни до Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна”, яким замінити механізм викупу орендованого майна на переважне право орендаря на придбання орендованого майна за найвищою ціною, яка була запропонована під час аукціону.
Дослідження підготовлено за фінансової підтримки Швеції. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам та упорядникам/упорядницям цього видання і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори/авторки та упорядники/упорядниці видання.
