Чому справи ВАКС розглядаються не так швидко, як хотілося б, і як це виправити?

За п’ять років роботи Вищий антикорупційний суд показав значні успіхи. Проте що далі, то гучнішими стають закиди про те, що справи розглядаються не так швидко, як би прагнуло суспільство, а вироків у найбільш гучних справах виявилося не так багато, як очікували від початку. Ми спробували розібратися, що саме впливає на швидкість розгляду справ ВАКС і як цю ситуацію можна змінити.

Відповідно до судової статистики за 2024 рік, у середньому розгляд справи у ВАКС триває 618 днів, а 97 справ не розглянуто протягом строку понад 2 роки. За результатами моніторингу справ ВАКС, середня тривалість судового засідання у ВАКС із розгляду кримінальної справи по суті становить 1 годину 32 хвилини. Загалом на розгляді в суді перебувають 286 справ станом на 17 січня 2025 року.

На перший погляд, такі показники можуть здатися цілком прийнятними, особливо якщо порівняти з тривалістю розгляду топових корупційних справ в інших судах до створення ВАКС. Однак реальність демонструє інше, адже закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не залежить від того, який саме суд слухає справу.

Так, за період моніторингу роботи ВАКС із жовтня 2023 по червень 2024 року експерти Transparency International Ukraine виявили, що через закінчення строків давності, наприклад, було звільнено від покарання посадовицю Овідіопольської РДА Світлану Анчеєву, яка, імовірно, сприяла заволодінню землями державної власності на користь третіх осіб. Збитки — 17,5 млн грн. Також із цієї ж причини суд не розглянув справу по суті щодо Михайла Бейліна — ресторатора й колишнього позаштатного радника голови Адміністрації Президента України Бориса Ложкіна. Там ішлося про імовірне завдання ним понад 20 млн грн шкоди АТ «Укрзалізниця».

Питання строків стає особливо нагальним зараз, коли в провадженні ВАКС перебуває чимало резонансних справ, де обвинувачені можуть уникнути повноцінного судового розгляду саме через закінчення строків давності. І хоча пропорційність покарання важлива, ще важливіша його невідворотність.

Як затягують розгляд справ і чим це загрожує правосуддю

Моніторинг виявив, що в 55 % справ фіксуються процесуальні зловживання, спрямовані на затягування судового розгляду. Особливо показовою є ситуація в справі суддів ОАСК, де із 20 червня 2022 року майже кожне засідання починається з відводів. Можливо, навіть ця стаття стане ще однією причиною, щоб заявити відвід колегії суддів. Виступи великої кількості фігурантів теж забирають чимало часу, який вони, на погляд стороннього спостерігача, безпідставно розтягують. В іншій справі, про 8 млн дол. збитків «Укркосмосу», допит одного обвинуваченого триває вже кілька місяців. А в справі ймовірної пособниці Насірова Людмили Солотви засідання призначають настільки рідко, що після 23 жовтня 2024 року наступне мало відбутися 13 січня 2025 року. Проте його потім відклали, а інше запланували на 5 лютого — до того ж строк давності закінчується у 2026-му.

Загалом зрозуміло, що ВАКС часто розглядає складні справи, які вимагають дослідження великої кількості документів і допиту багатьох свідків. Та й справедливе правосуддя реалізується тоді, коли доводи кожного учасника справи заслухані судом, а права обвинуваченого не порушувались. Однак трапляються ситуації, коли з погляду стороннього спостерігача виступи учасників видаються лише засобами затягування справи — щоб із 1,5 години судового засідання продуктивними, тобто витраченими на дослідження доказів та розв’язання процесуальних питань, залишалося ще менше.

Учасники використовують різноманітні тактики затягування. Окрім систематичного подання необґрунтованих відводів, поширена практика, коли обвинувачені просять перенести свій допит на інше засідання, хоча залишається ще понад година запланованого часу. Показова справа екссудді Дніпровського райсуду Чауса, де допит тривав близько чотирьох місяців, а також справа екснардепа Крючкова, якого обвинувачують у заволодінні понад 1,5 млрд грн компаній «Черкасиобленерго» та «Запоріжжяобленерго», — там дебати тривали більш як чотири місяці через неявку обвинуваченого.

Окрім того, обвинувачені часто звертаються по лікарські консультації за день до судового засідання, і відповідно їхні адвокати подають повідомлення про неможливість прибути до суду безпосередньо перед засіданнями. При цьому, як зазначає суд, графік засідань узгоджується завчасно, а надані документи часто не містять відомостей про тяжкість захворювання чи об’єктивну неможливість брати участь у засіданнях, зокрема в режимі відеоконференції.

Ще однією проблемою для розгляду справ ВАКС стала мобілізація обвинувачених. За звітний період суд зупинив через це 9 проваджень — 7 у першій та 2 в апеляційній інстанції. Хоча в багатьох випадках це виправдано, іноді мобілізація використовується як спосіб затягування процесу. 

Показовий приклад — справа про зловживання правом на компенсацію вартості житла екснардепом Русланом Сольваром. Після розгляду з 2020 року його справи трьома судовими інстанціями, практично перед завершальним етапом — останнім словом — обвинувачений підписав контракт із ЗСУ. До цього декілька засідань відкладали через його хвороби. Але це, хоч і із затримкою, не завадило АП ВАКС через два місяці після підписання Сольваром контракту із ЗСУ засудити його до 3 років позбавлення волі.

Як ВАКС протидіє затягуванню процесу

Суд намагається боротися із затягуванням розгляду справ. Деякі колегії суддів встановлюють граничні строки для подання певних типів клопотань та обмежують час виступів захисників у судових дебатах. В інших випадках ВАКС розглядає справи in absentia та виносить попередження порушникам за недотримання порядку в судових засіданнях.

Однак подекуди цих заходів недостатньо. ВАКС міг би частіше встановлювати чіткіші часові рамки для етапів судового розгляду, зокрема ліміти часу на допити та виступи в складних справах із великою кількістю обвинувачених. 

Суд також рідко накладає грошові стягнення за невиконання процесуальних обов’язків, обмежуючись попередженнями. Але і їхній розмір непропорційно малий — від близько 1500 до 6000 грн у 2024 році, а сфера застосування обмежена — неявка особи в судове засідання. Наприклад, за даними судової статистики за 1 півріччя 2024 року, такі стягнення були накладені п’ять разів, доручали привести до суду обвинувачених чотири рази, а свідків — тричі.

Також судді ВАКС не користуються своїми повноваженнями щодо притягнення до адміністративної відповідальності за неповагу до суду. Хоча в процесі моніторингу встановлено випадки, коли підстави для цього були, наприклад грубі висловлювання на адресу суддів, суперечки з ними.

Суд також міг би частіше звертатися до КДКА з дисциплінарними скаргами на захисників, які умисно затягують справу, хоча результативність розгляду таких скарг усе ще занизька. Проблемою залишається і те, що головуючі судді не завжди активно ведуть засідання та не припиняють безпідставні затягування процесу.

Також суд не завжди послідовний у питанні зупинення проваджень через мобілізацію. В одних випадках для зупинення провадження суду достатньо самого факту проходження служби, в інших — додатково уточнюється реальна можливість обвинуваченого взяти участь у судовому засіданні за допомогою відеоконференції.

Актуальною через конкурс до АП ВАКС може стати проблема розгляду справи спочатку через зміну складу суду. Адже за законом при заміні судді розгляд справи починається спочатку, якщо на цьому наполягають учасники. 

Лише за листопад таке відбулося принаймні в трьох справах — у справі ОАСК, «квартирній» справі Максима Микитася й справі брата Павла Вовка — Юрія Зонтова. Були ситуації, коли для того, щоб не починати розгляд справи спочатку, колегія суддів визнавала зловживанням процесуальними правами те, що після заміни судді зі складу суду (ідеться про Олега Коліуша, призначеного членом ВККС) учасники справи наполягали на новому проведенні процесуальних дій, уже здійснених до заміни судді. Однак така практика неправильна, адже апеляційна інстанція вже скасувала вирок для ексчиновниці з Мінагрополітики Олени Поліщук через те, що оновлена колегія суддів не розпочала слухати справу заново.

Що вже зробив парламент

У 2024 році Верховна Рада України нарешті ухвалила важливий закон про одноособовий розгляд справ у ВАКС. Хоч він неповністю відповідає визнаним рекомендаціям (наприклад, справи щодо нардепів, обвинувачених у нетяжкому злочині, усе ж повинні слухатися колегіально), але результати вже помітні.

Станом на 30 січня ВАКС одноособово здійснював розгляд 46 кримінальних проваджень. Загалом після 16 травня одноособово винесено вже 19 вироків.

Помітно пришвидшився й сам процес. Наприклад, у провадженні про завдання збитків державній компанії «Укрспецекспорт» із 14 червня по 1 липня було проведено п’ять засідань, а в справі про корупцію в «Центренерго» з 28 травня по 27 червня так само відбулося п’ять засідань. І особливо показова справа нардепа Одарченка, яку скерували до суду у квітні 2024 року, а вирок винесли вже в листопаді того ж року.

Що ще потрібно зробити

Для вдосконалення ситуації необхідно ухвалити низку законодавчих змін. НАЗК розробило спеціальний законопроєкт щодо протидії зловживанню процесуальними правами, проте він досі не зареєстрований у парламенті. Цей акт передбачає можливість для слідчого судді або суду визнавати такі випадки, а ще надає повноваження постановляти окрему ухвалу в разі зловживань і розширює підстави для застосування грошових стягнень.

На розгляді в парламенті також перебуває проєкт закону № 11387, ухвалений у першому читанні. Він пропонує підвищити розмір штрафів і грошових стягнень за неповагу до суду та неналежну процесуальну поведінку, а також внести зміни в кримінальне процесуальне законодавство. Однак у цьому законопроєкті немає комплексного підходу до вдосконалення ефективності судового розгляду. Тому експерти TI Ukraine рекомендували, зокрема, доповнити закон такими положеннями:

• у випадках неповаги до суду секретар судового засідання складатиме протокол, який через автоматизовану систему передаватиметься іншому складу суду;
• суд зможе накладати штрафи на адвокатів, які пропускають засідання без поважних причин. 

На жаль, комітет при підготовці проєкту до другого читання не врахував наші рекомендації, тому ухвалення цього нормативно-правового акта навряд чи позитивно вплине на ефективність розгляду судових справ.

До того ж необхідно збалансувати законодавство про мобілізацію обвинувачених. У травні минулого року парламент дозволив звільняти засуджених від відбування покарання в обмін на проходження контрактної військової служби, однак позбавив такого права топкорупціонерів. Це демонструє непохитний вектор держави на боротьбу з корупцією, проте суто законодавчих норм наразі недостатньо. Зокрема, ВАКС зі свого боку варто уніфікувати практику зупинення проваджень через мобілізацію, щоб це не ставало елементом затягування справи, а навпаки сприяло якіснішому процесу. 

Цьому може як посприяти, так і нашкодити ухвалення проєкту закону № 11265, який визначає, що судове провадження можна не зупиняти, якщо обвинувачений не заперечує проти продовження судового розгляду та має можливість брати участь у судових засіданнях. Нам видається, що це положення треба вдосконалити, щоб для продовження судового провадження в разі мобілізації обвинуваченого визначальною була можливість його участі в судових засіданнях з урахуванням умов служби.

Також парламенту необхідно розв’язати потенційну проблему розгляду справи спочатку після зміни складу суду. Це питання може ще ускладнитися після конкурсу до АП ВАКС, участь у якому вже беруть деякі чинні судді Антикорсуду. Щоб уникнути таких ситуацій, на нашу думку, у законі необхідно визначити, що при заміні судді для продовження судового розгляду не потрібно отримувати згоду учасників кримінального провадження. Ми певні, що аудіо- та відеофіксації всіх судових засідань дозволять новому судді ознайомитися зі всім, що відбувалося в процесі до його вступу в справу.

***

Розумні строки розгляду справ у ВАКС — не просто питання ефективності суду. Це про невідворотність покарання за корупцію. Закриття проваджень через закінчення строків давності не лише нівелює роботу органів правопорядку, але й підриває довіру до антикорупційної системи загалом. Ба більше — нерідко сторони процесу зацікавлені в тому, щоб ці строки таки закінчилися, а суд так і не виніс рішення по суті обвинувачень.

Хоча за останній рік зроблено важливі кроки для пришвидшення розгляду справ, зокрема через запровадження одноособового розгляду та певної уніфікації практики суддями ВАКС, цього досі недостатньо. Для виправлення ситуації потрібен комплексний підхід: від посилення протидії процесуальним зловживанням до вдосконалення законодавства про строки давності. І лише так можна забезпечити як пропорційне, так і невідворотне покарання за корупцію із дотриманням прав учасників кримінального провадження.