Рік після відновлення приватизації: ключові події та результати

Чим запам’ятався рік приватизації під час повномасштабної війни

Після початку повномасштабного вторгнення приватизація в Україні практично зупинилась. Окремі аукціони на місцевому рівні проводили, подекуди навіть успішно. Але державні активи на продаж не виставляли – через високі ризики відстрочення або несплати коштів за придбані об’єкти.

Проте Україна досить швидко оговталася від першого шоку. Бізнеси відновили роботу, підприємства почали релокуватися у безпечніші регіони. Посприяти пошуку нових майданчиків могла приватизація, однак її правила треба було адаптувати до викликів воєнного часу.

На початку червня 2022 в парламенті зареєстрували законопроєкт №7451, який мав на меті спростити та пришвидшити приватизаційні процеси. Тоді TI Ukraine закликала Верховну Раду підтримати цей проєкт з урахуванням рекомендацій, які нівелювали його ризики. 

Ми були переконані, що в умовах падіння економічної активності приватизація може пом’якшити удар від наслідків війни для бюджету. І це стосується не лише одноразових вливань коштів від продажу для часткового покриття дефіциту та забезпечення потреб оборони. Надалі приватні власники трансформують активи, і ті починають приносити постійний дохід та стимулюють економічний розвиток країни.

Зрештою 19 серпня набрав чинності Закон, який:

• спростив порядок підготовки об’єктів до приватизації;
• скоротив строки проведення аукціонів;
• дозволив подавати документи для участі в аукціоні та укладати протокол про його результати в електронній формі;
• змінив порядок розрахунків та укладення договору приватизації (спершу оплата — потім договір); 
• дозволив автоматично переоформлювати ліцензії та дозволи на покупців, а також відчужувати обтяжене майно;
• передбачив проведення електронних аукціонів великої приватизації в системі Prozorro.Продажі.

Нам також вдалося відмовити народних обранців від ідеї приховати всю інформацію про учасників, переможців, протоколи й договори електронних аукціонів з продажу, щоб зберегти прозорість процесів. Тож уся інформація про хід та результати аукціонів залишається доступною та відкритою, і кожен громадянин може бачити, хто, коли, за скільки і який обʼєкт приватизував.

Після повноцінного відновлення малої приватизації минув рік. Тож згадуємо, чим він запам’ятався і яких результатів вдалося досягнути. 

Примітка. Використано дані модуля аналітики bi.prozorro.sale та ДашбордSPFU станом на 28.08.2023.

ВЕРЕСЕНЬ 2022 

Марилівський МПД ДП «Укрспирт»

Після відновлення приватизації Фонд держмайна оголосив перші сім аукціонів за новими правилами. Тоді вдалося знайти приватних інвесторів для двох заводів ДП «Укрспирт», які раніше продати не виходило. Їхня приватизація разом зі сплатою ПДВ принесла до бюджету 264 млн грн. 

19 вересня з молотка пішло майно Кобиловолоцького спиртзаводу за понад 70 млн грн, що майже втричі перевищило стартову ціну. Наступного дня на аукціоні продали Марилівський спиртзавод, ціна якого теж зросла втричі. Покупець сплатив до держбюджету 150 млн грн. Він також зобов’язався погасити борги підприємства, зокрема щодо заробітної плати, на понад 54 млн грн. 

Окрім цих та низки інших спиртових активів, ФДМУ планував до кінця 2022 року виставити на аукціон приблизно 150 інших об‘єктів — від рухомого і нерухомого майна до непрацюючих заводів.

На місцевому рівні у перший місяць запуску приватизації за новими правилами фіксували незначне пожвавлення. Органи місцевого самоврядування оголосили 95 аукціонів, що принесли в місцеві бюджети майже 60 млн грн.

ЖОВТЕНЬ 2022

Львівський ювелірний завод

У жовтні приватизація держмайна суттєво наростила темпи — оголосили 99 аукціонів На продаж виставили ще 6 спиртових заводів, 3 ювелірні заводи, бази відпочинку, майнові комплекси науково-дослідних інститутів. 

За результатами 40 успішних аукціонів дохід від приватизації склав понад 680 млн грн. Львівський ювелірний завод інвестор придбав за 185 млн грн, а ціна за Вузлівський спиртзавод зросла у понад 5 разів та склала 130 млн грн. 

Жовтень також відзначився рекордом — за комплекс бази відпочинку «Трембіта» на аукціоні змагалися 83 учасники, а торги тривали майже 13 годин. Загалом, попри критику щодо можливої низької конкуренції через війну, за неповні три місяці у приватизації держмайна взяв участь 321 інвестор, а середня кількість учасників зросла до майже 5 осіб на аукціон.

На противагу державним, місцеві органи приватизації оголосили 64 аукціони, що майже на третину менше ніж у вересні. Водночас у відносно безпечних регіонах — Закарпатській та Тернопільській областях — оголосили всього по 1 аукціону за місяць. На Волині — жодного.

ЛИСТОПАД 2022

Вінницький завод «Кристал»

Листопад запам’ятався продажем двох великих ювелірних підприємств — Вінницького заводу «Кристал» та «Бурштин Україна». Разом із приватизацією Стадницького спиртзаводу, готелю «Моряк» у Чорноморську, інституту «Електроважхімпроект» у Дніпрі та інших об’єктів до держбюджету вдалося залучити понад 287 млн грн.

Примітно, що найкращу динаміку збільшення ціни продемонстрували об’єкти з невисокою балансовою вартістю. Саме вона визначає їхню стартову ціну на аукціоні. Вартість комплексу будівель Держпродспоживслужби у Миколаївській області у фінальному раунді зросла більш ніж у 400 разів — до 1,5 млн грн, а адмінбудівлю у Жашкові продали у 226 разів дорожче від стартової ціни (із 22 тис. грн до 5 млн грн). Такі кейси демонструють, що саме бізнес через конкуренцію на відкритих та прозорих електронних аукціонах визначає реальну, ринкову ціну активу.

Після відновлення приватизації парламент продовжив вносити необхідні зміни у профільне законодавство. У листопаді прийняли Закон, який дозволив приватизувати державні та комунальні підприємства з майном у податковій заставі без згоди податкових органів, якщо покупець оплатить борг. Такі зміни розблокували можливість приватизувати понад 40 об’єктів із сукупною вартістю більш ніж 1 млрд грн.  

ГРУДЕНЬ 2022

Приватизована будівля церкви, Ніжин

Під завершення 2022 року Фонд держмайна продовжив успішно реалізовувати активи спиртової галузі, бази відпочинку та навіть церкву у Ніжині, що принесло додаткові 235 млн грн.

Загалом за 4 місяці після перезапуску малої приватизації до державного та місцевих бюджетів вдалося залучити 1,64 млрд грн. 

Левову частку цієї суми становить вартість продажу державних активів — 1,4 млрд. Ціна за об’єкт в середньому зростала майже в 2,3 раза. Набагато скромніші результати показала приватизація комунального майна — всього 214 млн грн та зростання стартової ціни в середньому на 74%.

Однак важливо, що відновлена приватизація виконала свою першочергову мету — допомогла у релокації бізнесу. За даними Prozorro.Продажі, більш ніж половина приватизованих в системі обʼєктів розташована в західних регіонах України, де підприємці шукали нерухомість для відновлення діяльності. 

СІЧЕНЬ 2023

Морський торговельний порт Усть-Дунайськ

На початку нового року відбулася знакова подія в історії української приватизації. Вперше на продаж виставили морський торговельний порт — Усть-Дунайськ. Стартова ціна лота — 60 млн грн — під час торгів зросла більш ніж утричі. Компанія-переможець «Еліксир Україна» купила порт за 201 млн грн та додатково сплатила ще 40 млн гривень ПДВ.

Інвестор планував масштабну модернізацію порту, збільшення виробничих потужностей та створення нових робочих місць. У квітні він сплатив кошти за майно, але отримати його тоді не зміг. У деяких випадках, щоб придбати об’єкт, переможцю необхідно отримати дозвіл Антимонопольного комітету на концентрацію. Так орган стежить, щоб не виникали монополії або обмеження конкуренції. І в цьому випадку АМКУ виявив потенційні ризики, пов’язані з приватизацією порту. Зрештою, наприкінці серпня майновий комплекс все ж передали інвестору.

Схожа доля спіткала й інший проданий у січні цього року актив — готель «Власта» у Львові. На аукціоні, в якому взяли участь 23 інвестори, вартість об’єкта виросла з 7 до 115 млн грн. Але після завершення приватизації прокуратура за заявою місцевих активістів відкрила кримінальне провадження щодо можливого заниження ціни під час продажу готелю. На їхню думку, стартову ціну активу потрібно було встановити на рівні вартості, яку визначила експертна оцінка. Утім згідно із законом, початкова ціна об’єкта встановлюється на рівні його балансової вартості. 

Попри складнощі, в січні від приватизації вдалось залучити до держбюджету понад 513 млн грн, до місцевих — лише трохи більше ніж 24 млн. 

ЛЮТИЙ 2023

Черкаський завод телеграфної апаратури

У лютому держава не змогла запропонувати інвесторам привабливі активи для приватизації — середнє підвищення ціни впало з 260% до 65%. Вперше (і поки востаннє) після відновлення приватизації дохід від реалізації комунального майна (17,6 млн) перевищив показник надходжень до державного бюджету (12,5 млн). 

Однак важливі події відбулися насамперед у законодавчому регулюванні. Спершу уряд ухвалив рішення покласти на Фонд держмайна функції з продажу конфіскованих російських активів. Їх реалізовуватимуть на електронних аукціонах у системі Prozorro.Продажі за процедурами малої приватизації. Кошти з продажу надходитимуть у спеціальний фонд держбюджету для ліквідації наслідків збройної агресії рф.

Згодом Кабмін зробив черговий крок до переведення великої приватизації в електронний формат — затвердив порядок проведення електронних аукціонів для продажу таких об’єктів. Але щоб відновити велику приватизацію, все ще треба було внести зміни в профільний закон.

БЕРЕЗЕНЬ 2023

Білгород-Дністровський морський торговельний порт

У березні ми очікували на приватизацію одразу кількох лотів. 

Перший — це ще один морський порт, Білгород-Дністровський. Але у порівнянні з продажем Усть-Дунайського порту, ситуацію погіршував значний багаж боргів на понад 104 млн грн та робота в статусі сухого порту через блокування російськими військами. Стартову ціну визначили у 187,6 млн грн.

Другий — Дружбівський «Кварц», перший за декілька років кар’єр, зі стартовою ціною у 4,8 млн грн. 

І якщо останній актив з другої спроби все ж знайшов нового власника, то Білгород-Дністровський порт не вдалося приватизувати навіть за вісім аукціонів. Чотири рази на нього не приходили інвестори, тричі аукціон скасовували, а після єдиного аукціону, який все ж відбувся, переможець відмовився оплатити свою пропозицію у 220 млн грн.

Утім завдяки продажу ДП «Укроборонресурси», ціна на яке зросла майже в 12 разів до 210 млн грн, держбюджет за перший квартал 2023 року отримав від приватизації 902 млн грн — рекордний показник за останні 10 років. 

КВІТЕНЬ 2023

Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут

У квітні рекордні 362 учасники змагалися за державні активи — в середньому понад 8 учасників на аукціоні. Однак зі зростанням конкуренції зросла і частка зірваних торгів. Майже третина оголошених аукціонів не відбулася через недобросовісних переможців, які відмовилися підписувати протокол аукціонів або сплачувати свої фінальні пропозиції, чи не уклали договір про придбання об’єкта. Так пів мільярда гривень переможних ставок на виході перетворилися усього на 61 млн грн доходу бюджету. 

Пожвавлення участі спостерігалося і на місцях — понад 3 інвестори на аукціонах з продажу комунального майна. І на відміну від продажу державних активів, воно мало ефект та принесло у місцеві бюджети більш ніж 60 млн грн. 

ТРАВЕНЬ 2023

Будівля готелю «Ермітаж»

У травні вдалося залучити рекордну суму від аукціону з моменту відновлення приватизації. Будівлю готелю «Ермітаж» у центрі столиці, яку виставили за 21 млн грн та за яку змагалося 39 учасників, інвестор зрештою придбав за 311 млн грн та сплатив ще 62 млн податків. 

Друге дихання зможе отримати й інший легендарний об’єкт — столичний «Електронмаш». Приватизацію заводу двічі зривали переможці торгів, і лише з 5 спроби його продали вдвічі дорожче від стартової ціни — за 120 млн грн.

Унікальні досягнення встановлюють не лише державні органи приватизації, але й місцеві. Львів став першим містом, якому вдалося заробити мільярд гривень на малій приватизації (із серпня 2018 року до травня 2023 року). Після повномасштабного вторгнення там продовжили організовувати аукціони, що принесло до бюджету понад 90 млн грн.

ЧЕРВЕНЬ 2023

Захід Prozorro.Продажі до 5-річчя малої приватизації

Реформі малої приватизації в Україні виповнилося 5 років. Саме у червні 2018-го сформували законодавчу базу, згідно з якою аукціони з продажу державного і комунального майна почали проводити через Prozorro.Продажі. Це спростило процедуру продажу та, що важливіше, зробило її відкритою, прозорою та конкурентоспроможною.

Із моменту впровадження реформи за право купити державне або комунальне майно змагалися понад 9 тисяч учасників. Вони придбали майже 5 тисяч об’єктів, і державі та громадам вдалось заробити 13,6 млрд грн. Левова частка цих коштів — 9,8 млрд — надійшла у державний бюджет, а 3,8 млрд склали надходження до місцевих бюджетів. 

З інших важливих подій слід виділити набрання чинності Законом, який дозволяє відновити велику приватизацію. Також він передбачає передачу підсанкційних  активів Фонду держмайна, зокрема для подальшої приватизації. Для відомства важливо отримати нові активи, адже у нього залишилось лише 288 підприємств для продажу. 

Загалом залучені у першому півріччі 2023 року кошти від приватизації державного майна склали 1,82 млрд грн — ще один рекордний показник за останні 10 років.

ЛИПЕНЬ 2023 

Рівнеторф

Завдяки продажу декількох спиртових активів, а також підприємства «Рівнеторф», ціна на який зросла вчетверо до 205 млн грн, у липні приватизація принесла у державний та місцеві бюджети понад 400 млн грн.

Але головним ньюсмейкером став уряд. Спершу він затвердив порядок формування пулу підприємств для приватизації, тобто об’єднання кількох підприємств, які зазвичай працюють в одній галузі, в один лот для подальшого продажу. Цей механізм дасть змогу інвесторам придбати бізнес із повним циклом виробництва та принесе більші надходження від таких продажів у бюджет.

Крім того, Кабмін прийняв зміни, що мають зменшити кількість недоброчесних учасників, які зривають аукціони з приватизації. Учасник аукціону, що зайняв друге місце за підсумками торгів, не матиме права відмовитися від очікування рішення щодо першого переможця. Якщо недоброчесні підприємці, які посіли перше та друге місце, відмовлятимуться від сплати суми за актив, бюджет отримуватиме їхні гарантійні внески — майже 40% від стартової ціни обʼєкта. 

У липні уряд також прийняв рішення щодо вимог до електронних майданчиків для старту великої приватизації через систему Prozorro.Продажі. За словами очільника ФДМУ, вона має розпочатися не пізніше ІІІ кварталу 2023 року.

СЕРПЕНЬ 2022

Агропідприємства «Інвестагро»

Ключовою подією у сфері приватизації у серпні мав стати перший аукціон з продажу підсанкційного майна — агропідприємства «Інвестагро», яке належало російському олігарху Михайлу Шелкову, наближеному до керівництва рф. 

Однак продати актив не вдалося. На перший аукціон не з’явилися інвестори. ФДМУ пов’язав це зі 17,2 млн грн боргів компанії та значною дебіторською заборгованістю (тобто боргами контрагентів перед підприємством), яка при цьому враховувалась при визначенні стартової ціни.

Після невдачі автоматично оголосили повторні торги зі зниженням стартової ціни на 50%, тобто до 27,5 млн грн. Утім, їх скасував Фонд держмайна, обґрунтовуючи це необхідністю досягнення цілей приватизації та забезпечення надходжень від приватизації до державного бюджету. 

Очевидно, відомство буде шукати додаткові шляхи, щоб збільшити інвестиційну привабливість активу: від зменшення боргового навантаження підприємства перед продажем до можливого створення приватизаційного пулу з іншим конфіскованим активом Шелкова — Демурінським гірничо-збагачувальним комбінатом.

ПІДСУМОК

Приватизація виправдала очікування після відновлення наприкінці літа минулого року. Вона не лише дала змогу інвесторам знайти нові майданчики для релокації бізнесу та виробництва, але й забезпечила стабільний дохід до державного бюджету — 3,6 мільярда гривень за рахунок середнього зростання ціни активів втричі.

Завдяки участі понад 3 тисяч інвесторів, кількість яких в середньому зросла до майже 4 на один аукціон, доходи від приватизації державного і комунального майна за різні періоди року після відновлення стали рекордними та перевищили показники за останню декаду.

896 об’єктів державної та комунальної власності отримали нових власників. Приватизація допоможе забезпечити їх подальшу трансформацію — за статистикою на кожну сплачену гривню вартості активу припадає в середньому 4-6 грн інвестицій в розвиток. Крім того, лише за 2023 рік покупці повернули 684 млн боргів держпідприємств перед працівниками та бюджетом. 

На жаль, поки що є негативні тенденції в приватизації на місцевому рівні. Кількість оголошених аукціонів, навіть у більшості західних, безпечних регіонах країни, вкрай низька. У Тернопільській області оголосили 40 аукціонів, у Волинській — 29, а в Закарпатській області — всього 15. Для порівняння, за той самий період у Дніпропетровській області оголосили 113 аукціонів, у Кіровоградській — 138, у Львівській — 197. Як наслідок, загальний дохід від приватизації для місцевих бюджетів становив трохи більше ніж 650 млн, але більше третини з них — це надходження бюджетів Львова та Києва.  

Що далі?

Попереду одна з найочікуваніших подій у сфері – відновлення великої приватизації. За словами очільника ФДМУ, за найкращого сценарію велика приватизація може принести держбюджету приблизно $400 млн, тобто 15 млрд грн. Але враховуючи попередній досвід продажу таких об’єктів, ще до повномасштабного вторгнення, наші очікування більш стримані. Основний виклик зараз – провести належну роботу з потенційними іноземними інвесторами. Адже їх відсутність стала причиною того, що АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» не продали тричі впродовж 2021 року. Крім того, гостро стоїть і питання гарантій для інвесторів у період війни.

Ще одна не менш важлива історія – продовження приватизації конфіскованих російських активів. Попри невдалу першу спробу, Фонду держмайна необхідно продовжити оголошувати нові аукціони. Необхідно врахувати помилки під час підготовки об’єктів, щоб отримати максимальний економічний ефект від приватизації та спрямування доходів від неї на відбудову країни.

Публікація підготовлена Transparency International Ukraine за фінансової підтримки Швеції.