З кожним роком все більше: як купували безпілотники коштом бюджету у 2024

У жовтні Міністерство оборони повідомляло, що за 10 місяців 2024 року спільно з Міністерством цифрової трансформації законтрактовано 1,6 млн одиниць БпЛА різних типів на загальну суму понад 114 млрд грн. Ймовірно переважно йшлося про закупівлі за закритими оборонними процедурами.

Водночас команда DOZORRO TI Ukraine стежить за закупівлями безпілотників у Prozorro. Зокрема досліджує, як змінюються тенденції у закупівлях безпілотників для потреб ЗСУ місцевими громадами.

Уже третій рік проєкт аналізує закупівлі за конкретним кодом їхньої класифікації 34000000-7 «Транспортне обладнання та допоміжне приладдя до нього» і релевантними ключовими словами  (дрон, квадрокоптер, fpv, БпЛА). У вибірку не включає нерелевантні лоти, як-от симулятори дронів для предмету «Захист України». Також у вибірку не потрапляють лоти, які не містять інформації про суму контрактів та предмет закупівлі (в яких прихована чутлива інформація) — власне закриті оборонні закупівлі, які і становлять більшість витрат держави на БпЛА.  

Динаміка

У 2022 році через Prozorro придбали дронів на 219 млн грн. У 2023 році сума таких контрактів склала 2,6 млрд грн. У 2024 році на закупівлю безпілотників витратили у майже 6 разів більше — 15,4 млрд грн.

У 2024-му найбільша сума укладених договорів припала на травень та грудень, коли щомісяця безпілотників контрактували на 2,8 млрд грн. Нижчі показники спостерігалися у квітні — 1,8 млрд грн, жовтні — 1,5 млрд грн, та вересні — 1,2 млрд грн. 

42,5% (6,5 млрд грн) від загальної суми контрактів припадає на закупівлі за динамічною рамковою угодою, 23,5% (3,6 млрд грн) — на відкриті торги з особливостями, 16% (2,5 млрд грн) — на Prozorro Market, 13% (1,9 млрд грн) — на прямі закупівлі, ще 5% (0,8 млрд грн) — на спрощені закупівлі. 

Найпопулярніший дрон 

DJI Mavic різних модифікацій — найпопулярніший дрон, який купували на Prozorro. Торік на закупівлю цих квадрокоптерів витратили щонайменше 10,7 млрд грн, що складає 64% від загальної суми договорів. Серед інших цивільних дронів, другим за популярністю після DJI Mavic є Autel. У 2024 році через Prozorro їх придбали майже на 600 млн грн. 

Ще 1,9 млрд грн витратили на придбання FPV-дронів різних модифікацій. Решта суми — понад 3,5 млрд грн припадає на інші БпЛА та БпАК: «Мрія», «Генерал Черешня», «Домаха», «Дартс», Grey Widow 1, «Оса», «Чаклун», «Лелека», «Фурія», «Інтерцептор», «МАРА-2П», RAS 10-ME, Магура, Sirko.

Найбільші замовники 

Держспецзв’язку — 3,5 млрд грн

Торік найбільша сума контрактів — 3,5 млрд грн — припала на Держспецзв’язку.  Найбільше коштів (2,9 млрд грн) Служба спрямувала на придбання DJI Mavic різної модифікації:  DJI Мavic 3T, DJI Мavic 3Е, DJI Mavic 3 Pro. Ще 357 млн грн витратили на придбання квадрокоптерів Autel (Autel EVO Max 4N, Autel EVO Max 4Т, Autel Alpha). Решту суми 234 млн грн спрямували на FPV-дрони. Усі закупівлі дронів (крім однієї) Держспецзв’язку провело за рамковою угодою (динамічною системою закупівель). 

Рамкова угода, яку використовують у сфері оборони і яку ще називають динамічною системою закупівель — це специфічна двоетапна процедура, яку поки можуть проводити лише Агенція оборонних закупівель, Державний оператор тилу та Держспецзв’язку. У ній замовник проводить торги серед тих учасників, яких уже перевірив та кваліфікував. Постачальники можуть подавати заявки на участь у кваліфікаційному відборі протягом всього періоду дії рамки. Частина інформації в таких закупівлях доступна лише замовнику та її учасникам. 

Агенція оборонних закупівель — 3 млрд грн

Агенція оборонних закупівель посіла друге місце, вона законтрактувала дронів майже на 3 млрд грн. Підприємство купувало DJI Мavic двох модифікацій — DJI Мavic 3T та DJI Мavic 3Е. Усі закупівлі дронів Агентство провело за динамічною рамковою угодою. 

Управління оборонної роботи Запорізької ОДА — 1,3 млрд грн

Трійку лідерів закриває Управління оборонної роботи Запорізької ОДА з результатом 1,3 млрд грн. Торік Запорізька ОДА витратила 647 млн грн на закупівлю DJI Мavic чотирьох модифікацій: Мavic 3T, Мavic 3Е, Mavic 3 Pro та Mavic 3. Ще понад 500 млн грн спрямували на закупівлю різних БпЛА: «Мрія», «Генерал Черешня», «Домаха», «Дартс», Grey Widow 1, «Оса», «Чаклун». 120 млн грн — на придбання FPV-дронів. 

МВС і його структурні підрозділи — 431 млн грн 

Зі структурних підрозділів МВС дрони купували Державна прикордонна служба, Національна Гвардія, Національна поліція. Зокрема, Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби придбав 165 БпАК «Колібрі» за 122 млн грн. Військова частина 3028 Національної Гвардії спрямувала 87 млн грн на квадрокоптери DJI Mavic 3 Pro та DJI Mavic 3Т Enterprise. Головне управління Національної поліції в Одеській області витратило на безпілотники 24,7 млн грн, зокрема купували БпАК SeeGull 8, FPV-дрони «Колібрі», квадрокоптери DJI Mavic 3T Enterprise.

Міста, що купили найбільше дронів

У топ-10 міських рад, які витратили найбільше коштів на закупівлю дронів увійшли 9 обласних центрів: Київ, Львів, Вінниця, Луцьк, Житомир, Дніпро, Рівне, Івано-Франківськ, Хмельницький, та Кривий Ріг.  Загалом ці міські ради витратили на дрони 2,5 млрд грн. Найчастіше міські громади купували DJI Мavic різної модифікації:  DJI Мavic 3T, DJI Мavic 3Е, DJI Mavic 3 Pro. На закупівлю DJI Мavic припадає приблизно 1 млрд грн. Ще понад 870 млн грн — на інші безпілотники і їхні комплекси («Лелека», «Фурія», «Інтерцептор», «Оса», «Чаклун»). Решту суми — 538 млн грн — витратили на FPV-дрони. 

Також місцеві громади могли не купувати БПЛА самостійно, а передавати на них гроші (у вигляді субвенції) військовим частинам: така практика існує. 

Київська міська рада — 399 млн грн 

У столиці майже вся сума припадає на одну закупівлю Департаменту муніципальної безпеки КМДА, який у липні уклав договір на постачання 2,5 тис. DJI Мavic на загальну суму 391,5 млн грн. Тоді Департамент законтрактував 1 550 DJI Мavic 3T та 950 DJI Мavic 3Е.

Львівська міська рада — 340 млн грн

Майже вся сума припадає на закупівлю чотирьох комунальних підприємств:

• «Львівсвітло» — 198,6 млн грн;
• «Адміністративно-технічне управління» — 59,3 млн грн;
• «Міський центр інформаційних технологій» — 51,7 млн грн;
• «Ратуша-сервіс» — 29,3 млн грн.

Понад 165 млн грн спрямували на придбання FPV-дронів, 110 млн грн — DJI Мavic та Autel, решта суми — БпЛА та БпАК («МАРА-2П», RAS 10-ME, «Магура», Sirko 2).

Вінницька міська рада — 311 млн грн

Усі закупівлі Вінниці проводив виконавчий комітет, який уклав 12 договорів на постачання безпілотників. 173 млн грн витратили на закупівлю DJI Мavic, 137 млн грн — на FPV-дрони.

Луцька міська рада — 283 млн грн

У Луцьку дрони купував виконавчий комітет, який уклав 67 договорів на 283 млн грн. 77% від суми контрактів припадає на DJI Мavic (Mavic 3 Fly More Combo, Мavic 3T, Mavic 3 Pro, Mavic 3). Крім DJI Мavic, міська рада купувала інші дрони DJI — DJI Matrice 30T, DJI Matrice 350 RTK. Понад 36 млн грн спрямували на БпЛА та БпАК (Shark-D, Mini Shark-D, BRAVERY-R). На FPV-дрони місто витратило 30 млн грн. 

Житомирська міська рада — 252 млн грн 

Майже вся сума контрактів припадає на закупівлі виконавчого комітету міської ради  251,4 млн грн. Найбільше витратили на різні БпАК.  Місто також купувало DJI Matrice 30 Enterprise, DJI Mavic 3, Autel EVO Max 4T та FPV-дрони. 

Висновок

У 2023 році про дрони почали говорити значно більше, ніж у перший рік повномасштабного вторгнення — активісти вимагали виділити більше коштів для військових із місцевих бюджетів. Завдяки даним із Prozorro ми бачимо, що торік, порівняно з попереднім, сума укладених контрактів на придбання безпілотників зросла у 6 разів — з 2,6 до 15,4 млрд грн. І це хороша тенденція. Це свідчить також і про те, що місцева влада реагує на запит громадськості та включається у підтримку оборони. Однак звісно жодних коштів недостатньо, коли йдеться про підтримку армії під час війни. Тож ми сподіваємося, що міста збільшать свої витрати на дрони та інші необхідні на фронті речі і у 2025-му, переглядаючи свої повсякденні потреби.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.